Чергова ворожа атака російських військ торкнулася Бориспільського та Фастівського районів Київської області, про що інформують місцева влада й екстрені служби. У Бориспільському районі внаслідок влучання ворожих боєприпасів спалахнули масштабні пожежі на території промислових підприємств. Зокрема, на одному з таких об’єктів вогонь повністю знищив сім вантажних автомобілів, тоді як рятувальники продовжують працювати над остаточною ліквідацією загоряння. Окрім цього, російські окупанти здійснили повторний удар по цивільній логістичній інфраструктурі регіону: будівля місцевого логістичного комплексу зазнала двох послідовних атак противника, що спричинило суттєві руйнування споруди.
Наслідки нічної атаки на Київ: пожежі та постраждалі
У ніч на вівторок, 8 вересня, Київ зазнав російської атаки, наслідки якої стали відомі згодом. За інформацією КМВА, у Солом’янському районі уламки впали на п’ятиповерховий житловий будинок, а на іншій локації в цьому ж районі пошкоджено триповерхову житлову будівлю. У Дарницькому районі через падіння уламків було пошкоджено автомобіль. Міський голова Києва Віталій Кличко спрямував медиків до Солом’янського району. Пізніше він додав, що у Голосіївському районі виникла пожежа на території навчального закладу, а в житловому будинку, попередньо, заблоковані люди. Також загоряння зафіксували на нежитлових територіях у Подільському та Дарницькому районах. За даними КМВА, внаслідок ворожої атаки постраждало шестеро людей. Хоча о 5:55 у столиці оголосили відбій повітряної тривоги, згодом стало відомо про ще одне пошкодження: у Подільському районі через нічну атаку спалахнуло складське приміщення.
Нічна балістична атака на Київ: що відомо про вибухи та роботу ППО
У ніч на вівторок, 8 вересня, столицю України сколихнули вибухи внаслідок балістичного удару. Про це поінформували Повітряні сили ЗСУ та Київська міська військова адміністрація. Перед початком вибухів КМВА оголосила повітряну тривогу через загрозу застосування безпілотників і закликала громадян терміново прямувати до найближчих укриттів. Згодом міська влада повідомила про активну роботу сил протиповітряної оборони в Києві та наголосила на необхідності залишатися в безпечних місцях до офіційного скасування тривоги. Військові також зафіксували швидкісну ціль на Сумщині, яка рухалася курсом на Київ.
Ворог з артилерії вдарив по Корабельному району Херсона: є постраждалий
Увечері 7 вересня російські окупаційні війська здійснили артилерійський обстріл Корабельного району Херсона, внаслідок чого постраждала людина. Про це поінформували в Херсонській обласній військовій адміністрації. Через ворожий удар поранення зазнав 51-річний місцевий житель. У нього діагностували вибухову травму, перелом гомілки та уламкові поранення нижньої кінцівки. Постраждалого доправили до лікарні для надання необхідної допомоги.
Нові терміни окупації Донеччини від РФ: заява Павла Паліси
Російське політичне керівництво визначило новий термін для встановлення контролю окупаційних військ над усією Донецькою областю. Проте військові РФ вважають цей дедлайн нереалістичним та просять надати їм більше часу. Про це повідомив заступник керівника Офісу президента України Павло Паліса.
За словами Паліси, політичне керівництво окупантів РФ встановило черговий дедлайн для повної окупації Донецької області до кінця 2026 року. Водночас російські військові просять перенести цей термін на 31 березня 2027 року.
Як зазначив заступник керівника ОП, плани Росії та причини невиконання цих завдань обговорювалися під час зустрічі українського керівництва зі спецпосланцями президента США Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. У цій зустрічі брали участь керівник ОП, головнокомандувач ЗСУ, начальник ГУР Міноборони та командувач Повітряних сил.
Крім того, учасники зустрічі обговорили російські повітряні атаки й використання окупантами реактивних дронів. Павло Паліса заявив, що Росія не здійснила власного технологічного прориву у створенні таких безпілотників. Новим викликом є реактивні дрони, але у росіян немає жодного власного технологічного прориву в цій сфері, підкреслив він.
За словами представника Офісу президента, Україна вже працює над створенням засобів для перехоплення таких безпілотників. Він також наголосив, що обсяг військової допомоги від партнерів безпосередньо впливає на порятунок життів українських військових і цивільних громадян.
