Президент Росії Володимир Путін повідомив про отримання особистого листа від колишнього президента США Дональда Трампа, який запрошує брати участь у “Раді миру”. Путін висловив вдячність Трампу за пропозицію та зазначив, що російський уряд зараз оцінює її. За словами Путіна, МЗС Росії розпочне консультації з міжнародними партнерами та лише після цього буде сформульона офіційна позиція Росії щодо участі в “Раді миру”.
Зростаюча відмова європейських країн від ініціативи Трампа “Рада миру”
Все більше європейських країн висловлюють невдоволення та відмовляються від участі в ініціативі “Рада миру”, яку нещодавно започаткував Дональд Трамп. Німеччина, зокрема, пояснює це неможливістю адаптуватися до поточного формату організації, який, за словами представників МЗС, конкурує з Організацією Об’єднаних Націй та надає Трампу надмірні повноваження.
Подібну позицію займає прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні, яка потребує додаткового часу для аналізу ініціативи. Раніше від участі відмовилися Великобританія, Швеція, Норвегія та Франція, а президент України Володимир Зеленський також не планує приєднуватися до “Ради миру”.
З 58 запрошених країн лише 21 висловила згоду на участь у ініціативі. До “Ради миру” приєдналися такі держави, як Саудівська Аравія, ОАЕ, Туреччина, Албанія, Аргентина, Бахрейн, Косово, Парагвай, Індонезія, Азербайджан, Катар, Єгипет, Йорданія, Білорусь, Узбекистан, Казахстан, В’єтнам, Ізраїль та Угорщина. Однак, найбільші незахідні держави, такі як Росія, Китай, Індія та Бразилія, поки що не надали згоди.
Важливо відзначити, що жоден із постійних членів Ради Безпеки ООН, включаючи США, Росію, Китай, Францію та Великобританію, не підтвердив свою участь у “Раді миру”. Крім того, згоду на участь дали лише дві ядерні держави – Ізраїль та Пакистан.
Данія категорично відмовляється від пропозиції Трампа щодо Гренландії
Міністерство закордонних справ Данії офіційно заявило про відмову від пропозиції президента США Дональда Трампа щодо придбання Гренландії. Відповідь націю на чолі з Ларсом Льокке Расмуссеном направила Трампу, зазначивши, що Данія повинна безпосередньо повідомити про відсутність бажання вести переговори, якщо цього дійсно відбувається.
Штучний Інтелект та Майбутнє Робочої Сили: Аналіз Прогнозу Палнтір
Впровадження штучного інтелекту кардинально змінить ландшафт ринку праці, зменшуючи необхідність у масовій трудовій міграції. За словами голови Palantir Алекс Карпа, технології ШІ зможуть вирішити проблему дефіциту робочої сили в багатьох країнах. Карп зазначає, що кількість робочих місць зросте, забезпечуючи достатній рівень зайнятості для мешканців країни, особливо для тих, хто має професійні навички.
Він вважає, що масштабні імміграційні потоки стануть неактуальними, за винятком випадків, коли потрібні спеціалісти з унікальними знаннями та навичками. За словами Карпа, найбільший тиск на офісні та гуманітарні професії буде викликаний розвитком ШІ.
Одночасно зросте попит на технічні спеціалісти, будівельників, робітників з обслуговування та фахівців з застосування та технічних знань. Дженсен Хуанг, глава NVIDIA, підтвердив ці тенденції, зазначивши, що масове будівництво дата-центрів створить великий попит на сантехніків, електриків та будівельників.
Хуанг вважає, що високі доходи в цих сферах досягаються навіть без вищої технічної освіти, а трильйонні інвестиції в інфраструктуру ШІ забезпечать достатню зайнятість.
Запоріжжя: Відбиття нічної атаки дронів Shahed
Увечері 21 січня 2026 року Запоріжжя зазнало атаки безпілотних літальних апаратів типу «Shahed». Силами протиповітряної оборони України було здійснено перехоплення та знищення значної кількості дронів-камікадзе, що наносили удар з південного напрямку.
За повідомленнями очевидців та аналітичних центрів, атака була спрямована на місто та прилеглих територіях. Пролунали вибухи, але завдяки оперативним діям військових, значних пошкоджень інфраструктурі та цивільним об’єктам завдано не було.
Ситуація в Запоріжжі контролюється, а відповідні служби проводять огляд території та відновлювальні роботи.
