У Німеччині заявили про можливі мільйонні претензії до України у справі «Північних потоків»

Оприлюднено автором

Федеральна прокуратура Німеччини офіційно висунула обвинувачення українцю Сергію Кузнєцову у причетності до підриву газопроводів «Північний потік-1/2». Як повідомляє Liga.net із посиланням на коментар адвоката у справі Іллі Новікова, ця справа безпосередньо стосується державних інтересів України через фінансові претензії з боку ФРН.

За версією німецького слідства, Сергій Кузнєцов очолював групу військовослужбовців, яка за вказівкою українських державних органів здійснила диверсію в акваторії Балтійського моря. Водночас захист наголошує, що обвинувачення ґрунтується не лише на Кримінальному кодексі ФРН, а й на Кодексі злочинів проти міжнародного права.

Адвокат Ілля Новіков повідомив, що з обвинувального акта прибрали статтю про «саботаж проти конституційного ладу», що певною мірою спрощує комунікацію для України. За його словами, ключовим у справі залишається питання статусу газопроводу під час війни: «Якщо суд визнає, що це була законна воєнна ціль, Україні буде простіше відбити претензії щодо мільйонних компенсацій, виплати яких хочуть у Німеччині».

Українця затримали в Італії за німецьким запитом, після чого екстрадували. Наразі він перебуває у слідчому ізоляторі міста Гамбург у спеціальному відділенні для підозрюваних у тероризмі.

Позиція Сергія Кузнєцова полягає в тому, що він категорично не визнає себе винним, заперечує причетність до вибухів і відмовляється давати свідчення. Захист також заявляє про важкі умови перебування у СІЗО через сильну спеку, хоча Кузнєцову вже дозволили зустріч із дружиною. Крім того, за словами адвоката, Сергію психологічно важко, і він хотів би бачити більше офіційної підтримки з боку України.

Газопроводи були підірвані 26 вересня 2022 року. За версією німецької прокуратури, група виконавців заклала вибухівку на глибині близько 80 метрів. Слідство вважає всіх учасників операції громадянами України.

Обшуки у штаб-квартирі Залужного у 2022 році шокували військове керівництво — ЗМІ

Оприлюднено автором

У 2022 році СБУ провела слідчі дії у таємній штаб-квартирі тодішнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. За інформацією Liga.net із посиланням на власні джерела у Генеральному штабі ЗСУ, цей інцидент шокував військове керівництво держави. Сам генерал розповів про нього лише на початку 2026 року під час скандального інтерв’ю.

Подія сталася після напруженої розмови, або перепалки, Валерія Залужного з президентом Володимиром Зеленським. Офіційно в СБУ заявляють, що йшлося про планові слідчі дії в межах кримінальної справи за адресою конспіративної квартири, де раніше працював джентльменський клуб.

Водночас джерела у Генштабі називають дві інші можливі причини. Перша — перевірка самої локації та її репутації. До повномасштабного вторгнення там діяв стриптиз-клуб із неоднозначною репутацією, який пов’язували з мером Києва Віталієм Кличком та його соратником Артуром Палатним. Друга версія — політичний натяк: одне з джерел припустило, що візит спецслужб був прямим сигналом і елементом тиску на самого Залужного.

Пізніше в СБУ заперечили, що це були саме «обшуки». Там також заявили, що Валерій Залужний і голова СБУ Василь Малюк тоді повністю порозумілися щодо цього інциденту.

Співрозмовники видання також одностайно вважають, що гучне інтерв’ю Залужного агенції AP у лютому 2026 року було чітко спланованим політтехнологічним кроком. На їхню думку, ця публічна заява ексголовкома мала перевести приховані політичні перегони в країні на новий, відкритий рівень.

У тому інтерв’ю Валерій Залужний, який зараз є послом у Великій Британії, звинуватив керівництво держави у зриві контрнаступу 2023 року через брак ресурсів та розтягування сил. Коментуючи заяви посла, президент Зеленський наголосив, що Україні зараз потрібна єдина дипломатична позиція, а всі особисті питання мають вирішуватися згодом.

У Запоріжжі конфіскували BMW X5, ввезений під виглядом гуманітарної допомоги

Оприлюднено автором

Дніпровський районний суд Запоріжжя ухвалив рішення у справі громадянина України, який намагався вивезти автомобіль за межі країни, замаскувавши його під гуманітарну допомогу. Про це повідомив телеграм-канал “Судом по схемам” із посиланням на матеріали справи № 334/2162/26.

Як встановлено у матеріалах справи, у травні 2022 року Кунинець Юрій Володимирович ввіз в Україну автомобіль BMW X5. Щоб не сплачувати митні збори, він оформив цей транспортний засіб як гуманітарну допомогу для однієї з військових частин і подав відповідну декларацію, а також лист від імені командира підрозділу.

Втім, за даними митної служби та СБУ, цей «гуманітарний» автомобіль до військових не потрапив. У відповіді окремої бригади ТрО ЗСУ зазначено, що BMW ніколи не перебував на балансі вказаної частини та не вносився до єдиної системи обліку техніки Збройних Сил.

