Квантова атака на ключ біткоїна принесла досліднику 1 BTC

Незалежний дослідник Джанкарло Леллі отримав премію Q-Day Prize від Project Eleven після того, як успішно зламав 15-бітний ключ еліптичної криптографії за допомогою доступного квантового комп’ютера. Це наймасштабніша публічна демонстрація квантової атаки такого типу на сьогодні. Про це компанія Project Eleven повідомила 24 квітня.

Леллі відновив приватний ключ із публічного, перебравши простір із 32 767 можливих варіантів за допомогою вдосконаленого алгоритму Шора. Саме цей алгоритм призначений для розв’язання задачі дискретного логарифмування на еліптичних кривих — математичної основи цифрових підписів, які захищають біткоїн, Ethereum та більшість блокчейнів.

Простіше кажучи, цифровий підпис — це криптографічний «замок» на гаманці. Суть завдання полягає в тому, щоб, маючи публічну частину такого замка, яка доступна всім, обчислити його приватну частину — секретний ключ власника.

Атаку Леллі провів на пристрої з приблизно 70 кубітами, де кубіт є квантовим еквівалентом біта. Увесь процес тривав лише кілька хвилин. За цей результат стартап у галузі постквантової безпеки Project Eleven виплатив йому винагороду в 1 BTC, що на момент оголошення перевищувало $78 000.

За останні сім місяців квантові атаки на еліптичну криптографію пройшли шлях від теорії до практики. Першою публічною демонстрацією на квантовому обладнанні стала 6-бітна атака інженера Стіва Тіппеконніка у вересні 2025 року з використанням 133-кубітного комп’ютера IBM. Досягнення Леллі на 15 бітів перевершує цей результат у 512 разів.

Програму Q-Day Prize, назва якої походить від гіпотетичної дати, коли квантовий комп’ютер зламає сучасну криптографію, створили для перевірки того, чи можуть доступні квантові системи перевершити тривіальні обчислення.

Попри це, нинішній результат ще далекий від реальної загрози. 15-бітний тест значно поступається 256-бітним ключам, які захищають справжні гаманці в мережі Bitcoin. Водночас атаки цього класу становлять потенційну загрозу для Bitcoin, Ethereum та цифрових активів на суму понад $2,5 трлн, що використовують такий тип шифрування. Розробники не вважають цю прірву непереборним фізичним бар’єром і розглядають її як інженерний виклик.

Теоретичні оцінки ресурсів, потрібних для атаки на 256-бітну систему, різко знизилися. Квітневий звіт Google 2026 року визначив поріг нижче 500 000 фізичних кубітів, а подальша публікація Каліфорнійського технологічного інституту та Oratomic показала, що з процесорами на нейтральних атомах вистачить лише 10 000 кубітів.

Гендиректор Project Eleven Алекс Прюден наголосив, що переможну роботу подав незалежний дослідник, який використовував хмарне обладнання, доступне широкому загалу, без участі національних лабораторій чи приватних виробників квантових чипів.

Цей експеримент показує, що квантові атаки на криптографію гаманців криптовалют перейшли з теоретичної площини до реальних і публічно відтворюваних тестів — не в закритих лабораторіях, а на комерційному хмарному обладнанні. Водночас він посилює дискусію про захист мережі: технічні рішення вже існують, але будь-яке примусове оновлення протоколу Bitcoin стикається з конфліктом між безпекою та принципом недоторканності приватної власності в децентралізованих фінансах.

Трамп пояснив, чому затримав евакуацію під час стрілянини

Президент США Дональд Трамп заявив, що під час стрілянини на вечері кореспондентів Білого дому сам уповільнив свою евакуацію, бо хотів зрозуміти, що відбувається. Про це він розповів у розмові з CBS News.

За словами Трампа, настрій у залі змінився під час виступу артиста Оза Перлмана, який намагався вгадати ім’я майбутньої дитини речниці Білого дому Керолайн Левітт. Президент США сказав, що Перлман, імовірно, не знав цього імені, але все ж зміг його назвати. Одразу після цього, як розповів Трамп, пролунав гучний вибух. Спочатку він припустив, що це міг бути піднос із посудом, як часто буває в бальних залах, однак згодом стало зрозуміло, що це не так.

