Реформа ДБР: ключова умова ЄС для України у 2026 році

На початку 2026 року українське політичне море знову заштормило. Президент України публічно оголосив курс на оновлення Державного бюро розслідувань (ДБР), доручивши підготувати відповідний законопроєкт до кінця січня. Для тих, хто стежить за новинами, це не стало громом серед ясного неба. Реформа Бюро — це не просто бажання «поміняти обличчя», а одна з десяти критичних умов Євросоюзу на 2026 рік. Це частина процесу так званого frontloading’y — нашої спроби відкрити переговорні кластери з ЄС навіть за умови збереження угорського вето. Простими словами: ми маємо довести Брюсселю свою цивілізованість швидше, ніж Орбан передумає нас блокувати.

Про це пише видання ZN.ua. Державне бюро розслідувань сьогодні — це орган із величезною концентрацією влади, який, на жаль, частіше фігурує в заголовках про політичний тиск, ніж у звітах про боротьбу з катуваннями в поліції. Оновлення ДБР — це тест для влади на здатність відмовитися від ручного управління силовими структурами. Чи зможемо ми перетворити цей орган на незалежну інституцію, чи це буде чергове «перекладання тек» з місця на місце?

Ідея створення ДБР у 2018 році була благородною. Уявіть ситуацію: поліцейський катує затриманого або прокурор фальсифікує справу. Хто має це розслідувати? Раніше цим займалася прокуратура, що створювало очевидний конфлікт інтересів — колеги розслідували колег. ДБР мало стати тим самим «незалежним арбітром», який демонструє: над законом немає нікого, навіть людини у формі чи з високим мандатом. Це завдання було прописане в Конституції ще 1996 року, але реалізували його лише через 22 роки.

Проте очікуваного «вау-ефекту» не сталося. ДБР досить швидко забуло про свою первинну місію — боротьбу зі службовими злочинами (катуваннями, незаконними затриманнями) — і почало позиціонувати себе як «ще один антикорупційний орган». Замість того щоб карати поліцейських-садисів, Бюро взялося за корупцію середнього рівня. У підсумку найважливіший напрямок — захист прав людини від свавілля силовиків — став найменшим пріоритетом.

Перші роки роботи Бюро (2018–2019) нагадували управлінський хаос. Модель управління була побудована на «тріумвіраті»: директор і двоє його заступників мали погоджувати кожен крок. Це паралізувало роботу і призвело до гучного скандалу з «плівками Труби» — записами розмов у кабінеті тодішнього директора Романа Труби, які натякали на неформальний вплив з боку високих кабінетів на хід розслідувань. Реакція влади була радикальною: у грудні 2019 року парламент просто розігнав керівництво ДБР одним законом. Це виглядало справедливо в очах суспільства, але стало небезпечним прецедентом. Конституційний Суд пізніше наголошував: парламент не може підміняти кадрові процедури політичними рішеннями. Якщо ви хочете звільнити силовика — доведіть його провину через прозору процедуру, а не голосуванням у Раді. Таке «ручне» звільнення зробило Бюро інституційно вразливим: кожен наступний керівник тепер розумів, що його доля залежить не від результатів роботи, а від настрою депутатів.

Нинішній директор Олексій Сухачов, який прийшов після конкурсу у 2021 році, має працювати до кінця 2026-го. Проте шквал критики свідчить: проблема не в прізвищах, а в самій системі, де ДБР перетворилося на «розслідувача всього». Гігантська машина без фокуса. Сьогодні ДБР — це структура, яка розривається між тисячами справ. В умовах війни 80–90% усіх проваджень Бюро — це злочини військових (СЗЧ, дезертирство, порушення порядку несення служби). Статистика шокує: у 2024 році з 98 тисяч справ 89 тисяч стосувалися саме військових. Орган, який створювали для боротьби з катуваннями, фактично став військовою поліцією на максималках, при цьому не маючи для цього належної спеціалізації.

Крім того, ресурси Бюро розпорошуються на корупцію, яка часто не дотягує до масштабів НАБУ, але забирає купу часу. А от справи про катування та фальсифікацію доказів знову лежать «під сукном». Експерти іронізують: якщо ви хочете передати ДБР ще й справи про національну безпеку (реформувавши СБУ), то орган просто задихнеться під вагою паперів. Вже зараз звучать пропозиції забрати у ДБР військову підслідність і передати її окремому Бюро військової юстиції.