Перепади напруги в Києві: часткові знеструмлення та приглушене світло в метро
У Києві сталися помітні перепади напруги в електромережі, що призвели до часткових знеструмлень та вплинули на роботу комунального транспорту. Про це інформують місцеві Telegram-канали. Через нестабільність енергосистеми в деяких столичних районах пропало світло. Жителі кількох житлових масивів повідомляють про коливання напруги та короткочасні відключення електроенергії. Неполадки з електропостачанням також відобразилися на функціонуванні метрополітену. Зокрема, у столичній підземці зменшили яскравість освітлення на станціях і в підземних переходах задля економії ресурсів та зменшення навантаження на систему.
Дональд Трамп опублікував карту Північної Америки у кольорах прапора США
У мережі Truth Social з’явилася публікація від Дональда Трампа, яка містить карту із зображенням території Північної Америки, повністю зафарбованої в кольори державного прапора США. Крім того, аналогічним чином на цій карті виділені Гренландія, Ісландія та держави Карибського басейну. Жодних додаткових пояснень чи коментарів американський президент до опублікованого зображення не додав.
Макрон пропонує заборонити соцмережі для дітей до 15 років на рівні Євросоюзу
Президент Франції звернувся до Європейської комісії з ініціативою створення загальноєвропейського законодавства, яке б обмежило доступ до соціальних мереж для дітей віком до 15 років. Про це інформує агентство AFP.
За даними агентства, у своєму листі до Урсули фон дер Ляєн французький лідер також закликав зобов’язати інтернет-платформи виявляти та блокувати функції, що викликають залежність, і запровадити безпечні налаштування за замовчуванням.
Як ChatGPT та Instagram допомогли французам пограбувати особняк в Австралії: деталі гучної справи
Четверо громадян Франції прилетіли до Австралії з метою пограбувати будинок, де зберігалися дорогі годинники, дизайнерські сумки та коштовні прикраси. Перед злочином одному з них допоміг ChatGPT: за допомогою штучного інтелекту він зміг вирахувати розташування потрібного особняка в Канберрі. Спочатку зловмисник проаналізував фотографії потенційних жертв в Instagram. На кадрах були зображені дорогі речі, двір із тенісним кортом та басейном. На одному з фото він помітив сакуру, що цвіте, і за допомогою нейромережі встановив, що знімок було зроблено у Канберрі. Інша фотографія демонструвала вежу Black Mountain Tower, що також підтвердило знаходження в австралійській столиці. Після цього грабіжник звернувся до ChatGPT із проханням відшукати райони Канберри, де є будинки з тенісними кортами та басейнами, завдяки чому зміг точно визначити адресу будинку.
У жовтні минулого року четверо чоловіків прибули з Таїланду до Сіднея, а звідти вирушили до Канберри. Скориставшись відсутністю господарів, вони проникли всередину приміщення через розбите стовбурами дерев вікно та дісталися до сейфа.
Спершу правоохоронці оцінювали збитки від крадіжки приблизно у 10 мільйонів австралійських доларів, проте під час судового засідання суму зменшили — зараз йдеться про суму трохи меншу ніж 2 мільйони доларів. Пиню частину викраденого вдалося повернути, зокрема дизайнерські сумки. Деякі речі французькі правоохоронці виявили після того, як їх переслали до Франції.
Серед зниклого майна залишаються годинники Richard Mille RM88 Smiley, вартість яких власники оцінили приблизно у 5 мільйонів доларів. Водночас прокуратура не змогла підтвердити справжність деяких найдорожчих речей, оскільки господарі не мали чеків, сертифікатів чи документів на покупку. Усіх чотирьох учасників затримали за кілька днів після скоєння злочину в ресторані KFC у Сіднеї. Вони повністю визнали свою провину в спільній крадіжці та крадіжці зі зломом.
Рекордні воєнні витрати Росії: аналіз бюджету за перше півріччя
Протягом перших шести місяців поточного року видатки федерального бюджету Російської Федерації на ведення війни проти України досягли безпрецедентного рівня у 10,69 трильйона рублів, що еквівалентно 120 мільярдам доларів. Такі висновки містяться в розрахунках наукового співробітника німецького Інституту проблем міжнародної безпеки Яніса Клюге, які спираються на офіційні відомості російського Міністерства фінансів, про що інформує The Moscow Times.
Фінансування армії та виробництва озброєнь збільшилося на 30 відсотків, або на 2,46 трильйона рублів, якщо порівнювати з аналогічним відрізком минулого року. Зіставлення з періодом січня-червня 2024 року демонструє зростання військових витрат на 65 відсотків (додатково 4,21 трильйона рублів). У порівнянні з 2023 роком показник зріс на 145 відсотків, а відносно 2022 року – на 285 відсотків. Беручи до уваги показники 2021 року, обсяг фінансування армії у 2026 році збільшився більш ніж у п’ять разів.
