Візит Аббаса Арагчі до Москви після переговорів у Пакистані

Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі готується до поїздки в Росію після переговорів у Пакистані. У Москві він має провести особисті переговори з Володимиром Путіним, а також зустрітися з іншими представниками влади.

За інформацією CNN, візит до Росії запланований на понеділок. Головними темами переговорів мають стати перебіг міжнародних переговорів, питання припинення вогню та пов’язані з цим події.

Перед поїздкою до Москви Арагчі проводить консультації з представниками Пакистану. Ці зустрічі є частиною ширшої дипломатичної активності Ірану в регіоні. Очікується, що результати переговорів у Пакистані також вплинуть на порядок денний перемовин у Москві, зокрема щодо безпекових викликів і можливих дипломатичних рішень.

Візит Арагчі до Москви відбувається на тлі складної міжнародної ситуації та тривалих переговорів щодо безпеки. Іран і Росія залишаються партнерами у низці геополітичних питань, тому консультації на високому рівні можуть вплинути на подальший розвиток подій.

Скандал на «Шансон року»: Мілонов залишив сцену після образи із залу

На церемонії вручення премії «Шансон року» депутата Віталія Мілонова нецензурно послали просто під час його виступу.

На сцену він вийшов разом із співаком Михайлом Шуфутинським. Під час появи Мілонов процитував уривок із пісні «Єврейський кравець» і намагався звернутися до публіки.

У цей момент із залу пролунав добре чутний вигук: «Іди ти нах*й, під*рас». Після цього депутат обірвав промову, махнув рукою та залишив сцену.

Руслан Кутаєв про сценарій зміни влади в РФ і роль мусульманських громад

У разі падіння режиму Путіна, спричиненого поразкою у війні проти України, влада в РФ, на думку Руслана Кутаєва, не повинна перейти до нових окупантів. Він вважає, що тимчасовий контроль над Москвою мають взяти на себе підготовлені мусульманські громади вихідців із Кавказу та Середньої Азії. Саме це, за його оцінкою, дасть шанс привести до влади сили, готові погодитися на унезалежнення національних республік.

Таку позицію висловлює 68-річний президент “Асамблеї народів Кавказу” та ексвіцепрем’єр Ічкерії Руслан Кутаєв, який долучився до антикремлівської опозиційної платформи у ПАРЄ. Своє бачення того, як найближчим часом можуть розвиватися події в країні-агресорці, він спочатку озвучив в інтерв’ю українському, а згодом російському проєктам на YouTube.

Кутаєв протиставив своїх прихильників ліберальним демократам, заявивши, що за одними стоять “студентики, які з ліхтариками ходитимуть”, а за іншими — люди, які, якщо буде треба, “і голову відірвуть, і голову знесуть, і на барикади підуть, і барикаду збудують”. Він наголосив, що саме в цьому бачить принципову різницю між цими силами, і додав, що надалі її лише зміцнюватимуть. За його словами, вони не мають наміру просто замкнутися у власних домівках. Посилаючись на чеченську приказку “Лише захопивши лівий берег, можна втримати правий”, Кутаєв заявив, що вони взяли на себе зобов’язання контролювати Москву, аби вона “не казилася і не завдавала шкоди навколишнім народам та навколишнім державам”.

Окремо він пояснив, чому, на його думку, уникнути силового протистояння не вдасться. Кутаєв вважає, що після Путіна на владу претендуватимуть учасники бойових дій проти України — або самостійно, або як “мобілізовані ФСБ”. Водночас, за його словами, “в будь-якому разі їм треба буде домовитися з нами, з народами, які ми об’єднали у Москві”. Він стверджує, що саме ця сила визначатиме, як розвиватимуться події у російській столиці. Політик додав, що вони чекають на момент, коли настане хаос і почнеться поділ влади, підкресливши: “І нас дуже багато. Нас дуже багато. Ми заточені, ми сильні, ми в спортзалах, ми тренуємося і ми чекаємо на головну подію”.

На переконання Кутаєва, вулиці Москви та Петербургу під час зміни влади в РФ неминуче стануть місцем фізичного протистояння. Він вважає, що проти “російських імперців” “у будь-якому разі треба буде виступити і їм треба буде дати бій”. За його словами, “червону межу давно перейшли”, а рішення, як він думає, ухвалюватиметься вже не на виборчих дільницях, а “на площах та на вулицях”.

Водночас Кутаєв та очолюване ним об’єднання, за його словами, відкриті до співпраці з антипутінськими російськими націоналістами. Зокрема, він повідомив про перемовини з РДК, однак деталей цих контактів розкривати не став.

Описані кроки президент “Асамблеї народів Кавказу” вважає тимчасовими. У його баченні вони потрібні для формування нової центральної влади в РФ, яка припинить війну із сусідами та дозволить суверенізацію тих частин нинішньої російської держави, що готові до цього.

Як зазначив Кутаєв, вони не домагаються влади для себе. За його словами, навіть ціною самопожертви вони готові підтримати раціональних і тверезомислячих людей, щоб ті прийшли до управління. Він наголосив, що нова влада має створити умови, за яких ті, хто хоче вийти зі складу Росії, повинні отримати таку можливість. Зокрема, він заявив, що Чеченська республіка має бути деокупована, як і решта всіх. Водночас Кутаєв підкреслив, що народи, які хочуть залишатися в Росії, також мають на це право, і ніхто не повинен їх виганяти.

