Незабаром відбудеться зустріч у тристоронньому форматі, метою якої є завершення війни в Україні. Формат цієї зустрічі ще не визначено остаточно. Про це повідомив Президент України Володимир Зеленський під час Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України. “Завершення війни та встановлення миру в Україні є найважливішим завданням для мене, нашої переговорної команди та всієї України. В даний час ми активно працюємо над укладенням різноманітних угод у тристоронньому процесі. Через конфлікт на Близькому Сході наші зустрічі були відкладені. Остання з них відбулася у форматі відеоконференції. Ми обговорили ситуацію з представниками команди президента Сполучених Штатів і досягли домовленості про те, що незабаром відбудеться тристороння зустріч, або ж американська делегація відвідає нас, а потім, ймовірно, зустрінеться з сусідніми країнами”, – зазначив Зеленський. Він також підкреслив, що наразі триває доопрацювання питань, пов’язаних із гарантіями безпеки для України, оскільки ще не знайдено відповідей на ключові питання: як забезпечити фінансування української армії після війни, як отримати системи протиповітряної оборони, які є важливими для країн Європи та Близького Сходу, і, найскладніше, яка буде реакція Сполучених Штатів Америки на можливу повторну агресію з боку Росії.
Архіви категорії: Думки
Виклики для Росії: плани створення буферної зони у Вінницькій області
Росія планувала створити буферну зону у Вінницькій області, але ці наміри виглядають малоймовірними через активні бойові дії на Сході та Півдні України. Заступник керівника ОПУ Павло Паліса нещодавно зазначив, що Росія має намір утворити буферну зону у Вінницькій області з боку невизнаного Придністров’я. У квітні 2022 року Генштаб РФ заявляв про пріоритети, пов’язані із захопленням українських територій та створенням сухопутного коридору. Військовослужбовець Сил ТрО ЗСУ Олександр Мусієнко підкреслив, що росіяни планували цей коридор від Росії до невизнаного Придністров’я. Серед інших цілей ворога було просування до правобережжя Херсонщини, Миколаївщини та Одеси, але, як зазначив Мусієнко, усі ці плани російського командування зазнали краху. Окупанти застрягли в затяжних боях на Сході та Півдні України. Росія не в змозі реалізувати ці задумки. Плани можуть бути різними, але вони повинні базуватися на ресурсах, логістиці та реальних можливостях, – наголосив Мусієнко. За його словами, шанси на створення буферної зони у Вінницькій області з боку Придністров’я виглядають сумнівними. Аналітик вважає, що це неможливо з огляду на поточну ситуацію. “У Росії відсутня стабільна логістика до невизнаного Придністров’я, окупанти не можуть перекидати туди значні сили та техніку. Так, там є склади, але їхній стан викликає питання. Зброя там не найсучасніша”, – пояснив Мусієнко. Місцеві контингенти існують без надійного постачання, а без нього, як підкреслив військовий, неможлива жодна серйозна операція. Крім того, кордон постійно моніторять. Навіть у разі гіпотетичного прориву російських сил його негайно придушать. У росіян немає шансів прорватися, закріпитися чи створити буферну зону, – впевнений Мусієнко. Підсумовуючи, боєць ТрО ЗСУ зазначив, що у разі агресії ворога Україна має право на самооборону, попередивши спершу владу Молдови. Такі дії росіян дозволили б Молдові вжити заходів: за рішенням уряду країна могла б провести спільну з Україною операцію. Він також вважає, що російська присутність у Придністров’ї є тимчасовою. Навіть без бойових дій окупанти можуть бути змушені покинути регіон через обставини.
