Влада Німеччини розглядає масштабну програму посилення цивільної оборони, що оцінюється приблизно в 10 млрд євро. Про це повідомляє Bild.
За даними видання, кошти планується спрямувати на закупівлю техніки та транспорту для екстрених служб, створення великої кількості додаткових місць для лікарень та рятувальних структур, а також модернізацію критичної інфраструктури. Особлива увага приділяється підготовці системи укриттів. У Німеччині мають намір створити детальну карту бункерів та захисних споруд, доступних для населення у разі надзвичайних ситуацій або воєнного конфлікту.
Архіви позначок: Німеччина
Бундестаг зупинив закупівлю контейнерів для Бундесверу через стрибок вартості
Бюджетний комітет Бундестагу призупинив масштабну закупівлю Міністерства оборони Німеччини після різкого підвищення її вартості. Йдеться про постачання понад 900 дизельних контейнерів для Бундесверу, які планували використовувати, зокрема, для розміщення німецької бригади в Литві.
За даними депутатів, у 2021 році 153 контейнери коштували 21,8 млн євро, тоді як нову партію оцінили вже у 262,67 млн. У результаті вартість одного контейнера зросла зі 142 тисяч до 291 тисячі євро, тобто більш ніж удвічі. Водночас, як заявляють у парламенті, аналогічні рішення на ринку можуть коштувати близько 60 тисяч євро за одиницю.
Окреме невдоволення викликало те, що зі збільшенням обсягу закупівлі ціна не лише не знизилася, а навпаки суттєво зросла. У Бундестазі зажадали від Міноборони переглянути умови угоди та провести нові переговори з виробником. Депутати також наполягають на більш прозорих і конкурентних процедурах закупівель.
У військовому відомстві розраховували в перспективі придбати до 4 тисяч таких контейнерів на суму близько 1 млрд євро. Однак нинішній конфлікт навколо вартості вже називають показовою історією про слабку переговорну позицію Міноборони та неефективне використання бюджетних коштів.
Масштабне переозброєння без прозорого підсумку: у Німеччині не можуть відзвітувати за 47 тисяч оборонних контрактів
Після початку війни в Україні уряд Німеччини уклав близько 47 тисяч контрактів на закупівлю озброєнь на загальну суму 111 млрд євро. Таке масштабне переозброєння стало прямим наслідком оголошеного в лютому 2022 року канцлером Олафом Шольцом «поворотного моменту» (Zeitenwende), який передбачав різке посилення армії та створення спеціального фонду для Бундесверу.
Темпи укладання угод були безпрецедентними — в середньому понад 30 контрактів на день. Одночасно зростав і регулярний оборонний бюджет країни. Втім, за цими вражаючими показниками стоїть головна проблема: влада не дає чіткої відповіді, скільки з цих проєктів справді завершено та введено в експлуатацію. Запит депутатів із цього приводу Міноборони Німеччини фактично залишило без конкретики.
Критика звучить не лише з боку опозиції, а й усередині політичної системи. Депутат Бундестагу від Лівої партії Дітмар Бартш заявив, що відсутність прозорості на тлі таких масштабних витрат є тривожним сигналом. За його словами, уряд демонструє здатність швидко витрачати гроші, але не може відзвітувати про кінцевий результат.
Генерал Бундесверу оцінив провал стратегічних задумів Росії у війні проти України
Бригадний генерал Йоахім Кашке, який очолює спеціальний підрозділ з України в Міноборони ФРН, заявив, що Росія «безнадійно провалила» головні цілі війни в Україні. Під час розмови на Київському форумі з безпеки він наголосив, що Москва не виконала ані початкових, ані переглянутих стратегічних завдань у конфлікті з Україною.
За його словами, план блискавичного захоплення країни повністю провалився. Так само, як зазначив генерал, не приносять бажаного результату й спроби утримати окуповані райони та просунутися далі вглиб Донбасу.
