Європейська підтримка України зростає, компенсуючи зменшення американської допомоги

У 2025 році Європа змогла компенсувати зменшення американської допомоги Україні. Про це пише Bild, посилаючись на дослідження Кільського інституту світової економіки. Згідно з даними, підтримка України з боку США у 2025 році зменшилася на 99%, проте загальний обсяг допомоги залишився на рівні попередніх років завдяки значному збільшенню внеску Європи. Європейські країни надали близько 29 млрд євро у вигляді військової допомоги, тоді як у 2022–2024 роках цей показник становив 17–18 мільярдів. Фінансова та гуманітарна підтримка зросла на 59% і досягла 39 млрд євро. Найбільший обсяг допомоги у 2025 році надала Німеччина — 9 млрд євро військової допомоги та ще 600 млн на придбання американської зброї через PURL. Велика Британія виділила 5,4 млрд євро, Швеція — 3,7 млрд євро, Норвегія — 3,6 млрд євро, Данія — 2,6 млрд євро. Загалом країни Північної Європи надають значно більше допомоги, ніж Південної — 33% проти 3%.

США наголошують на необхідності зміцнення НАТО

Сполучені Штати Америки не мають наміру залишати Європу напризволяще, послаблювати чи розвалювати Північноатлантичний альянс. Навпаки, у Вашингтоні прагнуть зміцнення НАТО – для цього європейські союзники повинні взяти на себе відповідальність за оборону свого континенту.Про це заявив постійний представник США в НАТО Метью Вітакер. Його слова прозвучали під час дискусії, присвяченої майбутній Мюнхенській безпековій конференції, у Берліні в понеділок, 9 лютого, повідомляє “Укрінформ”.”, “По-перше, ми не прагнемо розвалити НАТО… Усе, що намагається зробити президент Трамп, – це змінити ситуацію, коли платники податків (у США)… несуть основний тягар безпеки Європи. Ми намагаємося збалансувати це, щоби тягар було перекладено на наших європейських союзників, щоб вони робили більше і ставали спроможнішими та сильнішими, адже сила – це запорука миру”, – підкреслив посол. Він висловив переконання, що зобов’язання, взяті країнами-членами блоку в Гаазі щодо підвищення оборонних витрат до 5% ВВП, зміцнюють НАТО, а передача окремих функцій європейським військам лише зробить їх потужнішими. “Суть у тому, що ми очікуємо, що Європа стане на один рівень з нами, що вони зрештою візьмуть на себе конвенційну оборону європейського континенту разом зі Сполученими Штатами як головною ядерною парасолькою. Ми продовжуватимемо захищати НАТО, але водночас нам потрібно буде задовольнити наші значні потреби в Індо-Тихоокеанському регіоні”, – зазначив Вітакер.

Мінімальна зарплата 2026: Україна залишається аутсайдером Європи з показником 130 євро «на руки»

В Україні у 2026 році законодавчо встановлена мінімальна зарплата становить 8647 грн, а після утримання прибуткового податку (18%) і військового збору (5%) «на руки» залишається 6658 грн. За поточним курсом це еквівалентно 169 євро «на руки». Офіційно таку зарплату отримують близько 1,5 млн осіб.

За даними Євростату, близько 12,8 млн працівників у 22 країнах ЄС отримують мінімальну заробітну плату або менше. За величиною мінімальна заробітна плата значно різниться по всій Європі. Euronews Business підготував огляд станом на початок 2026 року, наводимо його основний зміст.

Рівень мінімальної зарплати в країнах Європи
Приблизно третина працівників, які отримують мінімальну зарплату, не побачили підвищення станом на січень 2026 року порівняно з липнем 2025 року. У чотирьох країнах за останній рік підвищення не спостерігалося взагалі.

Станом на січень серед країн-членів ЄС валова (до вирахування податків) мінімальна заробітна плата на місяць варіюється від 620 євро в Болгарії до 2704 євро у Люксембурзі. Якщо враховувати країни-кандидати, то Україна є аутсайдером з показником у 173 євро, за нею слідує Молдова з 319 євро. Мінімальна зарплата за країнами
У п’яти країнах мінімальна зарплата перевищує 2000 євро. Крім Люксембургу, це Ірландія (2391 євро), Німеччина (2343), Нідерланди (2295) і Бельгія (2112).

Нижче цієї верхньої групи знаходиться Франція з показником у 1823 євро, а в Іспанії — 1381 євро, що підкреслює, наскільки сильно різняться рівні навіть між сусідніми країнами.

Серед 29 країн — 22 країн-членів ЄС і семи країн-кандидатів — мінімальна заробітна плата нижче 1000 євро у 15 країнах. Всі країни-кандидати в ЄС потрапляють у цю групу. Але в трьох країнах-кандидатах мінімальна зарплата вища, ніж в Болгарії.

