Архіви позначок: Польща

У Польщі оцінили ймовірність появи нової хвилі біженців з України через війну

Оприлюднено автором

У Польщі не виключають можливості нової хвилі біженців з України через триваючі бойові дії. Водночас голова Бюро національної безпеки Польщі Бартош Гродецький зазначає, що країна вже має досвід прийняття значної кількості українців, які були змушені залишити свої домівки через війну. Тому у разі повторення такого сценарію Варшава зможе задіяти механізми, які були напрацьовані після початку повномасштабного вторгнення Росії. Про це повідомляє «Європейська правда» з посиланням на заяву Бартоша Гродецького в ефірі RMF FM.

Питання можливої нової хвилі українських біженців стало однією з тем інтерв’ю з польським посадовцем. Гродецький нагадав, що у 2022 році Польща вже стикалася з безпрецедентним потоком людей, завдяки чому ключові механізми приймання та розміщення біженців пройшли перевірку в реальних умовах.

Посадовець підкреслив, що на даний момент нова хвиля переселенців розглядається лише як потенційний сценарій. Проте у разі його втілення польська сторона має готові плани та потрібні напрацювання.

«У разі, якщо така ситуація все-таки виникне – хоча це поки що залишається у сфері гіпотетичних міркувань – відповідні плани є, а ці процеси вже перевірені. Сподіваймося, що до такої ситуації не дійде», – заявив голова Бюро національної безпеки Польщі.

Чеські винищувачі Gripen патрулювали кордон Польщі через активність російських дронів

Оприлюднено автором

Чеські винищувачі JAS-39 Gripen були підняті в повітря за наказом НАТО через появу російських дронів на заході України. Як повідомили у Збройних силах Чехії, літаки вилетіли з бази в Пардубице для моніторингу повітряного простору поблизу східного кордону Польщі. У підсумку, активного втручання не знадобилося. Після того, як польські винищувачі змінили чеських колег, літаки Gripen успішно повернулися на місце дислокації.

Стрімкий вихід польського командування із Сейму через атаку безпілотника біля Ягодина

Оприлюднено автором

Під час засідання польського Сейму вище керівництво армії дізналося про удар російського дрона неподалік українського кордону в зоні Ягодина. Через виниклу небезпеку польська авіація піднялася в повітря, жителі прикордоння отримали термінові сповіщення, а в окремих навчальних закладах прикордонної зони провели евакуацію учнів. Про це інформує телеканал TVP Info. На парламентських відеокадрах помітно, як військові приймають термінові дані та покидають приміщення задля оперативного реагування. Подібні обставини вимагали миттєвої координації профільних структур заради захисту населення. Подія спричинила активні дискусії серед політичних та військових діячів через загрозу поблизу польських кордонів.

Реактивний безпілотник впав поблизу кордону з Польщею під час атаки

Оприлюднено автором

Під час чергового російського удару по західних регіонах України за чотири кілометри від українсько-польського кордону впав або був знешкоджений реактивний дрон. Цю інформацію оприлюднило видання RMF24, спираючись на заяви польського прем’єр-міністра Дональда Туска та речника Оперативного командування Збройних сил Польщі (DORSZ) підполковника Яцека Горишевського.

За інформацією Туска, інцидент стався поблизу українського пункту пропуску “Ягодин”, що межує з польським Дорогуськом. Прем’єр-міністр також акцентував увагу на надзвичайно сильній вибуховій хвилі.

У зв’язку з подією Польща підняла в небо винищувачі. Представники Оперативного командування Збройних сил Польщі пояснили, що гучний звук, який чули мешканці центральних районів країни, виник через перехід бойових літаків на надзвукову швидкість.

Для безпечної роботи авіації цивільні аеропорти в Любліні та Ряшеві тимчасово припинили приймати і відправляти рейси. Водночас мешканці прикордонних повітів Люблінського та Підкарпатського воєводств отримали термінові попередження про небезпеку. О 12:46 за місцевим часом польські військові завершили повітряну операцію, а через дві хвилини тривожні сповіщення для населення скасували. Підполковник Горишевський зазначив, що попередні дані систем спостереження вказують на те, що безпілотник вразив ціль або був знешкоджений за 4 кілометри від кордону, на території України.