Російський Посередник Зустрічається з Американськими Ділами в Давосі для Обговорення Переговорів щодо України
Спеціальний представник президента Росії, Кирило Дмитрієв, провів таємну зустріч з американськими дипломатами у Давосі, щоб обговорити можливі шляхи врегулювання війни в Україні. Згідно з заявами представника Кремля, Дмитро Пєскова, деталі переговорів були засекречені.
Пєсков відмовився розкривати подробиці обговоренів Дмитрієва зі США, згідно з повідомленнями російських інформаційних агентств. Він підкреслив, що усі питання, пов’язані з мирним планом для завершення конфлікту, мають закритий характер.
Росія наголошує на необхідності отримати інформацію про результати обговорення мирного плану з боку США, Європи та України, а також сподівається на своєчасне отримання необхідних даних. Дмитрієв планував зустрітися з представниками американської делегації на Всесвітньому економічному форумі в Давосі.
Згідно з інформацією, отриманою від Axios, Дмитрієв мав зустрітися зі Стівом Віткоффом – спеціальним послом президента США, та Джаредом Кушнером – зятем Дональда Трампа. Учасники переговорів заявили, що переговори були «дуже позитивними» та «конструктивними».
Польща підтримує Україну: Напруженість навколо Гренландії не вплине на пріоритети
Президент Польщі Кароль Навроцький запевнив, що суперечки, що виникли навколо Гренландії, не призведуть до зміни пріоритетів у підтримці України та не затьманять увагу до російської агресії.
Під час участі у Всесвітньому економічному форумі в Давосі, Навроцький підкреслив, що світова спільнота продовжує усвідомлювати надзвичайну важливість війни Росії проти України, особливо для східного флангу НАТО та «всього вільного світу». Він висловив стурбованість гібридною агресією, що триває.
«Ми як і раніше відчуваємо загрозу з боку Росії; ми перебуваємо в епіцентрі гібридної війни», – заявив президент Польщі.
Навроцький висловив оптимізм щодо майбутнього миру в Україні та наголосив на важливості дипломатичного врегулювання суперечки між США та Данією щодо Гренландії.
Він також підтвердив, що Сполучені Штати залишаються ключовим союзником Польщі.
В Одесі викрили мережу фальшивих військово-лікарських атестатів
Державне бюро розслідувань (ДБР) викрило мережу лікарів військово-лікарської комісії (ВЛК) в Одесі, які підробляли документи для ухилянтів, отримуючи за це понад 16 тисяч доларів США.
Як працювала схема
- Мешканці Одеси пропонували ухилянтам уникнути військової служби за гроші.
- Лікарі ВЛК оформлювали «липові» висновки про проходження військово-лікарської комісії, дозволяючи призовникам незаконно оформити відстрочку від служби.
- Документи та гроші передавалися через поштові відправлення.
Хто причетний
У справі задіяно кількох осіб, включаючи співробітника Центру забезпечення службової діяльності Міноборони та Генштабу ЗСУ, працівника Приморського РТЦК та СП та інших учасників схеми.
Чотирьом членам ВЛК повідолено про підозру у службовому підробленні (ч. 1 ст. 366 КК України). Досудове розслідування завершене, обвинувальний акт скеровано до суду. Санкція статті передбачає покарання до трьох років обмеження волі.
Процесуальне керівництво здійснювала Одеська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону.
Реформа ДБР: ключова умова ЄС для України у 2026 році
На початку 2026 року українське політичне море знову заштормило. Президент України публічно оголосив курс на оновлення Державного бюро розслідувань (ДБР), доручивши підготувати відповідний законопроєкт до кінця січня. Для тих, хто стежить за новинами, це не стало громом серед ясного неба. Реформа Бюро — це не просто бажання «поміняти обличчя», а одна з десяти критичних умов Євросоюзу на 2026 рік. Це частина процесу так званого frontloading’y — нашої спроби відкрити переговорні кластери з ЄС навіть за умови збереження угорського вето. Простими словами: ми маємо довести Брюсселю свою цивілізованість швидше, ніж Орбан передумає нас блокувати.
Про це пише видання ZN.ua. Державне бюро розслідувань сьогодні — це орган із величезною концентрацією влади, який, на жаль, частіше фігурує в заголовках про політичний тиск, ніж у звітах про боротьбу з катуваннями в поліції. Оновлення ДБР — це тест для влади на здатність відмовитися від ручного управління силовими структурами. Чи зможемо ми перетворити цей орган на незалежну інституцію, чи це буде чергове «перекладання тек» з місця на місце?
Ідея створення ДБР у 2018 році була благородною. Уявіть ситуацію: поліцейський катує затриманого або прокурор фальсифікує справу. Хто має це розслідувати? Раніше цим займалася прокуратура, що створювало очевидний конфлікт інтересів — колеги розслідували колег. ДБР мало стати тим самим «незалежним арбітром», який демонструє: над законом немає нікого, навіть людини у формі чи з високим мандатом. Це завдання було прописане в Конституції ще 1996 року, але реалізували його лише через 22 роки.
Проте очікуваного «вау-ефекту» не сталося. ДБР досить швидко забуло про свою первинну місію — боротьбу зі службовими злочинами (катуваннями, незаконними затриманнями) — і почало позиціонувати себе як «ще один антикорупційний орган». Замість того щоб карати поліцейських-садисів, Бюро взялося за корупцію середнього рівня. У підсумку найважливіший напрямок — захист прав людини від свавілля силовиків — став найменшим пріоритетом.
Перші роки роботи Бюро (2018–2019) нагадували управлінський хаос. Модель управління була побудована на «тріумвіраті»: директор і двоє його заступників мали погоджувати кожен крок. Це паралізувало роботу і призвело до гучного скандалу з «плівками Труби» — записами розмов у кабінеті тодішнього директора Романа Труби, які натякали на неформальний вплив з боку високих кабінетів на хід розслідувань. Реакція влади була радикальною: у грудні 2019 року парламент просто розігнав керівництво ДБР одним законом. Це виглядало справедливо в очах суспільства, але стало небезпечним прецедентом. Конституційний Суд пізніше наголошував: парламент не може підміняти кадрові процедури політичними рішеннями. Якщо ви хочете звільнити силовика — доведіть його провину через прозору процедуру, а не голосуванням у Раді. Таке «ручне» звільнення зробило Бюро інституційно вразливим: кожен наступний керівник тепер розумів, що його доля залежить не від результатів роботи, а від настрою депутатів.
Нинішній директор Олексій Сухачов, який прийшов після конкурсу у 2021 році, має працювати до кінця 2026-го. Проте шквал критики свідчить: проблема не в прізвищах, а в самій системі, де ДБР перетворилося на «розслідувача всього». Гігантська машина без фокуса. Сьогодні ДБР — це структура, яка розривається між тисячами справ. В умовах війни 80–90% усіх проваджень Бюро — це злочини військових (СЗЧ, дезертирство, порушення порядку несення служби). Статистика шокує: у 2024 році з 98 тисяч справ 89 тисяч стосувалися саме військових. Орган, який створювали для боротьби з катуваннями, фактично став військовою поліцією на максималках, при цьому не маючи для цього належної спеціалізації.
Крім того, ресурси Бюро розпорошуються на корупцію, яка часто не дотягує до масштабів НАБУ, але забирає купу часу. А от справи про катування та фальсифікацію доказів знову лежать «під сукном». Експерти іронізують: якщо ви хочете передати ДБР ще й справи про національну безпеку (реформувавши СБУ), то орган просто задихнеться під вагою паперів. Вже зараз звучать пропозиції забрати у ДБР військову підслідність і передати її окремому Бюро військової юстиції.
Реформа ДБР у 2026 році — це перевірка України на зрілість. Ми маємо довести, що здатні будувати органи, які захищають закон, а не тих, хто цей закон пише. Без цього жодні «світлі обличчя» в керівництві не допоможуть — старі практики повернуться швидше, ніж ми встигнемо підписати угоду про вступ до ЄС.
Підпільний терористичний акт: СБУ викрила мережу агентів ФСБ, що підпалювали військове обладнання в Україні
Служба безпеки України спільно з Національною поліцією затримала двох осіб, які працювали на тимчасово окупованих територах та співпрацювали зі спецслужбами Росії, готуючи та здійснюючи серію терористичних актів.
Затримані, завербовані через онлайн-платформи, виконували завдання російських спецслужб, підпалюючи транспортні засоби, які використовувалися для підтримки військових у зоні бойових дій. У Києві був викритий 29-річний чоловік, ухиляючись від мобілізації, він підпалив автомобіль українського військового, що повернувся з передової, і зафіксував свій злочин на відео.
Другий агент, 22-річний чоловік, спробував підпалити вежу мобільного зв’язку та транспортний засіб, який перевозив гуманітарну допомогу для військових. СБУ оперативно заблокувала його дії.
Зловмисники затримані та повідомлено про підозру у закінченні замаху на вчинення диверсії, перешкоджанні діяльності ЗСУ та умисному знищенні майна шляхом підпалу. Їм загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.