Мінімальна зарплата з урахуванням купівельної спроможності
Під час порівняння мінімальної заробітної плати в різних країнах важливими є стандарти купівельної спроможності, оскільки вартість життя суттєво відрізняється. Після коригування з урахуванням купівельної спроможності розрив у заробітній платі між країнами стає набагато меншим, аніж у номінальному вираженні.

Система паритету купівельної спроможності (ПКС) забезпечує більш справедливе порівняння, використовуючи штучну валюту, що відображає реальні можливості покупців у кожній країні.

Мінімальна зарплата за паритетом купівельної спроможності
Один ПКС — це штучна грошова одиниця, яка, теоретично, дозволяє придбати однаковий кошик товарів і послуг у кожній країні.

З урахуванням цього, у 22 країнах ЄС мінімальна зарплата варіюється від 886 в Естонії до 2157 у Німеччині в перерахунку на ПКС.

Хоча список дещо змінився, дев’ять провідних країн залишилися тими самими як в євро, так і в ПКС.

За винятком Албанії, країни-кандидати в ЄС демонструють кращі показники за паритетом купівельної спроможності, маючи вищу купівельну спроможність, ніж низка держав-членів ЄС.

Серед 27 країн, за якими доступні дані як в євро, так і за ПКС, Румунія стала головним переможцем, піднявшись з 20-го на 12-те місце.

Північна Македонія також поліпшила свої позиції, перемістившись з 26-го місця за євро на 20-те за ПКС.

Чехія та Естонія виявилися головними невдахами, опустившись на вісім позицій кожна.

Де мінімальна зарплата не змінилася
У Італії, Австрії та трьох скандинавських країнах: Швеції, Данії та Фінляндії, законодавчо не встановлено мінімальну зарплату.

У країнах ЄС у період з липня 2025 року по січень 2026 року мінімальна зарплата залишилася незмінною в Бельгії, Естонії, Греції, Іспанії, Люксембурзі та Словенії.

Найбільше зростання за цей період зафіксовано в Болгарії, Угорщині, Литві та Словаччині — більш ніж на 11%.

Бен Ходжес: Європі потрібно продемонструвати рішучість у протистоянні Росії

Колишній командувач армії США в Європі Бен Ходжес закликав європейські країни припинити нарікати на те, що Сполучені Штати можуть відвернутися від них, і закликав до рішучості у протистоянні Росії.Про це він заявив під час конференції в Осло, його цитує The Guardian.Генерал у відставці Ходжес підкреслив, що Росія вже перебуває у стані відкритої війни з Європою, незалежно від того, чи готові європейці це визнавати. Він розкритикував термін “гібридна війна”, назвавши його “жахливим” і таким, що вводить в оману, оскільки не відображає справжнього масштабу ворожих дій РФ.Ходжес застеріг, що росіяни прагнуть, щоб європейці “припинили підтримувати Україну”, і “доки ми не зможемо покарати росіян за їхні дії, це триватиме щодня”.Ходжес емоційно звернувся до європейських лідерів із закликом припинити панікувати через можливе зменшення підтримки з боку США у протистоянні з Росією. Генерал наголосив, що Європа має достатньо потенціалу, щоб захистити себе самостійно. “Європа цілком здатна захистити себе. Будь ласка, припиніть скаржитися. Чому так багато нарікань на те, що, мовляв, якщо США відійдуть, що нам робити?.. Будь ласка, дайте відсіч моєму президенту. Змусьте нас відповідати за свої слова. Змусьте нас виконувати свої обіцянки”, – зазначив Ходжес.Він також висловив своє обурення щодо нещодавніх заяв Дональда Трампа та його міністра оборони Піта Гегсета. Ходжес зізнався, що йому “стає зле” від коментарів президента про жертв і роль країн НАТО в Афганістані, назвавши таку риторику зневажливою до союзників.

