Правоохоронці України спільно з Федеральним бюро розслідувань (ФБР) затримали на Закарпатті учасника міжнародного кіберзлочинного угруповання, який перебував у розшуку в Сполучених Штатах. Цей злочинець ошукав громадян та установи в Америці та Європі на понад 100 мільйонів доларів, а щоб уникнути покарання, він інсценував свою смерть та жив під чужим ім’ям. Про це повідомила Національна поліція. Зловмисник тривалий час переховувався від правосуддя, використовуючи фальшиві документи. Як працювала схема? Злочинець був частиною кібергрупи, яка діяла проти громадян та установ США та Європи. Учасники цієї злочинної мережі: – використовували шкідливе програмне забезпечення для отримання доступу до даних; – викрадали персональну та корпоративну інформацію у іноземних громадян та організацій; – вимагали гроші за нерозголошення або повернення даних; – загальна сума збитків перевищила 100 мільйонів доларів. Що відомо про затриманого? Щоб уникнути відповідальності, злочинець створив фіктивні документи про свою смерть, вигадуючи нову особистість та проживаючи в Україні за підробленими документами. Його затримали в Ужгороді, де він жив у будинку родичів під вигаданим ім’ям. Незаконно отримані кошти він легалізовував через купівлю дорогого майна. Крім того, він залучав до фінансових операцій своїх родичів, що свідчить про невідповідність між їхніми доходами та майном на десятки мільйонів гривень. Як діяла поліція? Правоохоронці виявили двох спільників, які допомагали у відмиванні коштів, а також провели десятки обшуків, під час яких вилучили: В результаті, злочинцю оголошено підозру за підроблення документів (ст. 358 КК України) та легалізацію злочинних доходів (ст. 209 КК України). Двоє його спільників також підозрюються у відмиванні коштів. Всі вони перебувають під вартою.
Архіви позначок: Нацполіція
Затримання Сергія Гончарова: терористичний акт у Києві
Сергій Гончаров, раніше судимий уродженець Шостки Сумської області, планував здійснити терористичний акт у Києві за завданням кримінального авторитета. Згідно з матеріалами судового реєстру, в середині грудня 2025 року правоохоронці отримали інформацію про підозрілу особу, яка зберігає зброю та вибухівку в Печерському районі столиці і готується до вчинення терористичного акту. В процесі перевірки цієї інформації, правоохоронці вийшли на Гончарова, який проводив зустрічі з двома знайомими в Києві та нібито запропонував їм вчинити злочин. 15 грудня 2025 року під час обшуку автомобіля марки “Lexus”, яким користувався Гончаров, була вилучена граната РГД-5. Незважаючи на його заперечення, що він не вчиняв злочину, а лише “знайшов згорток і передав його правоохоронним органам”, Гончарову було оголошено підозру в незаконному обігу боєприпасів. 17 грудня його помістили під варту з можливістю внесення застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів, що становить 242,2 тис. грн. Після арешту Гончарова на деякий час обмежили в контактах із зовнішнім світом у стінах столичного ІТТ Нацполіції. Адвокат підозрюваного стверджував, що Гончаров утримувався без засобів гігієни та змінної білизни, що могло бути формою катування. Проте вже 9 січня 2026 року, після внесення застави, Гончаров вийшов на волю. На момент підготовки цієї публікації не було відомостей про висунення офіційних претензій щодо його участі в підготовці терористичного акту. Судові матеріали також містять інформацію про його кримінальну діяльність, зокрема вирок 2009 року за вбивство, крадіжку та незаконний обіг зброї, за який він отримав 15 років позбавлення волі. Гончаров відбував покарання в Ладижинській виправній колонії №39, де на грудень 2020 року його досьє налічувало 61 стягнення. За регулярні порушення режиму він шість разів притягувався до дисциплінарної відповідальності. У квітні 2021 року йому було оголошено підозру в організації наркозбуту в колонії та поширенні злочинного впливу. Судові слухання щодо його справи тривають.
