У Дніпрі затримали організатора схеми незаконного переправлення чоловіків за кордон

У Дніпрі правоохоронці викрили схему незаконного виїзду за межі України. Операцію провели військовослужбовці Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України разом із працівниками Національної поліції під процесуальним керівництвом Західної окружної прокуратури міста Дніпра.

За інформацією Держприкордонслужби, організатор незаконної діяльності пропонував свої послуги за 10 тисяч доларів. Згідно з даними слідства, під час зустрічі з потенційним клієнтом зловмисник надав інструкції та пообіцяв особисто супроводити його до Закарпатської області для подальшого незаконного перетину кордону.

Чоловік запевняв, що володіє зв’язками, які дозволяють безперешкодно долати блокпости та отримувати дані про маршрути прикордонних нарядів. Його затримали безпосередньо під час отримання грошей. Наразі розглядається питання про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Слідчі дії тривають для з’ясування всіх обставин справи та пошуку можливих спільників.

ВАКС переглянув розмір застави для Володимира Федоровського у справі про розкрадання коштів Нацгвардії

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив рішення про зменшення суми застави для колишнього начальника Центральної бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України Володимира Федоровського. Відповідно до рішення від 11 вересня, розмір застави був знижений з 23,3 млн грн до 20 млн грн.

Раніше суд обрав для Федоровського запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у 29,95 млн грн. Згодом Апеляційна палата ВАКС зменшила цю суму до 23,29 млн грн, після чого захист подав клопотання про подальший перегляд запобіжного заходу.

Справа стосується розкрадання понад 150 млн грн коштів Національної гвардії, у чому підозрюють вісьмох осіб. За даними НАБУ та САП, у 2024 році під час закупівлі нерухомості для зберігання продовольства посадовці залучили підприємців, які перепродали об’єкт Нацгвардії за ціною, завищеною на 143 млн грн. До звітів оцінювачі нібито вносили заздалегідь визначену завищену вартість майна.

Крім того, слідство інкримінує учасникам схеми заволодіння ще 7 млн грн під час закупівель автомобільних шин та сонячних електростанцій. Отримані кошти, за версією слідства, були використані для придбання елітних автомобілів (Mercedes-Benz AMG GLE, Toyota Land Cruiser 300, Audi Q8), земельних ділянок під Києвом, квартири в Києві площею понад 130 кв. м та апартаментів у Буковелі вартістю понад 300 тис. доларів.

Верховний Суд поставив крапку у справі екссудді Леонова: 11 років ув’язнення за хабарництво

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду ухвалив остаточне рішення у справі колишнього судді Бабушкінського районного суду міста Дніпра Андрія Леонова. Згідно з вердиктом, він засуджений до 11 років позбавлення волі. Додатковими покараннями стали конфіскація майна та заборона обіймати посаду судді протягом 3 років.

За даними слідства, Андрій Леонов вимагав 30 тисяч доларів США за винесення певних рішень у межах кримінального провадження, що стосувалося фермерського господарства «Дар». Екссуддя встиг отримати першу частину хабаря у розмірі 15 тисяч доларів.

Нагадаємо, що у березні 2023 року Вищий антикорупційний суд визнав Леонова винним. У листопаді того ж року Апеляційна палата ВАКС підтвердила цей вирок. Після розгляду справи Касаційним кримінальним судом Верховного Суду рішення набуло законної сили.

НАЗК перевіряє декларацію мера Ківерців Олександра Ковальчука через приховану нерухомість

Національне агентство з питань запобігання корупції розпочало повну перевірку декларації міського голови Ківерців Олександра Ковальчука за 2025 рік. Рішення було прийнято на основі звернення активістів, які спиралися на результати розслідування «Сили правди».

У поданій декларації Олександр Ковальчук не зазначив жодного об’єкта нерухомості, яким би він володів чи користувався. Згідно з документом, дохід мера за 2025 рік склав 930 тисяч гривень заробітної плати, а його дружина задекларувала 2,32 мільйона гривень доходу від підприємницької діяльності.

Проте журналісти виявили, що родина Ковальчуків проживає у двоповерховому будинку в селі Жабка. На території домоволодіння розташовані басейн, сад, гараж та господарські споруди. Офіційно нерухомість оформлена на 69-річну матір посадовця Оксану Ковальчук, яка раніше працювала вчителькою. Також на неї зареєстрований автомобіль Toyota Land Cruiser 2012 року випуску, придбаний у 2024 році.

