Помер соліст Village People Віктор Вілліс

У віці 74 років помер Віктор Вілліс — виконавець Y.M.C.A., яку називали улюбленою піснею Трампа.

Вілліс був провідним вокалістом і співавтором найпопулярніших хітів групи Village People, зокрема YMCA, Go West і In The Navy. Гурт здобув міжнародну популярність у 1970-х роках. У виступах Village People поставав в образах архетипових мачо, а сам Вілліс зображав то поліцейського, то флотського офіцера.

У 1980 році він залишив групу і впродовж багатьох років вів судову тяжбу за авторські права на написані ним пісні. У 2017 році Вілліс повернувся до Village People, а в січні 2025 року виконав YMCA на передвиборчому мітингу президента Трампа.

«З глибоким сумом ми повідомляємо про смерть Віктора Вілліса, соліста групи Village People, — йдеться в короткій заяві на офіційній сторінці групи у фейсбуці. — Віктор помер у понеділок, 30 червня 2026 року, після короткої, але важкої хвороби».

Аналогічну заяву на особистій сторінці музиканта у фейсбуці опублікувала його дружина, Карен-Хафф Вілліс.

Холовня відкинув чутки про можливе отруєння Кароля Навроцького

Віце-спікер Сейму Шимон Холовня назвав «повною нісенітницею» повідомлення про можливу спробу отруєння Кароля Навроцького під час президентської кампанії.

Підставою для обговорень стало інтерв’ю Навроцького професору Анджею Новаку. У ньому кандидат розповів, що в період кампанії раптово відчув себе зле і знепритомнів просто в машині. Після цього у ЗМІ почали активно обговорювати, що могло стати причиною різкого погіршення його стану.

Холовня заявив, що не вважає версію про отруєння правдоподібною. За його словами, якби у штабу справді були такі підозри, кандидата негайно евакуювали б, зберегли б можливі докази та залучили б до розслідування спецслужби.

Політик також зазначив, що такий інцидент міг би суттєво вплинути на перебіг виборів. Якщо б факт отруєння підтвердився, це спричинило б великий політичний скандал.

Крім цього, Холовня поставив питання, навіщо піднімати цю тему саме зараз. На його думку, Навроцький і без таких історій має довіру виборців та залишається одним із найвпливовіших політиків країни.

«Я вважаю це повною нісенітницею. Якби все було інакше, у нас був би справді великий скандал», — підсумував Холовня.

Норман Девіс закликав не загострювати дискусію навколо УПА під час війни

Британський історик і професор Норман Девіс, який спеціалізується на історії Польщі, Європи та Британських островів, в інтерв’ю польському виданню Onet заявив, що 90% бійців УПА не були пов’язані з подіями на Волині. За його словами, головним завданням цієї сили була боротьба проти окупаційних режимів. Він також вважає, що Польщі не слід загострювати тему УПА, оскільки в майбутньому це може мати для неї негативні наслідки.

Професор підкреслив, що Варшава порушила це питання у вкрай невдалий час — під час повномасштабної війни, коли Україна веде боротьбу за власне виживання. На його думку, українці можуть надовго це запам’ятати.

Коли журналістка спробувала пов’язати це з рішенням президента України Володимира Зеленського присвоїти одному з підрозділів Сил спеціальних операцій почесне найменування «імені Героїв УПА», Девіс категорично заперечив такий зв’язок.

«Все почалося не з цього. Те, що зробив Зеленський, не має жодного стосунку до Волині. 90 відсотків бійців УПА не були пов’язані з волинськими подіями. Як іще президенту прославити тих 90 відсотків героїв УПА? У будь-якого підпільного руху часів Другої світової війни є свої темні сторінки», — відповів він.

Девіс нагадав, що УПА одночасно воювала і проти сталінізму, який, за його словами, був ще гіршим за більшовизм, і проти німецьких окупантів. При цьому спротив більшовикам, як зазначив історик, тривав до 1960-х років.

Він пояснив, що саме тому в Україні УПА сприймають як героїчну організацію. На його думку, її можна зіставити з «проклятими солдатами» в Польщі. Історик наголосив, що загалом УПА не була злочинною структурою, а її метою була боротьба з окупантами.

Також Девіс звернув увагу на те, що в Україні десятиліттями не можна було відкрито говорити про УПА, зокрема і про її темні сторінки. Через це, за його словами, багато людей не знають про можливі злочини.

Історик додав, що Польща теж відповідальна за окремі злочини проти українців, зокрема за акцію «Вісла». Окрім цього, на Волині від рук поляків загинули тисячі українців.

На думку Девіса, обом країнам потрібна об’єктивна комісія, яка вивчатиме події на Волині, адже «нинішні покоління не несуть вини за злочини своїх предків».

