Китайські НПЗ перехоплюють іранську нафту через дефіцит венесуельської

Китайські НПЗ замінюють венесуельську нафту іранською.Китайські незалежні нафтопереробні заводи почали активно закуповувати іранську важку нафту зі знижкою приблизно $12 за барель. Причина — різке скорочення постачань венесуельської нафти після введених США санкцій.Імпорт нафти з Венесуели до Китаю значно знизився з середини грудня, і компанії шукають дешеві альтернативні джерела, щоб підтримувати завантаження заводів і компенсувати дефіцит сировини.

Знижки на російську нафту для Індії: реакція на санкції та зміни в імпорті

Російські нафтовики продовжують збільшувати знижки на нафту для Індії, щоб продати партії, від яких НПЗ відмовлялися через санкції адміністрації Дональда Трампа.Про це повідомив колишній топменеджер однієї з російських енергетичних компаній у коментарі Financial Times.Середня експортна ціна сорту Urals у грудні знизилася до 39 доларів — мінімуму з часів пандемії, а в січні котирування просіли ще трохи нижче – до 34-36 доларів у середині місяця і 36-38 доларів наприкінці. Знижки на російську нафту перевищили 25 доларів за барель. Але за окремими партіями досягали майже 40 доларів за барель.Індія дедалі більше скорочує закупівлі сировини в Росії, диверсифікуючи імпорт. За підрахунками Bloomberg, середньодобові постачання в індійські порти впали в грудні приблизно до 1,2 млн барелів (мінімум за понад три роки).З 21 січня набув чинності заборонений Євросоюзом імпорт нафтопродуктів, виготовлених із російської нафти. Індія раніше була великим постачальником такого палива до ЄС.

Нафта дорожча: шторм у США та проблеми в Казахстані впливають на ціни

28 січня ціни на нафту пішли вгору на тлі побоювання щодо постачання після зимового шторму, який порушив видобуток та експорт сирої нафти в США.Водночас напруженість на Близькому Сході надала додаткову підтримку зростанню, повідомляє Reuters.Ф’ючерси на нафту марки Brent зросли на 28 центів, або 0,4%, до $67,85 за барель до 04:10 за Гринвічем, тоді як ціна на американську нафту марки West Texas Intermediate піднялася на 35 центів, або 0,6%, до $62,74 за барель.За оцінками аналітиків та трейдерів, американські виробники втрачали до 2 млн барелів на день, або приблизно 15% національного видобутку протягом вихідних, оскільки шторм спричинив навантаження на енергетичну інфраструктуру та електромережі.Експорт сирої нафти та зрідженого природного газу з портів узбережжя Мексиканської затоки США в неділю впав до нуля.”Вплив похолодання в США та побоювання щодо перебоїв у постачанні в Казахстані підтримують ціни, але як тільки побоювання щодо поставок вщухнуть, тиск продавців, ймовірно, повернеться”, – зазначив Тошітака Тадзава, аналітик Fujitomi Securities.Він додав, що баланс між прогнозованим профіцитом пропозиції цього року та геополітичними ризиками, включаючи напруженість на Близькому Сході, може дозволити WTI поки що торгуватися на рівні близько $60 за барель.Як повідомлялося, проблеми з експортом нафти через Чорне море призвели до зниження видобутку в Казахстані. Після відновлення повноцінної роботи КТК найбільший казахстанський виробник нафти готується відновити видобуток на великому родовищі Тенгіз.У Міненерго Казахстану зазначили, що систему енергопостачання на родовищі перезапустили, і об’єкт “незабаром запрацює”. Оператор родовища “Тенгізшевройл” отримав завдання “максимально відновити виробництво”, додали в міністерстві. На цю компанію припадає майже половина загального видобутку нафти в країні.

Сучасний флот на службі російському експорту: новий маршрут навколо санкцій

У контексті посилення західних санкцій проти російської енергетичної галузі, зокрема, проти «Лукойлу» та «Роснефті», грецькі судноуправляючі компанії Dynacom Tankers Management Ltd. та Capital Ship Management Corp. звернули увагу на перспективний ринок транспортування російської нафти.

Компанії розгорнули свій сучасний флот танкерів для перевезення нафти, що дозволило їм отримати значний прибуток, незважаючи на обмеження, що діють у зв’язку з санкціями. Це стало можливим завдяки високому попиту та дефіциту суден, які могли здійснювати перевезення.

Ситуація на російських портах характеризується логістичним хаосом. Західні обмеження значно скоротили кількість компаній, готових співпрацювати з російською нафтовою галуззю, через страх потрапити під санкції США. Унаслідок цього, вартість фрахту різко зросла.

Згідно з даними Argus Media, у грудні 2025 року ціна на перевезення російської нафти Urals досягла рекордно високого рівня – понад 60 доларів за тонну, що наближається до подвоєння порівняно з початком 2024 року, коли вартість становила близько 25 доларів за тонну.

Цей стрибок цін підштовхнув грецьких бізнесменів до активних дій, оскільки вони бачили можливість отримання великого прибутку, не порушуючи офіційно встановлених обмежень, пов’язаних з «стелею» цін на нафту.

Обхід санкцій: як мережа Тахіра Гараєва продовжує імпортувати російську нафту

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну мережа, побудована навколо Тахіра Гараєва, продовжує забезпечувати обхід західних санкцій та імпорт російської нафти. Це складний лабіринт компаній в ОАЕ, Європі та офшорних юрисдикціях, що забезпечує фрахт «тіньового флоту», маскування походження сировини та обіг через численні посередницькі структури.

У 2024 році Велика Британія запровадила санкції проти Тахіра Гараєва та його оточення за організацію схем обходу санкцій. Однак, незважаючи на це, мережа продовжує адаптуватися, змінюючи назви, директорів та юрисдикції компаній. Нещодавно з’явилася нова структура – GAMMA INVEST GROUP LIMITED, зареєстрована на Британських Віргінських островах, що пов’язана з Андреасом Мезе, колишнім директором Polar Energy SA, з якою тісно співпрацював Тахір Гараєв.

Кістяком цієї мережі є Патрік Луї Котассон, колишній топ-менеджер UniCredit, який досі є єдиним адміністратором Polar Energy SA та контролює її активи. Раніше Котассон працював у Coral Energy, а до цього обіймав високі посади в банку UniCredit. У зв’язку з розвитком подій, пов’язаних з обходом санкцій, в мережі беруть участь також інші ключові фігури, зокрема Крістофер Еппінґер, який працював у корпорації «КазМунайГаз» в Казахстані та має тісні зв’язки з російськими енергетичними елітами.