«Право і справедливість» подала до Сейму резолюцію проти членства України в ЄС

Найбільша опозиційна сила Польщі, партія «Право і справедливість», подала до Сейму проєкт резолюції, спрямований проти вступу України до ЄС.

Один із лідерів партії Пшемислав Чарнек заявив, що українська влада «продовжує звертатися до спадщини організацій, причетних до Волинської різанини». Також, за його словами, Євросоюз «не повинен приймати до своїх лав державу, що спирається на ідеологію, яка суперечить християнським і європейським цінностям».

У проєкті резолюції міститься вимога до уряду Польщі блокувати подальшу інтеграцію України з ЄС, якщо Київ не відмовиться від героїзації УПА і не увічнить пам’ять польських жертв.

Партія наполягає на тому, щоб документ розглянули на найближчому засіданні Сейму, запланованому на 15–17 липня.

У Запоріжжі внаслідок російського удару загинув поліцейський Дмитро Белименко

У Запоріжжі 10 липня внаслідок російського удару загинув старший лейтенант поліції Дмитро Белименко. Про це повідомила поліція Запорізької області.

Дмитро Белименко служив оперуповноваженим управління стратегічних розслідувань у Запорізькій області ДСР Національної поліції України.

У повідомленні зазначено, що йому було 22 роки. Попри молодий вік, він свідомо обрав службу із захисту правопорядку саме у прифронтовому Запоріжжі. До лав Національної поліції України Дмитро вступив у вересні 2020 року, а з січня 2026 року ніс службу в запорізькому регіональному підрозділі ДСР. Колеги характеризують його як перспективного офіцера, надійного товариша та людину високої честі, яка ніколи не уникала труднощів.

10 липня російські війська завдали удару керованою авіабомбою по цивільній інфраструктурі Запоріжжя. У момент вибуху Дмитро Белименко виконував службові обов’язки та перебував неподалік епіцентру. Отримані поранення стали для нього смертельними.

У поліції додали, що ворожий КАБ в одну мить обірвав великі плани на майбутнє, успішну кар’єру та ціле життя, яке лише починалося. Найглибший біль цієї втрати розділяють батьки, рідні, друзі та колеги Дмитра. Керівництво та особовий склад запорізької поліції висловили щирі співчуття родині й близьким загиблого.

У Вроцлаві пропонують назвати вулицю на честь жертв УПА

Депутатка польського Сейму від партії «Право і справедливість» (PiS) Мирослава Стахов’як-Ружецька запропонувала присвоїти одній з вулиць у Вроцлаві назву на честь жертв УПА.

Із відповідною офіційною заявою вона звернулася до міської адміністрації. Кінцеве рішення щодо цього питання повинна ухвалити міська рада.

Депутатка подала 2 окремі запити про надання назв міським вулицям.

Мирослава Стахов’як-Ружецька наголосила, що вважає цю ініціативу не лише виявом пошани до однієї з найтрагічніших сторінок в історії польсько-українських відносин, а й підставою для відкритого діалогу в сучасному суспільстві. Вона також зазначила, що нині Вроцлав є домом для чисельної української діаспори.

У Варшаві з’явиться Стіна пам’яті жертв Волинської трагедії, а ексгумації відновлять

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що у Варшаві створять Стіну пам’яті з вічним вогнем. На ній мають увічнити імена всіх знайдених і встановлених жертв Волинської трагедії.

Йдеться про масові вбивства поляків та інших громадян довоєнної Польщі, які в роки Другої світової війни скоїли українські націоналісти. Найтрагічнішим днем стало 11 липня 1943 року — Кривава неділя, коли напади відбулися приблизно на 100 польських населених пунктів на Волині.

Також Туск повідомив, що буде відновлено пошуки та ексгумації загиблих, яких досі не поховали гідно.

Водночас прем’єр наголосив, що історична пам’ять не повинна ставати джерелом ворожнечі. За його словами, злочини потрібно називати своїми іменами, однак «відповіддю на націоналізм не може бути ще більше націоналізму».

У Польщі 11 липня відзначають Національний день пам’яті жертв Волинської трагедії.

Понад 9 мільйонів гривень зарплати за місяць: резонанс навколо виплат в Ощадбанку

У червні 2026 року одному з керівників державного банку нарахували багатомільйонну заробітну плату. Це спричинило значний суспільний резонанс на тлі дефіциту фінансування інших стратегічних секторів країни.