Водночас він застеріг, що історичні суперечки можуть посилити напругу у польсько-українських відносинах. При цьому, як він зазначив, «добрі відносини з сусідами є абсолютною основою виживання вільної Польщі». Вигоду з такого конфлікту, за його словами, матиме лише Росія.

Відповідаючи на запитання, чи погодився б він консультувати президента Польщі Кароля Навроцького, якби той звернувся до нього по пораду, Девіс сказав, що «це була б марна трата часу», оскільки він не займається політикою.

Підсумовуючи, історик заявив, що історичні рани можна заліковувати. Водночас патріотизм і націоналізм, за його словами, нерідко спираються на викривлені факти, оскільки «кожен народ неохоче згадує про свої помилки і злочини».

Ексрозвідник Франції пов’язав замах на Єрмолаєва в Монако з його можливим виступом у Європарламенті

Колишній співробітник Міноборони Франції та співзасновник Європейського центру стратегічної розвідки та безпеки Клод Моніке заявив, що Єрмолаєв, на якого було скоєно замах у Монако, планував виступити в Європарламенті з повідомленням про корупцію в Україні. Про це він сказав виданню Nice-Matin.

За словами колишнього розвідника, такий намір могли сприйняти як провокацію. Водночас він не відкидає й інших версій замаху, зокрема «розборки, замовленої конкурентом».

Як зазначає видання, в українській громаді Лазурового берега дедалі частіше схиляються до версії, що замах може бути пов’язаний із роботою шахрайських кол-центрів сина Єрмолаєва — Артура. Минулого року його затримали на Кіпрі за запитом Інтерполу.

Також проводять паралелі з викраденням і вбивством на Балі Ігоря Комарова, який займався шахрайськими кол-центрами в Дніпрі.

Токіо став лідером рейтингу найзручніших для життя міст світу на 2026 рік

Британський журнал Monocle оприлюднив новий рейтинг найзручніших для життя міст світу на 2026 рік. Перше місце у списку посів Токіо. Далі розташувалися Копенгаген і Лісабон.

До першої десятки також увійшли Відень, Сідней, Цюрих, Мадрид, Париж, Мюнхен і Осло. Мюнхен став єдиним німецьким містом у топ-10, посівши дев’яту сходинку.

Топ-10 рейтингу має такий вигляд:
– Токіо (Японія)
– Копенгаген (Данія)
– Лісабон (Португалія)
– Відень (Австрія)
– Сідней (Австралія)
– Цюрих (Швейцарія)
– Мадрид (Іспанія)
– Париж (Франція)
– Мюнхен (Німеччина)
– Осло (Норвегія)

20-ту позицію рейтингу розділили Кіото (Японія) і Перт (Австралія).

Під час складання рейтингу експерти враховували розвиток міської інфраструктури, кількість і якість зелених зон, ресторанів і магазинів, а також рівень безпеки та політичної стабільності.

Японія та Україна створюють спільний дрон-кластер для розвитку виробництва БПЛА

Японія має намір суттєво прискорити розвиток власної індустрії безпілотників, використовуючи передовий український досвід, набутий під час відбиття російської агресії. Головним кроком у цьому напрямку стане офіційний запуск масштабного промислового об’єднання Japan-Ukraine Drone Cluster, яке об’єднає оборонні компанії обох держав. Про це повідомляє видання South China Morning Post. Як зазначається, Токіо вже оголосило про старт спільної з Києвом програми розробки та виробництва БПЛА, відкинувши будь-які протести з боку Москви.

Війна Росії проти України суттєво змінила сучасну воєнну доктрину, у якій дешеві безпілотники стали одним із головних інструментів на полі бою. За словами Масаюкі Масуди, директора Центру китайських досліджень Національного інституту оборонних досліджень Японії, успіх ЗСУ показав, що сучасним арміям недостатньо мати лише окремі високотехнологічні комплекси — критично важливо забезпечити швидке та масове виробництво недорогих апаратів.

Для Токіо це питання особливо важливе через хронічний дефіцит військовослужбовців і необхідність контролювати великі морські кордони на тлі загроз з боку Китаю та РФ. Нині країна виробляє лише близько тисячі військових дронів на рік, що не відповідає сучасним безпековим викликам.

До нового промислового об’єднання увійдуть не лише виробники зброї, а й Українська торговельна палата в Японії, провідні університети, науково-дослідні інститути та регіональні IT-компанії. Напрями розробки охоплюватимуть військові далекобійні дрони, апарати зі штучним інтелектом, автономним керуванням і захистом від систем РЕБ. Також ідеться про цивільні та спеціальні БПЛА для ліквідації наслідків стихійних лих, логістики, берегового спостереження та підводних інспекцій.

Для Японії цей альянс відкриває доступ до унікальних бойових технологій і дає змогу перетворити масові дешеві дрони на елемент власної оборони. Для України співпраця означає доступ до висококласної японської електроніки, оптики, мікрочипів і значних фінансових інвестицій. Окрім цього, японські заводи можуть стати безпечною базою для складання українських розробок поза зоною досяжності російських ракет.

