НАЗК перевіряє декларацію мера Ківерців Олександра Ковальчука через приховану нерухомість

Національне агентство з питань запобігання корупції розпочало повну перевірку декларації міського голови Ківерців Олександра Ковальчука за 2025 рік. Рішення було прийнято на основі звернення активістів, які спиралися на результати розслідування «Сили правди».

У поданій декларації Олександр Ковальчук не зазначив жодного об’єкта нерухомості, яким би він володів чи користувався. Згідно з документом, дохід мера за 2025 рік склав 930 тисяч гривень заробітної плати, а його дружина задекларувала 2,32 мільйона гривень доходу від підприємницької діяльності.

Проте журналісти виявили, що родина Ковальчуків проживає у двоповерховому будинку в селі Жабка. На території домоволодіння розташовані басейн, сад, гараж та господарські споруди. Офіційно нерухомість оформлена на 69-річну матір посадовця Оксану Ковальчук, яка раніше працювала вчителькою. Також на неї зареєстрований автомобіль Toyota Land Cruiser 2012 року випуску, придбаний у 2024 році.

Тепер НАЗК має встановити, чи мав Олександр Ковальчук обов’язок вказувати у своїй декларації факт користування цим майном.

Зміни на сайті Офісу генпрокурора: профіль Руслана Кравченка видалено

З офіційного вебпорталу Офісу генерального прокурора було видалено інформацію про Руслана Кравченка. Попри це, дані про нового виконувача обов’язків генерального прокурора на ресурсі досі відсутні. Відповідні зміни зафіксовані на сайті відомства. Отже, профіль Кравченка вже прибрали, проте відомості про його наступника на посаді в.о. генпрокурора ще не були оприлюднені.

Судова перемога «Ліберті Фінанс»: як скасували штраф у 58 мільйонів гривень

Податкова служба намагалася стягнути з фінансової компанії «Ліберті Фінанс» 58,16 млн грн штрафу через виявлену розбіжність у касі. Проте суди різних інстанцій стали на бік бізнесу, скасувавши це рішення. Наразі справа розглядається у Верховному Суді.

Конфлікт розпочався 7 березня 2025 року, коли в миколаївському обміннику №193.31 (вул. Захисників Миколаєва, 23-А, офіс 19) правоохоронці провели обшук у межах кримінального провадження №12025152020000166 від 6 лютого 2025 року за ч. 4 ст. 190 КК. Перед початком слідчих дій згідно з Х-звітом у касі було 40 716 доларів, 7 755 євро, 1 800 злотих та 862 тис. грн. Під час обшуку вилучили значно більші суми: 229 534 долари, 20 075 євро, 1 800 злотих та 4,18 млн грн.

Податкова служба розцінила цю різницю як порушення п. 7 ст. 4 Закону про РРО, що передбачає п’ятикратний штраф від суми невідповідності. Розрахунок за курсом НБУ призвів до нарахування 58,16 млн грн штрафу. Однак 30 квітня 2025 року під час фактичної перевірки порушень у роботі обмінника не виявили.

Компанія пояснила, що розбіжність виникла через те, що обшук розпочався під час інкасації та перерахунку підкріплення каси, тому касир не встиг оприбуткувати кошти та сформувати Z-звіт. 9 квітня 2025 року Миколаївський апеляційний суд (справа №490/929/25) зняв арешт з вилучених коштів, зазначивши, що в протоколах обшуку є розбіжності в сумах. 18 квітня компанія офіційно оприбуткувала кошти через касові ордери.

Київський окружний адміністративний суд 22 грудня 2025 року скасував податкове повідомлення-рішення, а 23 квітня 2026 року Шостий апеляційний адміністративний суд підтримав це рішення. Судді вказали, що податкова не врахувала специфіку роботи обмінного пункту та незавершене оприбуткування коштів, а також не довела вину компанії. 24 червня 2026 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за скаргою податкової, проте виконання попередніх судових рішень не зупинялося.

Варто зазначити, що «КИТ Груп» та WhiteBIT раніше згадувалися у справах щодо діяльності онлайн-наркомагазинів та торгівлі людськими тканинами.