Тепер НАЗК має встановити, чи мав Олександр Ковальчук обов’язок вказувати у своїй декларації факт користування цим майном.

Скандал у податковій: чому затримання на Тернопільщині викрило системні проблеми ДПС

Детективи НАБУ здійснили затримання заступниці керівника податкової служби у Тернопільській області. Слідство підозрює посадовицю у вимаганні хабаря за легальне повернення ПДВ підприємцям. На тлі цієї події журналіст Євген Плінський виступив із заявою про глибоку корупційну кризу в Державній податковій службі та закликав ретельно перевірити роботу відомства за останній дворічний період. Згідно з даними розслідувача, робота ДПС під керівництвом Лесі Карнаух упродовж останніх двох років уникала уваги правоохоронних органів, незважаючи на численні скарги бізнесу на вимагання та діяльність конвертаційних центрів. Плінський пов’язує такий імунітет із політичною підтримкою з боку ексгенерального прокурора Руслана Кравченка, якому, за його словами, підпорядковувалося відомство. Крім того, очільник колишнього нагляду нібито мав квоти на призначення заступників Карнаух. Журналіст зазначає, що після зникнення цього політичного «кришування» ситуація стрімко змінилася: прем’єр-міністр Сергій Корецький звільнив Карнаух, а правоохоронці почали відкрито інформувати про зловживання в податковій. Зокрема, НАБУ викрило схему на Тернопільщині, де за законне відшкодування ПДВ вимагали відсоток у розмірі 11,5% від загальної суми. Під час одержання коштів із частини повернення у 14,6 млн грн силовики затримали заступницю начальника обласної податкової Марію Мельник, чиє ім’я Плінський навів із посиланням на колегу Тараса Середича. Плінський акцентує увагу саме на високому розмірі відсотка, що, на його переконання, вказує на масштабну систему, яка виходить далеко за межі одного регіону. ПДВ, на думку журналіста, є не лише базовим бюджетоутворюючим податком, а й головним корупційним механізмом податкової системи, а збір подібних коштів на рівні регіонів може свідчити про централізований розподіл у Києві. Окремо розслідувач критикує урядову ініціативу підняти ставку ПДВ до 21%, попереджаючи, що подібні побори зроблять такі схеми ще дорожчими для підприємців, а в результаті тягар ляже на плечі кінцевих споживачів. Він також застерігає, що потенційне створення фонду для підтримки постраждалого від війни бізнесу може породити нові ризики — від вимагання откатів до оцінки лояльності підприємців до влади. На думку Плінського, ДПС залишається головним корупційним осередком держави, де змінюються лише фінансові куратори, тоді як сама схема функціонування не змінюється. Він запитує, чи наважиться НАБУ провести глибоку перевірку діяльності служби за попередні два роки, запевняючи, що проваджень відкрито багато і докази зібрано, проте раніше існувала заборона на їхній розгляд. У цьому контексті журналіст процитував фрагмент аналітичної довідки силовиків щодо схеми нелегального виготовлення пального. У документі йдеться про систематичне уникнення сплати акцизу під виглядом випуску біоетанолу, хоча фактично здійснювалося незаконне виробництво етилового спирту. Його продавали без податкового контролю за нульовою акцизною ставкою з подальшою легалізацією через фіктивну переробку. Згідно з текстом довідки, ці незаконні операції покривалися посадовцями ДПС, зокрема директором Департаменту контролю за підакцизними товарами Х.Г. Боженко за згодою в.о. голови Л.А. Карнаух. У період з 1 січня 2025 року до 1 березня 2026 року обсяг таких операцій досяг 17,68 млн літрів, а збитки державного бюджету перевищили 3,5 млрд грн, у чому автори документа вбачають ознаки організованого злочину. Проте, як зазначає Плінський, акцизний департамент і досі контролюється так званою «групою Монако», представники якої дистанційно заробляють на цих схемах. Експерт наголошує, що в умовах війни йдеться про колосальні ресурси, нагадуючи, що щоденні потреби України на оборону становлять $190 млн. Він переконаний, що безкорислива зміна підходів у ДПС не дозволить заповнити бюджет навіть через нові податки на посилки чи доходи від OnlyFans. За оцінками журналіста, тіньова корупційна частка економіки становить 30%, і саме там приховані найбільші резерви для фінансування держави.

Мільярдні витрати на оборонні тендери: як Міноборону та АОЗ звинувачують у зв’язках із картелем Мітрохіна

В умовах повномасштабної війни, коли держава постійно потребує сучасного озброєння та спорядження, значні суми з оборонного кошторису могли витрачатися через процедури з ознаками обмеження конкуренції. Особливу увагу привертають контракти на суму 1,277 мільярда гривень, пов’язані з підприємствами Мітрохіна.

Попри постійні дискусії про нестачу військової техніки та засобів ППО, проблема можливих зловживань на тендерах висвітлюється рідше. Згідно з наявними даними, впродовж війни Мітрохін сформував мережу з 11 організацій, залучених до оборонних закупівель. Зокрема, лише компанія МІК за 2024 рік задекларувала 3,7 мільярда гривень чистого доходу. Серед інших осіб, яких пов’язані з цією структурою, згадуються Євтушенко, Плєхов та Дангадзе.

Показовим прикладом є тендер на придбання зимових курток. Участь брали шість учасників, проте під час торгів жоден із них не знижував ціну. Чотири заявки майже дорівнювали очікуваній сумі у 122 мільйони гривень, а різниця між ними становила всього 3 214 гривень. Найнижчу вартість запропонував «ПАКОПТТОРГ», але 7 січня його заявку відхилили через відсутність гарантії, а вже на наступний день переможцем обрали МІК.

Згодом Антимонопольний комітет України виявив низку збігів між МІК та «ПАКОПТТОРГ». Зокрема, компанії виходили в аукціонний модуль з однієї IP-адреси, користувалися послугами банку «Кредит Дніпро», а також однакових інтернет-провайдерів — «ТЕЛЗА», «К-ЛІНК» та «ТВОПТИМУМ». Окрім того, в іншій процедурі «ПАКОПТТОРГ» подав пропозицію, яка перевищувала ціну лідера рівно на 10 гривень. Хоча 14 січня торги скасували через порушення, вже 17 січня з МІК підписали угоду майже на 122 мільйони гривень. Різниця між мінімальною ціновою пропозицією та остаточною вартістю договору склала 12,2 мільйона гривень.

Аналогічні питання виникли під час закупівлі 126 екскаваторів JCB 3CX. Вигідніші пропозиції щодо техніки Bobcat (близько 403 млн грн) та Caterpillar (близько 470 млн грн) відхилили, оскільки замовник вимагав виключно бренд JCB. У підсумку компанія «Констракшн Машинері» виграла контракт на 477,54 мільйона гривень на поставку всіх 126 одиниць протягом п’яти місяців єдиним лотом.

Ще 280,4 мільйона гривень спрямували на автопаливозаправники для підприємства «Торговий дім Техкомплект». Тендерна документація містила десятки детальних вимог: від параметрів шасі до насосного устаткування й сервісу. Формально замовник допускав еквіваленти, проте вони мали відповідати абсолютно всім критеріям одночасно, що, на думку авторів скарги, обмежувало інших виробників.

Крім того, закупівля універсальних польових тентів на 74,97 мільйона гривень для компанії «ЕКВІПТОРГ» також супроводжувалася умовами, які могли звузити конкурентне середовище на користь конкретного учасника. Такі фірми, як «ЕКВІПТОРГ», «Констракшн Машинері», «Торговий дім Техкомплект», «ТОП-ТЕКС» та «ТС Трейд Україна», фігурують у переліку суб’єктів, чиї дії перевіряються на наявність антиконкурентних узгоджених заходів. Сукупна вартість угод за цими процедурами досягає 1,277 мільярда гривень.

Йдеться про цілу низку контрактів зі схожими ознаками: специфічними критеріями відбору, відхиленням дешевших варіантів, мінімальною конкуренцією та масштабними бюджетами. Ситуація набула подальшого розвитку: за поданою скаргою Вищий антикорупційний суд постановою від 12 серпня 2026 року зобов’язав Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру відкрити досудове розслідування.

Водночас ініціатори звернень зазначають, що Мітрохін продовжує брати участь в оборонних закупівлях, а нові тендери можуть проводитися за схожими сценаріями. Попри направлення близько десятка інформаційних запитів до правоохоронних та контролюючих інстанцій, ДП «Агенція оборонних закупівель» та Міноборони часто відповідають, що не володіють необхідною інформацією, замість розривання сумнівних угод.

У воєнний час держава потребує максимальної ефективності кожного бюджетного ресурсу для забезпечення армії. Будь-які прояви привілеїв для окремих підрядників потребують ретельної перевірки правоохоронними структурами, тоді як остаточну винність конкретних осіб може визначити виключно суд.

Ймовірне майно Руслана Кравченка в ОАЕ: деталі розслідування

Відсторонений генеральний прокурор Руслан Кравченко після виїзду за кордон може перебувати в одній із країн ЄС або в Об’єднаних Арабських Еміратах. Про це повідомив журналіст «Української правди» Михайло Ткач. Згідно з даними джерел видання, зокрема серед представників бізнесових кіл, існує ймовірність, що Кравченко, його родина або пов’язані з ними особи володіють апартаментами в Дубаї. Михайло Ткач наголосив на необхідності ретельної перевірки цієї інформації. Зокрема, важливо з’ясувати факт наявності такої нерухомості та встановити її власників. Журналіст також припустив, що об’єкт міг бути отриманий як подарунок від певної неформальної бізнесової групи.

Штраф для депутата Станіслава Тизуня через недостовірні дані в декларації на майже 15 мільйонів гривень

На Вінниччині суд визнав винним та оштрафував Станіслава Тизуня, який є депутатом Калинівської райради від партії «Батьківщина», через надання неправдивих даних у декларації на суму 14,2 млн гривень. Згідно з матеріалами, дружина народного обранця придбала та продала автомобіль Mercedes AMG G 63 приблизно за 12 млн грн усього за місяць, хоча за період у 26 років її легальний заробіток становив лише 496 тис. грн. Перевірка НАЗК виявила розбіжності на 14 млн 173 тис. грн, що перевищує 2500 прожиткових мінімумів на час подання документа. Відомство вбачає у цьому ознаки кримінального злочину за ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу України про декларування недостовірної інформації, хоча ознак незаконного збагачення або необґрунтованих активів зафіксовано не було.

Найбільша розбіжність стосується володіння корпоративними правами. Депутат не задекларував 61% частки у статутному капіталі ТОВ «Виробнича фірма „ДОМ“» (код 33109080) вартістю 7,3 млн грн, а також не вказав себе кінцевим бенефіціаром. Свою позицію він аргументував тим, що компанія не веде господарської діяльності, документація відсутня, а внески до капіталу не здійснювалися. Національне агентство з питань запобігання корупції відкинуло такі виправдання, оскільки в Єдиному держреєстрі відсутні дані про ліквідацію юридичної особи, а підтриманий Тизунем протокол зборів учасників зупинив закриття та відновив звичну роботу фірми. Регулятор наголосив, що володіння часткою підлягає декларуванню незалежно від фактичного внесення коштів.

Другим суттєвим аспектом стали незадекларовані доходи. Протягом серпня 2024 року через комісіонера ТОВ «Любовський» депутат реалізував Porsche Taycan випуску 2019 року за 2,98 млн грн, проте ці кошти у звітності відсутні. Свій пропуск він пояснив неуважністю та неправильним розумінням правил через те, що наприкінці року машина вже належала іншій особі. Водночас НАЗК задокументувало договір комісії, відповідний акт та угоду купівлі-продажу. Окрім цього, дивіденди від ТОВ «Моноліт», де Тизунь виступає засновником і керівником, були заявлені у розмірі 27,44 млн грн, тоді як податковий реєстр зафіксував фактичну виплату 26 млн 544 тис. грн, через що різниця склала 901 тис. грн.

Супруга депутата Світлана Єндзік працевлаштована в тому ж ТОВ «Моноліт». Її заробітну плату у розмірі 94,5 тис. грн обранець не вписав до декларації, попри те, що сам ставить підписи на фінансовій звітності підприємства. Окрему увагу привернула ситуація з позашляховиком Mercedes-Benz AMG G 63 2024 року випуску. 26 жовтня 2024 року дружина придбала транспортний засіб за 11,56 млн грн, а вже за півтора тижня, 6–7 листопада, через компанію ТОВ «СА Драйв» авто продали майже за 12 млн грн, причому на акті є її власний підпис про отримання коштів, які також не відображені у звіті.