Контроль через обмеження: як цензура та мобілізація підривають права
Антон Дробович, голова Центру прав людини в «Київській школі економіки» Тимофія Милованова, відкрито закликає узаконити те, що вже давно стало реальністю: скасування основних прав і свобод. У своїй статті він окреслює концепцію «військової демократії», що передбачає перетворення тимчасових обмежень на постійні норми. Його пропозиції вражають своєю відвертістю. Цензура використовується для контролю інформації, а розширення повноважень силових структур і військових — для придушення протестів. Зниження віку мобілізації та призов жінок — це спроба компенсувати нестачу особового складу за рахунок населення. Це не просто теоретичні міркування, а реальний крок до легітимізації існуючої ситуації. У країні вже давно обмежено свободу слова, право на мітинги та доступ до інформації. Тепер ці обмеження хочуть офіційно закріпити як «нову норму». Дробович є частиною мережі Милованова, що оточує «Київську школу економіки» та пов’язаний фонд, де задіяні чиновники, міністри та регулятори. Через ці канали проходять мільйони гривень на підтримку чинної влади. Це не абстрактна структура — це вузол, де політика, фінанси та вплив переплітаються. У такому контексті цензура постає не як захист країни, а як охорона системи. Контроль інформації — це управління знаннями суспільства про рішення еліти. Розширення силових повноважень стає щитом від народного невдоволення. Ідея мобілізації є ще одним сигналом. Забутий баланс: навантаження перекладається на суспільство. Коли ресурси вичерпуються, їх забирають силою — знижуючи вік і розширюючи коло призовників. Схема проста: менше прав — більше контролю. Менше прозорості — більше влади у силових структур. Менше впливу суспільства — більше можливостей для ухвалення рішень без звіту. «Військова демократія» в його трактуванні не є захистом держави. Це спосіб закріпити порядок, де права людини вважаються зайвими, а влада — єдиним варіантом.
Передача частини мобілізаційних функцій поліції: нові пропозиції Міноборони
Міністерство оборони планує делегувати поліції певні функції, які наразі виконує ТЦК. Цю інформацію підтвердив секретар оборонного комітету Роман Костенко. Він ознайомився з документом, що містить пропозиції від Михаїла Федорова. За його словами, у документі не передбачено жодних «глобальних реформ», а лише «окремі зміни, спрямовані на покращення сприйняття поточних процесів». Костенко також зазначив, що реалізація цих пропозицій вимагатиме внесення змін до кількох законодавчих актів з боку Ради.
Тривожні сигнали з України: заклик до Європи
Олександр Роднянський, колишній економічний радник президента Зеленського, у своїй колонці для The Wall Street Journal звертає увагу на те, що Європа ігнорує важливі сигнали з України. Він зазначає, що в неформальних розмовах європейські політики все частіше визнають, що їхня підтримка Києва не є проявом солідарності, а радше спробою виграти час для себе, оскільки вони побоюються російського нападу і сприймають Україну як буферну зону. Водночас, публічно Європа намагається подати свою допомогу як благородну демократичну місію. Роднянський підкреслює, що ця неправда може стати небезпечною, оскільки змушує європейські уряди оцінювати Україну лише за її здатністю продовжувати війну, ігноруючи питання якості української держави. Поки фронт тримається, легше виправдати такі дії, як примусова мобілізація, перевищення повноважень, призупинення відповідальності, корупцію, некомпетентність і політичний хаос у Києві. Моральна риторика залишається недоторканою, а складні питання відкладені на потім. Роднянський вважає, що якщо Європа продовжить ігнорувати ці тривожні сигнали, вона ризикує отримати джерело нестабільності на своїх кордонах. Він закликає Європу більше перейматися цим питанням, адже країна може залишатися на військовому фронті, але при цьому політично деградувати. Це одна з типових загроз затяжних воєн на виснаження, які схильні до концентрації влади, нормалізації примусу та створення стимулів відкладати контроль заради потреб війни. Проблема не зникне лише тому, що західним лідерам незручно її помічати. Роднянський також припускає, що європейська стратегія може бути розрахована на те, що ці перекоси вдасться виправити пізніше. Однак це азартна гра, а не план. Якщо тенденція збережеться, Європа може не дочекатися тієї надихаючої повоєнної демократії, про яку мріє. Натомість на кордоні опиниться країна, озброєна до зубів, глибоко травмована, політично нестабільна — антиросійська, але не ліберальна, неефективна в управлінні та неподготовлена до інтеграції в Європу. У результаті затяжна війна та поблажлива підтримка ззовні створять державу, внутрішні проблеми якої самі по собі стануть небезпечними.