Інформація про це стала відома з офіційних даних щодо доходів керівництва фінансової установи. Йдеться про заступника голови правління акціонерного товариства Ощадбанк, якому за перший місяць літа нарахували заробітну плату у понад дев’ять мільйонів гривень без урахування податкових відрахувань.

Такий рівень виплат топменеджеру держбанку викликав хвилю обурення в суспільстві. На цьому тлі особливо гостро постало питання нестачі ресурсів для забезпечення інших важливих напрямків державної системи.

Зокрема, окрему увагу привернула ситуація з фінансуванням працівників Державної митної служби. Сума, виплачена лише одному банківському посадовцю, стала показовою для дисбалансу в розподілі державних коштів. Водночас фінансування митників, які безпосередньо відповідають за наповнення бюджету, залишається на низькому рівні.

Опоненти чинної системи винагород наголошують, що захист економічних інтересів держави на кордоні опинився у меншому пріоритеті, ніж забезпечення високих доходів керівників банківських та інших структур.

У Туреччині 36 людям виписали ордери на затримання у справі про хабарництво

Генеральна прокуратура Анкари в суботу повідомила, що прокуратура Туреччини видала ордери на затримання 36 осіб. Серед них є мер одного з районів Анкари, яким керує головна опозиційна сила країни, передає Reuters.

Слідство пов’язане з підозрами у хабарництві та маніпуляціях під час проведення державних тендерів.

За інформацією прокуратури, правоохоронці вже затримали 27 підозрюваних, а пошук інших ще триває.

Мер району Чанкая в Анкарі Хюсейн Джан Гюнер, який представляє Республіканську народну партію (CHP), написав у соцмережі X, що повідомив правоохоронні органи про своє місцезнаходження. Також він залишив запасний ключ від свого будинку для слідчих, які проводять обшук, поки він повертається до Анкари.

«Відтоді як ми обійняли посаду, ми керували цією установою якнайкраще й не допустили жодного вчинку, який міг би осоромити тих, хто довірив нам свою підтримку», — заявив Гюнер.

Ця операція стала ще одним епізодом у серії розслідувань щодо муніципалітетів, якими керує Республіканська народна партія (CHP).

Уряд Туреччини наполягає, що судова система діє незалежно. Водночас CHP відкидає звинувачення і стверджує, що ці розслідування мають політичний характер.

Чому вибухи в Києві 11 липня пролунали раніше за повітряну тривогу

Під час атаки на Київ 11 липня перші вибухи пролунали ще до оголошення повітряної тривоги, оскільки Росія застосувала балістичні ракети з дуже коротким часом підльоту.

Про це повідомив речник Української добровольчої армії Сергій Братчук. За його словами, ворог підтягнув пускові установки ближче до кордону, зокрема в Брянську область РФ. Через це час підльоту скоротився, а можливостей для реагування стало ще менше.

Як пояснив Братчук, балістичні ракети на початку пуску фіксуються дуже погано, гірше, ніж крилаті ракети. Саме тому сигнал повітряної тривоги пролунав уже після того, як у столиці сталися перші вибухи.

«Балістичні ракети дуже погано фіксуються, гірше, ніж крилаті ракети, на початку свого пуску і відповідно. Тому сигнал повітряної тривоги пролунав вже після того, як перші вибухи пролунали у столиці. На жаль, це ті реалії, які сьогодні у нас є», — сказав Братчук.

Венесуела підраховує наслідки землетрусів після тисяч жертв

У Венесуелі внаслідок двох послідовних землетрусів, що сталися 24 червня, щонайменше 4 118 людей загинули, а 16 740 дістали поранення. Про це повідомляє The Guardian із посиланням на заяву голови парламенту Венесуели Хорхе Родрігеса.

Руйнівні поштовхи зрівняли із землею цілі райони у прибережному штаті Ла-Гуайра. Тисячі людей вважаються зниклими безвісти.

Попри те, що рятувальні команди вже припинили пошуки тих, хто вижив, родичі й далі обшукують руїни, намагаючись знайти своїх близьких.

У п’ятницю землетрус магнітудою 3,0 у центрі Каракаса спричинив короткочасну паніку та евакуацію людей з будівель.

Тепер країна стоїть перед питанням відновлення та відбудови. Управління ООН із зменшення ризику катастроф (UNDRR) оцінило прямі матеріальні збитки, завдані житлу та інфраструктурі, приблизно у 37 млрд доларів.

