Олександр Роднянський, колишній економічний радник президента Зеленського, у своїй колонці для The Wall Street Journal звертає увагу на те, що Європа ігнорує важливі сигнали з України. Він зазначає, що в неформальних розмовах європейські політики все частіше визнають, що їхня підтримка Києва не є проявом солідарності, а радше спробою виграти час для себе, оскільки вони побоюються російського нападу і сприймають Україну як буферну зону. Водночас, публічно Європа намагається подати свою допомогу як благородну демократичну місію. Роднянський підкреслює, що ця неправда може стати небезпечною, оскільки змушує європейські уряди оцінювати Україну лише за її здатністю продовжувати війну, ігноруючи питання якості української держави. Поки фронт тримається, легше виправдати такі дії, як примусова мобілізація, перевищення повноважень, призупинення відповідальності, корупцію, некомпетентність і політичний хаос у Києві. Моральна риторика залишається недоторканою, а складні питання відкладені на потім. Роднянський вважає, що якщо Європа продовжить ігнорувати ці тривожні сигнали, вона ризикує отримати джерело нестабільності на своїх кордонах. Він закликає Європу більше перейматися цим питанням, адже країна може залишатися на військовому фронті, але при цьому політично деградувати. Це одна з типових загроз затяжних воєн на виснаження, які схильні до концентрації влади, нормалізації примусу та створення стимулів відкладати контроль заради потреб війни. Проблема не зникне лише тому, що західним лідерам незручно її помічати. Роднянський також припускає, що європейська стратегія може бути розрахована на те, що ці перекоси вдасться виправити пізніше. Однак це азартна гра, а не план. Якщо тенденція збережеться, Європа може не дочекатися тієї надихаючої повоєнної демократії, про яку мріє. Натомість на кордоні опиниться країна, озброєна до зубів, глибоко травмована, політично нестабільна — антиросійська, але не ліберальна, неефективна в управлінні та неподготовлена до інтеграції в Європу. У результаті затяжна війна та поблажлива підтримка ззовні створять державу, внутрішні проблеми якої самі по собі стануть небезпечними.
Архіви позначок: Европа
Канада та п’ять країн Північної Європи поглиблюють співпрацю у військовому виробництві
В неділю, 15 березня, Канада та п’ять країн Північної Європи оголосили про досягнення домовленості про поглиблення співпраці у сфері військово-промислового виробництва та інших напрямках. Об цьому пише Reuters.
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні прагне налагодити тісніші зв’язки з Китаєм та країнами Ближнього Сходу, а також з Індією та Європою, намагаючись зменшити залежність своєї країни від Сполучених Штатів. У зв’язку з цим прем’єр-міністри Норвегії, Швеції, Данії, Фінляндії, Ісландії та Канади, які зустрілися в Осло, заявили, що мають намір зміцнити свою колективну оборону, безпеку та стійкість шляхом тісної співпраці у сфері оборонних закупівель.
“Ми всі погоджуємося, що якщо ми будемо витрачати ці кошти поодинці або без узгодженості, це не буде вигідно для платників податків. Це також не захистить наших громадян в тій мірі, в якій ми повинні”, – сказав Карні під час спілкування з журналістами після зустрічі з лідерами країн. Він підкреслив, що країни й надалі будуть здійснювати значні закупівлі в Сполучених Штатах, але, тим не менше, у всіх випадках прагнутимуть “сприяти набагато більшим закупівлям у рамках партнерства”. Прем’єр-міністри також пообіцяли продовжувати надавати економічну, громадянську, військову та гуманітарну допомогу Україні. “Старий світовий порядок зник і, ймовірно, не повернеться. Тому ми повинні побудувати щось нове, і це має бути світовий порядок, заснований на цінностях, які ми відстоюємо”, – сказала журналістам прем’єр-міністр Данії Метте Фредериксен.
Потенційний ризик: Конфлікт між США та Іраном може спровокувати повернення Європи до російських енергоносіїв
Європа може знову розглянути можливість використання російських енергоносіїв у разі загострення ситуації між США та Іраном — повідомляє WSJ. Деякі танкери, що перевозять скраплений газ, вже змінили свій маршрут з Європи до Азії. У країнах ЄС висловлюють стурбованість щодо потенційних перебоїв у постачаннях через Перську затоку та необхідності перегляду позиції щодо російського газу та нафти.
Прогнози щодо зростання цін на газ в Європі через обмеження транзиту
Звіт Goldman Sachs передбачає значне підвищення цін на природний газ в Європі у разі обмеження транзиту через Ормузьку протоку. Згідно з даними Bloomberg, на які посилається банк, вартість газу може зрости більш ніж удвічі у випадку призупинення судноплавства через цю протоку на місяць. Близько п’ята частина світового обсягу експорту зрідженого природного газу транспортується через Ормузьку протоку, переважно з Катару. Зростання цін у Європі та спотових цін на СПГ в Азії може сягнути 130% — до 25 доларів за мільйон британських теплових одиниць. У звіті зазначено, що призупинення транзиту природного газу на термін понад два місяці, ймовірно, призведе до зростання цін на газ у Європі понад 100 євро за МВт/год, що суттєво зменшить світовий попит.