Реформа ДБР у 2026 році — це перевірка України на зрілість. Ми маємо довести, що здатні будувати органи, які захищають закон, а не тих, хто цей закон пише. Без цього жодні «світлі обличчя» в керівництві не допоможуть — старі практики повернуться швидше, ніж ми встигнемо підписати угоду про вступ до ЄС.

Підпільний терористичний акт: СБУ викрила мережу агентів ФСБ, що підпалювали військове обладнання в Україні

Служба безпеки України спільно з Національною поліцією затримала двох осіб, які працювали на тимчасово окупованих територах та співпрацювали зі спецслужбами Росії, готуючи та здійснюючи серію терористичних актів.

Затримані, завербовані через онлайн-платформи, виконували завдання російських спецслужб, підпалюючи транспортні засоби, які використовувалися для підтримки військових у зоні бойових дій. У Києві був викритий 29-річний чоловік, ухиляючись від мобілізації, він підпалив автомобіль українського військового, що повернувся з передової, і зафіксував свій злочин на відео.

Другий агент, 22-річний чоловік, спробував підпалити вежу мобільного зв’язку та транспортний засіб, який перевозив гуманітарну допомогу для військових. СБУ оперативно заблокувала його дії.

Зловмисники затримані та повідомлено про підозру у закінченні замаху на вчинення диверсії, перешкоджанні діяльності ЗСУ та умисному знищенні майна шляхом підпалу. Їм загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

Криворіжани блокують дорогу в протесті проти відключень електроенергії

В Кривому Розі десятки мешканців заблокували дорогу, висловлюючи протест проти тривалих відключень електроенергії. За інформацією місцевих громад, акція протесту відбувається в умовах постійної нестачі електропостачання.

Аналогічні протести тривають і в Хмельницькому, де мешканці також вимагають вирішення проблеми з електроенергією.

Сейфи з доларами та «липові» реагенти: Гендиректора «Київводоканалу» Лисюка підозрюють у розкраданні 80 мільйонів гривень