Атака на рятувальників: РФ вдарила по медикам та поліції під час надання допомоги в Оболоні
У ніч на 16 квітня 2026 року, під час інтенсивного обстрілу Києва, Російська Федерація використала тактику повторних атак на місця, де працюють екстрені служби. Внаслідок цього нападу постраждали екіпажі “швидкої допомоги” та поліції, які прибули до Оболонського району, щоб надати допомогу постраждалим. Балістична ракета, випущена окупантами, знищила автомобіль “швидкої”, поранивши медиків і трьох поліцейських. Про це повідомили в Головному управлінні Національної поліції Києва та на сайті Київської міської державної адміністрації. Екіпажі були обстріляні одразу після прибуття на виклик в Оболонському районі: вони почали надавати допомогу місцевим жителям, коли стався повторний удар балістичною ракетою. “Бригада екстреної медичної допомоги прибула на виклик, щоб рятувати життя людей. У цей момент відбулося повторне влучання – цілеспрямований удар по тих, хто вже допомагав постраждалим”, – зазначив керівник апарату КМДА Дмитро Загуменний. Автомобіль “швидкої” отримав серйозні пошкодження від уламків, і найближчим часом він навряд чи зможе виїхати на дорогу. Медичний персонал та водій отримали поранення середньої тяжкості. У Департаменті охорони здоров’я КМДА підтвердили, що постраждалих було госпіталізовано до столичних медичних закладів. Сам автомобіль “швидкої” зазнав повного знищення: розбите лобове скло, відсутні вікна на бічних і задніх дверях, деформований кузов, пошкоджені кріплення дверей медичного відсіку та кабіни водія, зруйнована внутрішня обшивка салону, а система електроживлення вийшла з ладу. Медичне обладнання також зазнало серйозних пошкоджень. Той самий удар поранив поліцейського спецпризначенця з полку поліції №1. У поліції Києва уточнили, що він разом із двома колегами прибув на місце ракетного удару в Оболонському районі, щоб разом із медиками надати допомогу постраждалим. За кілька хвилин обстріл повторився — саме тоді, коли на місці працювали екстрені служби. “Від удару балістикою один із правоохоронців отримав осколкове поранення ноги. Побратими наклали постраждалому турнікет, а оскільки службовий автомобіль був пошкоджений, поліцейські звернулися по допомогу до перехожого, який на власному авто відвіз пораненого до лікарні”, – повідомили в поліції. Наразі постраждалий перебуває в лікарні після складної операції. Двоє інших спецпризначенців були госпіталізовані з контузіями.
Нетвереза водійка в Ужгороді протаранила патрульне авто
Ужгород, 13 квітня. Нетвереза водійка на автомобілі Mercedes, намагаючись уникнути зупинки, в’їхала в службовий автомобіль патрульної поліції. Інцидент стався на вулиці Карпатської України, коли екіпаж патрульних помітив автомобіль, що перебував в орієнтуванні, і подав водійці сигнал зупинитися. Водійка проігнорувала сигнал і продовжила рух. Поліцейські згодом заблокували автомобіль на перехресті вулиць Карпатської України та Блистіва, де під час спроби втекти жінка зачепила службовий автомобіль. Під час спілкування з патрульними у водійки були виявлені явні ознаки алкогольного сп’яніння, зокрема порушена координація рухів та запах алкоголю. Вона відмовилася проходити огляд на стан сп’яніння на місці. На порушницю склали адміністративні матеріали за кількома статтями: за керування транспортом у стані сп’яніння (ч. 1 ст. 130 КУпАП), за невиконання вимоги про зупинку (ч. 1 ст. 122-2 КУпАП) та за порушення правил дорожнього руху, що призвело до ДТП (ст. 124 КУпАП). Патрульна поліція закликає водіїв не сідати за кермо у стані сп’яніння та дотримуватися правил дорожнього руху.
Фінансові звіти Сергія Безпалька: декларація за 2025 рік
Сергій Безпалько, керівник Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, опублікував свою декларацію за 2025 рік. У документі зазначено, що він орендує квартиру в Івано-Франківську, а також вказані його заробітна плата, банківські відсотки та фінансові активи сім’ї. Протягом року посадовець задекларував 1,3 мільйона гривень доходу від зарплати та 68,6 тисяч гривень від банківських відсотків. Його дружина вказала доходи в розмірі 6,5 мільйона гривень від підприємницької діяльності. Серед активів Сергія Безпалька є 31 тисяча доларів та 41 тисяча євро готівкою, а також 500,9 тисяч гривень на рахунку та 16 190 доларів на банківському рахунку. Декларація дружини містить 131 тисячу доларів, 50 тисяч євро, 490 тисяч гривень готівкою, а також кошти на банківських рахунках. У декларації не вказано жодних транспортних засобів, цінного рухомого майна, корпоративних прав або цінних паперів.
