Президент Володимир Зеленський висловив думку, що Україна може стати важливим елементом нового безпекового формату в Європі, співпрацюючи з Великою Британією, Туреччиною та Норвегією. При цьому він підкреслив, що це не є альтернативою вступу України до Європейського Союзу. Ці слова він озвучив в інтерв’ю журналістці Оксані Соколовій. Зеленський зазначив, що Україна вже сьогодні виконує важливу роль у забезпеченні безпеки для Європи. “Незважаючи на те, як це може звучати для наших громадян, з огляду на географічне розташування та ризики, ми є фортифікацією для всієї Європи. Принаймні в цьому аспекті. Тому ми безумовно зміцнюємо Європу”, – підкреслив він. Президент також окреслив своє бачення можливого оборонного союзу. “На мою думку, союз Норвегії, України, Британії та Туреччини міг би стати значно потужнішим. Ці чотири країни є важливими для Європейського Союзу”, – зазначив він. За словами Зеленського, військовий потенціал цього союзу був би значним, і він акцентував увагу на важливості партнерства. “Туреччина і Україна разом створюють армію, яка сильніша за російську. У партнерстві ця армія має більшу силу. Від контролю Чорного моря до контролю повітряного простору”, – додав він. Однак президент визнав наявність певних складнощів, пов’язаних із статусом цих країн. “Щодо Туреччини існують питання, пов’язані із законами, реформами та європейським законодавством. Я усвідомлюю, що є питання до Туреччини. Також знаю, що Велика Британія вийшла з Європейського Союзу. Норвегія має багато різних систем і економічних зв’язків з ЄС. Проте я все ще вважаю, що ці чотири країни могли б створити найсильніший союз у світі з найкращою безпекою”, – підсумував президент. Зеленський акцентував, що Україна не шукає альтернативи європейській інтеграції: “Ми не шукаємо альтернативу. Я просто вважаю, що ці чотири країни дуже сильні та можуть зміцнити ЄС. Але навіть окремо ці чотири країни є потужним союзом”.
Місячні архіви: Квітень 2026
Рекордні витрати на оборону ЄС: плани Єврокомісії
Єврокомісія планує значне збільшення військових витрат Європейського Союзу — до €131 млрд у період з 2028 по 2034 роки. Єврокомісар з оборони Андрюс Кубілюс підкреслив, що це означає десятикратне зростання фінансування в порівнянні з нинішніми показниками. Він зазначив, що при формуванні нового бюджету ЄС слід враховувати «посилення зовнішніх загроз» і уникати скорочення оборонних програм. Кубілюс також наголосив на необхідності зміцнення військових можливостей Європи та уникнення компромісів, які можуть послабити оборонний потенціал Союзу.
Повернення митних надходжень: адміністрація Трампа розпочинає процедуру
Адміністрація Трампа розпочинає процедуру повернення 166 мільярдів доларів, зібраних у вигляді мит. Про це повідомляє телеканал Fox. Це рішення стало наслідком ухвали Верховного суду, який визнав тарифи, введені президентом рік тому, незаконними. Понад 3000 компаній вже подали судові позови для прискорення повернення коштів, але сам процес займе від 60 до 90 днів. Крім основної суми, уряд США зобов’язаний виплачувати відсотки в обсязі приблизно 22 мільйонів доларів щодня.
Захист територіальної цілісності: позиція Зеленського
Президент Зеленський підкреслив, що Дональд Трамп не може бути гарантом миру в Україні. “Наприклад, у США посилаються на президента Трампа. У Трампа попереду ще два з половиною роки, а що далі?” — зазначив він. Крім того, президент знову відкинув вимоги про виведення військ з Донецької області. “Вони вимагають, щоб ми покинули Луганську і Донецьку області. Звісно, стратегічно це поразка для нас, поразка для Збройних Сил. У нас укріплення, лінія оборони — ми явно послабимося,” — заявив він.
Аварійне відключення електроенергії у Рівному
Увечері 20 квітня частина будинків у Рівному залишилася без електропостачання через аварійне знеструмлення. Про це повідомив начальник Рівненської ОВА Олександр Коваль. Він зазначив, що енергетики вже працюють над відновленням електропостачання для жителів Рівного, які залишилися без світла. Очікується, що електроенергія незабаром повернеться в оселі рівнян.
Зміни в керівництві Apple: Джон Тернус стане новим CEO
Тім Кук залишає свою посаду генерального директора компанії Apple. Про це повідомив оглядач Bloomberg Марк Гурман. За його словами, Джон Тернус, який раніше займав позицію старшого віце-президента з апаратної розробки, стане новим керівником компанії. Кук приєднався до Apple у 1998 році та очолив компанію після відставки її засновника Стіва Джобса у 2011 році. Офіційно Apple підтвердила, що Кук завершить свої обов’язки 1 вересня 2026 року. Після цього він займе позицію голови ради директорів. “Джон Тернус має інженерний розум, новаторську душу та лідерське серце, що дозволяє йому вести за собою з чесністю та гідністю. Він є дальновидним фахівцем, чий внесок у розвиток Apple за 25 років важко переоцінити, і, безумовно, він зможе вести компанію в майбутнє. Я впевнений у його здібностях і особистих якостях, і з нетерпінням чекаю на можливість тісно співпрацювати з ним у цей перехідний період та в моїй новій ролі виконавчого голови ради директорів”, — зазначив Кук.