Наслідки ворожої атаки: пошкоджено спорткомплекс КНУ імені Тараса Шевченка

16 вересня внаслідок російської атаки на Київ було пошкоджено спортивний комплекс Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Про це поінформував виконувач обов’язків ректора вишу Валерій Копійка. За його словами, обстріл спричинив руйнування фасаду та внутрішніх приміщень будівлі. Зокрема, було вибито скління, зірвано облицювання та пошкоджено внутрішні зони комплексу. На щастя, обійшлося без постраждалих. Наразі територія об’єкта перебуває під охороною, а правоохоронні органи зафіксували всі завдані збитки.

Фінансовий скандал у КНУКіМ: розслідування щодо завищення бюджетних витрат

Навколо Київського національного університету культури і мистецтв розпочато розслідування нової кримінальної справи. Слідство припускає, що протягом 2022–2024 років керівництво вишу могло штучно завищувати кількість студентів та обсяги навчального навантаження. Така маніпуляція, ймовірно, використовувалася для отримання додаткового бюджетного фінансування.

Згідно з даними правоохоронців, частину цих коштів могли переводити у готівку. Загальна сума фінансування за програмою «Підготовка кадрів закладами вищої освіти та забезпечення діяльності їх баз практики» склала 760 мільйонів гривень. Наразі ця цифра не є остаточним розміром збитків, і слідчі продовжують встановлювати точні суми завданих державі втрат.

Паралельно триває інше провадження, що стосується можливої експлуатації студентів. У цій справі фігурує мережа «Батьківська хата», яка є офіційною базою практики КНУКіМ і пов’язана з Михайлом Поплавським. За версією слідства, студентів могли примушувати до роботи.

Хоча прямого процесуального зв’язку між цими двома справами наразі не встановлено, в обох провадженнях вивчають питання обліку студентів, організації їхньої праці та практики, а також законність руху коштів, пов’язаних із цими процесами.

Загроза активізації ворожих ДРГ на Чернігівщині: у ДПСУ попередили про можливе перекидання сил РФ

Найближчим часом на території Чернігівської області не виключається активізація диверсійних дій з боку окупаційних військ. Як зазначають у Державній прикордонній службі України, російська сторона має намір відправити на зазначений напрямок підкріплення.

Про це представникам медіа під час брифінгу в «Укрінформі» повідомив речник відомства Андрій Демченко. За його словами, наразі безпосередньо на ділянці кордону в межах Чернігівщини активності піхотних підрозділів або ворожих диверсійно-розвідувальних груп не спостерігається.

Попри це, українська сторона володіє відомостями щодо зосередження та підсилення спеціальних підрозділів РФ, чиїм завданням може стати саме диверсійна робота у прикордонні Чернігівської та Сумської областей. Демченко зазначив, що існує чимало оцінок стосовно намірів супротивника щодо Чернігівського напрямку, зокрема щодо спрямування туди додаткових військових формувань. У зв’язку з цим українські військові готуються до будь-яких можливих сценаріїв розвитку ситуації.

Ексочільник БЕБ Одещини Мунтян через суд намагається відновитися на посаді: деталі про статки та атестацію

Екскерівник Територіального управління Бюро економічної безпеки в Одеській області Сергій Мунтян, звільнений після невдалого проходження переатестації, вирішив оскаржити втрату посади у судовому порядку. Старт розгляду його позовної заяви в Одеському окружному адміністративному суді призначено на 10:00 17 вересня. Позивач вимагає скасування результатів атестації, поновлення на керівній посаді та виплати заробітної плати за період вимушеного прогулу. До цього в БЕБ офіційно підтверджували факт непроходження Мунтяном атестаційних процедур.

Ситуація навколо колишнього посадовця привертає значну увагу через низку оприлюднених фактів. У матеріалах із соціальних мереж зазначається, що ринкова ціна нерухомого майна його дружини становить майже пів мільйона доларів. При цьому в документах оформлення цієї ж нерухомості вказано за суттєво нижчою вартістю — близько 380 тисяч гривень. Зазначена інформація потребує додаткової перевірки за допомогою первинних документів та офіційних реєстрів.

Окрему увагу привертає історія з автомобілем Toyota Land Cruiser 200, оцінюваним орієнтовно у 1,7 мільйона гривень. Згідно з наведеними відомостями, позашляховик спочатку належав братові Мунтяна, згодом опинився у користуванні очільника БЕБ, а пізніше був переоформлений на його дружину.

У зв’язку з цим виникає питання щодо походження майна та способів формування власності у родині чиновника, який очолював обласний підрозділ органу економічної безпеки.