Передача частини мобілізаційних функцій поліції: нові пропозиції Міноборони
Міністерство оборони планує делегувати поліції певні функції, які наразі виконує ТЦК. Цю інформацію підтвердив секретар оборонного комітету Роман Костенко. Він ознайомився з документом, що містить пропозиції від Михаїла Федорова. За його словами, у документі не передбачено жодних «глобальних реформ», а лише «окремі зміни, спрямовані на покращення сприйняття поточних процесів». Костенко також зазначив, що реалізація цих пропозицій вимагатиме внесення змін до кількох законодавчих актів з боку Ради.
Втрата друга: пам’ять про Костянтина Бушуєва
Костянтин Бушуєв, ексзаступник голови Національної поліції України, помер після тяжкої хвороби. Про цю сумну новину повідомив у Facebook посол України у Великій Британії Валерій Залужний. Він висловив свої співчуття, зазначивши: “Важко, коли йдуть ті, хто завжди був поруч, був опорою. Дякую за справжню дружбу. Дякую за надію і за службу. Легких хмаринок, Костю”. Костянтин Бушуєв присвятив багато років службі в органах внутрішніх справ України, займаючи різні посади, зокрема в Головному штабі МВС України та управлінні транспортної міліції. Він також брав участь в антитерористичній операції на сході України, виконуючи бойові завдання у складі зведених сил МВС України у 2015 році. Після відставки голови Нацполіції у 2016 році, Костянтин Бушуєв був одним із ключових кандидатів на цю посаду, але згодом став заступником голови Нацполіції Сергія Князєва. З грудня 2015 року він працював на цій посаді, а в серпні 2019 року пішов у відставку. У жовтні 2019 року Костянтина Бушуєва призначили заступником гендиректора з безпеки в держконцерні «Укроборонпром». Інформація про дату та місце прощання поки що не оприлюднена.
Повернення Юрія Бахмата до «Київзеленбуду»: нові деталі справи
Юрій Бахмат, генеральний директор КО «Київзеленбуд», який раніше був затриманий у справі про ймовірні «відкати», може відновити виконання своїх обов’язків після зміни запобіжного заходу. У комунальному об’єднанні ситуацію не коментують, але джерела повідомляють про зміну запобіжного заходу. Як стало відомо, журналіст звернувся до приймальні КО «Київзеленбуд» з проханням організувати коментар керівника підприємства або надати інформацію щодо його статусу. У відповідь приймальня повідомила, що керівник відсутній, і порадила звертатися до прессекретаря. Прессекретарка підприємства відмовилася коментувати ситуацію довкола керівництва комунального об’єднання, зазначивши: «Ми не коментуємо цю ситуацію». Журналісти також намагалися зв’язатися з Юрієм Бахматом для отримання коментаря щодо його подальшої роботи в «Київзеленбуд», але відповіді не отримали. За інформацією джерел, Юрій Бахмат мав вийти на роботу 3 квітня, оскільки йому змінили запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на нічний, що потенційно дозволяє повернення до виконання посадових обов’язків. Офіційного підтвердження його поновлення чи звільнення з посади наразі немає, проте формально він залишається генеральним директором КО «Київзеленбуд». Тимчасові обов’язки керівника підприємства виконує Ольга Манько, яка раніше керувала КП по утриманню зелених насаджень Подільського району. Вона вступила на посаду після затримання Юрія Бахмата, який очолював «Київзеленбуд» з 19 жовтня 2023 року. Питання фактичного управління підприємством залишається відкритим. У березні 2025 року правоохоронці заявили про викриття ймовірної злочинної організації в КО «Київзеленбуд», до якої входили керівник підприємства, його перший заступник та інші посадовці. За процесуального керівництва Київської міської прокуратури шістьом особам було повідомлено про підозру за участь у злочинній організації та одержання неправомірної вигоди. Слідство встановило, що посадовці налагодили схему отримання коштів від підрядників комунального об’єднання у вигляді так званих «відкатів» у розмірі 15% від суми укладених договорів. Лише за лютий 2025 року зафіксовано кілька випадків отримання неправомірної вигоди на загальну суму понад 3 млн гривень. Загалом, за оцінками слідства, учасники схеми планували отримати щонайменше 25 млн гривень. Кошти передавалися після підписання актів виконаних робіт, а також як «плата» за можливість подальшої участі у тендерах «Київзеленбуду». У межах кримінального провадження правоохоронці провели обшуки, під час яких вилучили документацію, електронну техніку та частину грошових коштів, які, за версією слідства, призначалися для розподілу між учасниками схеми. Генерального директора, його першого заступника та ще одного посадовця затримали, а Печерський районний суд Києва обрав їм запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. Розмір застави для окремих фігурантів становив 51,4 млн гривень. Столичний міський голова висловлював намір звільнити підозрюваних посадовців. Досудове розслідування проводить територіальне управління Державного бюро розслідувань у місті Києві за оперативного супроводу Нацполіції.
