Кіпр наполягає на активнішій ролі ЄС на Близькому Сході

Міністр закордонних справ Кіпру Константінос Комбос заявив, що Європейський Союз має відмовитися від ролі стороннього спостерігача на Близькому Сході та діяти активніше.

Ця заява прозвучала на тлі переговорів європейських лідерів із представниками арабських держав і країн Перської затоки, які відбулися в п’ятницю на Кіпрі.

За словами Комбоса, ситуація навколо конфлікту з Іраном і загальна нестабільність у регіоні потребують від ЄС більш системного та стратегічного підходу. Він наголосив, що Європа повинна не лише реагувати на кризи, а й вибудовувати довгострокові домовленості з ключовими партнерами на Близькому Сході. «ЄС повинен бути більш помітним і більш активним», — зазначив він, додавши, що це не критика, а констатація факту.

Під час зустрічі сторони обговорили питання енергетичної безпеки, міграційних потоків і військової ескалації в регіоні. За даними джерел, окрему увагу приділили наслідкам протистояння з Іраном, яке вже впливає на глобальні ринки та логістику постачання енергоресурсів.

Європейські дипломати визнають, що в останні роки вплив ЄС на близькосхідні процеси помітно знизився на тлі посилення ролі США, Китаю та регіональних гравців.

Які реформи потрібні Україні для отримання бюджетної підтримки ЄС

Щоб отримати частину бюджетної підтримки з кредиту на 90 млрд євро від ЄС, Україна має реалізувати низку реформ у сферах верховенства права та боротьби з корупцією.

Цього року Європейський Союз надасть Україні 16,7 млрд євро бюджетної підтримки. Половина цієї суми надійде через інструмент макрофінансової допомоги (МФД), а ще 8,35 млрд євро буде спрямовано через програму Ukraine Facility, яка зосереджена на євроінтеграційних реформах за принципом “гроші в обмін на реформи”.

Водночас Україна та ЄС ще мають провести переговори щодо переліку реформ, після виконання яких Київ отримуватиме транші бюджетної підтримки.

Кошта закликав ЄС до автономного курсу на тлі розбіжностей зі США

Голова Європейської ради Антоніу Кошта заявив лідерам країн ЄС, що інтереси США більше не збігаються з інтересами Євросоюзу. Як повідомляє Bloomberg із посиланням на джерела, він попередив, що Євросоюз може зазнати краху, якщо повністю дотримуватиметься курсу чинної адміністрації США на чолі з Дональдом Трампом.

Кошта також застеріг від того, щоб передавати Трампу відповідальність за ухвалення ключових рішень. За словами джерел, обізнаних із перебігом зустрічі лідерів ЄС на Кіпрі 23 квітня, він наголосив, що учасники не можуть не визнати: інтереси США більше не збігаються з інтересами Євросоюзу.

Як приклади розбіжностей між позиціями Вашингтона та ЄС Кошта, за даними джерел, навів операцію США щодо захоплення президента Венесуели Ніколаса Мадуро, американо-ізраїльську війну в Ірані та позицію Трампа щодо України.

Він також заявив, що ЄС потрібно самоорганізовуватися та виробити автономний підхід до захисту своїх інтересів.

Кредит ЄС для України: 90 мільярдів євро за умови реформ

Євросоюз надає Україні кредит у розмірі 90 мільярдів євро за умови активної боротьби з корупцією, про що повідомляється на сайті Ради Європи.

Ключова вимога — дотримання принципів верховенства права. Це включає антикорупційні реформи, прозорість роботи державних органів і відповідальність за використання коштів.

Надання фінансування також залежить від фінансової стратегії України. Київ має самостійно підготувати цей план, після чого його оцінить Єврокомісія. Доступ до коштів відкриється лише після позитивного рішення.

Подальші виплати залежатимуть від виконання цієї стратегії.

Окремо встановлено обмеження на використання частини коштів. Зокрема, фінансування оборонних закупівель дозволене лише у країн і компаній, які відповідають стандартам ЄС або мають із ним особливі угоди.

