Апеляційний суд в Одесі закрив справу щодо ТОВ «ГРАНД СЕЙЛ» через недоведеність походження соди з Ірану

11 червня 2026 року Одеський апеляційний суд завершив розгляд резонансної справи про порушення митних правил, у якій фігурували ТОВ «ГРАНД СЕЙЛ» та його керівник. Митниця стверджувала, що підприємство приховало справжню країну походження товару, зазначивши в документах Катар замість Ірану, однак суд підтримав позицію бізнесу.

Про це повідомляє телеграм-канал “Судом по схемах” з посиланням на справу № 521/18262/25.

У червні 2024 року ТОВ «ГРАНД СЕЙЛ» ввезло в Україну 22,5 тонни гідроксиду натрію, або каустичної соди. В інвойсах, специфікаціях, сертифікатах аналізу та контракті країною походження товару була зазначена Республіка Катар.

Згодом Одеська митниця отримала відповідь від турецьких колег. За наданими даними, цей самий товар спочатку прибув до Туреччини з Ірану від компанії «RADIN TARABAR ASIA INTERNATIONAL», а вже потім був перепроданий турецькою фірмою до України. Після цього митники дійшли висновку, що зазначення Катару замість Ірану є поданням неправдивих відомостей з метою контрабанди, і склали протокол за ч. 1 ст. 483 МК України.

Керівник компанії Едуард Степанченко та його адвокат наполягали, що діяли добросовісно. Вони вказували, що іноземний контрагент із Туреччини у всіх документах та в окремому гарантійному листі підтвердив катарське походження товару та відсутність будь-якого зв’язку з Іраном.

Також захист наголошував на відсутності умислу. Керівник компанії діяв виключно на підставі офіційних документів, які надав продавець, і не мав підстав сумніватися в їхній автентичності. Митниця, зі свого боку, не змогла довести протилежне.

Окремо суд звернув увагу на недоведеність ідентичності товару. Було визнано, що митний орган не довів поза розумним сумнівом, що партія, оформлена в Туреччині з іранськими документами, є тією самою партією, яка врешті прибула в Україну з катарськими сертифікатами.

Одеський апеляційний суд залишив без змін постанову Хаджибейського районного суду м. Одеси, якою провадження у справі було закрито.

Серед аргументів апеляційного суду зазначено, що митниця не скористалася своїм правом ініціювати офіційний запит до компетентних органів Катару або Ірану, щоб спростувати інформацію декларанта. Крім того, суд дійшов висновку про відсутність умислу, оскільки керівник підприємства діяв добросовісно, спираючись на товаросупровідні документи, які мають юридичну силу. Також суд встановив, що митний орган не довів складу правопорушення, зокрема не зміг підтвердити умисел керівника на подання підроблених документів.

Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає. Таким чином, спроба митниці притягнути бізнес до відповідальності через «іранський слід» у катарській соді не мала успіху через брак належних доказів.

НАЗК зафіксувало порушення на 12,6 млн грн у декларації Юрія Бережного

НАЗК виявило у декларації в.о. президента «Чорноморського морського пароплавства» Юрія Бережного недостовірні відомості на суму понад 12,6 млн грн. За підсумками перевірки агентство встановило, що посадовець подав неточні дані на загальну суму 12,63 млн гривень. У діях Бережного НАЗК вбачає ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 ККУ.

Перевірка тривала з 8 вересня 2025 року по 5 березня 2026 року. Під час аналізу НАЗК користувалося даними з реєстрів, банків, податкової служби, Пенсійного фонду, Державного земельного кадастру, ЄДРТЗ та інших джерел. Також агентство отримало пояснення від самого Бережного.

Найбільше зауважень стосувалося розділу «Грошові активи». У декларації Бережний вказав готівку в сумі 410 тис. гривень та 161 тис. доларів. Водночас після аналізу доходів і витрат сім’ї за 1998–2024 роки НАЗК дійшло висновку, що з законних джерел подружжя могло накопичити значно менше — приблизно 5,7 млн гривень, або близько 135,5 тис. доларів. Різниця, за оцінкою агентства, становить 1,48 млн гривень.

