Рекордні воєнні витрати Росії: аналіз бюджету за перше півріччя

Протягом перших шести місяців поточного року видатки федерального бюджету Російської Федерації на ведення війни проти України досягли безпрецедентного рівня у 10,69 трильйона рублів, що еквівалентно 120 мільярдам доларів. Такі висновки містяться в розрахунках наукового співробітника німецького Інституту проблем міжнародної безпеки Яніса Клюге, які спираються на офіційні відомості російського Міністерства фінансів, про що інформує The Moscow Times.

Фінансування армії та виробництва озброєнь збільшилося на 30 відсотків, або на 2,46 трильйона рублів, якщо порівнювати з аналогічним відрізком минулого року. Зіставлення з періодом січня-червня 2024 року демонструє зростання військових витрат на 65 відсотків (додатково 4,21 трильйона рублів). У порівнянні з 2023 роком показник зріс на 145 відсотків, а відносно 2022 року – на 285 відсотків. Беручи до уваги показники 2021 року, обсяг фінансування армії у 2026 році збільшився більш ніж у п’ять разів.

У середньому військова структура Кремля щомісяця поглинала 1,78 трильйона рублів (21 мільярд доларів), щоденно витрачалося 59 мільярде рублів (680 мільйонів доларів), а щогодини – 2,5 мільярда рублів (29 мільйонів доларів).

За оцінками Клюге, на завершення півріччя воєнні потреби забрали 43,8 відсотка від загального обсягу видатків російського державного бюджету, встановивши новий історичний максимум. Співвідношення з бюджетними надходженнями виглядає ще більш масштабним: на утримання армії та оборонно-промислового комплексу пішло 57,3 відсотка всіх коштів, що надійшли до скарбниці. Для порівняння, роком раніше на військові цілі йшло 39,2 відсотка видатків та 46,8 відсотка доходів, а до початку повномасштабного вторгнення ці показники становили 20 відсотків та 19,8 відсотка відповідно.

Значна частина оборонного бюджету Росії залишається засекреченою. За початкові шість місяців за відкритими статтями оборони було витрачено 3,55 трильйона рублів, тоді як за закритими – 7,14 трильйона рублів, тобто дві третини загальної суми. Порівняно з минулим роком приховані витрати збільшилися на 42 відсотки, а в порівнянні з періодом перед повномасштабним вторгненням – більш ніж у сім разів.

Сумарно з початку 2022 року Кремль спрямував на армійські потреби та закупівлю озброєнь 57,14 трильйона рублів, або 660 мільярдів доларів за чинним офіційним курсом. Ця величина співставна з усіма золотовалютними резервами Центробанку РФ, які на 1 серпня становили 720,3 мільярда доларів, і в 2,2 раза перевищує загальну вартість золотого запасу країни на рівні 292,8 мільярда доларів.

Спочатку російська влада закладала у закон про бюджет на 2026 рік показник оборонних витрат на рівні 6,7 відсотка ВВП, проте фактично цей план перевищено приблизно в півтора раза, і за пів року вони досягли 10,5 відсотка піврічного ВВП. Наслідком цього став дефіцит бюджету, який до початку серпня сягнув 6,45 трильйона рублів, удвічі перевершивши річний план.

Водночас у серпні поточного року федеральна скарбниця РФ отримала 424 мільярди рублів нафтогазових податків. У порівнянні з серпнем минулого року надходження сировинної ренти скоротилися на 16 відсотків, а відносно середнього рівня березня-липня (753 мільярди рублів) – на 43 відсотки, досягнувши мінімальної позначки з січня поточного року.

Проте в липні нафтогазові доходи російського федерального бюджету продемонстрували зростання на 18,6 відсотка проти показників минулого року та на 36,6 відсотка порівняно з червнем. Подібна динаміка пояснюється високими цінами на нафту та надходженням податку на додатковий дохід за другий квартал. Без урахування цього податку липневі надходження виявилися нижчими за червневі на 148,5 мільярда рублів, або 21,6 відсотка.

Центробанк РФ раніше попереджав, що вітчизняна економіка здатна вперше за 30 років завершити у мінусі два роки поспіль, інфляція наблизиться до рекордів першого року повномасштабної війни, жителям доведеться зменшити споживання, а державі – зіткнутися з ризиком повного вичерпання Фонду національного добробуту. Крім того, Центральний банк продовжує зменшувати кількість дорогоцінного металу у своїх резервах для покриття бюджетної нестачі, через що на початок серпня 2026 року обсяг золота в резервах скоротився до 73,2 мільйона унцій, що є мінімумом із січня 2020 року.