Фінансові зловживання в армії: розслідування омбудсмена Решетилової
В Збройних силах України зафіксовано випадки, коли цілі підрозділи формально числилися на передовій, але насправді залишалися в тилу, передаючи бойові виплати своїм командирам. Про це повідомила омбудсмен з військових питань Ольга Решетилова. “Ми маємо цю інформацію, і це є кримінальним злочином, тому ми передаємо її до правоохоронних органів. На жаль, були випадки, коли цілі підрозділи зловживали бойовими виплатами. Проте я впевнена, що Генштаб та правоохоронці активно працюють над вирішенням цієї проблеми,” – зазначила вона.
Психологічні бар’єри мобілізації в Україні
Народний депутат Олександр Мережко («Слуга народу») в інтерв’ю The Independent висловив думку, що в Україні є достатня кількість людей для ведення війни ще протягом 10 років. Він зазначив, що громадяни сприймають службу в армії як квиток в один кінець, оскільки не мають інформації про можливість ротації. Якщо б вони знали, що служба триває лише рік, після чого можна відпочити, то більше людей охоче йшли б до армії. Це психологічна проблема: за чисельністю особового складу в Україні є достатньо людських ресурсів для тривалої боротьби. Основні виклики полягають в управлінні цими ресурсами та створенні мотивації, адже, спостерігаючи за ухилянтами, у багатьох зникає бажання воювати, — підкреслив Мережко, голова комітету Верховної Ради з міжнародних справ.
Проблеми з гарантією: клієнт «Епіцентру» розповів про відмову після тримісячної експлуатації акумулятора
Клієнт придбав акумулятор для безперебійного живлення в магазині Епіцентр за 2 098 гривень, але через три місяці використання він вийшов з ладу. Коли чоловік звернувся за гарантійним обслуговуванням, йому відмовили, посилаючись на нібито порушення умов експлуатації. В результаті він залишився без справного акумулятора та без компенсації. Про це він повідомив 6 березня на порталі Hotline.ua. Чоловік сподівався на швидку заміну акумулятора в магазині, проте йому довелося відправити товар до сервісного центру в Києві, який є партнером Епіцентру. “Я купив акумулятор для ДБЖ/інвертора Full Energy 12V 20Ah (FEL-1220) в Епіцентрі. Все йшло добре, поки не дійшло до сервісу. Акумулятор прослужив три місяці, і на цьому все. Я залишив заявку в їхньому додатку, мені надали контакти сервісних партнерів. Сподівався, що зможу просто приїхати і здати акумулятор на гарантію, але мусив відправити його до Києва. Я зателефонував і надіслав акумулятор. Тиждень чекав на відповідь. Потім отримав висновок: «Порушення умов експлуатації. Гарантія відмовлена». Це дуже зручно — щоб нікого не турбувати. Пояснюю: акумулятор використовувався в ДБЖ, розряджений не нижче 12 В, у буферному режимі тримав 13,8 В. За три місяці я лише двічі його розряджав і заряджав через резервне живлення під час блекаутів. “Ні, ви не досипали заряд, і крапка”. Висновок: сульфатація пластин, ємність залишилася 15%. Як за три місяці можна втратити майже всю ємність через недозаряд? На слово «бракований» лише посміялися, мовляв, такого не буває. Я звернуся до підтримки Епіцентру, адже давно там купую і довіряю. Але й там мене відшили. В результаті: акумулятор мертвий, гроші втрачені. Не рекомендую купувати електроніку чи акумулятори в цьому магазині. При покупці не звернув уваги на дату 2024 року на корпусі, інакше не взяв би”, — поділився чоловік. Чоловік надав чек із покупки в Епіцентрі та акт технічного огляду несправного товару. В Епіцентрі відповіли на скаргу клієнта, зазначивши, що рішення про гарантійне обслуговування ґрунтується на висновку авторизованого сервісного центру після перевірки пристрою. “Шкодуємо, що у вас склалося негативне враження від нашого сервісу. Пояснюємо: рішення про гарантію ухвалюється на основі висновку авторизованого сервісного центру після діагностики. У вашому випадку зафіксовано сульфатацію пластин і значну втрату ємності, що визнано порушенням умов експлуатації, тому гарантія була відмовлена. Розуміємо ваше розчарування, якщо ви вважаєте, що акумулятор використовувався правильно. Магазин не може змінювати чи скасовувати висновки сервісу. Якщо ви сумніваєтеся в діагностиці, можете звернутися до незалежного центру для повторної перевірки. За наявності іншого висновку ми переглянемо справу”, — повідомили в Епіцентрі.