Польські депутати ініціюють Марш незалежності у Львові 11 листопада

Оприлюднено автором

Понад 20 депутатів польського Сейму звернулися до прем’єр-міністра Дональда Туска з питанням про можливість організації 11 листопада у Львові маршу, присвяченого Дню незалежності Польщі. Ця ініціатива об’єднала представників кількох правих політичних сил Польщі, зокрема PiS, Konfederacja та інших правих угруповань. Свою пропозицію автори звернення пояснюють тим, що це свято, на їхню думку, стосується і тих поляків, які мешкають за кордоном. Раніше в польському уряді зазначали, що 11 листопада громадяни Польщі відзначають свято не тільки у Варшаві, а й в інших локаціях, де є польські громади. Наразі йдеться виключно про депутатську ініціативу, тоді як офіційна позиція польського уряду щодо проведення такого заходу у Львові має бути визначена окремо.

Словесна перепалка між Польщею та Росією на тлі заяв про гіпотетичну війну

Оприлюднено автором

Польща та Росія обмінялися різкими заявами щодо ймовірних наслідків потенційного збройного конфлікту між країнами. Міністр закордонних справ Польщі Сікорський під час візиту до Києва зазначив, що у разі нападу Росії та за умови активної протидії Варшава здобула б перемогу над РФ у досить короткі терміни завдяки значній перевазі у повітряних силах. За його словами, польська сторона мала б змогу знищити решту російських нафтопереробних заводів за шість тижнів. У відповідь помічник президента РФ Патрушев заявив, що у випадку війни Росія здатна знищити Польщу за 2–3 дні. Він підкреслив, що при вступі Польщі у воєнні дії проти Росії буде застосовано весь наявний арсенал сил і засобів, через що польська державність припинить існування за два-три дні. Крім того, раніше Лавров висловився про те, що у разі початку війни між РФ і Європою вона неминуче стане ядерною.

У Кремлі вибухнули погрозами на адресу Польщі на тлі заяви про швидке знищення російської інфраструктури

Оприлюднено автором

У російському керівництві різко відповіли на слова очільника польського зовнішньополітичного відомства Радослава Сікорського про потенціал Варшави завдати нищівного удару по об’єктах РФ у разі агресії. Зокрема, помічник президента Росії Микола Патрушев висловив думку, що польська сторона нібито не бере до уваги справжню міць російських військ. Згідно із заявою Патрушева, якщо між двома країнами спалахне військовий конфлікт, Польща нібито припинить своє існування всього за два-три дні. Так представник Кремля відреагував на попередні висловлювання міністра закордонних справ Польщі Сікорського. Раніше польський урядовець наголошував, що Варшава володіє серйозною перевагою у повітряному просторі, що дозволило б їй швидко пошкодити російську інфраструктуру у випадку нападу з боку Росії. Зокрема, Сікорський запевняв, що польська держава здатна вивести з ладу половину нафтопереробного сектору РФ приблизно за шість тижнів. У відповідь на це Патрушев звинуватив польського дипломата в недооцінці військового потенціалу російської держави.

Ризик «дружнього вогню»: польський командувач прокоментував ситуацію з українським МіГ-29 під час атаки РФ

Оприлюднено автором

Під час російської атаки, що відбулася 30 липня, військові Польщі здійснювали моніторинг ракет над українською територією, проте не зафіксували український винищувач МіГ-29, який виконував бойові завдання поблизу польського кордону. Представники Польщі зазначили, що за певних умов це могло призвести до «дружнього вогню». Про це повідомив командувач ЗС Польщі Новак. За його словами, у ході атаки польські військові стежили за російськими ракетами в повітряному просторі України. Водночас український літак МіГ-29 залишався непоміченим для польських сил. Новак підкреслив, що ситуація могла набути небезпечного характеру, якби український пілот через втрату пильності перетнув повітряний кордон Польщі. У такому сценарії, за словами командувача, виникла б загроза «дружнього вогню», оскільки польські військові могли помилково ідентифікувати український винищувач як ворожий об’єкт та завдати по ньому удару.