За підсумками першого півріччя реальні наявні доходи та заробітні плати росіян зупинили своє зростання і почали знижуватися. На тлі цього Центробанк прогнозує рекордний бюджетний дефіцит із часів коронавірусної пандемії. У липні також зазначалося, що бюджетні витрати та дефіцит Росії у 2026 році можуть перевищити затверджені показники більш ніж на 1 трильйон рублів (12,85 мільярда доларів).

Масштабна війна спричиняє збільшення державного боргу РФ. За прогнозами, впродовж наступного десятиліття країна витратить на обслуговування боргу не менше 15 відсотків свого ВВП у формі процентних виплат. Раніше Росстат інформував, що минулого року ВВП Росії зріс лише на 1 відсоток, що майже у п’ять разів менше попереднього року. Початкова оцінка зростання становила 4,3 відсотка, але згодом показник переглянули до 4,9 відсотка.

Спортивна благодійність Дениса Парамонова у Білій Церкві: що ховається за меценатством?

У місті Біла Церква Денис Парамонов розпочав спортивну ініціативу: його благодійний фонд займається відродженням та фінансуванням школи веслування в Росії. Офіційна картинка виглядає привабливо: дитячі турніри, нові човни, акцент на соціальній відповідальності, про що зазначає видання “Викривач”. Проте за цією публічною діяльністю ховається зовсім інший комерційний бекграунд. Ще у 2018 році матеріали кримінальної справи стосовно ТОВ «Бердянські ковбаси», де бенефіціаром виступав Парамонов, містили опис схеми із використанням безтоварних операцій. Тоді слідчі зафіксували ухилення від сплати податку на прибуток на суму понад 5,3 млн грн. Згодом, у 2019 році, Головне слідче управління Національної поліції взялося за розслідування діяльності холдингу компаній, куди входили «Богодухівський м’ясокомбинат», «Бердянський м’ясокомбінат», «Бердянські ковбаси» та «Салтівський м’ясокомбінат». Правоохоронці підозрювали масштабне ухилення від податків з подальшою легалізацією доходів, через що суд дозволив проведення обшуків. Після захоплення Бердянська виникла ще одна резонансна ситуація. У кримінальному провадженні №42022110000000490 розслідується господарська активність бердянських структур у співпраці з державою-агресором. На початкових етапах слідство припускало, що власник SMK Group зберіг контроль над активами через їхнє переоформлення. Наразі ж у судових інстанціях розглядається справа менеджерів Єгора Толока та Геннадія Бабаяна, причому в новіших матеріалах акценти щодо ролі екс-власника змінилися. Отже, фінансування дитячого спорту є благородною ініціативою, проте меценатство не здатне перекреслити податковий та кримінальний шлейф бізнесу. Мешканцям Білої Церкви варто звертати увагу не лише на спортивні досягнення на річці Рось, а й на те, хто саме фінансує ці проєкти та яка доля за цим стоїть, адже репутацію неможливо повністю очистити лише за допомогою благодійних жестів.

Коломойський заступився за 24-річну Івахненко та закликав до страйку

Ігор Коломойський емоційно висловився щодо справи 24-річної Єлизавети Івахненко, яка фігурує у провадженні про легалізацію коштів. «Мені здається, що всі близькі жінки цих самих НАБУшників і САПівців повинні тиждень страйк оголосити. Тиждень не давати — за ставлення до жінок погане», — зазначив він.

Коломойський висловив обурення через переслідування дівчини: «Дитині 24 роки. 24 роки! І вона була вже покликана, познайомилася з цим Кропивою. За що її це саме? Що вона подарунки приймала? Ну так а хто не приймає?»

Він також додав, що вона цікавилася, чи варто видалити з Instagram світлини з коштовними речами: «Вона, якщо що, запитала: не прибрати з Instagram ці красиві якісь побрякушки та речі? Так за це її?..»

Окрему увагу олігарх звернув на розмір застави: «Їй кажуть: 20 мільйонів. Де вона візьме 20 мільйонів?» На завершення він заявив, що правоохоронці «тероризують» чоловіка у цій справі: «Ні, ну цього спіймали, лоха, тероризують його. А цю — і її за що?»

Лідер «Альтернативи для Німеччини» після виборів у Саксонії-Анхальт виступив проти підтримки України

Результати голосування в Саксонії-Анхальт свідчать про те, що громадяни Німеччини не бажають бути втягнутими у військовий конфлікт в Україні. Про це в інтерв’ю Deutsche Welle заявив Ульріх Зігмунд, лідер партії «Альтернатива для Німеччини» (АдГ), яка здобула перемогу на місцевих виборах.