Нацполіція розслідує низку проваджень щодо можливих корупційних порушень з боку посадовців ПрАТ АК “Київводоканал” та його постачальників. В рамках однієї зі справ про підозри в “бюджетних розпилах” повідомлено чотирьом фігурантам, у т.ч. керівниці ТОВ “Гідрохім”, у якого столичний “водопровідний” монополіст закуповував “угорський” коагулянт хлорид заліза. За даними правоохоронців, фактично було закуплено більш “дешевий” аналог українського виробництва, через що бюджет Києва втратив понад 3 млн гривень. Схожі факти вивчаються в рамках ще однієї справи, де судові експерти вже нарахували збитки на суму 78,2 млн гривень при закупівлі коагулянтів “Київводоканалом” і КП “Київтеплоенерго”. Правоохоронці називають винним очільника “Київводоканалу” Олега Лисюка (на колажі), у якого під час обшуку було вилучено “купу валюти”. Ще одна справа стосується можливого хабарництва – перед судом постане головний інженер цього ПрАТ, який взяв з підприємців 225 тис. гривень за “пришвидшення” підключення будівлі до системи водопостачання. Як стало відомо КВ, столичні правоохоронці розслідують низку справ щодо можливих корупційних порушень з боку посадовців ПрАТ “Акціонерна компанія (АК) “Київводоканал” та суб’єктів господарювання, з якими співпрацює вказане акціонерне товариство. Відповідні факти вивчаються, зокрема, в рамках кримінальних проваджень №12024000000002789 від 20 грудня 2024 року, №12025000000000458 від 3 лютого 2025 року і №42025102090000098 від 25 червня 2025 року. Перші дві справи розслідує Головне слідче управління Нацполіції України, третю – Солом’янське управління Нацполіції Києва. Так, фігурантам першого провадження інкримінується вчинення злочинів за низкою статей Кримінального кодексу (КК) України, а саме: ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 (організація заволодіння майном або його розтрати в особливо великих розмірах або організованою групою), ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 (пособництво у заволодінні майном або його розтраті в особливо великих розмірах або організованою групою), ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 (організація службового підроблення в організованій групі), ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 (пособництво у службовому підробленні в організованій групі). Фігурантам другої справи інкримінуються злочини за ч. 4 ст. 191 КК – заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчинене у великих розмірах або повторно, чи за попередньою змовою групою осіб, а також цей же злочин, вчинений в особливо великих розмірах або організованою групою. Що стосується третьої справи, то правоохоронці розслідували її за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368-3 КК України – прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення їй, вчинення дій або бездіяльність з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, або в інтересах третьої особи. Наразі це провадження вже передано до суду. Що встановлено правоохоронцями У рамках справи №12024000000002789 Нацполіція розслідує можливі “бюджетні розпили” при здійсненні “Київводоканалу” закупівлі 1,6 тис. тон коагулянту хлорид заліза (його додають у стічні та питні води для видалення зважених частинок, фосфатів та сульфідів, що сприяє їх освітленню, згущенню осадів та зменшенню запахів. – КВ). Мова про договір, укладений з ТОВ “Гідрохім” 2 серпня 2024 року – згідно з цією угодою, ПрАТ мало заплатити вказаній компанії 24,8 млн гривень. При цьому, за умовами зазначеної угоди, “Гідрохім” мав поставити “Київводоканалу” хлорид заліза марки «DONAU Bellair special» виробництва угорського заводу “Donauchem Vegyianyag Kereskedelmi Kft вартістю 15,5 тис. гривень за 1 тонду. Однак, як було встановлено під час слідства, фактично вказана компанія поставила ПрАТ “АК “Київводоканал” 705 тон коагулянту хлорид заліза, який був фактично придбаний у ТОВ «Аульська Хлоропереливна Станція» за ціною 11,5 тис. гривень за 1 тонду, але проданий столичним “водопровідним” монополістом за ті ж 15,5 тис. гривень. У судових ухвалах по цій справі не уточнюється, чи були поставлені решта майже 900 тон коагулянту, і якщо так – скільки за нього заплачено і хто був його виробником. Разом з тим, у цих документах зазначається, що для приховування факту того, що поставлений “Київводоканалу” хлорид заліза був вироблений в Україні, посадовці ТОВ “Гідрохім” надсилали цьому ПрАТ підроблені супровідні документи (ТТН, видаткові накладні, сертифікати якості тощо), що нібито підтверджують “угорське походження” зазначеного коагулянту. Також правоохоронці знайшли електронне листування між ТОВ «Гідрохім» та заводом Donauchem, в якому представники останнього зазначають, що не мають можливості виготовляти коагулянт хлорид заліза (ІІ) «DONAU Bellair special». За результатами проведеної в цьому провадженні судової економічної експертизи було встановлено факт нанесення водоканалу збитків на суму 3 млн гривень. 29 серпня 2025 року правоохоронці повідомили про підозри у цій справі чотирьох фігурантів. У судових ухвалах немає інформації з приводу посад усіх підозрюваних, але відомо, що серед них є керівниця ТОВ “Гідрохім” Олена Філатова та кілька її підлеглих. Що цікаво, правоохоронці повідомили, що під час одного з обшуків, який був проведений в офісі вказаної компанії в місті Кременчук Полтавської області навесні 2025-го, керівниця “Гідрохіму” намагалася знищити певні речі, які цікавили слідчих, шляхом “викидання їх у вікно з метою унеможливлення відшукання”. Схожі обставини правоохоронці вивчають і в рамках провадження №12025000000000458. Так, Нацполіцію зацікавила низка договорів щодо закупівлі коагулянтів для очищення води, які укладали КП “Київтеплоенерго” і ПрАТ “Київводоканал”. Постачальниками виступали сім компаній: ТОВ «Екніс», ТОВ «Хімреагент», ТОВ «Поліксен», ТОВ «Капітал-Рост», ТОВ «НВП «Неосинтез», ТОВ «Вест Гейт» і ТОВ «Стоунсенд». Правоохоронці зазрачають, що при реалізації відповідних угод здійснювалося заволодіння коштами бюджету Києва – шляхом укладення фіктивних фінансових операцій з підконтрольними суб`єктами господарської діяльності, за результатом чого відбувалося збільшення фактичної вартості договорів у 2 рази. За висновками судово-товарознавчих експертиз, загальна сума завищення вартості коагулянтів для очищення води складає 78,2 млн гривень з ПДВ. 29 серпня 2025 року правоохоронці повідомили про підозри у цій справі чотирьох фігурантів. Що стосується третьої справи, то правоохоронці розслідували її за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368-3 КК України – прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення їй, вчинення дій або бездіяльність з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, або в інтересах третьої особи. Наразі це провадження вже передано до суду.