Трамп зазначив, що коли ситуація загострилася, він і перша леді Меланія Трамп усвідомили, що все значно серйозніше, ніж могло здатися спочатку.

Журналістка звернула увагу, що після пострілів на евакуацію подружжя із зали пішло близько 30 секунд, і запитала, чому це тривало так довго. У відповідь Трамп визнав, що частково це сталося з його вини. Він пояснив, що намагався розібратися в ситуації, тому не надто полегшував роботу тим, хто його охороняв. За його словами, він просив зачекати, бо хотів подивитися, що відбувається.

Президент США також подякував правоохоронцям, які, за його словами, швидко затримали нападника, попри його спритність. Трамп сказав, що на відео той виглядає як розмита пляма, але дії силовиків справили на нього сильне враження. Він підкреслив, що вони одразу дістали зброю, діяли професійно, навели приціл і миттєво нейтралізували нападника. Окремо Трамп наголосив, що двері були зачинені, кімната заблокована, а в самому бальному залі перебували люди, однак правоохоронці, за його оцінкою, впоралися блискуче.

Трамп запевнив, що під час події не хвилювався, оскільки, за його словами, розуміє, як функціонує життя. Він додав, що світ є шаленим, і хоча можна суттєво підвищити шанси на найкращий розвиток подій, несподіванки все одно трапляються. Також президент США сказав, що йому справді хотілося побачити, що там коїться, бо він президент, хоча, з іншого боку, мав би ховатися.

Окремо Трамп високо оцінив поведінку першої леді. Він підкреслив, що Меланія Трамп чудово впоралася, зазначивши, що сам уже не раз проходив через подібне, тоді як для неї це не був досвід такого масштабу. За словами президента США, вона все зрозуміла, знала, що відбувається, і слухала.

У НАТО заявили про прагнення Росії повернути межі часів СРСР

У НАТО вважають, що Росія спробує відновити кордони СРСР. Про це заявив голова Військового комітету НАТО, адмірал Джузеппе Каво Драгоне.

За його словами, Росія є загрозою номер один, і можна очікувати, що вона прагнутиме повернути те, чим володіла раніше. Він уточнив, що має на увазі період до розпаду СРСР.

На запитання, чи йдеться про країни Балтії, адмірал відповів, що не лише про них.

Драгоне також наголосив, що НАТО зосереджене на самообороні, стримуванні та захисті на 360 градусів. За його словами, Альянс присутній в Арктиці, на Сході та уважно стежить за ситуацією на Півдні.

Водночас журналіст зауважив, що нещодавно офіційні особи всіх трьох балтійських країн заявили про відсутність безпосередньої загрози «тут і зараз».

У відповідь адмірал сказав, що саме вони найкраще відчувають ситуацію, тому він їм довіряє.

Політичне минуле стрільця, який відкрив вогонь по чиновниках Білого дому

Коул Аллен, який стріляв у чиновників Білого дому, раніше збирав кошти для ЗСУ та різко критикував Ванса через небажання підтримувати Україну. Про це повідомляє New York Post.

Видання виявило численні пости з жорсткою критикою адміністрації Трампа. Зазначається, що тон Аллена ставав дедалі агресивнішим у міру скорочення допомоги Україні.

В одному з дописів Аллен назвав віцепрезидента Джей Ді Ванса «шматком лайна» через слова про те, що США фактично залишили Україну без підтримки.

Також він сам організовував збори коштів для українських військових бригад.

США посилюють авіаційну присутність на Близькому Сході

США розпочали масштабну передислокацію бойової авіації на Близький Схід на тлі зростання напруженості. Сполучені Штати перекидають десятки бойових літаків і повітряних танкерів з баз у США та Європі, суттєво посилюючи свою військову присутність у регіоні. Переміщення фіксують відкриті дані систем моніторингу польотів, а також підтверджують публікації в ЗМІ.

За наявними даними, у передислокації задіяні літаки-заправники KC-135 і KC-46, які забезпечують тривалі бойові вильоти на великі відстані. До регіону також спрямовують новітні винищувачі F-35 Lightning II і F-22 Raptor, а також літаки далекого радіолокаційного виявлення AWACS для посилення розвідки та координації дій.