Нічна евакуація на польському кордоні: понад 600 людей вивели з пунктів пропуску через дрони РФ

Оприлюднено автором

На польсько-українському кордоні у пунктах пропуску «Дорогуськ» і «Гребенне» вночі провели евакуацію понад 600 громадян через ризик ударів російських безпілотників. Про це проінформували представники Надбужанського відділу Прикордонної служби Республіки Польща під час термінового засідання в Урядовому центрі безпеки Польщі, яке у форматі відеозв’язку очолив прем’єр-міністр Дональд Туск.

За даними відомства, починаючи з 14-ї години суботи, українська сторона періодично припиняла пропуск транспорту через загрозу ворожих БпЛА. Польська сторона також призупиняла оформлення на власних пропускних пунктах відповідно до оперативної обстановки.

Прикордонники зазначили, що Україна впродовж кількох днів попереджала про небезпеку атак російських дронів і просила тимчасово зупиняти роботу окремих пунктів. Зокрема, 10 вересня надійшло три подібні звернення щодо сполучення «Дорогуськ — Ягодин» і два щодо «Зосін — Устилуг». Протягом 11 вересня українські служби один раз просили призупинити оформлення на переході «Дорогуськ — Ягодин», а 12 вересня — двічі на тому ж напрямку та двічі на переході «Зосін — Устилуг». Представники польської прикордонної служби зауважили, що такі попередження почастішали після ударів РФ по українських прикордонних переходах біля Молдови.

Близько 4-ї години ранку в неділю російський дрон завдав удару по автозаправній станції приблизно за два кілометри від «Дорогуська». Вибухова хвиля була такою сильною, що у приміщенні Прикордонної служби затремтіли шибки. Після цього на переході негайно оголосили евакуацію. Було евакуйовано 25 прикордонників, 25 працівників митно-податкової адміністрації та понад 280 осіб, які перебували всередині пункту, включно з пасажирами п’яти автобусів. Персонал зайняв заздалегідь визначені укриття, а пасажирів та інших громадян вивели за межі території пункту.

У той же час польська сторона отримала дані про невідомий повітряний об’єкт, що прямував до пункту пропуску «Гребенне — Рава-Руська». Там також ухвалили рішення про евакуацію: понад 300 людей, зокрема понад 280 пасажирів, було виведено з території. Водночас 66 працівників Прикордонної служби та Митно-податкової адміністрації сховалися у спеціальних укриттях. Згодом, після консультацій із військовими, загроза безпосереднього удару по «Гребенному» не підтвердилася.

О 8:27 польські служби зафіксували черговий удар по запасній залізничній гілці на українській території. Згідно з даними від українських колег, безпілотник поцілив у локомотив вантажного поїзда, який складався з порожніх цистерн.

Як повідомили польські відомства, після попередніх інцидентів на кордоні розробили спеціальні алгоритми реагування на небезпеку атак БпЛА поблизу пропускних пунктів. Під час тривоги пасажирські автобуси виводять за межі зон пропуску, а працівників відправляють в укриття. Також наголошується на потребі зміцнити захист персоналу, який залишається на державній лінії, шляхом встановлення захисних конструкцій, що забезпечують безпеку та водночас дають можливість вести спостереження за кордоном.

Окрему увагу під час наради зосередили на транспорті з небезпечними вантажами, зокрема паливом. Через значні черги на кордоні такі автомобілі можуть становити додаткову загрозу в разі ударів. У неділю в зоні «Дорогуська» поліція та прикордонники розпочали відведення машин із небезпечними вантажами на безпечну відстань задля мінімізації ризиків для людей.

