Масовані удари українських дронів дедалі сильніше тиснуть на російську ППО

Україна дедалі активніше атакує Росію та тимчасово окупований Крим великою кількістю безпілотників. Це перевантажує російську протиповітряну оборону та, як зазначає The Wall Street Journal (WSJ), призводить до «приниження Кремля». Українські БпЛА б’ють по нафтопереробних заводах, портовій інфраструктурі, військових об’єктах і самих засобах ППО.

WSJ присвятила розгорнуту статтю дальнобійним ударам України вглиб РФ та їхнім наслідкам для країни-окупанта. Видання пише, що цього року Україна виробляє більше й більш досконалі БПЛА, а також доповнює їх крилатими ракетами власного виробництва. У результаті удари вглиб Росії завдають дедалі більшої шкоди.

За оцінками аналітиків, які наводить WSJ, із березня понад два десятки ударів по російських НПЗ вивели з ладу близько 20% переробних потужностей країни.

Військовий аналітик Майкл Кофман заявив, що удари Сил оборони стали ефективнішими завдяки вдосконаленню технологій. За його словами, Україна тепер здатна організовувати масштабніші атаки, ніж раніше.

WSJ зазначає, що величезні розміри Росії, які історично були перевагою в обороні, тепер працюють проти неї. «Російська ППО має охоплювати лінію фронту протяжністю 1200 кілометрів, а також велику територію, на якій розташована інфраструктура», — сказав Кофман.

Як пише WSJ, Міністерство оборони країни-агресорки РФ стверджує, що в травні цього року було перехоплено 8849 українських БПЛА. Для порівняння, у січні таких дронів було 3676, а в травні минулого року — 2504.

Військові аналітики вважають, що російське Міноборони завищує кількість збитих українських БПЛА. Водночас навіть ці дані свідчать про нарощування атак.

Зростає і їхня результативність. За даними компанії Janes, що займається оборонною розвідкою, близько 35% підтверджених успішних ударів Сил оборони по російському тилу цього року припали на червень.

Україна також переймає окремі тактики, які Росія застосовувала проти неї, використовуючи велику кількість БПЛА для придушення ППО.

Колишній офіцер української ППО Валерій Романенко пояснив, що російський зенітний ракетний комплекс Панцир може одночасно вражати не більше чотирьох цілей. Перші залпи під час атаки безпілотників допомагають визначити місце розташування російських систем ППО. Це дає змогу згодом прокласти маршрут для інших безпілотників.

WSJ також зазначає, що військові окупаційної армії РФ відомі навичками придушення електронних сигналів, однак не можуть зрівнятися з різноманітністю засобів захисту від БПЛА, розроблених Україною.

У ніч проти п’ятниці, 26 червня, Москва та Московська область зазнали атаки безпілотників. Також під ударом уночі опинилися низка інших регіонів РФ та окупований український Крим.

У Міністерстві оборони РФ стверджують, що в ніч на 26 червня російська протиповітряна оборона знищила 660 дронів.

Російські ЗМІ та пабліки пишуть, що 660 дронів — це наймасштабніша нічна атака за час війни. Раніше російське відомство ще не повідомляло про таку велику кількість БПЛА, нібито збитих за одну ніч.

Водночас 18 червня російське Міноборони заявляло, що за добу нібито було збито 992 дрони — тобто ще більше. Але тоді підрахунки охоплювали і нічний, і денний час. Натомість цього разу, очевидно, йдеться лише про ніч.

До цього найбільшою за кількістю задіяних дронів була атака на російські цілі в ніч на 17 травня, коли Міноборони РФ повідомляло про 556 збитих дронів, уточнює видання The Moscow Times.

Сирський: втрати РФ із початку року перевищили можливості вербування

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що з 1 січня 2026 року Сили оборони ліквідували та поранили понад 183 тисячі російських військових. За його словами, цей показник уже перевищує рекрутингові спроможності Кремля. Водночас він наголосив, що Росія ще не виснажилася остаточно, а переломний момент у війні ще попереду.

Про це Сирський заявив в інтерв’ю британській газеті The Times.

Він зазначив, що стратегічна оборонна операція ЗСУ підтверджує свою високу ефективність. За словами головкома, від 1 січня Сили оборони вбили або поранили більше російських військових, ніж РФ змогла завербувати, — понад 183 тис. осіб. Основною метою, підкреслив він, є щоденні втрати ворога на рівні понад 1000 особового складу вбитими або пораненими. Сирський додав, що масштаби цих втрат перевищують здатність противника поповнювати свої сили.

Разом із тим, як зауважив Сирський, говорити про стратегічний перелом поки зарано, оскільки Росія все ще має значний накопичений потенціал.