Частина авіації вже прибула до зони відповідальності Центрального командування США, яка охоплює Близький Схід. У найближчі дні це угруповання може бути посилене додатковими силами з європейських баз Америки.

Паралельно Вашингтон нарощує і морську присутність. У регіоні вже розгорнуті авіаносні групи, які разом з авіацією формують потужне ударне угруповання. Аналітики оцінюють загальну кількість американських літаків у зоні у понад 200 одиниць.

Експерти пов’язують такі дії із загостренням ситуації навколо Ірану та загрозою подальшої ескалації. Перекидання авіації розглядають як засіб стримування та підготовку до можливих операцій з високою маневреністю і тривалим перебуванням у повітрі.

Це одне з найбільших посилень американських сил на Близькому Сході за останні роки, що підкреслює гостроту нинішньої військово-політичної обстановки в регіоні.

Україна зміцнює роль у глобальній системі безпеки

Україна дедалі чіткіше утверджується як ключовий гравець у сфері безпеки й оборони, а її значення у сучасному світі вже давно виходить за межі локального конфлікту та формує нову геополітичну реальність.

Про це йдеться в авторській колонці американського ветерана Девіда Френча для The New York Times. У своєму матеріалі він наголошує, що Україна не лише вистояла після повномасштабного вторгнення Росії, а й суттєво змінила підходи до ведення бойових дій. За словами автора, українські сили зупинили наступ ворога, нав’язали йому затяжну війну та активно впроваджують інноваційні технології, зокрема дрони і тактики наземних операцій.

Френч вважає, що Київ уже не сприймається як слабка ланка чи “аутсайдер”. Попри тривалу війну, Україна розширює міжнародні зв’язки та укладає нові оборонні угоди, зокрема з країнами, які раніше покладалися на США.

Оглядач підкреслює, що Україна переходить від ролі отримувача допомоги до статусу рівноправного партнера, здатного зміцнювати безпеку інших держав. Вирішальне значення в цьому мають унікальний досвід сучасної війни та швидка адаптація до нових загроз.

Окремо автор звертає увагу на високий рівень підготовки української армії. На його думку, за ефективністю наземних операцій і використанням безпілотників Збройні Сили України можуть перевершувати навіть найсучасніші армії світу.

У статті також розглядається зміна ролі США на глобальній арені. Френч переконаний, що політика американського керівництва підірвала довіру союзників і змусила європейські країни шукати альтернативні центри сили та нових партнерів.

Журналіст наголошує, що нинішня ситуація виходить за межі окремих лідерів і відображає глибинні процеси в американському суспільстві. Саме тому в Європі дедалі частіше сумніваються у поверненні до колишнього рівня співпраці зі США.

“Моральне та стратегічне серце захисту ліберальної демократії більше не зосереджене у Вашингтоні. Сьогодні воно б’ється у Києві”, — пише автор.

У цьому контексті Україна посилює власну суб’єктність і стає важливим елементом нової системи безпеки. Її дипломатія та військовий досвід, зазначає The New York Times, закладають основу для тривалих альянсів, здатних змінити глобальний баланс сил.

ЄС наполягає на терміновому ремонті укриття на ЧАЕС після удару Росії

Після удару Росії по укриттю на Чорнобильській АЕС необхідно негайно розпочати ремонтні роботи, а РФ неодмінно понесе відповідальність за атаку. Про це на Міжнародній Чорнобильській конференції щодо відновлення та ядерної безпеки заявив єврокомісар з економіки та продуктивності Валдіс Домбровскіс.

Він підкреслив, що ЄС завжди був серед головних учасників глобальних зусиль із ліквідації наслідків Чорнобильської аварії та забезпечення ядерної безпеки в Україні. За словами Домбровскіса, з 1991 року Євросоюз як головний донор спрямував понад 1 млрд євро на ядерну безпеку в Україні. Зокрема, коштом ЄС було покрито понад чверть витрат на спорудження Нового безпечного конфайнмента.