Динаміка міграції та її причини: чому українці залишають Польщу

Оприлюднено автором

З весни кількість громадян України зі статусом тимчасового захисту в Польщі зменшилася на понад 106 500 осіб. Згідно з урядовими даними, оприлюдненими 8 вересня, показник скоротився приблизно на 11%: якщо у квітні 2026 року було зареєстровано близько 974 500 біженців, то до початку вересня ця цифра впала до 868 000. Польські медіа припускали, що причиною відтоку є посилення ворожого ставлення. Проте самі українці та експерти запевняють, що головну роль відіграють бюрократичні перешкоди, а не вуличні конфлікти.

Богдан Концур, який є експертом з міграційних питань організації «Український дім» у Варшаві, пояснив Радіо Свобода, що березневі зміни до законодавства зобов’язали біженців чітко заявляти прикордонникам про намір оформити тимчасовий захист. За його словами, чимало людей дізнаються про це безпосередньо у відомствах, де їм повідомляють про реєстрацію в’їзду як звичайної туристичної поїздки. Багато хто з його підопічних стверджує, що на кордоні їй не ставили жодних додаткових запитань і вони не бачили попереджень про нові вимоги. При цьому закон забороняє українцям із туристичним в’їздом претендувати на тимчасовий захист.

Анна Собеська-Текень, речниця прикордонної служби Польщі, підтвердила цю правову норму в коментарі Радіо Свобода. Вона наголосила в електронному листі, що намір отримати захист слід чітко озвучити під час прикордонного контролю, інакше в’їзд оформлюється за стандартними умовами безвізу. Крім того, на початку вересня набрали чинності чергові нововведення, через які частину людей виключили з реєстру захисту через документи, використані під час перетину кордону.

На початковому етапі російського вторгнення у 2022 році чимало біженців отримали захист без дійсних закордонних паспортів, використовуючи ID-картки, внутрішні паспорти або свідоцтва про народження для дітей, а іноді й лише на підставі особистої заяви. Новий закон зобов’язав таких осіб підтвердити особу дійсним проїзним документом до 31 серпня. Особи, які не виконали цю вимогу, з 1 вересня втратили законне право на проживання, пов’язане зі статусом. За словами Концура, це торкнулося десятків тисяч українців, хоча згодом правила скоригували, давши постраждалим шість місяців на врегулювання ситуації. У прикордонній службі зазначили, що втрачений захист можна відновити після законного повторного в’їзду з чинним паспортом.

Водночас соцопитування свідчать про помітне погіршення ставлення польського суспільства до біженців. Якщо у 2022 році 94% поляків підтримували прийняття українців, то до липня 2026 року цей рівень впав до 42%, причому понад половина респондентів висловилися проти. Зростання негативу пов’язують із соціальними виплатами та обговоренням подій Волинської трагедії. Додаткове напруження виникло після червневого рішення президента України Володимира Зеленського перейменувати один із військових підрозділів на честь героїв УПА. У Польщі це викликало різку критику, зокрема з боку президента Кароля Навроцького, який нагадав про злочини УПА проти польського цивільного населення. В Україні ж цю силу розглядають як борців за незалежність у боротьбі проти сталінської та гітлерівської окупацій.

4 червня 2025 року Сейм Польщі затвердив закон про Національний день пам’яті жертв геноциду, здійсненого ОУН і УПА у 1939–1946 роках, зазначивши цифру понад 100 тисяч польських жертв. Українські історики називають цю кількість оціночною, спираючись на новіші документи польських дослідників про 15–19 тисяч загиблих поляків і 10–15 тисяч українців, а також на архівні дані про провокації НКВС.

Дослідниця Олена Бабакова, співавторка звіту 2026 року про мігрантів, зауважує, що антиукраїнські настрої активізувалися напередодні президентських виборів 2025 року. Водночас вона підкреслює, що скорочення кількості біженців зумовлене й переходом людей на інші типи легалізації. За її словами, поодинокі випадки ворожості не є вирішальним чинником для переїзду, адже після пережитого стресу та облаштування побуту в чужій країні більшість не наважується на нову еміграцію. Ті ж, хто все-таки виїжджає, зазвичай мають найбільше ресурсів для здійснення чергового переміщення.