Кашке підкреслив, що протистояння перейшло в етап затяжної війни на виснаження з величезними втратами для обох сторін. За його оцінкою, російська армія щодня втрачає до тисячі військовослужбовців, і ці втрати перевищують темпи поповнення сил. На його думку, за таких умов Москві не вдасться здобути стійку військову перевагу.
Окремо генерал зазначив, що досвід України став важливим поштовхом для військових нововведень у НАТО. Він звернув увагу на прогрес у сфері безпілотних технологій, зокрема дронів-перехоплювачів, які дають змогу зменшити залежність від дорогих комплексів ППО. Також, за його словами, активно розвиваються наземні безпілотники для логістики, евакуації та вогневої підтримки.
Німеччина готує кораблі до можливої місії в Ормузькій протоці
Німеччина спрямовує військові кораблі до Середземного моря, готуючи їх до ймовірного розгортання в Ормузькій протоці через зростання напруженості в регіоні. Про це міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус повідомив газеті Rheinische Post.
Він наголосив, що участь німецького флоту в операції можлива лише за двох умов: якщо в регіоні припиняться бойові дії та якщо Бундестаг надасть відповідний мандат.
“Передумовою для залучення німецького флоту в протоці Ормуз є перш за все припинення бойових дій. Зрештою, ми є одними з найбільших збройних сил у Європі і тому мусимо брати на себе відповідальність. Водночас ми усвідомлюємо, що не можемо перенапружувати свої можливості”, – зазначив Пісторіус.
За словами міністра, Німеччина має значний досвід у виявленні та розмінуванні мін. Саме ці можливості можуть бути задіяні для гарантування безпечного судноплавства в Ормузькій протоці.
Щоб прискорити можливе розгортання, частину підрозділів вирішили завчасно перемістити ближче до регіону. Зокрема, до Середземного моря планують направити мінний тральщик і судно управління та забезпечення.
“Ми перекинемо мінний тральщик до Середземного моря і надамо йому судно управління та забезпечення”, – заявив Пісторіус.
Також він повідомив, що для виконання завдань у районі Ормузької протоки Німеччина може тимчасово зменшити свою присутність в інших регіонах у координації з партнерами.
Мерц вимагає жорсткішого підходу до Ірану
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що міжнародний тиск на Іран необхідно посилити. За його оцінкою, Тегеран у переговорах просто «тягне час», а можливість досягнення угоди залишається віддаленою.
Мерц підкреслив, що перегляд питання санкцій можливий лише за виконання низки жорстких умов. Йдеться про забезпечення свободи судноплавства в Ормузькій протоці, припинення ядерної програми Ірану, а також відмову від погроз на адресу Ізраїлю та сусідніх держав регіону.
За словами канцлера, поточна ситуація навколо Ірану безпосередньо впливає на глобальну безпеку та енергетичні ринки. Він зазначив, що будь-які обмеження в Ормузькій протоці можуть спричинити різкі стрибки цін на нафту та дестабілізацію постачань.
Де в ЄС проживає найбільше українських чоловіків із тимчасовим захистом
Серед українських чоловіків віком від 18 до 64 років, які мають статус тимчасового захисту, найбільше людей перебуває в Німеччині — 312,2 тисячі. Далі у переліку йде Польща, де проживає 153,2 тисячі чоловіків з України, а третю позицію посідає Чехія з показником 129,3 тисячі.
Загалом за кордоном зі статусом тимчасового захисту перебуває 1 млн 42 тисячі українських чоловіків віком від 18 до 64 років. Про це повідомляє видання “Слово і діло”, яке також зібрало дані про інші держави, де громадяни України отримали такий статус.
На четвертому та п’ятому місцях розташувалися Румунія та Іспанія — 71,1 тисячі та 63,5 тисячі чоловіків відповідно. До першої десятки також увійшли Нідерланди, Словаччина, Ірландія, Норвегія (яка не є членом ЄС) та Болгарія. У цих країнах проживає від 24,9 до 35,8 тисячі українських чоловіків.
Як зазначає видання, станом на лютий поточного року у 27 країнах ЄС, за даними Eurostat, перебували близько 1 млн 42 тисяч українських чоловіків віком від 18 до 64 років. Це на 15,6% більше, ніж у лютому 2025 року.