Домбровскіс наголосив, що атака РФ на укриття створює ризик катастрофічних наслідків для всієї Європи. Водночас він заявив: Росія буде притягнута до відповідальності, однак чекати на це не можна. Саме тому, за його словами, для дотримання стандартів безпеки укриття на ЧАЕС потрібно терміново відремонтувати, а ЄС активно долучиться до цих робіт.

Масштабне переозброєння без прозорого підсумку: у Німеччині не можуть відзвітувати за 47 тисяч оборонних контрактів

Після початку війни в Україні уряд Німеччини уклав близько 47 тисяч контрактів на закупівлю озброєнь на загальну суму 111 млрд євро. Таке масштабне переозброєння стало прямим наслідком оголошеного в лютому 2022 року канцлером Олафом Шольцом «поворотного моменту» (Zeitenwende), який передбачав різке посилення армії та створення спеціального фонду для Бундесверу.

Темпи укладання угод були безпрецедентними — в середньому понад 30 контрактів на день. Одночасно зростав і регулярний оборонний бюджет країни. Втім, за цими вражаючими показниками стоїть головна проблема: влада не дає чіткої відповіді, скільки з цих проєктів справді завершено та введено в експлуатацію. Запит депутатів із цього приводу Міноборони Німеччини фактично залишило без конкретики.

Критика звучить не лише з боку опозиції, а й усередині політичної системи. Депутат Бундестагу від Лівої партії Дітмар Бартш заявив, що відсутність прозорості на тлі таких масштабних витрат є тривожним сигналом. За його словами, уряд демонструє здатність швидко витрачати гроші, але не може відзвітувати про кінцевий результат.

У Пхеньяні відкрили меморіал північнокорейським військовим, яких називають учасниками війни проти України

У столиці КНДР відбулася церемонія відкриття меморіального комплексу та музею, присвячених північнокорейським військовослужбовцям, яких у Пхеньяні подають як учасників бойових дій проти України. У заході взяли участь представники вищого керівництва країни, зокрема Кім Чен Ин. У своєму виступі він наголосив на військовій співпраці з Росією та заявив про «спільні успіхи на полі бою».

На церемонії з російського боку були присутні міністр оборони Андрій Бєлоусов і голова Держдуми В’ячеслав Володін. Їхній візит фактично надав події статусу офіційного політичного жесту, який фіксує поглиблення взаємодії Москви та Пхеньяна у військовій сфері.

На кадрах із місця події були показані військова символіка, пам’ятні плити та експозиції, присвячені учасникам бойових дій. Кім Чен Ин також заявив, що військовослужбовці КНДР і Росії «билися пліч-о-пліч», підкресливши союзницький характер взаємодії.

У Пхеньяні формується окремий меморіальний наратив, у якому участь північнокорейських підрозділів у конфлікті подається як частина офіційної державної історії.

Як Росія робить ШІ та дрони основою майбутньої війни

Росія активно формує «армію майбутнього», роблячи ставку на системи управління на базі штучного інтелекту, автономне озброєння та безпілотники, пише NYT. У країні розвиток ШІ та дронів уже став одним із ключових державних пріоритетів.

За планами кремля, до 2030 року в цій сфері мають працювати до мільйона людей, а більшість галузей повинні бути готовими до впровадження штучного інтелекту.

Війна проти України стала для РФ полігоном для випробувань і доопрацювання таких технологій. Рішення швидко тестують у бойових умовах, а потім змінюють відповідно до отриманого досвіду. Зокрема, дрони типу «Шахед» за кілька років зазнали десятків змін. Крім того, з’являються системи, які можуть діяти автономно без зв’язку, самостійно знаходити цілі та завдавати ударів.

Окрему увагу Росія приділяє практичності. Йдеться про створення простих рішень під конкретні бойові завдання, які дають змогу скоротити час від виявлення цілі до удару з годин до хвилин.

Важливе значення має і приватна ініціатива. Мережі волонтерів та навчальні центри стають частиною цієї моделі, а держава масштабує такі підходи, якщо вони демонструють результат.

Як зазначають експерти, саме така модель — швидка, гнучка й децентралізована — дає Росії змогу адаптуватися до сучасної війни значно швидше, ніж традиційні армійські системи.