ЄС готує новий пакет санкцій проти китайських компаній
Західні політики продовжують обговорювати дипломатичний тиск та санкції на Китай, щоб обмежити його підтримку Росії в умовах повномасштабного російського вторгнення в Україну. Як повідомляє Радіо Свобода з посиланням на європейських чиновників, на п’ятий рік війни Китай поглибив підтримку РФ, закуповуючи енергоносії та забезпечуючи її критично важливими мінералами для виробництва дронів. Також із Китаю йде стабільний потік товарів подвійного призначення, таких як мікроелектроніка та промислове обладнання. Китайський лідер Сі Цзіньпін допоміг протистояти дипломатичному тиску на президента Росії Володимира Путіна, взаємодіючи з ним 19 разів із початку повномасштабного вторгнення, проводячи особисті зустрічі або телефонні дзвінки.Чиновники та аналітики зазначають, що Китай не надає прямої військової допомоги, але постійно розширює економічну, технологічну та дипломатичну співпрацю з Москвою. За їхніми словами, це поглиблення відносин, ймовірно, продовжить розвиватися цього року та дедалі більше ускладнює зусилля європейських урядів щодо впливу на Пекін.Аналітики кажуть, що китайські чиновники спочатку були стурбовані економічними наслідками війни, але згодом дійшли висновку, що конфлікт вигідний Пекіну, оскільки Європа зосереджується на Україні, а не на Азії. “Будь-який прогнозований економічний вплив на Пекін поки що також мінімальний, обмежуючись невеликими незалежними нафтопереробними заводами та приватними компаніями без суттєвих зв’язків із ширшою економікою”, – йдеться у статті.Видання процитувало аналітикиню берлінського центру MERICS Єву Зайверт, на думку якої Китай не очікує жодних серйозних наслідків. “Китай знає, що Європа, ймовірно, не накладе на нього повних санкцій, і прагне утримувати свою підтримку нижче порогу, який не спричинить масштабнішої відповіді”, – зазначила вона.Також журналісти нагадали, що з лютого 2022 року Брюссель додав китайські компанії до чорних списків, розглядаючи їх як частину ланцюгів постачання або фінансових потоків, пов’язаних з бойовими діями Росії. Очікується, що список буде розширено ще більше в 20-му пакеті санкцій ЄС, який буде оприлюднено 24 лютого, у четверту річницю вторгнення в Україну.
Україна наполягає на збільшенні виробництва ракет Patriot
Зеленський заявив про відмову США надати ліцензії на виробництво ракет Patriot в Європі. Він зазначив, що всім українським дипломатам та міністру оборони Михайлу Федорову доручено проявляти максимальну активність для досягнення результатів у постачанні ракет для протиповітряної оборони Україні. Крім того, за його словами, Україна має намір окремо порушувати питання про необхідність виробництва власних ракет для ППО в Європі. Зеленський підкреслив, що європейські країни вже збільшують обсяги виробництва, однак темпи цієї роботи залишаються недостатні. Особливу увагу слід приділити можливим обсягам виробництва.
Ключова помилка Заходу: Прийняття Столтенбергом відповідальності за підтримку України
Колишній генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг визнав, що основним недоліком Заходу стало недостатнє озброєння та навчання України у період з 2014 по 2022 рік.Про це він заявив в інтерв’ю DW.
На його думку, це могло б допомогти утримати більшу частину території та, можливо, уникнути масштабного вторгнення Росії.
Столтенберг підкреслив, що союзники допустили помилку, не надавши Україні достатньої підтримки після окупації Криму та початку конфлікту на Донбасі.
«Я прагнув бути відвертим у книзі, оскільки вірю в прозорість. Союзники по НАТО надали Україні значну підтримку, але великою помилкою було те, що вони не надали більшої підтримки раніше. Ми повинні були почати у 2014 році. Якби ми це зробили, я вважаю, що українці могли б контролювати більшу територію, і, можливо, запобігти вторгненню Росії», – зазначив Столтенберг.
Він додав, що підтримка мала включати не лише озброєння, а й навчання українських військових протягом усіх років між 2010 і 2014 роками, а також до початку повномасштабної агресії у 2022 році.
Колишній генеральний секретар НАТО визнавав, що вважає «болючим моментом» відмову українському президенту Володимиру Зеленському 2022 року, коли той просив закрити небо над Україною.