Для цього НАЗК проаналізувало доходи Бережного та його дружини за тривалий період, а також врахувало продаж автомобілів, спадщину, позики та інші правочини. Зокрема, у 1998–2015 роках подружжя могло заощадити близько 353 тис. доларів. Надалі через купівлю нерухомості, автомобілів і надання позик обсяг заощаджень суттєво скорочувався. У 2024 році сім’я витратила понад 5,1 млн грн, зокрема на автомобіль Lexus NX 350, позику третій особі, навчання дочки в Лондоні та загальножиттєві витрати.

Пояснення Бережного про походження коштів, серед яких він називав підприємницьку діяльність, продаж авто, криптовалюту дружини та позику, НАЗК частково не прийняло через відсутність підтвердних документів.

Крім того, у декларації не було зазначено фінансове зобов’язання дружини Бережного — позику на 11 млн гривень, отриману від громадянина Внукова О.С. за договором від 20 лютого 2021 року. За даними НАЗК, ці кошти були використані для часткової оплати договору купівлі-продажу земельної ділянки та будинку в Луганській області, загальна вартість яких перевищувала 17 млн грн, придбання автомобіля, а також надання позики третій особі — гр. Біляєву С.В. на суму майже 2,5 млн грн.

У своїх поясненнях Бережний стверджував, що дізнався про цей договір позики лише під час підготовки відповіді на запит НАЗК. Однак агентство це пояснення не прийняло, оскільки посадовець письмово надавав дружині згоду на придбання нерухомості за спільні кошти.

У розділі «Нематеріальні активи» Бережний вказав 100 токен-акцій проєкту Expo R&M (EXPO Shares Token) вартістю 135,6 тис. гривень. Після додаткової перевірки НАЗК дійшло висновку, що цей проєкт має всі ознаки фінансової піраміди. Серед них агентство назвало використання назви EXPO Bank, що створює хибну асоціацію з реальним банком, багаторівневу партнерську програму (MLM), обіцянки гарантованого високого пасивного прибутку, а також те, що проєкт уже припинив роботу, а застосунок видалено з App Store та Google Play. Бережний пояснив, що придбав токени у 2020 році, однак НАЗК його пояснення не врахувало.

Окремо агентство вказало на неточності щодо нерухомості та інших даних. Зокрема, Бережний не зазначив, що фактично проживає у квартирі дружини в Києві. Також він вніс до декларації земельну ділянку, яка перебувала в іпотеці, хоча вона не підлягала відображенню в цьому розділі. Крім цього, посадовець неправильно відобразив низку інших об’єктів нерухомості, деталі яких наведені в додатку до довідки НАЗК.

Серед інших зауважень — невказаний рахунок у німецькому банку Hamburger Sparkasse AG, а також дрібні банківські відсотки менше за 200 грн. Неточності також стосувалися документів, що посвідчують особу за кордоном, зокрема посвідок на проживання у Великій Британії та Німеччині.

НАЗК повідомило Бережного про результати перевірки та направило повідомлення за місцем його роботи.

Детонація після повторного удару: СБУ знову атакувала станцію «Второво» у Володимирській області РФ

СБУ вдруге за місяць атакувала дронами нафтоперекачувальну станцію «Второво» у Володимирській області РФ.

Ця станція постачає дизельне пальне до Москви, а також забезпечує експорт через Балтійське море.

За попередніми даними, після ураження технічних споруд сталася детонація. Удар є частиною 40-денної операції, спрямованої на тиск на логістику та воєнну економіку агресора.

Росія вночі атакувала Україну 129 дронами: ППО знищила 113 цілей

У ніч проти 27 червня Росія здійснила чергову повітряну атаку на Україну. Із 18-ї години 26 червня і протягом ночі російські війська атакували українські міста та села 129 БпЛА різних типів, зокрема ударними «шахедами», «італмасами», «герберами», а також дронами-імітаторами типу «Пародія».

Про це повідомили у Повітряних силах Збройних сил України.

Станом на 08:30 сили протиповітряної оборони збили або подавили 113 ворожих БпЛА на півночі, півдні та сході країни.

Водночас зафіксовано влучання 13 ударних БпЛА на 7 локаціях, а також падіння збитих дронів і уламків на 3 локаціях.

США завдали авіаударів по об’єктах в Ірані після порушення умов перемир’я

США вперше з моменту укладення перемир’я завдали ударів по території Ірану. Як повідомило Центральне командування ЗС США, 26 червня американська авіація атакувала іранські склади ракет і безпілотників, а також прибережні радіолокаційні станції.

