Суд і держслужба: звільнення митника з паспортом РФ визнано законним

Київський окружний адміністративний суд відхилив позов колишнього заступника начальника відділу протидії контрабанді Закарпатської митниці Айдера Алімовича Аблязімова про поновлення на посаді.

Як повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» із посиланням на справу № 320/35322/25, підставою для звільнення стало повідомлення Управління СБУ в Закарпатській області. У ньому зазначено, що перевірка підтвердила наявність у посадовця паспорта громадянина РФ, виданого в травні 2014 року.

Аблязімов працював у митних органах з 2012 року, а в червні 2025 року його державну службу припинили. Відповідно до Закону «Про державну службу», наявність іноземного громадянства передбачає звільнення протягом трьох днів.

У суді позивач просив скасувати наказ про звільнення та виплатити компенсацію за вимушений прогул. Свою позицію він обґрунтовував тим, що є українцем за походженням, ніколи не отримував іншого громадянства, а дані про паспорт РФ називав підробкою, зробленою в Photoshop. Також він вказував, що на момент звільнення 5 червня 2025 року перебував у плановій відпустці.

Суддя КОАС В.І. Лисенко, дослідивши матеріали, підтримав позицію держави та СБУ. Суд дійшов висновку, що:
1) СБУ є уповноваженим органом у сфері захисту суверенітету, а митниця після офіційного повідомлення з точними реквізитами паспорта зобов’язана звільнити службовця;
2) роботодавець не має повноважень самостійно перевіряти або спростовувати інформацію СБУ;
3) норми КЗпП про заборону звільнення під час відпустки в такому випадку не застосовуються, оскільки спеціальний Закон «Про державну службу» вимагає припинення служби за три дні без винятків;
4) державна служба в Україні несумісна з громадянством держави-агресора, зокрема в підрозділах протидії контрабанді.

14 квітня 2026 року суд повністю відхилив позов Айдера Аблязмова. Наказ про звільнення визнано правомірним.

Зловживання службовим становищем: деталі справи у Харкові

Державне бюро розслідувань (ДБР) повідомило про підозру співробітникам харківського територіального центру комплектування (ТЦК) у випадках катувань та стрільби. Майор ТЦК залучив своїх підлеглих та військових рекрутерів, які, під приводом «оповіщення та призову», проникли до приватного будинку. Під час «обшуку» вони видавали себе за працівників Служби безпеки України (СБУ), застосовуючи фізичне насильство та погрожуючи зброєю цивільним особам, вимагали визнання у причетності до злочинів, пов’язаних зі збутом наркотиків і психотропних речовин. Коли один з чоловіків намагався чинити опір, у нього вистрілили. Двох постраждалих доставили до ТЦК, де їх тривалий час утримували, били, погрожували зброєю та змушували надавати певну інформацію. Одного з них примусили підписати документи про скасування відстрочки від мобілізації. В результаті одного чоловіка відпустили, а інший зміг втекти самостійно. Загалом підозри висунуті шістьом військовим та військовим комісарам.

Фінансові подарунки та автомобілі: пояснення Артема Ганущака

Артем Ганущак, заступник міського голови Рівного, раніше працював в Службі безпеки України, де провів майже 10 років. Його остання посада в СБУ була заступником начальника відділу 4-го управління, яке займається боротьбою з корупцією та організованою злочинністю. З 2021 року він працює в Рівненській міській раді. Журналістки «Слідство.Інфо» проаналізували його декларації за 2024 та 2025 роки, виявивши суттєві зміни в майні. У 2025 році Ганущак отримав у подарунок від матері 1 мільйон 300 тисяч гривень, а його дружина Діана отримала автомобіль «BMW X5» 2018 року вартістю майже 1 мільйон 700 тисяч гривень. Також у його декларації за 2025 рік вказано ще один автомобіль «BMW X5» 2020 року, який належить матері, але використовується ним.

Журналістки з’ясували, що мати Ганущака, Лариса, колишня підприємиця, подарувала йому гроші після продажу квартири в житловому комплексі «Ріверсайд». Квартиру вона придбала у 2016 році, а продала у 2025 році за приблизно 90 тисяч доларів. Ганущак стверджує, що мати поділила дохід від продажу на дві частини: одну частину подарувала йому, а іншу витратила на купівлю автомобіля.

Тесть Ганущака, Василь Височанський, у 2020 році не мав офіційних доходів, але у 2021-2024 роках працював директором Здолбунівської міської лікарні. У 2023 році він продав «BMW X5» 2014 року за понад 1 мільйон 300 тисяч гривень і купив новіший автомобіль, який подарував доньці. Ганущак не відповів на запитання про мільйонні подарунки та автомобілі.