Зеленський закликає до більшої участі Європи в переговорах щодо України
Зеленський підкреслив, що ігнорування Європи на переговорах є помилкою. Він зазначив, що американці часто фокусуються на поступовості дій, розглянувши їх виключно через призму України, а не Росії. Європа має бути більш активно представлена за столом переговорів. Володимир Зеленський також додав, що російська сторона часто використовує аргумент про “дух Анкоріджа”, і це лише припущення. Україна прагне до успіху цих переговорів та підтримує постійний контакт зі Стівом Віткоффом, Джаредом Кушнером та іншими особами, призначеними президентом Трампом.
Серйозні пошкодження саркофагу ЧАЕС після атаки дрона
Французькі компанії, які проєктували та будували нову захисну оболонку над четвертим реактором Чорнобильської АЕС, завершили попередню технічну оцінку пошкоджень, отриманих в результаті удару російського дрона 14 лютого 2025 року. Про це пише DW. За результатами аналізу об’єкт, на будівництво якого витратили майже 20 років роботи і понад 2 мільярди доларів, зараз не виконує своїх захисних функцій.
В результаті удару російського дрона нова захисна оболонка четвертого реактора втратила герметичність. Це є критичним для виконання її основної функції – запобігання потраплянню радіоактивного пилу, який накопичувався з 1986 року, у зовнішнє середовище. Крім того, не працюють кранові установки всередині конструкції.
У ЄБРР уточнили, що поширенню радіоактивного пилу заважала спеціальна мембрана, яка з’єднувала новий безпечний конфайнмент з бетонними конструкціями третього енергоблоку. У статті сказано:”Після її пошкодження проблема ускладнюється тим, що мембрана виготовлялася на замовлення спеціально для Чорнобильського проєкту і зараз таких матеріалів немає на ринку”, – повідомив Бальтазар Ліндауер, керівник Департаменту ядерної безпеки ЄБРР.
Важливо, що в результаті російського удару також порушений температурний режим всередині конфайнменту, через що більше неможливо контролювати вологість об’єкта. За оцінкою фахівців, нова захисна оболонка повинна бути відновлена не пізніше 2030 року, інакше наслідки будуть катастрофічними. Якщо цього не відбудеться, проблема Чорнобиля багаторазово загостриться, попереджають автори аналізу.
Європа розглядає створення власної ядерної програми для стримування
Європа вперше з часів холодної війни обговорює створення власної програми ядерного стримування без участі США. Про це повідомляє Bloomberg, посилаючись на свої джерела.
За даними агентства, через війну в Україні та сумніви в надійності американських гарантій європейські столиці почали пошук додаткових способів стримування. Важливим фактором у цих обговореннях є Росія, яка володіє найбільшим ядерним арсеналом у світі.
Наразі ядерна зброя в Європі є лише у Великобританії та Франції — близько 400 бойових головок, тоді як у США їх понад 1600. При цьому Великобританія значною мірою залежить від постачань зі США, а Франція має можливість самостійно виробляти ядерні бойові головки.
Президент Франції Еммануель Макрон може запропонувати партнерам розширити французьке ядерне стримування на інші європейські країни. Також розглядається посилення співпраці між Францією та Великобританією, зокрема в рамках Северудської декларації, підписаної минулого року, яка передбачає координацію дій у сфері ядерного стримування.
Обговорення проводяться в закритих форматах, переважно між країнами, на території яких розміщені американські військові бази або які розташовані поблизу Росії. Деякі консультації проходять на військовому рівні без публічного політичного уточнення.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц на Мюнхенській конференції з безпеки підтвердив, що подібні обговорення дійсно мають місце. Однак він зазначив, що Європа дотримуватиметься міжнародних та юридичних зобов’язань, а всі рішення прийматимуться в рамках НАТО без формування «зон різної безпеки».
Експерти попереджають, що створення єдиного загальноєвропейського ядерного щита пов’язане з колосальними витратами, політичними ризиками та можливим порушенням угод про нерозповсюдження ядерної зброї. Навіть варіанти з підготовкою «під ключ» вимагатимуть наявності атомної інфраструктури, технологій збагачення урану та політичної готовності до серйозних міжнародних конфліктів.
У якості більш реалістичної альтернативи розглядають розвиток сучасних неядерних систем стримування. У 2025 році країни ЄС та Великобританія сумарно спрямували понад 530 мільярдів доларів на оборону, зміцнюючи свої традиційні військові сили.
У НАТО, своєю чергою, наголошують на незмінності зобов’язань США. Генеральний секретар альянсу Марк Рютте та представники Пентагону неодноразово заявляли, що ядерне стримування продовжує діяти щодо всіх союзників. Очікується, що питання європейського ядерного стримування стане одним із центральних на Мюнхенській конференції з безпеки, відображаючи глибші зміни в підходах Європи до забезпечення власної безпеки.