Водночас передбачено виняток: якщо Україні терміново потрібна зброя, недоступна у європейських чи партнерських виробників, можливі спеціальні відступи від правил. У таких випадках коло закупівель може бути розширене. Це означає, що за європейські кошти можна купувати зброю в США.

Пленкович закликав не завищувати очікування щодо вступу України до ЄС

Прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович напередодні засідання Європейської ради заявив, що вступ України до Європейського Союзу до початку 2027 року є малоймовірним. За його словами, такі терміни не відповідають реальній складності переговорного процесу та досвіду інших країн.

Пленкович наголосив, що Загреб підтримує євроінтеграцію Києва, однак вважає оголошену дату — січень 2027 року — нереалістичною. Він навів приклад самої Хорватії, для якої переговори про вступ до ЄС тривали шість років.

Як зазначив хорватський прем’єр, жодне розширення не відбувалося настільки швидко, щоб завершитися за сім місяців. Він підкреслив, що станом на зараз не відкрито жодного кластера, хоча вже майже травень, тому повне членство у такий короткий термін виглядає малоймовірним.

Також Пленкович зауважив, що не хоче спекулювати конкретними датами. Він пояснив це тим, що під час руху Хорватії до ЄС очікувані строки вступу неодноразово переносилися.

Окремо прем’єр позитивно відгукнувся про рішення Угорщини та Словаччини прибрати перешкоди для надання Україні кредиту на 90 млрд євро. Із цієї суми 60 млрд євро мають спрямувати на оборону, а ще 30 млрд євро — на забезпечення функціонування держави.

Крім того, Пленкович висловив сподівання на продуктивну співпрацю з майбутнім прем’єр-міністром Угорщини Петером Мадяром у питанні просування розширення ЄС.

Голова хорватського уряду також підкреслив, що Україні необхідні надійні гарантії безпеки, які виходять за межі ЄС. За його словами, майбутня мирна угода має передбачати гарантії безпеки від впливових членів світової спільноти з урахуванням уроків Будапештського меморандуму.

ЄС припиняє фінансування Венеційської бієнале через російський павільйон

Європейський Союз офіційно зупиняє фінансування Венеційської бієнале після рішення організаторів знову відкрити російський павільйон на мистецькій виставці. Про це на брифінгу в Брюсселі повідомив речник Єврокомісії Тома Реньє.

Виконавче агентство ЄС з питань освіти та культури (EACEA) надіслало офіційний лист фонду Biennale di Venezia. У документі йдеться про намір повністю припинити або призупинити грант на 2 млн євро, який був передбачений на три роки.

Як зазначив Тома Реньє, така реакція є прямою відповіддю на дозвіл представникам РФ брати участь у культурному заході.

“Дозвольте підтвердити: EACEA справді надіслало листа фонду з повідомленням про наш намір призупинити чи припинити грант. ЄС рішуче засуджує дозвіл фонду Biennale на повторне відкриття російського павільйону”, — підкреслив Реньє.

Він також зауважив, що за цим договором наразі не виплачено жодного євро.