Хейтерство в мережі: випадок Світлани Стеценко
Журналістка Bihus.Info Світлана Стеценко зазнала значного цькування після виходу її розслідування про мережу «сувенірних магазинів» U420, в продукції яких виявлено заборонені психотропні речовини. Як зазначає публікація громадської організації «Жінки в медіа», йдеться про репортаж під назвою «Правда про «сувеніри» з U420: що показала експертиза?», який був опублікований на YouTube-каналі Bihus.Info 23 березня. У своєму розслідуванні журналістка аналізувала діяльність мережі магазинів, що працюють у Києві, Львові, Харкові, Дніпрі та Одесі, які позиціонують себе як «сучасні CBD-магазини». Згідно з інформацією на їхніх сайтах, вони пропонують товари на основі легального канабісу, включаючи напої, кондитерські вироби та біодобавки, зокрема з мухоморами. Команда Bihus.Info провела контрольні закупівлі та направила зразки продукції на аналіз до приватної лабораторії та експертів МВС. Результати аналізу виявили в товарах речовину, що входить до списку особливо небезпечних психотропних засобів, обіг яких заборонено постановою Кабінету Міністрів України. Після виходу репортажу та поширення тизерів у соцмережах, багато коментарів містили образи, неправдиву інформацію та спроби підірвати довіру до матеріалу і самої журналістки. Творців сюжету обзивали «клоунами» або «журналістами», а ведучу ображали, коментуючи її зовнішність, особисте життя та сімейний статус. У коментарі для ГО Світлана Стеценко зазначила, що спочатку вона отримувала позитивні відгуки, але через кілька днів почали надходити образи з приватних акаунтів, ймовірно, підставних. Один із випадків — повідомлення від користувача Instagram з ніком kortejnervequ, де її обзивали «селючкою очкастою» та іншими образливими словами. Незважаючи на це, журналістка підкреслила, що такі атаки не зупинять її у проведенні подібних розслідувань. “Коментарі з’являлися в Threads та Instagram під відео. Але я не стала їх скринити й зберігати. До того ж, потрібно було працювати над іншим сюжетом,” — розповідає Світлана Стеценко. “Отримувати такі повідомлення в особисті — це огидно. Але це не привід зупинятися й припиняти свою роботу,” — додала вона. Вона також зазначила, що розслідування на складні теми завжди супроводжуються ризиком агресивних реакцій, а онлайн-атаки часто надходять від анонімів з фейковими профілями, які вважають себе безкарними. Крім того, голова ГО «Жінки в медіа» Ліза Кузьменко зазначила, що це не перший випадок онлайн-нападів на жінок-журналісток. На її думку, поки такі атаки залишаються без наслідків, вони загрожують не лише безпеці медійників, але й свободі слова в цілому.
Небезпечний інцидент Джамали за кордоном
Джамала, переможниця Євробачення-2016, вперше поділилася подробицями тривожної ситуації, яка сталася під час її закордонної подорожі. У розмові з Машею Єфросиніною співачка розповіла, що на кордоні однієї з країн її затримали через запит на розшук з боку Росії. Вона зазначила, що прикордонники повідомили їй про заборону на в’їзд та можливість депортації. Джамалу утримували під вартою протягом доби, фотографували та знімали її відбитки пальців. “Це було дуже страшно. Добре, що я була сама, без дітей”, – зізналася вона. Ситуація була врегульована завдяки втручанню українського посольства. Після цього Джамала стала більш обережною і тепер перед поїздками перевіряє, які країни можуть бути лояльними до Росії.