“Я не можу однозначно сказати, що війна наближається до переломного моменту. Ми сподіваємося, що настане момент, коли ворог мобілізує всі свої сили, ресурси та дії, після чого настане виснаження. Тоді може настати переломний момент”, – каже він.

Генерал також заявив, що Київ більше не програє війну, а Росія більше її не виграє, хоча така ситуація може тривати недовго.

“Війна — це постійне змагання між технологіями, економіками та ресурсами, а також протистояння між арміями. Навіть не маючи переваги, ми повинні проводити активні оборонні операції, а там, де дозволяють обставини, –– наступальні операції”, – пояснив Сирський, додавши, що напад залишається найкращою формою захисту.

Як зміняться атаки «шахедів» після вимкнення ретрансляторів у Білорусі

Після вимкнення білоруських ретрансляторів атаки «шахедів» на Київ і захід України не припиняться, але їхній характер суттєво зміниться. Про це в інтерв’ю виданню Суспільне заявив радник міністра оборони Сергій «Флеша» Бескрестнов.

За його словами, без ретрансляторів росіяни більше не зможуть керувати «Шахедами» в режимі реального часу. У такому разі атаки здійснюватимуться лише за GPS-координатами.

Як зазначив Бескрестнов, ключовою втратою для РФ стане розвідувальна функція. Завдяки мережам ретрансляторів окупанти не лише атакували, а й проводили розвідку: шукали об’єкти інфраструктури, позиції ППО тощо. Відтепер такої можливості не буде.

Крім того, припиняться онлайн-атаки на рухомі цілі, зокрема локомотиви потягів і засоби ППО. Для цього потрібні mesh-мережа та радіоканал керування, яких без ретрансляторів немає.

Окремо радник повідомив, що Росія втратить можливість шукати коридори між українськими перехоплювачами. За його словами, для цього окупанти встановлюють на безпілотники камеру, що дивиться вгору: відсутність перехоплювачів слугує сигналом для прокладання коридору атаки.

Єврокомісія розглядає поетапні економічні пільги для країн-кандидатів до вступу в ЄС

Європейська комісія готує плани щодо надання країнам-кандидатам на вступ до Європейського Союзу економічних пільг ще до їхнього приєднання до блоку. Про це повідомляє Politico.

За словами двох чиновників, які побажали залишитися анонімними, ці пропозиції є частиною стратегії ЄК щодо «поступової інтеграції». Її суть полягає в тому, щоб надавати країнам-кандидатам ширший доступ до ЄС у міру проведення реформ, поки їхні заявки на членство ще перебувають на розгляді.

Як зазначає Politico, серед переваг, які обговорюються, — доступ до низки програм фінансування ЄС, преференційні торгові угоди, а також частковий доступ до єдиного ринку. Водночас точний пакет адаптуватиметься залежно від прогресу кожної країни-кандидата. Мета полягає в тому, щоб дати країнам-кандидатам стимули для проведення політично складних реформ, навіть якщо до повноцінного членства залишаються роки.

Поступова інтеграція передбачає економічні вигоди, подібні до членства, без вступу країн до ЄС доти, доки їх не визнають готовими.

Пропозиція вже має більшу політичну підтримку, ніж інші плани. Париж та Берлін раніше підтримували схожі ідеї «спрощеного членства» для тих країн, які стикаються з тривалими термінами вступу. Це додає оптимізму чиновникам, які вважають, що такий підхід буде більш прийнятним, ніж попередні пропозиції.

У коментарі Politico Петрас Ауштрявічюс, депутат Європарламенту від Литви, заявив, що «принцип „більше за більше“ добре перевірений». На його думку, таку пропозицію слід розглядати як підтримку кандидатів, які змогли досягти кращих результатів, ніж інші.

Згідно з планами, доступ до пільг надаватиметься в кожному окремому випадку залежно від того, наскільки кожна країна відповідає правилам ЄС і скільки реформ їй вдалося провести, розповів один із чиновників.

Це стане суттєвим відступом від нинішньої системи, у межах якої більшість пільг зарезервована для повноправних членів ЄС.

Такий підхід має забезпечити повніше залучення до процесу країн-кандидатів, зокрема України, вступ якої, попри сильну політичну підтримку, судячи з усього, займе роки без обіцянок швидкого членства, пише Politico.

Комісія домагатиметься підтримки цієї ініціативи з боку столиць країн ЄС, а чиновники розраховують, що лідери схвалять роботу над ширшою рамковою програмою на засіданні Європейської ради у жовтні чи грудні, уточнює видання.