Ситуація з затриманням чоловіка у Дніпрі
У Дніпрі перехожі намагалися втрутитися в затримання чоловіка, якого патрульні збиралися відвезти до військкомату. Сьогодні вдень патрульні зупинили автомобіль через порушення правил дорожнього руху. Під час перевірки з’ясувалося, що водій не дотримувався правил військового обліку. Чоловік погодився їхати до військкомату, але по дорозі до службового автомобіля почав тікати. Поліцейські швидко наздогнали та затримали його. У цей час перехожі намагалися втрутитися в ситуацію. Одна з жінок бризнула газом в обличчя поліцейському, на що він відповів аналогічним чином. Врешті-решт, чоловіка відвезли до військкомату.
Затримання юристів у Києві за вимагання хабаря
Головне управління Національної поліції в Київській області проводить розслідування у справі про вимагання та отримання неправомірної вигоди за вплив на суддю. Як повідомляє «Судовий репортер», це стало відомо з ухвали від 26 березня. Рік тому, у березні 2025 року, Державне бюро розслідувань викрило поліцейського з кадрового підрозділу Департаменту поліції особливого призначення «Обʼєднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють». Поліцейського звинуватили у незакінченому замаху на незаконне переправлення особи через державний кордон. За 6 тисяч доларів США чоловік обіцяв провести через кордон до Молдови поза пунктами пропуску. У цьому задумі, ймовірно, брали участь двоє військовослужбовців, які мали доставити клієнта до місця, де можна нелегально перейти кордон. Однак план зірвався, оскільки провідника затримали. Після передачі матеріалів щодо поліцейського до Шевченківського суду Києва двоє осіб, за версією слідства, запропонували за 24 тисячі доларів вплинути на суддю. Жінка висловлювала обвинуваченому вимогу та визначала розмір неправомірної вигоди, а чоловік створював уявлення про реальний вплив на суд та можливість уникнення кримінальної відповідальності, даючи вказівки спільниці. За даними слідства, 31 жовтня 2025 року в кавʼярні обвинувачений передав співрозмовниці 1 тисячу доларів. 10 березня 2026 року під час зустрічі з обвинуваченим чоловік та жінка, нібито, пояснили механізм дій, спрямованих на винесення виправдувального вироку суддею. 24 березня жінка отримала від обвинуваченого ще 23 тисячі доларів. У результаті контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту чоловік та жінка були затримані. На підставі ухвали слідчого судді було проведено обшук в автомобілі, яким користувався чоловік, що, нібито, мав вплинути на суддю. Імовірно, йдеться про адвоката та юриста. З автомобіля вилучили примірники судових рішень по інших справах, адвокатські запити, клопотання про укладання угоди про визнання винуватості по іншому кримінальному провадженню, договори дарування нерухомості, довіреність та інші документи. Ці речі арештували, оскільки власникові авто було повідомлено про підозру. Наразі підозрюваним інкримінують, що вони за попередньою змовою групою осіб отримали неправомірну вигоду за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, в поєднанні з вимаганням такої вигоди (за ч.2 ст.28, ч.3 ст.369-2 КК).