Поки що конкретних рішень щодо того, яка частина спільної продукції буде спрямована безпосередньо на фронт в Україну, немає. Водночас Токіо вже виділило майже 14,7 млн доларів США через програму PURL на постачання нелетального обладнання для ЗСУ.

Ця співпраця вже викликала хвилю роздратування в Росії. Раніше Москва висловила офіційний протест через інвестиційну угоду японської компанії Terra Drone з українською Amazing Drones, розробником дронів-перехоплювачів, назвавши це «ворожим актом». Утім уряд Японії безапеляційно відхилив претензії РФ, давши зрозуміти, що підтримка України та розвиток оборонного кластера залишаються непохитним пріоритетом.

У Росії різко зріс інтерес до завершення війни на тлі падіння рейтингу Путіна

У Росії зафіксували рекордне зростання інтересу до теми завершення війни проти України. Як зазначається у новому звіті Інституту вивчення війни (ISW), головною причиною стали регулярні далекобійні удари українських безпілотників, від яких російська протиповітряна оборона не змогла захистити навіть найпріоритетніші регіони країни-агресора.

Аналітики посилаються на внутрішню статистику російського сегменту інтернету та результати соціологічних опитувань. Ці дані свідчать про зростання суспільної втоми від розв’язаної Кремлем чотирирічної війни.

За інформацією Meduza, яка спирається на сервіс пошукової статистики «Яндекс.Wordstat», лише за тиждень з 22 по 28 червня росіяни зробили понад 137 000 запитів із фразою «коли Росія закінчить війну проти України». Це стало найвищим показником за весь час від початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року.

Найбільше таких запитів зафіксували в Московській та Ленінградській областях. Саме там Кремль намагався побудувати найбільш щільну ешелоновану систему ППО, однак вона все одно не змогла відвернути масштабні повітряні атаки.

Попередній помітний сплеск занепокоєння серед росіян спостерігали на початку червня. Тоді українські дрони масовано атакували Санкт-Петербург безпосередньо під час проведення місцевого Міжнародного економічного форуму.

На тлі неспроможності захистити власну територію в Росії почав швидко знижуватися рівень довіри до влади. Навіть підконтрольний Кремлю Фонд «Громадська думка» (ФОМ) зафіксував помітне невдоволення Володимиром Путіним. За кілька днів червня його рейтинг схвалення впав на 5 відсоткових пунктів — з 74% до 69%.

Це зниження сталося одразу після наймасштабнішого нальоту українських БПЛА на об’єкти в Московській області. У ISW також наголошують, що стійка тенденція до падіння довіри до Путіна триває ще з лютого 2026 року. Попри сувору цензуру та маніпуляції державною соціологією, навіть провладні структури змушені визнавати негативні зміни всередині РФ.

Аналітики дійшли висновку, що російська влада роками намагалася повністю відгородити мешканців великих міст, передусім Москви та Санкт-Петербурга, від реальності війни, підтримуючи ілюзію безпечного життя. Однак перенесення бойових дій на територію Росії та регулярні вибухи на стратегічних об’єктах остаточно зруйнували цей міф і змусили багатьох росіян усвідомити ціну та наслідки затяжного конфлікту.

Трамп відклав рішення про масштабні дії проти Ірану та дав шанс дипломатії

Президент США Дональд Трамп розглядав можливість повернення до повномасштабних бойових дій проти Ірану, однак на цей момент вирішив не відмовлятися від дипломатичного шляху. Про це пише The Wall Street Journal.

Як зазначають джерела, в останні дні Трамп провів кілька консультацій із міністром оборони Пітом Гегсетом і головою Об’єднаного комітету начальників штабів генералом Деном Кейном. Під час цих обговорень ішлося про те, чи мають США зупинити переговори та знову перейти до масштабних ударів по Ірану.

Остаточного рішення ухвалено не було. Водночас Трамп сказав помічникам, що новий раунд інтенсивних атак може зірвати дипломатичний процес і знизити шанси Вашингтона остаточно ліквідувати іранську ядерну програму.

Крім того, президент дав зрозуміти, що не заперечує проти продовження переговорів з Іраном довше за встановлений дедлайн 18 серпня, аби сторони мали більше часу для досягнення домовленостей.

Разом із тим Трамп наголосив, що його влаштовує завдавати точкових ударів по Ірану щоразу, коли Тегеран порушує «меморандум про взаєморозуміння», який і спричинив останні бойові дії.

Представник Білого дому також заявив, що Трамп завжди віддає перевагу дипломатії, тому іранській стороні варто укласти вигідну для себе угоду зі США.