У Гданську Девід Ламмі підтвердив незмінну підтримку України з боку Великої Британії

Зміна уряду у Великій Британії не позначиться на зовнішньополітичному курсі держави, зокрема на послідовній підтримці України. Про це, як повідомляє EuroNews, заявив заступник прем’єр-міністра Девід Ламмі.

Під час конференції з питань відновлення України у Гданську він наголосив, що підстав говорити про перегляд зовнішньої політики немає. За словами посадовця, Лондон підтримував Київ за всіх попередніх урядів і беззаперечно продовжить це робити.

Окремо Велика Британія оголосила про додаткове фінансування у розмірі 290 млн фунтів стерлінгів, що становить близько 340 млн євро. Кошти мають спрямувати на відбудову України та посилення її енергетичної безпеки.

Також країна має намір і надалі нарощувати санкційний тиск на російську економіку та жорстко протидіяти “брудним грошам”, за рахунок яких РФ фінансує війну.

Ламмі очікує, що на саміті НАТО в Анкарі 7-8 липня союзники збережуть позитивну динаміку в українському питанні. Перед цим відбувся успішний саміт G7 у Франції, де лідери продемонстрували трансатлантичну єдність.

Він наголосив, що найближчими тижнями в НАТО, на його думку, буде видно: Сполучені Штати відзначають, що європейці збільшують свої зобов’язання з оборони та видатки на безпеку по всьому континенту.

Українські дрони загострюють ситуацію для окупантів на Донбасі, визнав Володимир Грубник

Проросійський блогер і так званий волонтер Володимир Грубник заявив про стрімке погіршення становища російської окупаційної армії на Донбасі. За його словами, через ефективні удари українських безпілотників середньої дальності ситуація для загарбників наближається до критичної.

На відео з панічними заявами окупанта звернув увагу Telegram-канал «Сеятель ветра».

Грубник поскаржився, що російські війська просуваються вперед значно повільніше, ніж українська армія за допомогою технічних рішень розширює дальність своїх ударів по російських тилах.

Він також визнав, що Сили оборони України системно знищують як ближній, так і глибокий тил ворога. Під ударами опиняються склади з паливом і боєприпасами, технічні частини, ремонтні майстерні та окремі пункти управління.

Окремо Z-волонтер наголосив на високій точності цих ударів. За його словами, ЗСУ активно й прицільно використовують накопичену за роки війни базу даних та місцеву агентурну мережу («агентурку»).

«Ми дійшли до ситуації навесні 2026-го, коли в Донецьку стало небезпечніше, ніж у 2022 та 2024 роках… Зараз ситуація має тенденцію наближатися до критичної. І якщо у противника й надалі вдаватиметься те, що він робить, і цьому не буде якоїсь системної протидії, то ми можемо опинитися в дуже скрутному становищі. У найближчі, я б навіть сказав, місяці», — заявив Володимир Грубник.

Лиманський напрямок лишається ключовою ціллю російських сил

У зоні відповідальності Угруповання об’єднаних сил найнапруженішою ділянкою фронту залишається Лиманський напрямок. Саме через Лиман противник прагне прорватися до Слов’янсько-Краматорської агломерації. Про це повідомив речник УОС Віктор Трегубов.

За його словами, інтенсивність боєзіткнень на цій ділянці зараз дорівнює сукупному показнику всіх інших напрямків у зоні відповідальності УОС. Трегубов зазначив, що якщо брати всю зону відповідальності — від Сум, усю Харківщину, усю Луганщину і до Лиману, — то на Лиман припадає приблизно стільки ж боєзіткнень, як на всі інші напрямки разом.

Він наголосив, що головною метою російських сил є вихід на Слов’янсько-Краматорську агломерацію. За його словами, саме її теоретична окупація могла б дати їм підстави заявити, що вони оволоділи Донеччиною та всіма найближчими населеними пунктами Донецька.

Трегубов також підкреслив, що російські сили активно просуваються у бік Костянтинівки, хоча це не входить до зони відповідальності УОС. Водночас у межах цієї зони вони так само активно тиснуть на Лиман, оскільки вважають його ключем до північного підходу до Слов’янська. Саме цим, за словами речника, пояснюється принципова важливість цього напрямку для противника.

На Сумщині внаслідок атаки БпЛА загинув військовий із Київщини Михайло Розгон

У Сумській області внаслідок атаки БпЛА загинув військовий із Білоцерківського району Київської області Михайло Розгон. Серце українського воїна зупинилося 20 червня 2026 року.

Про це повідомили у пресслужбі Білоцерківської міської територіальної громади.

«Сьогодні Білоцерківська громада прощатиметься із земляком, молодшим сержантом Михайлом Розгоном (1990 року народження)», — йдеться в повідомленні.