Під час перевірки митники встановили, що документи, які подав Кунинець, містили недостовірні відомості про одержувача. Вартість автомобіля, від якої обчислювали штраф, склала 161 234,97 грн.

Справу суд розглянув без участі порушника, оскільки він був належним чином повідомлений про дату засідання, але до суду не з’явився. Суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Д.О. Ісаков дійшов висновку, що вина Кунинця повністю доведена.

15 червня 2026 року суд визнав Юрія Кунинця винним у вчиненні правопорушення за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України — переміщення товарів через митний кордон із приховуванням від контролю шляхом подання документів із неправдивими відомостями.

Суд постановив стягнути штраф у розмірі 50 % вартості автомобіля — 80 617,48 грн, а сам автомобіль «BMW X5» конфіскувати на користь держави.

Негода в Сумській області залишила без світла понад 37 тисяч споживачів

Оприлюднено автором

У ніч проти 4 липня Сумською областю пронеслася негода, яка пошкодила електромережі та спричинила відключення електроенергії. Про це повідомив пресцентр “Сумиобленерго”.

За інформацією компанії, найбільше знеструмлених споживачів зафіксували в Роменському районі. Також відключення сталися на Ямпільщині та Путивльщині.

Загалом через негоду без електропостачання залишилися більш ніж 37 тисяч споживачів. У “Сумиобленерго” зазначили, що енергетики наразі працюють над відновленням розподілу електроенергії.

У компанії також нагадали правила безпеки: якщо ви помітили обірваний провід, не підходьте до нього ближче ніж на 8 метрів. За можливості місце пориву слід огородити гілками, камінням або іншими помітними предметами, щоб убезпечити інших людей від ураження електричним струмом.

Стармер заявив, що майбутній прем’єр не зможе відмежуватися від світової політики

Оприлюднено автором

Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер попередив Енді Бернема, якого вважають головним фаворитом на посаду наступного лідера уряду, що в сучасних реаліях очільник Даунінг-стріт не зможе зосередитися лише на внутрішніх питаннях і дистанціюватися від світової дипломатії.

Про це чинний прем’єр сказав у своєму першому ексклюзивному інтерв’ю телерадіокомпанії BBC після оголошення про відставку.

Стармера неодноразово критикували політичні опоненти, звинувачуючи його в надмірній увазі до міжнародної арени. Йому навіть дали прізвисько «ніколи-не-присутній Кір» (never here Keir). У відповідь на запитання журналістів, чи зможе його наступник приділяти менше часу зовнішній політиці, він відповів категоричною відмовою. За словами Стармера, глобальна нестабільність безпосередньо позначається на житті звичайних британців.

«Якщо ви прем’єр-міністр і вас турбує, якими будуть рахунки за комунальні послуги в кожній оселі по всій країні, ви просто зобов’язані дбати про пошук сталого рішення для ситуації в Україні, ви маєте перейматися тим, що відбувається в Ормузькій протоці. Спроба штучно розділити міжнародні та внутрішні справи в сучасну епоху — це просто нерозумно. Це не відповідає дійсності», — пояснив голова уряду.

Стармер також назвав рішення піти у відставку після двох років прем’єрства «вкрай важким та глибоко особистим». За його словами, остаточне рішення він ухвалив під час затишних вихідних у родинному колі в заміській резиденції Чекерс, зважуючи, що буде найкращим для його сім’ї, Лейбористської партії та держави загалом.

Водночас він додав, що вважає свою місію успішною, оскільки свого часу «врятував» партію від кризи, а після приходу нового керівництва пообіцяв «тримати язик за зубами» і не втручатися в процеси.

Нагадаємо, Кір Стармер оголосив про свою відставку 22 червня на тлі кабінетної кризи, що активізувалася після тріумфального повернення Енді Бернема до Вестмінстера через перемогу на довиборах. Офіційний старт кампанії з обрання нового лідера лейбористів запланований на 9 липня, і Бернем наразі є єдиним ключовим претендентом.

У Запоріжжі чоловіка засудили за привласнення благодійних коштів для родин загиблих дівчат

Оприлюднено автором

У Запоріжжі суд виніс вирок 26-річному чоловіку, який привласнив благодійні кошти, зібрані для родин двох дівчат, загиблих внаслідок російського ракетного удару.

Після трагедії він долучився до збору грошей і відкрив рахунок на своє ім’я. Упродовж десяти днів люди переказали понад 284 тис. грн. Однак чоловік не передав ці кошти родинам: понад 184 тис. грн він програв у букмекерській конторі, а решту витратив на власні потреби.

Після звернення батьків до правоохоронців суд визнав його винним і призначив 6 років позбавлення волі.

Удар дронів по нафтовому терміналу в Петербурзі та об’єкту в Кронштадті: заява Зеленського про далекобійну операцію

Оприлюднено автором

Президент України Володимир Зеленський у своєму офіційному зверненні у Facebook повідомив, що Сили оборони України здійснили успішну далекобійну операцію на території Російської Федерації. Під удар потрапили ключова портова нафтова інфраструктура у Санкт-Петербурзі та важливий військовий об’єкт у Кронштадті.