У Вашингтоні заявили, що ці удари стали відповіддю на атаку іранського дрона по вантажному судну під сингапурським прапором в Ормузькій протоці, яка сталася напередодні.

Віце-президент Венс зазначив, що Іран порушив умови угоди про припинення вогню. «Іран підписав угоду про припинення вогню. Ми її дотримувалися. Якщо у них є розбіжності щодо того, як застосовується меморандум, вони можуть просто підняти трубку. Але на насильство буде дана відповідь насильством», — написав він.

Чернігівський суд зобов’язав Одеську митницю повернути агрофірмі понад 1 мільйон гривень

Чернігівський окружний адміністративний суд став на бік ПП «Агрофірма “Чорний Ріг”» у спорі з Одеською митницею. Підприємство домоглося визнання права на повернення експортного мита, яке було сплачене без законних підстав.

Про це повідомляє телеграм-канал “Судом по схемах” із посиланням на справу № 620/3567/26.

Агрофірма, що вирощує зернові та олійні культури, у вересні 2025 року експортувала власне насіння ріпаку. Попри те, що законодавство звільняє вітчизняних сільгоспвиробників від сплати вивізного мита, компанія перерахувала 1 082 964,80 грн, аби не затримувати відвантаження товару.

Після отримання документів про походження продукції підприємство звернулося до митниці з вимогою повернути ці кошти як надміру сплачені. Втім, Одеська митниця відмовила, посилаючись на те, що на момент експорту не було затвердженого «механізму підтвердження» пільг.

Суддя Олена Лукашова не підтримала позицію митного органу. У рішенні наголошено, що право на пільгу встановлене законом, а відсутність підзаконних актів не може позбавляти бізнес цього права. Також суд врахував надані позивачем звіти про посівні площі та висновок Торгово-промислової палати, які підтверджують статус сільгосптоваровиробника. Окремо зазначено, що митниця не має права відмовляти у поверненні коштів, якщо надмірна сплата доведена, а сама пільга передбачена законом.

15 червня 2026 року суд визнав відмову Одеської митниці протиправною та зобов’язав підготувати висновок про повернення 1 082 964,80 грн із державного бюджету.

У Бундестазі вперше двоє чинних депутатів від ХДС/ХСС уклали одностатевий шлюб

У Німеччині вперше одностатевий шлюб уклали чинні депутати Бундестагу. Про це повідомляють ЗМІ, посилаючись на публікації самих парламентаріїв.

Йдеться про Зеппа Мюллера, заступника голови фракції ХДС, та його колегу з ХСС Вольфганга Штефінгера. Після церемонії одруження і вінчання в середині червня вони оприлюднили спільні фото та повідомили про початок нового етапу свого життя.

За даними видань, політики познайомилися під час роботи в парламентських структурах, а про свої стосунки відкрито заявили ще 2023 року. Подія привернула помітну увагу, оскільки пара належить до консервативного блоку ХДС/ХСС, який зазвичай дотримується більш стриманої позиції в питаннях соціальної політики.

Молодят привітали як однопартійці, так і представники інших політичних сил. Серед тих, хто публічно висловив підтримку та побажав парі благополуччя, були прем’єр-міністр Баварії Маркус Зьодер і міністр з питань досліджень і технологій Німеччини Доротея Бер.

У Москві готують нове кільце ППО: С-400 розмістили біля центру, пов’язаного з Катериною Тихоновою

У Москві створюють четверте кільце протиповітряної оборони на базі ЗРК С-400, про що повідомили журналісти-розслідувачі. За їхніми даними, Росія розраховує використовувати ці комплекси для відбиття ударів українських балістичних ракет. Нову позицію облаштували на території наукового інституту, пов’язаного з донькою Путіна Катериною Тихоновою. Супутникові знімки також показують, що майданчик для протиракетної оборони підготували дуже швидко.

Як зазначає «Радіо Свобода», у трьох вже сформованих кільцях ППО навколо Москви переважають бойові машини «Панцир-С1», які насамперед призначені для боротьби з дронами. Водночас нові супутникові зображення свідчать, що тепер у російській столиці з’явиться ще один дивізіон С-400. Таким чином Москва намагається посилити захист від української балістики, а найсучасніші засоби ППО зосереджує навколо «найважливішого» об’єкта — дослідного центру, яким керує донька Путіна.