Китайський вплив на Росію: Аналіз Буданова

За словами Кирила Буданова, голови офісу президента України, Китай використовує ситуацію з санкціями проти Росії для отримання значних прибутків.

Під час економічного форуму у Давосі Буданов пояснив, що Пекін здійснює постачання електроніки до Москви, експлуатуючи російську ізоляцію.

Згідно з його словами, Китай заробить на цьому великі гроші, одночасно посилюючи свій вплив на Росію. Москва, в свою чергу, за надмірних цін сплачує Китаю за електроніку, верстати та сировину.

Буданов підкреслив, що китайська стратегія полягає в посиленні свого впливу на РФ, особливо в контексті війни в Україні, що можна сприймати як «поглинання» Росії Китаєм.

Героїзм українських десантників: Знищення ворожих зенітних систем ‘Бук’ на Курщині

Внаслідок операції українських десантників на Північно-Слобожанському напрямку було знищено два російські зенітно-ракетні комплекси «Бук-М2» та «Бук-М3». Відповідальність за успішну операцію взяла на себе група бійців Центру безпілотних систем Угруповання військ «Курськ».

За оцінками, вартість втраченої ворожої техніки склала близько 70 мільйонів доларів. Знищені ЗРК використовувалися для захисту повітряного простору та ураження наземних цілей.

Десантники підкреслюють, що завдяки пильності розвідників, ворожі об’єкти були виявлені та знищені в короткий термін.

Трамп висловив вимоги до європейських партнерів, закликаючи до зміцнення

Президент США Дональд Трамп висловив занепокоєння щодо рівня розвитку європейських держав, наголосивши на необхідності зміцнення партнерських відносин.

Під час виступу на форумі в Давосі Трамп закликав до відмови від існуючих моделей розвитку в Європі, вважаючи їх «слабкими». Він наголосив, що США потребують сильних союзників, а не слабких.

Президент також висловив підтримку процвітанню Великої Британії.

Трамп висловив бажання зустрітися з Зеленським та прокоментував перспективи мирних переговорів

Дональд Трамп заявив про намір поспілкуватися з президентом України Володимиром Зеленським сьогодні. Під час розмови Трамп підкреслив, що володимир Путін прагне досягти мирної угоди. Він також зазначив, що Путін постійно фокусується на Україні.

Трамп підкреслив, що протягом року він працює над вирішенням конфлікту в Україні. Він висловив стурбованість щодо жертв серед мирного населення, додавши, що США знаходяться віддалено від зони конфлікту, розділені величезним океаном.

Трамп анонсував розробку нової зброї, здатної нанести непоправний урон

Дональд Трамп заявив про активну розробку надзвичайно потужної зброї, яка, за його словами, може знищити будь-яку ціль, використовуючи лише одну ракету. Президент підкреслив, що існуючі системи протиповітряної оборони (ППО) не здатні ефективно протистояти новітнім загрозам.

Оголошення було зроблено під час економічного форуму в Давосі 21 січня. Трамп вважає, що світ стикається з екзистенційними ризиками, що значно перевищують загрози, що були під час Другої світової війни, і це пов’язано з розвитком ядерної та передової зброї.

Трамп не розкриває деталі щодо нової зброї, але натякає, що її розробка розпочалася нещодавно, близько двох тижнів тому. Він стверджує, що здатна знищити будь-який об’єкт за допомогою однієї лише ракетної атаки.

Трамп висловив надію на зустріч із Зеленським у Давосі, незважаючи на його відсутність

Колишній президент США Дональд Трамп заявив про плани зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським під час щорічного економічного форуму в Давосі. Незважаючи на те, що Зеленський не був присутній на заході, Трамп висловив сподівання на можливість обговорення ситуації на сході України та пошуку шляхів мирного врегулювання.

«Я підтримую контакт із президентом Путіним, і я впевнений, що він готовий до укладення угоди. Я також працюю з президентом Зеленським, і сьогодні ми маємо з ним зустрітися, сподіваюся, він зараз тут, у цій залі. Він також прагне завершити цей конфлікт», – зазначив Трамп.

Раніше Зеленський повідомив про відмову від участі у форумі в Давосі. Після заяви Трампа про бажання зустрітися, можлива зміна планів та терміновий виїзд в Швейцарію.