Артем Ганущак зазначив, що мільйонні подарунки від батьків не є чимось незвичайним і що всі доходи від продажу майна були задекларовані. Він пояснив, що його мати могла купити квартиру за свої доходи, а також підтвердив, що продовжує користуватися службовою квартирою в Києві, оскільки залишився на квартирному обліку після звільнення зі СБУ. Ганущак запевнив, що його родина не живе в цій квартирі постійно, але іноді користується нею під час поїздок до столиці.

Відсторонення керівництва ТЦК в Одесі через вимагання

В Одесі відсторонили військового комісара області через скандал, пов’язаний із затриманням вимагальників з ТЦК. 21 квітня СБУ, застосувавши вогнепальну зброю, затримала співробітників Пересипського районного ТЦК, які силоміць заштовхнули в автомобіль колишнього військового, що мав офіційну відстрочку від служби, та, погрожуючи зброєю, вимагали від нього 30 тисяч доларів. У затриманих виявили біти, кастети, ножі та незареєстровану вогнепальну зброю. Чоловік, у якого намагалися вимагати гроші, заздалегідь звернувся до СБУ. Раніше його вже затримували співробітники ТЦК. Незважаючи на наявні документи (зокрема, УБД), вони продовжували тиснути на нього, заявляючи, що все одно його «приймуть». Тоді він удавав, що готовий передати 30 тисяч доларів, але спершу зв’язався з СБУ. Саме після цього почалася спецоперація. За інформацією Міноборони, керівників Одеського обласного та Пересипського районного ТЦК відсторонили на період розслідування у зв’язку з цим резонансним інцидентом в Одесі. Службове розслідування проводитиме Військова служба правопорядку, повідомили в Сухопутних військах.

Викрадення грошей у Одесі: затримання співробітників ТЦК

Співробітники СБУ затримали працівників одеського ТЦК за розбійний напад, в результаті якого було викрадено 30 тисяч доларів у чоловіка. За інформацією, наданою Сухопутними військами ЗСУ, воєнкоми зупинили перехожого на площі Толбухіна, посадили його в автомобіль Volkswagen T6, забрали гроші та висадили. Першу групу затримали на вулиці Балківській, а другу — поблизу Пересипського мосту. Зброя була застосована через відмову водія зупинити автомобіль. Постраждалих внаслідок інциденту немає.

Залучення працівників з Африки: нові можливості для українського ринку праці

Україна активно шукає іноземних працівників, зокрема планує залучити кадри з Африки через брак робочої сили. У зв’язку з дефіцитом робочих рук, Україна може почати запрошувати фахівців з африканських країн. Як зазначив Кирило Буданов, СБУ та МЗС отримали доручення переглянути перелік країн, що підпадають під так званий міграційний ризик, який регулює правила в’їзду та легалізації іноземців. Це питання обговорювалося на великій нараді, присвяченій співпраці з африканськими країнами. Водночас, жорсткі обмеження частково пояснюються ризиком нелегальної міграції, оскільки деякі іноземці після отримання документів залишають своїх роботодавців або використовують Україну як транзитний пункт для переїзду в інші країни. Конкретні країни, які можуть бути включені до оновленого списку, наразі не уточнюються.

Тиск на САП: Заява Олександра Клименка

Олександр Клименко, голова САП, висловив занепокоєння щодо втручання влади у діяльність його організації. Він зазначив, що з боку влади постійно виникає бажання вплинути на роботу САП. За його словами, провідну роль у цьому процесі відіграє Служба безпеки, яка, на думку Клименка, займається не своїми завданнями і є абсолютно непідзвітною. “Навіщо їм відстежувати наших експертів? Чому вони стежать за судовими рішеннями по наших справах? Що тут відбувається? Навіщо це потрібно? Хіба так вони виконують свої обов’язки?” — підкреслив він. Крім того, Клименко звернув увагу на тиск, який відчувають прокурори САП, особливо ті, хто працює над чутливими справами, такими як справа Чернишова. Він повідомив про постійні спроби злому акаунтів, електронної пошти та інших засобів зв’язку.