Чорногорія: Прагнення до ЄС заради безпеки

Чорногорія має намір вступити до Європейського Союзу переважно з міркувань безпеки, а не фінансових, як це було раніше. Країна вже завершила 14 із 33 переговорних розділів, необхідних для членства. Про це повідомив прем’єр-міністр Чорногорії Мілойко Спаїч на форумі European Pulse, організованому POLITICO в Барселоні 9 квітня. Він охарактеризував ЄС як “останній проєкт миру на Землі”. Спаїч зазначив, що раніше вступ до ЄС асоціювався з фінансовою підтримкою інфраструктури, але тепер це вже не є головним. Глава уряду підкреслив, що Чорногорія прагне стати частиною ЄС не лише через традиційні “фіскальні” вигоди, а переважно заради безпеки. Він також додав, що прагнення приєднатися до Союзу пов’язане з його роллю “проєкту миру”. Формально переговори про вступ розпочалися у 2012 році, і Чорногорія залишається лідером серед кандидатів. “Головним мотивом для нас є, безумовно, спільні цінності, в які ми всі віримо, а також єдиний ринок — це 500 мільйонів людей проти 600 тисяч чорногорців”, — пояснив прем’єр-міністр. “Третя причина — це проєкт миру, можливо, останній такий на Землі в наш час, саме в цьому й полягає суть Європейського Союзу”. Наразі Чорногорія є найшвидше просуваючим кандидатом, який закрив 14 із 33 переговорних розділів — критеріїв для вступу до ЄС. Країна амбітно планує приєднатися до Союзу до 2028 року, “виконано 80-90 відсотків” вимог для решти розділів, і “ми дуже впевнені”, що завершимо це до кінця 2026 року, заявив Спаїч. Водночас деякі країни ЄС скептично ставляться до розширення й спершу хочуть удосконалити процедури прийняття рішень у Союзі. “Багато з того, що ми робимо зараз, реформи, які впроваджуємо, є абсолютно унікальними”, — наголосив він. Спаїч підкреслив, що членство в ЄС дозволить Чорногорії “вдихнути надію Західним Балканам” і “зберегти розширення як потужний інструмент Європейського Союзу”.

ЄС затвердив позику Україні: повернення можливе через репарації, заставою визначені активи РФ

Євросоюз офіційно затвердив умови кредиту для України на 90 мільярдів євро. У регламенті, опублікованому в офіційному журналі ЄС, зафіксовано право ЄС задіяти заморожені російські активи для повернення цієї позики.

Сьогодні країни ЄС схвалили кредит для України, який вона буде зобов’язана повертати лише у разі отримання репарацій від Росії. У документі також зазначено, що активи Центрального банку Росії залишаються замороженими, а Європейський союз зберігає право використати їх для погашення кредиту у повній відповідності до права ЄС і міжнародного права.

ЄС затвердив нові санкції проти Росії: банки, криптообмеження та квоти на аміак

Європейський Союз сьогодні затвердив нові санкції проти Росії.

До пакета увійшли:
• заборона на транзакції за участю 20 російських банків;
• повна секторальна заборона на постачальників і платформи, створені в Росії, для переказу та обміну криптоактивами;
• квоти на імпорт аміаку;
• заборона на операції з криптовалютою RUBx і будь-яку підтримку з боку ЄС у розробці цифрового рубля.

Водночас заборону на перевезення російської нафти європейськими компаніями відклали.

Також ЄС запровадив санкції проти репера Тіматі та директора Ермітажу Михайла Піотровського, як зазначено в опублікованому списку.

ЄС затвердив €90 млрд для України та 20-й пакет санкцій проти Росії

Європейський Союз остаточно ухвалив дворічний пакет фінансової підтримки для України на €90 млрд і погодив 20-й пакет санкцій проти Росії. Про це 23 квітня повідомив президент України Володимир Зеленський.

За словами Зеленського, перший транш у межах цього пакета очікується вже у травні — червні.

14 січня 2026 року Європейська комісія схвалила пакет законодавчих ініціатив для стабільного фінансування України у 2026–2027 роках. Йдеться про інструмент Ukraine Support Loan, який має закрити ключові потреби країни на п’ятий рік повномасштабної війни. Із загальної суми €90 млрд частину коштів планують спрямувати на макрофінансову допомогу та підтримку державного бюджету через механізм Ukraine Facility, а ще €60 млрд передбачено на посилення обороноздатності та закупівлю військової техніки.

У сороковому випуску Forbes Ukraine представлено поєднання традиційних галузей і найпрогресивніших трендів: від агро та комерційної нерухомості до особистого бренду СЕО і майбутнього спрощеної системи оподаткування. Видання містить аналіз, рейтинги й цифри, що формуватимуть порядок денний року.

Після парламентських виборів в Угорщині лідер партії «Тиса» Петер Мадяр заявив про намір відновити статус країни як надійного партнера в межах ЄС і НАТО.