Саміт НАТО-2027 в Албанії опинився під питанням через позицію Трампа щодо оборонних витрат

Під час підготовки лідерів НАТО до зустрічі в Туреччині 7–8 липня 2026 року виникла невизначеність щодо проведення саміту 2027 року в Албанії. Причиною називають невдоволення президента США Дональда Трампа.

Як повідомляє Reuters, американського лідера не влаштовує низький рівень оборонних витрат Тирани. Це підтвердили кілька джерел, зокрема дипломат альянсу, європейський чиновник і троє людей, обізнаних із ситуацією.

Албанія раніше планувала приймати саміт НАТО. У попередні роки підсумкові заяви альянсу зазвичай прямо вказували місце наступної зустрічі. Так, на саміті в Гаазі (Нідерланди) 24–25 червня 2025 року лідери заявили: “Ми з нетерпінням чекаємо наступної зустрічі в Туреччині у 2026 році, а потім — в Албанії”.

Однак у проєкті підсумкової заяви до дводенного саміту в Туреччині, який стартує 7 липня, принаймні станом на кінець червня, згадки про проведення наступного саміту в Албанії немає. Про це на умовах анонімності розповіли співрозмовники журналістам.

Така ситуація склалася на тлі зусиль європейських союзників показати адміністрації Трампа прогрес у виконанні оборонних зобов’язань. Водночас партнери намагаються не допустити відкритих суперечок із президентом США.

Ще у квітні джерела Reuters повідомляли, що в НАТО також розглядають варіант відмови від щорічного проведення самітів.

Одне з джерел, знайомих із перебігом обговорень, вважає, що витрати Албанії на оборону настільки modestні, що проведення саміту 2027 року в цій країні може викликати гнів Трампа.

Торік на саміті в Нідерландах лідери НАТО пообіцяли протягом десяти років спрямовувати 5% ВВП на оборону та пов’язані з нею заходи. Із цього обсягу 3,5% мають іти на основні оборонні потреби, зокрема війська та озброєння, а 1,5% — на ширші заходи, включно з кібербезпекою.

Чимало держав справді наростили оборонні бюджети, але деякі країни досі не вийшли навіть на попередню ціль у 2% ВВП.

На початку червня генсек НАТО Марк Рютте так прокоментував ситуацію: “Майже всі члени Альянсу вже мають 2%. Минулого року Албанія, Чехія та Словенія не входили до цього переліку, але чітко зобов’язалися перевищити цей показник цього року. Водночас ці три країни залишаються доволі невеликими”.

У Тирані заявляють, що “завершують необхідні фіскальні заходи для приведення оборонних і пов’язаних з обороною витрат Албанії на 2026 рік у відповідність до траєкторії, узгодженої союзниками на Гаазькому саміті”.

В уряді країни додали: “Після ухвалення цих заходів найближчими днями витрати Албанії становитимуть 2,6% ВВП. З них 2,2% — основні оборонні витрати, а 0,4% ВВП — інші заходи у сфері оборони та безпеки”.

Один із європейських дипломатів, ім’я якого не називають, підтвердив, що в останній версії заяви лідери альянсу лише висловлять очікування наступної зустрічі без уточнення часу й місця.

У відповідь на зауваження щодо відсутності згадки про Албанію в документі речник албанського уряду заявив: “Проєкти — це лише проєкти, а не остаточні рішення”.

Інший європейський дипломат припустив, що Албанія все ж може прийняти саміт. За його словами: “Вони нарощують темпи, тож подивимося, чим усе завершиться. Я все ще вірю, що наступний саміт відбудеться саме в Албанії”.

Тривога в Підмосков’ї 30 червня: дим у небі, ракетна небезпека та обмеження в аеропортах

Увечері 30 червня в Московській області повідомляли про тривожну ситуацію. Надходила інформація про ракетні удари, в небі бачили дим, а роботу аеропортів тимчасово обмежували.

Про це пишуть телеграм-канал Exilenova+ та російське пропагандистське агентство.

Після 20:40 у мережі почали з’являтися повідомлення про роботу протиповітряної оборони в Московській області. Також поширювали фото, на яких у небі були помітні білі сліди диму.

У регіоні оголошували ракетну небезпеку.

Пізніше з’явилися кадри з «прильотами» в Підмосков’ї. На місці було видно густий чорний дим.

Крім того, у мережі поширювали відео з місця падіння однієї з ракет у Московській області.

Також повідомлялося про атаку на Росію та тимчасово окуповані українські території приблизно 250 безпілотниками.

Росавіація інформувала про тимчасові обмеження на прийом і випуск літаків в аеропортах Внуково, Домодєдово, Жуковський та Шереметьєво. Станом на 21:24 ці обмеження скасували.

Водночас російське міноборони заявляє, що за день засоби ППО нібито збили 121 український БпЛА над регіонами Росії та над акваторією Азовського моря.