Затримання Сергія Гончарова: терористичний акт у Києві

Сергій Гончаров, раніше судимий уродженець Шостки Сумської області, планував здійснити терористичний акт у Києві за завданням кримінального авторитета. Згідно з матеріалами судового реєстру, в середині грудня 2025 року правоохоронці отримали інформацію про підозрілу особу, яка зберігає зброю та вибухівку в Печерському районі столиці і готується до вчинення терористичного акту. В процесі перевірки цієї інформації, правоохоронці вийшли на Гончарова, який проводив зустрічі з двома знайомими в Києві та нібито запропонував їм вчинити злочин. 15 грудня 2025 року під час обшуку автомобіля марки “Lexus”, яким користувався Гончаров, була вилучена граната РГД-5. Незважаючи на його заперечення, що він не вчиняв злочину, а лише “знайшов згорток і передав його правоохоронним органам”, Гончарову було оголошено підозру в незаконному обігу боєприпасів. 17 грудня його помістили під варту з можливістю внесення застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів, що становить 242,2 тис. грн. Після арешту Гончарова на деякий час обмежили в контактах із зовнішнім світом у стінах столичного ІТТ Нацполіції. Адвокат підозрюваного стверджував, що Гончаров утримувався без засобів гігієни та змінної білизни, що могло бути формою катування. Проте вже 9 січня 2026 року, після внесення застави, Гончаров вийшов на волю. На момент підготовки цієї публікації не було відомостей про висунення офіційних претензій щодо його участі в підготовці терористичного акту. Судові матеріали також містять інформацію про його кримінальну діяльність, зокрема вирок 2009 року за вбивство, крадіжку та незаконний обіг зброї, за який він отримав 15 років позбавлення волі. Гончаров відбував покарання в Ладижинській виправній колонії №39, де на грудень 2020 року його досьє налічувало 61 стягнення. За регулярні порушення режиму він шість разів притягувався до дисциплінарної відповідальності. У квітні 2021 року йому було оголошено підозру в організації наркозбуту в колонії та поширенні злочинного впливу. Судові слухання щодо його справи тривають.

15 років ув’язнення за шпигунство в Україні: вирок агентці ФСБ

Суд ухвалив вирок агентці ФСБ, яка збирала інформацію про систему захисту адміністративних будівель Сил оборони в Києві. За державну зраду їй призначено 15 років позбавлення волі. Про це повідомила пресслужба Служби безпеки України. Зловмисницю затримали “на гарячому”. “На основі доказів, наданих кіберфахівцями та слідчими Служби безпеки, 15 років ув’язнення з конфіскацією майна отримала агентка ФСБ, яку СБУ викрила в Києві в серпні 2025 року. Співробітники СБУ затримали її під час розвідки біля однієї з військових частин Національної гвардії”, – зазначено в повідомленні. Як повідомили в Службі безпеки, зловмисниця планувала передати ворогу схему розташування контрольно-пропускних пунктів та службових паркувальних майданчиків навколо оборонного об’єкта. Розслідування також встановило, що вона збирала аналогічні дані про пункти базування столичних ТЦК. За інформацією слідства, завдання російської спецслужби виконувала завербована місцева фрілансерка, яка потрапила в поле зору ФСБ через знайомого з тимчасово окупованого Криму. Після збору та передачі розвідувальних даних агентка сподівалася на “евакуацію” до Росії через треті країни. Під час обшуків у неї було вилучено смартфон, який вона використовувала для зв’язку з російським куратором. Суд визнав агентку винною у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану.

Викриття проросійських агітаторів у Харкові та Черкащині

Служба безпеки України виявила двох інтернет-агітаторів Росії у Харкові та на Черкащині. Затримано осіб, які поширювали фейки російської пропаганди та виправдовували війну Кремля проти України. У Черкаській області був викритий колишній семінарист духовної семінарії УПЦ (МП), який розповсюджував прокремлівські публікації у Facebook. Цей фігурант є частиною близького оточення митрополита Черкаської єпархії УПЦ (МП), якому СБУ вже оголосила п’ять підозр. За матеріалами провадження, на своїй сторінці у соцмережі він заперечував повномасштабне вторгнення РФ на територію України, вихваляв збройні угруповання рашистів та виправдовував їхні злочини, зокрема проти цивільного населення України. У Харкові співробітники СБУ спільно з Державною прикордонною службою викрили продавчиню місцевого ринку, яка агітувала за підтримку кремлівського режиму. Задокументовано, як вона поширювала провокативний контент країни-агресора під час спілкування зі знайомими у месенджерах та під час особистих зустрічей. Також вона писала проросійські коментарі у соцмережах. Лінгвістичні експертизи, ініційовані Службою безпеки, підтвердили злочини обох фігурантів. Слідчі СБУ повідомили їм про підозру за частинами 2 та 3 статті 436-2 Кримінального кодексу України (виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України, глорифікація її учасників). Зловмисникам загрожує до восьми років ув’язнення з конфіскацією майна. Комплексні заходи проводили співробітники СБУ в Черкаській та Харківській областях під процесуальним керівництвом обласних прокуратур.