За словами глави держави, атака сталася в ніч на 4 липня 2026 року. Українські далекобійні дрони подолали понад 850 кілометрів від державного кордону України та вразили об’єкти, які, як зазначив Зеленський, безпосередньо фінансують і забезпечують російську агресію. Президент назвав цю операцію ефективними «далекобійними санкціями» і подякував усім підрозділам, що забезпечують високу влучність українського озброєння.

Згодом Командування Сил спеціальних операцій (ССО) ЗСУ оприлюднило деталі масштабної спецоперації. У повідомленні йдеться, що ураження Петербурзького нафтового терміналу стало наслідком скоординованих дій підрозділів Deep Strike ССО спільно із Силами безпілотних систем (СБС), Головним управлінням розвідки (ГУР МО), Службою безпеки України та іншими складовими Сил оборони.

Після прориву російської системи протиповітряної оборони кілька українських ударних безпілотників ССО досягли визначених цілей на території терміналу. Внаслідок цього на стратегічному об’єкті виникла масштабна пожежа.

Військові аналітики зазначають, що Петербурзький нафтовий термінал належить до найбільших і найважливіших логістичних вузлів на Балтійському морі. Росія використовує його для масштабного експорту нафтопродуктів до країн Африки, Близького Сходу та інших регіонів. Пошкодження і блокування цього об’єкта, як наголошується, суттєво б’є по спроможності Кремля поповнювати свій військовий бюджет.

Зеленський назвав заяву Путіна про Костянтинівку черговою російською брехнею

Оприлюднено автором

Володимир Зеленський відреагував на слова Путіна про нібито взяття Костянтинівки та пов’язав цю заяву з сьогоднішнім Днем Незалежності США. Водночас він спростував сам факт захоплення міста.

За словами Зеленського, напередодні американського Дня Незалежності Путін вирішив ввести в оману світову спільноту та президента США, заявивши про нібито захоплення російськими військами Костянтинівки на Донбасі. Зеленський наголосив, що це не відповідає дійсності, і назвав такі слова черговою російською брехнею, потрібною лише для появи бодай якогось інформаційного приводу.

Він також заявив, що якби Костянтинівка справді перебувала під контролем Росії, то у Путіна не мало б виникнути труднощів зустрітися з ним і знайти дипломатичні шляхи, щоб нарешті завершити війну.

Сили оборони України уразили нафтовий термінал «Санкт-Петербург» і пункт базування «Кронштадт»

Оприлюднено автором

У ніч проти 4 липня підрозділи Сил оборони України завдали удару по нафтовому терміналу «Санкт-Петербург» у Ленінградській області РФ, щоб послабити воєнно-економічний потенціал російського агресора. Про це повідомив пресцентр Генштабу.

За даними повідомлення, по об’єкту зафіксовано пряме влучання, після якого на території термінала спалахнула пожежа. Якими є масштаби пошкоджень, наразі уточнюють.

Нафтовий термінал «Санкт-Петербург» є одним із найбільших об’єктів перевалки нафтопродуктів у Балтійському регіоні. Його проєктна потужність становить 12,5 млн тонн нафтопродуктів на рік, а загальний об’єм резервуарного парку сягає близько 441 тис. м³. Термінал використовують для забезпечення потреб окупаційної армії Російської Федерації.

Окрім цього, удару завдали по пункту базування «Кронштадт» у Ленінградській області РФ. По об’єкту також зафіксовано влучання, після чого на території порту виникла пожежа. Ступінь завданих збитків ще уточнюється.

«Кронштадт» є одним із головних пунктів базування Балтійського флоту РФ.

Сили оборони України завдали ударів по гелікоптеру РФ та низці військових об’єктів

Оприлюднено автором

У ніч проти 4 липня підрозділи Сил оборони України завдали ударів по низці російських цілей, зокрема в акваторії Азовського моря, по залізничному мосту через річку Сіверський Донець та інших об’єктах РФ. Про це повідомив Генштаб ЗСУ.

За даними Генштабу, українські захисники уразили російський гелікоптер в Азовському морі. Інформація про масштаби його пошкоджень наразі уточнюється.

Під удар також потрапив залізничний міст через Сіверський Донець у районі Станиці Луганської. Як зазначили у Генштабі, окупанти використовували цей об’єкт для перекидання на фронт особового складу, озброєння, боєприпасів і матеріально-технічних засобів.

Окрім цього, Сили оборони уразили нафтовий термінал «Санкт-Петербург» у Ленінградській області РФ. Після влучання там виникла пожежа. У Генштабі наголосили, що цей термінал є одним із найбільших у Балтійському регіоні та використовується для забезпечення потреб російської армії.

Також було завдано удару по пункту базування Балтійського флоту РФ «Кронштадт», на території якого зафіксовано займання.

Крім того, українські військові атакували два пункти управління російських військ у районі Шахтарського на Донеччині, склад безпілотників у Титарівці, ремонтний підрозділ у Старобільську та склад пально-мастильних матеріалів у Луганську.

Як зазначається, ці удари були спрямовані на зниження воєнно-економічного потенціалу країни-агресора та порушення логістичного забезпечення російських військ. Остаточні результати ураження всіх цілей ще уточнюються.