Відповідаючи на запитання журналістів DW про значення перемоги АдГ для Росії, кандидат у прем’єр-міністри Саксонії-Анхальт зазначив, що виборці своїми голосами вимагають припинення війни. За його словами, це є чітким закликом до встановлення миру, що є ключовим аспектом позиції партії.

Ульріх Зігмунд висловився проти надання допомоги Україні. Він підкреслив, що його виборці виступають проти втягнення країни в конфлікт і не підтримують спрямування мільярдних коштів на допомогу українській стороні.

Лідер регіонального осередку АдГ закликав сторони сісти за стіл переговорів та виявити взаємну повагу. Він також додав, що для його політичної сили хороші відносини з Російською Федерацією є настільки ж важливими, як і зв’язки з Україною, Сполученими Штатами Америки, Китаєм чи будь-якою іншою державою.

США мають сумніви щодо припинення зимових ударів РФ по українській енергетиці

У Вашингтоні висловлюють сумніви стосовно можливості домогтися припинення атак на українську енергетику в зимовий період, повідомляє видання Axios.

Під час інтерв’ю виданню Володимир Зеленський зазначив, що американська сторона в ході переговорів вивчає шляхи досягнення домовленостей щодо енергетичних об’єктів, постачання зерна, а також експорту нафти та газу. Крім того, Сполучені Штати мають намір відновити обговорення ширшої мирної угоди.

Проте, за даними Axios, у США сумніваються в реальності припинення обстрілів енергетичної інфраструктури протягом зими. Американські посадовці заявляють, що не знають, чи вдасться врахувати інтереси як Росії, так і України до настання холодів. Видання підкреслює, що численні попередні спроби домовитися про припинення вогню або зупинити удари по об’єктах енергетики провалилися.

У столиці мешканці облаштовують ночівлю в метро через загрозу масованого обстрілу

Як передають місцеві медіа, у Києві збільшилася кількість людей, які прямують до підземних станцій метрополітену, що слугують укриттями. Містяни готують місця для сну безпосередньо у вестибюлях та на платформах підземки. Це зумовлено високою ймовірністю масштабної повітряної атаки вночі, про що свідчать дані щодо активності стратегічної авіації РФ.

За інформацією порталу «АНТИКОР», у ніч проти 8 вересня в Україні зберігається високий рівень воєнної небезпеки. Потенційна загроза пов’язана із одночасними діями ворожої стратегічної авіації, рухом ударних безпілотників, а також ризиком пусків балістичних ракет.

Від важких поранень після обстрілу Дарницького депо помер залізничник Володимир Губський

У реанімаційному відділенні лікарні помер залізничник Володимир Губський, так і не прийшовши до тями. Про смерть чоловіка повідомили його колеги та близькі.

Залізничник зазнав критичних травм під час ворожого балістичного обстрілу Дарницького депо в Києві, який стався 1 вересня. Внаслідок вибуху він отримав термічні опіки великої площі тіла та важкі уламкові ураження голови.

Медичні працівники до останнього боролися за життя Володимира Губського, проте отримані ушкодження виявилися несумісними з життям.

Захмарні виплати чернігівського прокурора: 45-річний Андрій Котяш задекларував понад 800 тисяч гривень пенсії на рік

На тлі заступника Чернігівського обласного прокурора Андрія Котяша прокурор Офісу ГПУ Сергій Кропива, якого судять за корупцію, виглядає значно скромніше. За рівнем пенсійного забезпечення Кропива відстає від Котяша у два з половиною рази. Якщо Кропива за 2025 рік вказав у декларації 283,3 тис. грн пенсії (як раніше повідомляв портал «АНТИКОР», фігурант справи «Карфаген» отримує 300 тисяч гривень пенсії у 42 роки), то 45-річний Котяш Андрій Іванович у своїй декларації за 2024 рік задекларував понад 976 тисяч гривень заробітної плати та понад 803 тисячі гривень пенсійних виплат.

Таким чином, заступник Сергія Дейнеки щомісяця отримує з Пенсійного фонду України майже 67 тисяч гривень. При цьому пересувається посадовець далеко не на інвалідному візку: у власності Андрія Котяша є люксовий позашляховик «BMW Х5» 2022 року випуску, який він придбав у 2024 році за 1 мільйон 820 тисяч гривень.

Щомісячну пенсійну виплату прокурор отримує від Валківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України у Харківській області. Вона вперше з’явилася в декларації Котяша за 2022 рік, коли розмір цього доходу склав 803 тисячі 235 гривень.