Тимчасова президентка Венесуели Делсі Родрігес закликала розблокувати заморожені за кордоном активи, щоб використати їх для відновлення країни. У середу вона заявила, що звернулася до короля Британії Карла III з проханням розблокувати близько 30 тонн венесуельського золота, замороженого в межах санкцій.

Багато венесуельців висловили обурення через те, що, на їхню думку, уряд, підтримуваний США, недостатньо ефективно реагував на катастрофу до прибуття міжнародних рятувальних команд.

Зеленський відреагував на нічну атаку РФ по Києву та областях

Унаслідок нічної російської атаки в Києві поранено одинадцять людей, серед них дитина. Ще до оголошення повітряної тривоги були влучання по цивільній інфраструктурі.

Про це у телеграм-каналі повідомив президент України Володимир Зеленський. За його словами, на місцях працюють оперативні служби. У столиці пошкоджені житлові будинки, офіси та богословська семінарія. Також триває ліквідація наслідків обстрілу в Одеській, Сумській, Харківській та Чернігівській областях.

Як нагадав глава держави, цієї ночі Росія застосувала понад 120 дронів та 12 ракет, із них половина — балістичні. Більшість цілей українським захисникам вдалося збити, але не балістику.

Зеленський також наголосив, що Україна очікує від партнерів виконання обіцянок щодо пакетів підтримки для захисту людей, про які було домовлено під час засідання НАТО. Він підкреслив необхідність максимально швидко рухатися за домовленостями щодо ліцензій на “петріоти” та спільного європейського проєкту антибалістики. За його словами, зараз завдання номер один для всіх українських інституцій — забезпечити це.

США наполягають на публічних гарантіях Ірану щодо безпеки судноплавства в Ормузькій протоці

Адміністрація Трампа вимагає, щоб Іран оприлюднив заяву із зобов’язанням не обстрілювати торговельні судна в Ормузькій протоці. Про це повідомляється з посиланням на Axios.

Як зазначили в п’ятницю під час брифінгу для журналістів троє американських чиновників, цей сигнал був переданий Тегерану як безпосередньо, так і через регіональних посередників.

У Вашингтоні вважають, що Іран порушив Меморандум про взаєморозуміння, підписаний зі США три тижні тому, оскільки неодноразово обстрілював торгові судна в протоці та поблизу неї. У відповідь на ці атаки США завдали по Ірану дві серії ударів, а згодом зупинили їх після того, як Дональд Трамп дав зрозуміти про готовність повернутися до дипломатичних переговорів.

За словами одного з американських чиновників, після дводенних сутичок на початку цього тижня іранська сторона звернулася до адміністрації та висловила бажання продовжити переговори.

Водночас публічно іранські перемовники, представники КВІР та інші високопосадовці Ірану виступили єдиним фронтом, заявивши, що Тегеран має зберегти контроль над судноплавством в Ормузькій протоці.

Очікується, що в суботу в Маскаті відбудеться зустріч міністра закордонних справ Ірану Аббаса Арагчі та міністра закордонних справ Оману Бадра аль-Бусайді, під час якої обговорюватимуть кризу в Ормузі. Американські чиновники кажуть, що саме після цієї зустрічі в Омані чекають від Ірану оприлюднення відповідної заяви.

«Ми хочемо, щоб вони публічно заявили, що припинять обстріл суден, і прямо або принаймні непрямо визнали, що вони накоїли лиха. Зараз ми працюємо над цим, — сказав один з американських чиновників. — Ми очікуємо, що іранці скажуть… що всі канали в протоці будуть відкриті і що прохід ними буде безкоштовним».

Інший американський чиновник попередив, що відмова Ірану публікувати таку заяву матиме суворі наслідки.

Ще один представник США заявив, що впродовж трьох тижнів прямих і непрямих переговорів Вашингтон і Тегеран досягли прогресу на шляху до укладення ядерної угоди.

«Ми ведемо переговори з впливовими особами в Ірані, які заявляють, що хочуть угоди», — сказав він.

Водночас співрозмовники наголосили, що криза в Ормузі спричинила серйозні сумніви щодо того, чи погодиться Іран коли-небудь на ядерну угоду і чи виконуватиме її умови.

Один із чиновників також підкреслив, що Трамп надав американським перемовникам простір і час для досягнення ядерної угоди з Іраном, «але не надто багато простору й часу». Він додав, що зараз розробляються плани альтернативних дій на випадок, якщо ядерної угоди досягти не вдасться.