Особисто Руслан Кутаєв пов’язує майбутнє Чечні та інших народів Північного Кавказу з Кавказькою Республікою, яка, за його баченням, стане спадкоємицею Республіки Горців Кавказу.

Щодо біографії Кутаєва, відомо, що він є кандидатом філософських наук і працював в уряді незалежної Ічкерії. У 2014-2017 рр. він перебував в ув’язненні у сумнозвісній колонії Чернокозово за вивчення та популяризацію наукових знань про депортацію чеченського та інгушського народів. Цю колонію в Ічкерії облаштували російські окупанти, а правоохоронці, за їхніми твердженнями, перетворили її на справжній концтабір. Наразі Кутаєв живе та працює в Європі.

Репресії та відключення інтернету посилюють напругу в Росії

У Росії зростає суспільне невдоволення через відключення інтернету та посилення тиску на суспільство. Перебої зі зв’язком дедалі сильніше впливають на повсякденне життя людей, а на цьому тлі влада, за оцінками ЗМІ, лише розширює репресивні заходи.

Серед останніх прикладів — обшуки в офісах великого видавництва «Ексмо» та затримання співробітників у справі про так звану «пропаганду ЛГБТК+». Також поліція провела обшук у редакції «Нової газети», а журналіста Олега Ролдугіна затримали.

Одночасно Верховний суд визнав правозахисну організацію «Меморіал» «екстремістською». Влада також повертає символи радянських репресій: академію ФСБ перейменували на честь Дзержинського, засновника радянської таємної поліції.

Додаткове обурення спричинили демонтаж меморіалів жертвам репресій і скандали навколо історичних пам’яток. Це, своєю чергою, викликало протести з боку європейських країн.

Попри це, Володимир Путін публічно применшує проблему. Перебої з інтернетом він пояснює «заходами проти тероризму» і фактично дає зрозуміти, що громадянам доведеться миритися з такими обмеженнями.

У Білому домі повідомили про деталі зірваного нападу на Дональда Трампа

Прессекретарка Білого дому Керолайн Левітт заявила, що підозрюваний у збройному інциденті під час заходу у Вашингтоні, ймовірно, мав намір напасти на президента США Дональда Трампа та представників його адміністрації. Про це вона написала у соціальній мережі X.

За словами Левітт, інцидент стався під час вечері Асоціації кореспондентів Білого дому, яка мала відбутися як урочистий захід. Вона зазначила, що подію зірвала спроба збройного нападу.

Як заявила Левітт, “Божевільний прагнув убити президента і якомога більше високопоставлених чиновників адміністрації Трампа”.

Також вона повідомила, що під час евакуації перебувала разом із президентом Дональдом Трампом і першою леді Меланією. За її словами, Секретна служба США оперативно провела евакуацію.

Левітт наголосила, що Трамп зберігав спокій, а його позиція щодо політичного насильства не змінилася — воно має бути припинене.

Окремо прессекретарка подякувала правоохоронцям за швидку реакцію та додала, що один з агентів дістав поранення під час нейтралізації стрільця.

Теракт на Панамериканському шосе в Колумбії: 13 загиблих і десятки поранених

На південному заході Колумбії вибуховий пристрій вразив автобус, унаслідок чого загинули 13 людей. Щонайменше 38 осіб дістали поранення.

Як повідомляє АР, губернатор департаменту Каука Октавіо Гусман заявив, що вибух стався, коли автобус рухався Панамериканським шосе в муніципалітеті Кахібіо. Влада уточнила, що серед поранених є п’ятеро дітей.

Командувач Збройних сил Колумбії генерал Уго Лопес поклав відповідальність за атаку на мережу бойовика, відомого як «Іван Мордіско», одного з найбільш розшукуваних у країні, а також на угруповання «Хайме Мартінес». Обидві структури є дисидентами колишньої організації «Революційні збройні сили Колумбії» (FARC), яка діяла в регіоні.

Ці угруповання не виконують умов мирної угоди, підписаної з державою у 2016 році. Президент Колумбії Густаво Петро засудив напад і назвав його виконавців «терористами, фашистами та наркоторговцями».

Крім того, уряд оголосив винагороду понад 1 мільйон доларів за відомості, які допоможуть затримати бойовика на прізвисько «Марлон». Його вважають лідером одного з дисидентських угруповань у регіоні.

Цей напад став одним із епізодів серії вибухів, спрямованих проти громадської інфраструктури. За останні два дні на південному заході Колумбії зафіксували щонайменше 26 інцидентів, які переважно зачепили цивільних.

Серед них — обстріл поліцейської дільниці в сільській місцевості Хамунді та атака на радарний об’єкт цивільної авіації в Ель-Тамбо. Там раніше того ж дня знешкодили три безпілотники з вибухівкою. В обох випадках постраждалих не було.