Помітна кількість українських чоловіків також проживає в Бельгії, Австрії та Фінляндії — 22,4 тисячі, 20,7 тисячі та 20,1 тисячі відповідно. Крім того, у Швейцарії (не член ЄС), Швеції, Португалії, Данії, Франції, Італії, Литві, Латвії налічується від 10,3 до 16 тисяч чоловіків з України.
Статистика вказує на зростання кількості українських чоловіків за кордоном із лютого 2025 року — саме тоді послабили правила виїзду для певних категорій українців.
Автори публікації зазначають, що майже в усіх вищезгаданих країнах, окрім Франції та Латвії, кількість чоловіків з України, які отримали тимчасовий захист, зросла з лютого 2025-го до лютого 2026-го. Найменше зростання становило 4%, а найбільше — 45%.
Найменше українських чоловіків зі статусом тимчасового захисту проживає в Естонії, Угорщині, Греції, Хорватії, Кіпрі, Словенії, Люксембурзі, Мальті та Ліхтенштейні (не член ЄС).
Затримання на трасі А6: у Німеччині українця та латвійця підозрюють у шпигунстві
У Німеччині затримали громадянина України за підозрою у шпигунстві, повідомляє Die Zeit. За даними прокуратури, у 43-річного українця та 45-річного латвійця вилучили підозрілі предмети: підроблені документи, камери, дрон, GPS-трекери, рації, а також кілька мобільних телефонів і SIM-карт. Затримання відбулося 12 квітня на трасі А6 в Нойендеттельзау. Наразі обидва перебувають під вартою. За версією слідства, вони діяли за дорученням організації чи установи, що знаходиться за межами Німеччини.
Дефіцит авіапального: Lufthansa скасовує рейси
Німецька авіакомпанія Lufthansa планує скасувати 20 000 рейсів через дефіцит авіапального, повідомляє The Financial Times. Авіаперевізник призупинить короткі польоти з травня по жовтень та виключить збиткові маршрути з Мюнхена і Франкфурта. Кожного дня буде виконуватись приблизно на 120 рейсів менше. Експерти зазначають, що Європі вже у травні загрожує серйозний дефіцит авіаційного пального, якщо Ормузьку протоку не розблокують.
Військова сила та технології: новий погляд на безпеку
Компанія Palantir, яка співпрацює з Пентагоном, опублікувала в своєму акаунті в X основні ідеї з книги генерального директора Олександра Карпа «Технологічна Республіка». У цій книзі він виступає за запровадження загальної військової повинності в США, а також за мілітаризацію Німеччини та Японії. Автор критикує концепцію «м’якої сили» і підкреслює важливість активного розвитку штучного інтелекту як зброї, здатної замінити ядерне стримування. Карп зазначає, що епоха домінування Заходу через риторику та моральний вплив завершилася. На його думку, у XXI столітті справжня міць залежатиме від технологічного та військового переваги, особливо в сфері ШІ. Серед основних ідей книги — активна участь технологічної еліти в зміцненні оборони країни, відмова від концепцій «рівності всіх культур» та «порожнього плюралізму», а також критика культури скасування та надмірної уваги до особистого життя політиків, що, на думку авторів, відлякує кваліфікованих фахівців від роботи в державних структурах. Palantir також підтримує ідею відновлення військової сили Німеччини та Японії. Вони стверджують: «Післявоєнне кастрування Німеччини та Японії має бути скасовано. Демілітаризація Німеччини стала перегибом, за який Європа тепер платить високу ціну». Щодо Японії, то «аналогічна та вкрай театральна прихильність японському пацифізму, якщо її зберегти, також загрожує порушити баланс сил в Азії». Про загальну військову повинність сказано: «Національна військова служба має бути загальним обов’язком. Ми, як суспільство, маємо серйозно розглянути відмову від повністю добровільної армії та вести наступну війну тільки в тому випадку, якщо ризик і витрати розділить кожен».