Також у публікаціях згадується брат Мунтяна, у чиїй власності перебував готель «Дворянський», розташований у центрі Одеси. Відповідно до оприлюдненої інформації, офіційно зареєстрованої особи для отримання прибутків від діяльності закладу не було, а розрахунки нібито здійснювалися безпосередньо на банківську картку.

Крім того, Мунтян раніше вже потрапляв у резонансні ситуації під час роботи в БЕБ. У 2023 році він підписав офіційний документ відомства про відсутність підстав для проведення розслідування щодо мільйонних статків родини одеського військкома Борисова. Пізніше працівники ДБР провели обшуки у самого Мунтяна, про що йдеться у матеріалах користувачів.

Дружина експосадовця — Любов Калініченко, яка працює суддею Київського районного суду міста Одеси. За наведеними даними, вона володіє об’єктом нерухомості площею близько 300 квадратних метрів та земельною ділянкою на 10 соток у престижному районі Одеси.

Наразі Мунтян розраховує повернутися на посаду. Розгляд його позову 17 вересня о 10:00 розпочне Одеський окружний адміністративний суд. В установі підтверджують, що одним із суддів є Костянтин Єфіменко.

Постать Єфіменка також має певний бекграунд. У документах Вищої ради юстиції зафіксовано, що у листопаді 2013 року він підтримав постанову Одеського окружного адмінсуду щодо обмеження права громадян на мирні зібрання, зокрема заборону акцій і пікетів у центрі Одеси в період Євромайдану.

Таким чином, 17 вересня суд розглядатиме не звичайну трудову суперечку. Мунтян прагне скасувати рішення атестаційної комісії, яка визнала його таким, що не пройшов переатестацію. За відомостями БЕБ, він став одним із чотирьох керівників територіальних управлінь, які не змогли її скласти.

Тепер колишній посадовець домагається повернення посади та виплати компенсації за весь час вимушеного прогулу. Фінальне рішення про те, чи поновиться чиновник після провалу атестації, ухвалить суд.

Міжнародні посилки з товарами для оборонних потреб планують звільнити від оподаткування

Міжнародні поштові відправлення, які містять продукцію для забезпечення оборони та безпеки, хочуть звільнити від сплати податків. Якщо одержувач сплатить податковий платіж під час отримання такої посилки, ці кошти йому повернуть.

таку ініціативу оприлюднила народна депутатка Ніна Южаніна за результатами засідання парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.

За її словами, до Податкового кодексу пропонують включити операції з дистанційного продажу товарів оборонного та безпекового призначення. Складання переліку відповідної продукції та розробку механізму повернення коштів доручать Кабінету Міністрів України.

Депутатка підкреслила, що створення цього механізму дасть змогу зберегти податкову пільгу для товарів, потрібних для безпеки й оборони. Після затвердження урядом усіх необхідних процедур покупці зможуть отримувати назад гроші, сплачені як податок при отриманні відправлення.

Ці зміни розглядаються Верховною Радою у складі масштабного законодавчого пакета щодо реформи оподаткування міжнародних посилок. Уряд раніше зазначав, що початок дії нових норм передбачається не раніше липня 2027 року.

Спецоперація поліції в Данії через ймовірну появу безпілотника біля помешкання очільника Міноборони

Згідно з інформацією від Copenhagen Post, поблизу помешкання міністра оборони Данії було зафіксовано ймовірну присутність безпілотного літального апарата. Через це на відповідній території розгорнулися широкомасштабні заходи за участю правоохоронних органів. На даний момент представники поліції продовжують проводити масштабну операцію в місці, де міг з’явитися дрон.

ЄС планує створення Європейської ради безпеки за участю України, Британії та Канади

Європейський Союз виступить із пропозицією заснувати Європейську раду безпеки, до якої планується залучити Велику Британію, Канаду, Норвегію, Україну та потенційно інші країни. Про це повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн під час своєї щорічної промови перед Європарламентом «Про становище Євросоюзу», яка відбулася в середу, 16 вересня, як передає кореспондентка «Європейської правди». Євросоюз прагне утворити Європейську раду безпеки із запрошенням для України. За словами фон дер Ляєн, обговорення формату для лідерів, який був би зосереджений на безпеці континенту за участю таких партнерів, як Сполучене Королівство, Канада, Норвегія, Україна та інші, тривало вже давно. Вона наголосила, що наразі це питання набуло ще більшої нагальності через характер і масштаб ризиків. Президентка Єврокомісії пообіцяла представити відповідні ідеї задля втілення Європейської ради безпеки в життя.