У середньому військова структура Кремля щомісяця поглинала 1,78 трильйона рублів (21 мільярд доларів), щоденно витрачалося 59 мільярде рублів (680 мільйонів доларів), а щогодини – 2,5 мільярда рублів (29 мільйонів доларів).
За оцінками Клюге, на завершення півріччя воєнні потреби забрали 43,8 відсотка від загального обсягу видатків російського державного бюджету, встановивши новий історичний максимум. Співвідношення з бюджетними надходженнями виглядає ще більш масштабним: на утримання армії та оборонно-промислового комплексу пішло 57,3 відсотка всіх коштів, що надійшли до скарбниці. Для порівняння, роком раніше на військові цілі йшло 39,2 відсотка видатків та 46,8 відсотка доходів, а до початку повномасштабного вторгнення ці показники становили 20 відсотків та 19,8 відсотка відповідно.
Значна частина оборонного бюджету Росії залишається засекреченою. За початкові шість місяців за відкритими статтями оборони було витрачено 3,55 трильйона рублів, тоді як за закритими – 7,14 трильйона рублів, тобто дві третини загальної суми. Порівняно з минулим роком приховані витрати збільшилися на 42 відсотки, а в порівнянні з періодом перед повномасштабним вторгненням – більш ніж у сім разів.
Сумарно з початку 2022 року Кремль спрямував на армійські потреби та закупівлю озброєнь 57,14 трильйона рублів, або 660 мільярдів доларів за чинним офіційним курсом. Ця величина співставна з усіма золотовалютними резервами Центробанку РФ, які на 1 серпня становили 720,3 мільярда доларів, і в 2,2 раза перевищує загальну вартість золотого запасу країни на рівні 292,8 мільярда доларів.
Спочатку російська влада закладала у закон про бюджет на 2026 рік показник оборонних витрат на рівні 6,7 відсотка ВВП, проте фактично цей план перевищено приблизно в півтора раза, і за пів року вони досягли 10,5 відсотка піврічного ВВП. Наслідком цього став дефіцит бюджету, який до початку серпня сягнув 6,45 трильйона рублів, удвічі перевершивши річний план.
Водночас у серпні поточного року федеральна скарбниця РФ отримала 424 мільярди рублів нафтогазових податків. У порівнянні з серпнем минулого року надходження сировинної ренти скоротилися на 16 відсотків, а відносно середнього рівня березня-липня (753 мільярди рублів) – на 43 відсотки, досягнувши мінімальної позначки з січня поточного року.
Проте в липні нафтогазові доходи російського федерального бюджету продемонстрували зростання на 18,6 відсотка проти показників минулого року та на 36,6 відсотка порівняно з червнем. Подібна динаміка пояснюється високими цінами на нафту та надходженням податку на додатковий дохід за другий квартал. Без урахування цього податку липневі надходження виявилися нижчими за червневі на 148,5 мільярда рублів, або 21,6 відсотка.
Центробанк РФ раніше попереджав, що вітчизняна економіка здатна вперше за 30 років завершити у мінусі два роки поспіль, інфляція наблизиться до рекордів першого року повномасштабної війни, жителям доведеться зменшити споживання, а державі – зіткнутися з ризиком повного вичерпання Фонду національного добробуту. Крім того, Центральний банк продовжує зменшувати кількість дорогоцінного металу у своїх резервах для покриття бюджетної нестачі, через що на початок серпня 2026 року обсяг золота в резервах скоротився до 73,2 мільйона унцій, що є мінімумом із січня 2020 року.
За підсумками першого півріччя реальні наявні доходи та заробітні плати росіян зупинили своє зростання і почали знижуватися. На тлі цього Центробанк прогнозує рекордний бюджетний дефіцит із часів коронавірусної пандемії. У липні також зазначалося, що бюджетні витрати та дефіцит Росії у 2026 році можуть перевищити затверджені показники більш ніж на 1 трильйон рублів (12,85 мільярда доларів).
Масштабна війна спричиняє збільшення державного боргу РФ. За прогнозами, впродовж наступного десятиліття країна витратить на обслуговування боргу не менше 15 відсотків свого ВВП у формі процентних виплат. Раніше Росстат інформував, що минулого року ВВП Росії зріс лише на 1 відсоток, що майже у п’ять разів менше попереднього року. Початкова оцінка зростання становила 4,3 відсотка, але згодом показник переглянули до 4,9 відсотка.