Кілька танкерів, що перевозять скраплений природний газ (СПГ), змінили свій маршрут перед входом до Ормузької протоки після попередження Ірану для капітанів про можливе закриття цього шляху. Згідно з інформацією Bloomberg, п’ять танкерів із СПГ, які завантажили в Катарі і понад місяць залишалися без руху в Перській затоці, змінили курс у бік західного виходу з протоки. Частина суден повернулася назад у напрямку катарських вод, а інші знизили швидкість майже до мінімальної. Bloomberg також повідомляє, що з початку американо-ізраїльської операції проти Ірану жоден танкер із СПГ не залишив Перську затоку. Внаслідок фактичного блокування цього маршруту було перекрито приблизно п’яту частину світових постачань скрапленого природного газу. Останні дії Ірану пов’язані з плутаниною навколо руху суден через Ормузьку протоку. Іран передавав повідомлення екіпажам через ефірні канали про закриття морського шляху, а одне з суден повідомляло про стрілянину. Проте міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі у п’ятницю, 17 квітня, заявив, що Ормузька протока залишається повністю відкритою для комерційного судноплавства.
Архіви позначок: танкери
Контроль Ірану над Ормузькою протокою: нові виклики для судноплавства
Після місяця конфлікту на Близькому Сході Іран досяг значної стратегічної перемоги, істотно посиливши контроль над Ормузькою протокою. Як повідомляє Bloomberg, у березні середньодобовий рух суден через протоку зменшився до шести, порівняно з 135 до початку війни. При цьому 80% нафтових танкерів належали Ірану або його союзникам. Зараз майже всі судна, що проходять через протоку, слідують маршрутами, затвердженими Іраном, ближче до його берега, а не до оманської сторони, часто після попередніх переговорів про безпечний прохід. Нещодавно Малайзія та Таїланд оголосили про двосторонні угоди щодо звільнення танкерів, які застрягли в затоці. Іран також розробляє законопроект про введення плати за прохід, що вимагатиме від будь-якого судна, яке бажає пройти через протоку, надання детальної інформації та сплати зборів. Це офіційно узаконить практику, про яку вже повідомляли багато судновласників: через посередників Іран вимагає від танкерів надання списків вантажів та екіпажів, а в окремих випадках — оплату за прохід. Міжнародне морське право (Конвенція ООН з морського права) гарантує право транзитного проходу через ключові водні шляхи, включаючи Ормузьку протоку, що проходить через територіальні води Ірану та Оману. Проте ні Іран, ні США офіційно не ратифікували цю конвенцію.
Атаки на танкеры в Персидском заливе
У Персидском заливе сообщалось о нападах на два танкера. Один из танкеров подвергся нападению неподалеку от побережья Объединенных Арабских Эмиратов. По информации эмиратского издания Khaleej Times, Иран нанес удар по порту Дукум в Омане, а также по нефтяным танкерам, которые находились рядом. Сообщалось о нападении на танкер под названием Skylight, который идет под флагом Палау.
Європа активізує боротьбу з російським ‘тіньовим флотом’
Країни Європейського Союзу розробляють стратегії протидії російському ‘тіньовому флоту’ танкерів. У центрі обговорень – ініціативи, спрямовані на проведення операцій із захоплення суден. Подейкують, що це залишається найбільш перспективним підходом до нейтралізації танкерів, які здійснюють перевезення російської нафти.
Як повідомляє видання Bloomberg, на Мюнхенській конференції з безпеки міністр оборони Великої Британії Джон Гілі обмінювався думками з представниками інших країн щодо цього питання. Європейські міністри оборони готували плани на дії для протидії ‘тіньовому флоту’.
Одним з варіантів, що розглядалися, було проведення спільних операцій із захоплення танкерів. Додатково, за словами однієї з осіб, причетних до обговорень, країни Європи можуть співпрацювати з США.
Міністр оборони Естонії Ханно Певкур після зустрічі підтвердив необхідність подальшого обговорення. Деякі країни ЄС зберігають обережність щодо можливої ‘ескалації’.
«Країни, які надають прапори судам ‘тіньового флоту’, повинні усвідомлювати, що існують можливості для вжиття заходів іншими країнами», – заявив Певкур.
Оскільки російський ‘тіньовий флот’ налічує понад 1240 танкерів, створений для обходу санкцій, останнім часом спостерігається посилене реагування на діяльність цих суден. У січні 2026 року спецпризначенці США та Великої Британії затримали танкер Marinera у Північній Атлантиці. Нещодавно американські військові провели операцію з перехоплення та абордажу танкера Aquila II, що перевозив російську та венесуельську нафту в обхід міжнародних санкцій.
Європа також активно реагує на ситуацію. Наприкінці січня Військово-морські сили Франції взяли під варту капітана нафтового танкера Grinch, затриманого біля порту Марсель-Фос – але сам танкер відпустили.
Велика Британія розглядає можливість захоплення танкерів, пов’язаних із Росією, які входять до складу ‘тіньового флоту’.
Україна запроваджує санкції проти російського “тіньового флоту”
Президент України Володимир Зеленський підписав указ РНБО про санкції проти 91 судна, які використовує Росія для нелегального експорту нафти. Ці танкери працюють під прапорами 20 країн, намагаючись обійти світові енергетичні обмеження.
РНБО запровадила рішення щодо застосування санкцій проти цих морських суден, які входять до складу “тіньового флоту” Росії.
Кораблі РФ задіювалися для перевезення нафти та нафтопродуктів із російських портів, зокрема з Новоросійська, Усть-Луги та Приморська, до третіх країн. Постачання здійснювалося в обхід санкцій Євросоюзу, G7 та інших держав. Дані моніторингу свідчать про це в Чорному, Червоному й Балтійському морях.
Підсанкційні судна ходили під прапорами майже 20 країн. Серед них лише одне — під російським стягом, інші ж були зареєстровані під прапорами Панами, Ліберії, Камеруну, Барбадосу, Маршаллових Островів, Гонконгу, Сьєрра-Леоне, Тонги, Палау, Гвінеї, Коморських Островів, Багамських Островів, Індонезії, Малаві, Гвінеї-Бісау, Джибуті, Гаяни та Есватіні.
Україна передасть зібрану інформацію відповідним державам і продовжить співпрацю з партнерами для подальшої синхронізації санкцій у їхніх юрисдикціях. Із переліку 27 суден вже перебувають під обмеженнями з боку США, Великої Британії, Швейцарії та Євросоюзу. Щодо решти 64 триває робота із запровадження санкцій.
Обмеження проти “тіньового флоту” є одним із ключових напрямів, адже дозволяє посилити тиск на тих, хто транспортує російську нафту й таким чином сприяє наповненню бюджету РФ для фінансування війни проти України. “Танкери “тіньового флоту” є ключовим інструментом обходу нафтових санкцій, тому їхня ідентифікація та запровадження санкцій проти них мають відбуватися швидко й без винятків. Кожне таке судно повинне розглядатися як елемент фінансування російської воєнної машини”, — зазначив радник — уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк.