Китайська влада вперше публічно визнала факт проведення консультацій стосовно потенційного тристороннього саміту за участю очільників КНР, Сполучених Штатів і Росії. Дискусії стосуються можливої зустрічі Сі Цзіньпіна, Дональда Трампа та Володимира Путіна, яка може відбутися вже поточного місяця в китайському місті Шеньчжень.
Як зазначила під час брифінгу в Пекіні речниця Міністерства закордонних справ Китаю Мао Нін, посилаючись на інформацію агентства АР, остаточного вердикту ще немає, а аналітики скептично оцінюють ймовірність досягнення серйозних домовленостей через протиріччя в інтересах держав. Водночас Пекін наразі веде діалог із причетними сторонами щодо саміту голів трьох країн, хоча конкретних фінальних рішень наразі не зафіксовано.
Імовірним майданчиком для проведення переговорів називають регіональний саміт у Шеньчжені. У разі реалізації ця подія матиме історичне значення, адже лідери Китаю, США та Росії вперше сядуть за один стіл переговорів.
Проте профільні фахівці прогнозують, що захід навряд чи принесе значні практичні результати, перетворившись радше на ретельно вивірену дипломатичну подію для появи трійки лідерів перед об’єктивами камер. Директорка китайської програми Центру Стімсона Сунь Юнь зазначає, що подія відбудеться, а головне питання полягає у форматі та наповненні. За її словами, Пекін прагне сформувати відповідний імідж, проте не готовий платити за це надто високу ціну.
Цьогоріч приймаючою стороною саміту лідерів Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС), що об’єднує 21 державу включно з Вашингтоном і Москвою, виступає саме Китай. Передбачається, що Дональд Трамп відвідає Шеньчжень заради своєї третьої цьогорічної зустрічі із Сі Цзіньпіном. Ключовим завданням перемовин стане збереження крихкого торговельного перемир’я між двома економіками, дія якого завершується в січні.
Незважаючи на підготовчі процеси, торговельна напруга між державами зберігається. Напередодні американський торговий представник Джеймісон Грір під час відеоконференції з віцепрем’єром китайського уряду Хе Ліфеном закликав Пекін до конкретних кроків задля повного виконання раніше взятих зобов’язань. Йшлося зокрема про придбання американської агропродукції, рідкоземельних матеріалів та інших товарів.
Зі свого боку, агентство “Сіньхуа” поінформувало про ґрунтовний і конструктивний обмін думками під час телефонного контакту, де китайська сторона висловила занепокоєння через обмежувальні економічно-торговельні кроки Вашингтона.
Перебуваючи в Китаї, американський лідер висловив зацікавленість у зустрічі із Сі Цзіньпіном та Путіним задля обговорення проблематики контролю над ядерним озброєнням. Натомість російський керівник зосереджений на просуванні теми війни в Україні в односторонньому форматі без участі Києва.
Колишній високопосадовець держдепу США Денні Рассел, який працював за часів адміністрації Барака Обами, висловив думку, що головним бенефіціаром тристороннього саміту стане саме російський лідер. На його переконання, Москва відверто вітає таку ініціативу як дипломатичний прорив. Він також додав, що Трампу через його симпатії до авторитарних правителів сподобався б такий формат, хоча радники імовірно радять йому оминати українське питання. Сьогодні Рассел є почесним науковцем Інституту політичних досліджень Азійського суспільства.
На думку Сунь Юнь із Центру Стімсона, Кремль намагатиметься використати майданчик саміту для зближення позицій Пекіна і Вашингтона з власним баченням українського конфлікту, тоді як китайському керівництву доведеться протистояти подібним маніпуляціям. Експертка вважає, що КНР утримається від обговорення контролю озброєнь, ситуації в Україні чи Ірані, обмежившись загальними дипломатичними формулюваннями про мир. Головним викликом для Пекіна стане ризик сприйняття події як переділу глобального впливу трьома гігантами.
Крейг Сінглтон, старший директор програми щодо Китаю у Фонді захисту демократій, також припускає ризик перетворення саміту на звичайну фотосесію. Хоча присутність поряд із лідерами США та КНР вигідна Путіну для створення відповідного ефекту, подібний символізм навряд чи матиме глибокий практичний дипломатичний сенс, оскільки подібні постановочні кадри поступово втрачають свою ефективність.