«Радіо Свобода» проаналізувало космічні знімки і виявило бетонний майданчик на території «Інноваційного науково-технологічного центру МДУ», створеного фондом «Іннопрактика» Катерини Тихонової. Серед останніх проєктів, які презентувала Тихонова, названі нові залізничні колеса та препарати, що мають замінити імпортні ліки. Тепер цей напрям охоронятиме зенітно-ракетний комплекс С-400. Роботи виконали в рекордно стислі терміни: бетонування стартувало в середині травня, а вже 26 червня на позиції були пускові установки 40В6МР від С-400.

Площа нового майданчика сягає приблизно 4,5 га. Подібні позиції вже є у парку «Замоскворецький», парку «Лосиний острів», на дослідних полях Тімірязєвської академії та в «Ізмайлово». Новий ЗРК розміщений за 10 км від Кремля на Воробйових горах — на височині, що дає змогу ефективніше виявляти повітряні цілі.

Як наголошує видання, майданчик ППО поруч із «Іннопрактикою» Катерини Тихонової став найближчою такою позицією до Кремля — відстань до нього менша за 9 кілометрів.

Видання також нагадує, що Путін так само посилено охороняє свою резиденцію на Валдаї, де перебуває його неофіційна дружина Аліна Кабаєва з дітьми. Схоже, Москва серйозно сприйняла попередження президента Зеленського про появу в України далекобійної балістики.

«Радіо Свобода» підсумовує, що Росія, ймовірно, готується до розширення можливостей України, адже лише два дні тому, 24 червня, у Києві повідомили про створення одразу двох власних балістичних ракет.

Нічна атака на Запоріжжя: шість поранених після удару керованими авіабомбами

У ніч проти 27 червня російські війська знову вдарили по Запоріжжю. Внаслідок атаки в обласному центрі зазнали пошкоджень житлові будинки та нежитлові споруди, а легкові автівки було знищено.

Щонайменше шестеро людей дістали поранення, серед них — дитина. Про це повідомив начальник Запорізької ОВА Іван Федоров.

Наприкінці доби 26 червня російські війська атакували обласний центр. О 23:10 жителів міста попередили про загрозу застосування ворогом КАБів, а вже о 23:17 Федоров повідомив про вибухи у Запоріжжі.

Як зазначив посадовець, армія РФ випустила по місту три керовані бомби. Вони пошкодили багатоповерхівку, а також інші житлові й нежитлові будівлі. Крім того, було знищено автівки.

За словами Федорова, до лікарів звернулися шість постраждалих, зокрема 13-річна дівчинка. Усім надали необхідну медичну допомогу. Про це він повідомив о 06:06.

Удар по заводу «Титан-Барикади» у Волгограді: що відомо про нічну атаку

Уранці 27 червня російський Волгоград зазнав удару українських ракет FP-5 «Фламінго». Ціллю став завод «Титан-Барикади» — стратегічно важливе для країни-агресорки підприємство, де виготовляють пускові установки, артилерійські системи та вузли для балістичних ракетних комплексів «Іскандер-М», «Ярс» і «Тополь-М».

Зафіксовано щонайменше три влучання. Після них на території підприємства спалахнула пожежа. Подробиці та відео з Волгограда зібрано у Telegram-каналі Exilenova+.

О 03:25 у Волгоградській області оголосили «ракетну небезпеку», а роботу аеропорту тимчасово призупинили. Незабаром у регіоні, зокрема у Волгограді, пролунали вибухи, після чого над містом піднявся дим.

Як повідомляє Exilenova+, цієї ночі до Волгограда долетіли українські «фламінго», які місцеві жителі зняли на відео. Росіяни також оприлюднили кадри одного з прильотів.

На цьому ж підприємстві виробляють і артилерійські системи великого калібру, зокрема артчастини для САУ «Мста-С» та комплексів «Берег». Через свою роль завод перебуває під міжнародними санкціями з 2022 року, а сьогодні його внесли й до санкційного списку Сил оборони України.

О 04:18 у world.militares повідомили: «На знімках, опублікованих місцевими жителями, видно, що щонайменше дві ракети „Фламінго“ вразили два цехи». Це ж підтверджували й очевидці.

У Falcon Insight також дійшли висновку, що удар було завдано саме по «Титан-Барикади». Станом на 05:10 Telegram-канал Dnipro Osint (Гарбуз) геолокував три влучання. За попередніми даними, дві ракети влучили в цех №2 та виробничий корпус цеху №38. Третя «фламінго» влучила в цех невідомого призначення.