Оформлення виплат саме на Харківщині викликає запитання, адже у 2021 році Андрій Котяш працював у прокуратурі Полтавщини та Києва, а інвалідність отримав саме в Харківській області. Тікаючи від журналіста в Чернігівському апеляційному суді, шеф Котяша Сергій Дейнека заперечив факт наявності інвалідності у свого підлеглого. У зв’язку з цим залишається незрозумілим, за які саме заслуги Пенсійний фонд щомісяця нараховує Андрію Котяшу майже 67 тисяч гривень.

Окрім цього, Котяша називають куратором блокування видачі квартир військовим у Прилуках. Схема полягає в тому, що інвестор, який добудував дім, передає половину житлового фонду міській раді під квартири для ветеранів, а іншу половину реалізує згідно з угодою. Проте Котяш намагається забрати весь житловий фонд, залишаючи мільйонні витрати громаді, у якої немає відповідних коштів.

Зведення з фронту за 7 вересня: 181 боєзіткнення, 168 КАБів та понад 5,5 тисячі ворожих дронів

Від початку доби 7 вересня на лінії фронту зафіксовано 181 бойове зіткнення. За інформацією Генерального штабу ЗСУ, російські війська завдали 62 авіаційних удари, скинувши 168 керованих авіабомб. Окрім цього, противник застосував 5506 дронів-камікадзе та здійснив 1469 обстрілів по позиціях українських захисників і населених пунктах.

На Північно-Слобожанському та Курському напрямках ворог здійснив три авіаудари із залученням 10 КАБів, провів сім штурмових дій і 80 разів обстріляв населені пункти та позиції ЗСУ.

На Південно-Слобожанському напрямку окупанти сім разів штурмували позиції українських військ у районах Стариці, Лиману, Волохівки, Хатнього та в напрямку Петро-Іванівки. Одне боєзіткнення там триває.

На Куп’янському напрямку Сили оборони відбили п’ять ворожих атак поблизу Курилівки та в напрямку Куп’янська й Глушківки.

На Лиманському напрямку українські воїни зупинили п’ять спроб загарбників просунутися в районах Новоєгорівки, Новоселівки, Ставків, Торського, Зарічного та Лимана. Одне боєзіткнення ще триває.

На Слов’янському напрямку було успішно зупинено одну спробу противника просунутися вперед біля населеного пункту Крива Лука.

На Краматорському напрямку зафіксовано один ворожий штурм у напрямку Юрківки.

На Костянтинівському напрямку Сили оборони відбили дев’ять атак поблизу Костянтинівки, Новоселівки, Іллінівки та в напрямку Олексієво-Дружківки.

На Покровському напрямку українські захисники відбили загалом 32 атаки. Окупаційні війська намагалися наступати в районах Водянського, Нового Донбасу, Білицького, Шевченка, Добропілля, Котлиного, Новомиколаївки, Біляківки, Сергіївки, Удачного, Молодецького та Новопідгородного. Два боєзіткнення на цій ділянці тривають. За попередньою інформацією, на цьому напрямку ліквідовано 67 та поранено 23 окупантів. Знищено чотири одиниці автомобільної техніки, 10 одиниць спеціальної техніки, склад майна та 53 ворожі укриття. Пошкоджень зазнали шість автомобілів, дві артилерійські системи, одна одиниця спецтехніки, дев’ять пунктів управління БПЛА та 127 укриттів. Також знищено або подавлено 242 безпілотники різних типів.

На Олександрівському напрямку ворожі війська наступальних дій не проводили.

На Гуляйпільському напрямку зафіксовано вісім атак у напрямку населеного пункту Різдвянка, два боєзіткнення тривають.

На Оріхівському напрямку Сили оборони відбили одну атаку в напрямку Павлівки.

На Придніпровському напрямку ворог штурмових дій не здійснював.

На інших ділянках фронту ситуація суттєво не змінилася.

Подробиці візиту Анджеліни Джолі до Харкова: син акторки тренувався з українськими військовими

Голлівудська акторка Анджеліна Джолі під час перебування в Україні відвідала Харків. Офіційне підтвердження цього візиту оприлюднила Федерація боксу України.

Знаменитість побувала у боксерському клубі Spadkoyemets, де зустрілася з українськими військовослужбовцями. У Федерації зазначили, що звичайний тренувальний процес отримав несподіване продовження, коли гостею залу стала одна з найвідоміших світових зірок. Разом із нею приїхав син Нокс, який провів спільне тренування з тайського боксу з українськими захисниками.

За даними медіа, наприкінці серпня та на початку вересня Анджеліна Джолі здійснила неофіційну поїздку до України. Окрім Харкова, вона також відвідала Львів, Тернопіль, Полтаву та Кременчук.