Бельгійський Прем’єр застерігає Європу щодо геополітичних змін

Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер заявив, що Європа опинилася на зламі історичних епох через війну Росії проти України та зміну риторики США. За його словами, відмова Вашингтона чітко стати на бік демократії у протистоянні з тиранією свідчить про небезпечний геополітичний зсув.США вперше відкрито погрожують власним союзникам. Відповідну заяву Барт де Вевер зробив у коментарі Clash Report.Де Вевер нагадав, що після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році очікував від США безумовної підтримки демократичної держави. Натомість у Вашингтоні пролунала позиція про “нейтралітет” між агресором і жертвою, що, на думку бельгійського прем’єра, більше нагадує міжнародні відносини кінця ХІХ століття, а не холодної війни.Він охарактеризував поточну ситуацію як повернення до “дипломатії канонерок” і імперського підходу, де сила та тиск знову стають ключовими інструментами політики.Прем’єр Бельгії застеріг, що нинішній курс США може або змінитися після Дональда Трампа, або, навпаки, стати ще жорсткішим. Коли Трамп говорить про “любов до Європи”, йдеться не про сильний ЄС, а про 27 окремих держав у васальній залежності. Саме тому, зазначив де Вевер, Сполученим Штатам не подобається Європейський Союз як єдина економічна сила, здатна чинити опір тиску.”Європа десятиліттями покладалася на американську безпекову велику палицю, але тепер бачить, що цей інструмент може бути використаний і проти неї. Ми ніколи не бачили, щоб США так погрожували своїм союзникам. Це поворотний момент”, – резюмував бельгійський прем’єр.

Франція закликає до прямого діалогу з Росією для захисту інтересів Європи

Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро зазначив, що Париж ніколи не відкидав можливості діалогу з Росією за умови абсолютної прозорості з Україною.Про це стало відомо з його інтерв’ю для Libération.За словами Барро, Європа потребує прямого контакту з РФ для захисту власних інтересів.”Європейці, які наразі є головними фінансовими та військовими донорами України, мають мати канал для відстоювання своїх інтересів, не перекладаючи відповідальність на інших”, – заявив міністр закордонних справ Франції.Водночас він зазначив, що, за спостереженнями Франції, очільник Кремля Володимир Путін не демонструє жодних ознак справжнього бажання йти до миру. Зокрема, це підтверджують останні обстріли РФ цивільного населення. Серед них – обстріл пасажирського поїзда Барвінкове – Львів – Чоп, які Барро назвав воєнним злочином.Також французький дипломат підкреслив, що Україна може покладатися на підтримку.”На сьогодні 100% фінансової допомоги Україні надходить з Європи. Основна частина розвідувальної та військової підтримки також забезпечується Європою… Україна знає, що може розраховувати на непохитну підтримку європейців”, – підсумував Барро.

Рибальські сітки як захист: Європейські волонтери підтримують ЗСУ

Волонтери розшукують по всій Європі та передають в Україну рибальські сітки та сітки, які використовувалися на тюльпанових полях у Нідерландах. Українські військові використовують їх для захисту солдатів та мирних жителів від російських дронів, пише CNN.Сітки збирають різні волонтерські групи. Одна з найбільших – Life Guardians, якою керує голландець Клаас Пот. Його команда відправила до України понад 8000 тонн сіток. Він каже, що це приблизно половину від загальної кількості отриманих Україною.За словами Пота, рибальські сітки міцніші за тюльпанові, тому їх частіше використовують для захисту танків та артилерії. Тепер, розповів він, їх також використовують для захисту енергетичної інфраструктури України.Організація “Operation Change” зі Швеції збирає сітки, які рибалки не використовували через квоти ЄС на риболовлю. На сьогоднішній день до України відправила близько 400 тонн таких сіток.Норвезька волонтерська допомога надіслала сітки для лову лосося, які зазвичай переробляються після використання.А у Великій Британії група “Pickups For Peace” включила рибальські сітки з шотландських портів, таких як Фрейзербург, до своїх регулярних гуманітарних конвоїв до України. Група під назвою Kernic Solidarités відправила до України надміцні сітки з кінського волосу загальною довжиною 280 кілометрів.За даними авторів, оскільки запаси надлишкових сіток у Нідерландах та Данії вичерпуються, Пот шукає інші джерела у Європі для продовження поставок.

Сибіга про ключову умову для участі європейських силин у конфлікті

Міністр закордонних справ Сибіга заявив, що європейські країни готові направити свої війська в Україну лише за умови отримання гарантій підтримки від США.«Американських військових в Україні не буде. Однак деякі європейські союзники готові надати свої сили. Але це можливо лише за наявності американських гарантій», – зазначив він.Нагадаємо, Росія виступає проти розміщення військ НАТО на території України. Водночас США не підтверджували свою готовність надати гарантії підтримки європейським силам у разі їх введення в Україну.

Медведєв закликає європейців задуматися про майбутнє

Заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв висловив критичне ставлення до ідеї, яка, на його думку, розповсюджується серед європейських політиків. Він порівняв цю ідею з спробою США досягти домінування, посилаючись на аналогічну «ідею» щодо Данії.

Медведєв зазначив: «Зробимо Америку знову великою (MAGA) = Зробимо Данію знову маленькою (MDSA) = Зробимо Європу знову бідною (MEPA). Невже до вас нарешті дійшла ця ідея, бовдури?» — написав Медведєв на своїй сторінці у соцмережі Х.