Трагедія біля пірамід Теотіуакана: стрілянина забрала життя
У Мексиці сталася трагедія, коли невідомий відкрив стрілянину біля пірамід. Внаслідок інциденту загинула жінка. Приблизно дві години тому чоловік влаштував масову стрілянину біля пірамід у Теотіуакані. За інформацією місцевих ЗМІ, він піднявся на піраміду Місяця і випустив безліч пострілів, поранивши понад десять осіб, які перебували внизу (точна кількість постраждалих невідома). Одна жінка, туристка з Канади, загинула. Міністерство безпеки Мексики повідомило, що згодом стрілець покінчив з собою. «На місці були вилучені вогнепальна зброя, холодна зброя та набої», — зазначили у відомстві. Наразі піраміди оточені правоохоронцями.
Жорстке затримання на Оболоні: деталі інциденту
На Оболоні в Києві відбулося примусове затримання молодого чоловіка. Співробітник поліції та представник ТЦК пристебнули його наручниками до огорожі. За інформацією місцевих пабліків, раніше хлопцю бризнули в обличчя газом з балончика, вивернули руки і волочили по газону. Також повідомляється, що поліцейський застосував силу до жінок, які намагалися допомогти затриманому.
Аномальна пенсія: як суд змінив фінансову долю екснардепа
В Україні за рішенням суду призначено найбільшу пенсію, яка перевищує 245 тисяч гривень. Її отримує колишній нардеп та член легітимної “Партії Регіонів” Сергій Ківалов. Проте процес отримання цієї пенсії виявився складнішим, ніж здавалося. Ця сума є аномальною навіть для колишніх депутатів. Для її призначення знадобилося кілька факторів. Сергій Ківалов отримував виплату від Пенсійного фонду протягом шести років — з 2014 по 2020 рік. У 2020 році він вирішив змінити ситуацію — після подання позову до Одеського окружного адмінсуду його пенсія зросла в 17,5 разів, з 14 тисяч до майже 246 тисяч гривень на місяць. На сьогодні він залишається лідером за розміром пенсії, про що свідчить відповідь Пенсійного фонду на депутатський запит нардепа Данила Гетманцева, яка стала відома “Телеграфу”. Відповідь Пенсійного фонду також містить інформацію про п’ять найбільших пенсій в Україні, призначених за рішенням суду. Зазначимо, що наразі його пенсія зменшилася — через рішення уряду під час дії воєнного стану Пенсійний фонд обмежує спеціальні пенсії за допомогою спеціальних коефіцієнтів. Сергій Ківалов у суді послався на те, що має право скористатися чинною нормою закону “Про статус народного депутата”, яка дозволяла отримувати пенсію у розмірі 70% від місячного заробітку діючих нардепів. Він надав довідку, згідно з якою, з урахуванням окладу голови комітету, надбавки за інтенсивність праці та наявності наукового ступеня, його зарплата становила понад 54 тисячі гривень, а пенсія мала бути 37 тисяч 851 гривня. Але Ківалов не зупинився на цьому. Він також надав суду довідку про зарплату з приватного ВНЗ — Міжнародного гуманітарного університету, де він обіймає посаду президента. У цій довідці зазначені його доходи, які різко зросли за кілька місяців перед судовим позовом. Суддя ухвалив цікаве рішення — призначити пенсію на основі двох доходів Ківалова, враховуючи довідку з приватної установи, хоча приватна робота не має відношення до депутатської пенсії. Суд зобов’язав відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу відповідно до статті 20 Закону України “Про статус народного депутата України” (в редакції, яка діяла на момент призначення пенсії), виходячи із заробітної плати, визначеної в довідці, виданій Управлінням справами Апарату Верховної Ради України, та довідці про доходи від Міжнародного гуманітарного університету, без обмеження максимальним розміром. Таке рішення ухвалив суддя Михайло Кравченко.
Військова сила та технології: новий погляд на безпеку
Компанія Palantir, яка співпрацює з Пентагоном, опублікувала в своєму акаунті в X основні ідеї з книги генерального директора Олександра Карпа «Технологічна Республіка». У цій книзі він виступає за запровадження загальної військової повинності в США, а також за мілітаризацію Німеччини та Японії. Автор критикує концепцію «м’якої сили» і підкреслює важливість активного розвитку штучного інтелекту як зброї, здатної замінити ядерне стримування. Карп зазначає, що епоха домінування Заходу через риторику та моральний вплив завершилася. На його думку, у XXI столітті справжня міць залежатиме від технологічного та військового переваги, особливо в сфері ШІ. Серед основних ідей книги — активна участь технологічної еліти в зміцненні оборони країни, відмова від концепцій «рівності всіх культур» та «порожнього плюралізму», а також критика культури скасування та надмірної уваги до особистого життя політиків, що, на думку авторів, відлякує кваліфікованих фахівців від роботи в державних структурах. Palantir також підтримує ідею відновлення військової сили Німеччини та Японії. Вони стверджують: «Післявоєнне кастрування Німеччини та Японії має бути скасовано. Демілітаризація Німеччини стала перегибом, за який Європа тепер платить високу ціну». Щодо Японії, то «аналогічна та вкрай театральна прихильність японському пацифізму, якщо її зберегти, також загрожує порушити баланс сил в Азії». Про загальну військову повинність сказано: «Національна військова служба має бути загальним обов’язком. Ми, як суспільство, маємо серйозно розглянути відмову від повністю добровільної армії та вести наступну війну тільки в тому випадку, якщо ризик і витрати розділить кожен».