Захисник України служив у відділенні протитанкових ракетних комплексів роти протитанкових ракетних комплексів однієї з військових частин. Він загинув 20 червня 2026 року внаслідок удару невідомого БпЛА, перебуваючи поблизу населеного пункту Вільна Слобода Сумської області.

У пресслужбі зазначили, що воїн до кінця залишався вірним військовій присязі та українському народу.

«Схилимо голови у скорботі… Співчуття рідним та близьким», — додали в пресслужбі.

Розвідки попереджають про можливі гібридні провокації Росії на східному фланзі НАТО

Російська Федерація нібито опрацьовує сценарій провокації на східному фланзі НАТО — у Польщі або в державах Балтії. Йдеться не про пряму атаку, а радше про гібридну операцію.

Про таку загрозу заявили розвідки двох країн. Як пише The Guardian, у такий спосіб Москва може спробувати перевірити єдність західного військового альянсу.

22 червня латвійська розвідка повідомила: “Ми бачимо ознаки того, що Росія готує військові провокації проти країн Балтії чи Польщі”.

Минулого тижня подібне попередження пролунало і від високопоставленого політичного джерела з іншої держави НАТО. За словами співрозмовника, “ми отримуємо розвідувальні дані” про те, що кремлівський диктатор Володимир Путін “планує щось проти країн Балтії”.

Імовірно, російський ватажок може спробувати перевірити готовність США підтримати найменших членів Північноатлантичного альянсу — Естонію, Латвію чи Литву. Це пов’язують із відчайдушною спробою впливу на тлі дедалі більшого тиску на агресора через кампанію України з далекобійних ударів по РФ.

У розвідувальному відомстві Латвії зазначили, що росіяни не відкриватимуть другий фронт, однак розглядають “гібридні атаки, ракети, безпілотники чи інші дії, спрямовані на надсилання сигналу: припиніть підтримувати Україну, або у вас будуть власні проблеми”.

Експерт із питань Росії з аналітичного центру Chatham House Кір Джайлз вважає, що на кроки Кремля впливає перебіг російсько-української війни. “Москва шукатиме способи порушити поточну тенденцію шляхом горизонтальної ескалації (поширення конфлікту на інші країни. – Ред.) або вжиття заходів в іншому місці. Нам не слід очікувати, що Росія пасивно програє”, – сказав Джайлз.

Неназване західне військове джерело також висловило побоювання, що Москва може завдати удару, якщо Путін вирішить, що на нього чинять тиск, а війна переміститься на горизонти Москви та Санкт-Петербурга. “Я не можу брехати, це період небезпеки”, – сказав співрозмовник.

Небезпечні товари з Китаю: Держпродспоживслужба закликає перевірити дитячі іграшки та техніку

Щороку Україна імпортує товарів на мільярди гривень, однак частина з них становить серйозний ризик для життя та здоров’я громадян. Особливу небезпеку несуть товари для дітей, адже значна частина небезпечної продукції належить саме до цієї категорії. Про це повідомили в Держпродспоживслужбі.

У відомстві наголосили, що контроль над нехарчовим ринком є одним із найважливіших інструментів безпеки громадян, особливо коли йдеться про підростаюче покоління.

“Ефективний ринковий нагляд є важливою складовою системи захисту прав споживачів. Виявлення і вилучення з обігу продукції, яка не відповідає встановленим вимогам – у фокусі уваги Держпродспоживслужби та її територіальних органів. Особливу увагу ми приділяємо продукції для дітей, адже навіть, на перший погляд, звичайні речі можуть становити серйозну загрозу через вміст небезпечних речовин або невідповідність вимогам безпеки”, – заявив заступник голови Держпродспоживслужби Андрій Крейтор.

Серед сотень товарів, заборонених до продажу, трапляються побутові предмети, електротехніка та дитячі іграшки. Усі вони мають спільну країну походження – Китай.

Найпоширенішою причиною токсичності є перевищення допустимої норми свинцю і кадмію. У Держпродспоживслужбі застерігають, що під час контакту з такою продукцією, особливо з дитячими іграшками, ці важкі метали здатні накопичуватися в організмі.

Фахівці відомства закликають громадян уважно перевірити власні помешкання. Якщо буде виявлено речі, внесені до списку небезпечних, слід негайно припинити їх використання.

Перевірити товар на токсичність чи травмонебезпечність можна на сайті uvaga.gov.ua. Це офіційний національний вебпортал, де збирається оперативна інформація.

Експерти також нагадують: перед купівлею побутової техніки, текстилю та насамперед дитячих іграшок варто перевіряти наявність знаку відповідності технічним регламентам. Якщо виникають навіть найменші сумніви, потрібно вимагати у продавця сертифікати якості та супровідну документацію.