Також два автомобілі з вибухівкою підірвали поблизу військових об’єктів у містах Калі та Пальміра. Унаслідок цього було завдано матеріальних збитків.

За даними влади, департаменти Каука і Вальє-дель-Каука є ключовими вузлами незаконної діяльності збройних угруповань. Вони змагаються за контроль над морськими та річковими маршрутами до порту Буенавентура — важливого транзитного пункту для постачання наркотиків до Центральної Америки та Європи.

Масштабні пошкодження баз США після ударів Ірану в Перській затоці

Іранські удари завдали американським військовим об’єктам і базам у регіоні Перської затоки збитків на мільярди доларів. Про це, як пише The Hill, NBC News повідомили шість обізнаних джерел.

Руйнувань зазнали об’єкти в кількох країнах Близького Сходу, а вартість ремонту, за оцінками, може сягнути до 5 мільярдів доларів. Водночас у цю суму не входить відновлення радарів, систем озброєння, літаків та іншої техніки, яка була пошкоджена або повністю знищена.

За наявними даними, іранські сили уразили злітно-посадкові смуги, сучасні радарні системи, десятки літаків, склади, командні центри, авіаційні ангари та інфраструктуру супутникового зв’язку.

Перші удари в перші дні війни, що почалася 28 лютого після ударів США та Ізраїлю, були завдані по базі Camp Buehring у Кувейті іранським винищувачем F-5.

Пошкодження також зафіксували на авіабазі Al Dhafra та військовій базі Al Ruwais в Об’єднаних Арабських Еміратах. Там постраждали склади пального, медичний центр, ангари, казарми та інші об’єкти.

Крім того, ударів зазнали американські об’єкти на базах Prince Sultan у Саудівській Аравії, Muwaffaq Salti у Йорданії, а також Camp Arifjan, Camp Buehring і порт Shuaiba в Кувейті.

Троє посадовців заявили, що серйозно пошкоджено штаб-квартиру ВМС США в Бахрейні, а також щонайменше дві системи протиповітряної оборони. За оцінкою, лише ремонт штабу П’ятого флоту може обійтися приблизно у 200 мільйонів доларів.

За оцінками, удари також були нанесені по авіабазі Ali Al Salem у Кувейті, злітній смузі бази Al-Udeid у Катарі та складу боєприпасів на військовому об’єкті на півночі Іраку.

Експерти зазначають, що подальші витрати можуть охоплювати ремонт, реконструкцію, повну заміну або навіть закриття окремих об’єктів. Частина втрат стосується інфраструктури, яку неможливо відновити.

Серед додаткових втрат називають щонайменше один винищувач, близько десятка безпілотників MQ-9 Reaper, два літаки-заправники MC-130, гелікоптери та літак дальнього радіолокаційного виявлення E-3 Sentry.

У березні Пентагон оцінював, що перші шість днів війни з Іраном коштували понад 11,3 мільярда доларів без урахування витрат на відновлення. Із цієї суми 5,6 мільярда було витрачено на боєприпаси лише за перші два дні.

Трамп пов’язав затягування війни з ворожнечею між Зеленським і Путіним

Дональд Трамп заявив, що спілкувався з Путіним, але не став розкривати подробиці цієї розмови. За його словами, він веде діалог як із Путіним, так і із Зеленським.

Трамп також сказав, що врегулював вісім воєн, а війну між Росією та Україною вважав найпростішою. Він додав, що робота над цим конфліктом триває, і висловив сподівання, що його вдасться вирішити.

Окремо Трамп наголосив, що ворожнеча між сторонами заважає переговорам. За його словами, взаємна ненависть Путіна та Зеленського є абсурдом і повним божевіллям, а така ненависть лише ускладнює спроби щось владнати. Водночас він додав, що це неодмінно станеться.

Сутички на антифашистському марші в Римі через прапори України

У Римі під час вчорашнього антифашистського маршу сталися сутички через прапори України. Про це повідомляє la Repubblica.

За даними видання, на акцію прийшли активісти рухів +Europa та Radicali Italiani з прапорами України та Палестини. Ще до початку ходи на них напали представники ліворадикальної групи Cambiare Rotta, яка також називає себе антифашистським рухом.

Учасникам з українськими прапорами вигукували: «Ви — нацисти» та «Приберіть фашистів з маршу», вимагаючи прибрати символіку України.

Окрім цього, у Болоньї, як повідомляє Leggo, літнього чоловіка з прапором України не допустили на акцію.

Перший ізраїльський посол у Сомаліленді: крок до фактичного визнання

Ізраїль уперше призначив посла в Сомаліленді, що фактично стало визнанням цієї відокремленої держави. Кабінет міністрів Ізраїлю схвалив призначення першого в історії дипломатичного представника в Сомаліленді — регіоні, який проголосив незалежність від Сомалі, але досі не визнаний більшістю країн світу. За даними ЗМІ, цю посаду обійме Майкл Лотам, який раніше представляв Ізраїль у Кенії та Азербайджані. На першому етапі Лотам працюватиме як нерезидентний посол і не проживатиме постійно на території Сомаліленду. Водночас саме це призначення розглядається як важливий дипломатичний крок, що фактично означає визнання регіону з боку Ізраїлю.