Аналіз офіційних доходів пані Єндзік з 1998 по 2024 рік показав суму 496 тис. грн до сплати податків. Раніше продажів нерухомості, транспортних засобів чи корпоративних прав за нею не числилося, а заощаджень у минулих деклараціях не було. Законних джерел для придбання машини за 11,6 млн грн перевірка не виявила. Разом із тим, НАЗК не знайшло доказів того, що депутат володів інформацією саме про прибуток від продажу, зазначивши у довідці, що купівля могла відбутися за сімейні заощадження, хоча перевірити це не вдалося.

Окрім цього, не було показано легковий автомобіль, який перебуває у власності Тизуня з 4 квітня 2014 року. Ринкова вартість транспортного засобу на момент придбання, згідно з експертизою Київського НДІ судових експертиз, становить 251 тис. грн. Депутат запевняв, що машина давно експлуатується іншою людиною, проте НАЗК виявило договір автострахування від 4 березня 2024 року, оформлений самим власником.

Серед фінансових зобов’язань відсутній борг у розмірі 1,66 млн грн перед підконтрольним ТОВ «Моноліт», який виник за угодою поворотної фінансової допомоги від 5 серпня 2023 року. Згідно з оборотно-сальдовою відомістю, депутат регулярно брав та повертав кошти: загалом він отримав 20,4 млн, повернув 21,9 млн, а наприкінці 2024 року заборгованість становила 1,66 млн грн. Також не вказані витрати на суму 794 тис. грн за купівлю п’яти земельних наділів протягом 2024 року вартістю від 154,5 до 171,8 тис. грн кожна, а також 34,5 тис. грн на банківських рахунках в Укргазбанку. Додаткові додатки фіксують розбіжності щодо сільськогосподарської техніки: дат придбання, років випуску та назв тракторів Case, комбайна Matrot, розкидачів і обприскувача Hardi.

Свої дії Станіслав Тизунь пояснював великим обсягом інформації, людськими помилками та тим фактом, що частина відомостей і так міститься у відкритих державних реєстрах. Проте НАЗК ці доводи відхилило. У результаті Калинівський районний суд визнав депутата винним і призначив йому покарання у вигляді штрафу розміром 85 тис. грн із забороною обіймати певні посади строком на один рік.

Секрети гучних назв операцій НАБУ та САП: чому їх так називають

Останнім часом гучні кодові найменування спецоперацій НАБУ та САП, серед яких «Мідаas», «Форрест Гамп», «Феміда» та «Карфаген», привертають до себе чималу увагу. Вибір таких псевдонімів зумовлений різними чинами — від забезпечення суворої таємності розслідувань до прагнення зацікавити громадськість. Про це повідомили політолог Олег Саакян та Ярослав Юрчишин, який обіймає посаду першого заступника голови парламентського комітету, що опікується питанням антикорупційної політики.

Зауваження Ярослава Юрчишина стосуються того, що подібна традиція шифрування не є унікальною для України і активно застосовується за кордоном, зокрема правоохоронними структурами Сполучених Штатів Америки. Народний депутат зазначив, що ФБР США під час розслідувань також використовує завуальовані шифри заради конспірації. За його словами, НАБУ спільно з САП намагаються запобігти розголошенню суті справ у розмовах та уникнути передчасного попередження осіб, чиї голоси звучать на аудіозаписах.

З іншого боку, використання яскравих імен, зокрема персонажів кінематографа, міст, а також античних божеств і правителів, здатне виконувати завдання з привернення інтересу суспільства до слідчого процесу.

На думку політолога Олега Саакяна, подібні рішення можуть бути складовою інформаційної політики антикорупційних відомств. Експерт підкреслив, що кожна слідча дія супроводжується потужним медійним супроводом заради підтримки суспільства, а виразні найменування формують необхідний фокус у ЗМІ в межах стратегічних комунікацій.

Додатковим мотивом може слугувати спроба НАБУ та САП зміцнити власну незалежність. Масштабний резонанс серед громадян, викликаний у тому числі запам’ятовуваними іменами справ, слугує захистом відомств від різноманітного тиску, включно з політичним.

При цьому самі антикорупційні органи у складі НАБУ і САП досі не надали офіційних роз’яснень щодо критеріїв вибору конкретних імен для власних спецоперацій.

Мільйонні плани та кримінальні провадження: деталі навколо ДП «Ліси України» за участю Болоховця, Зубовича і Кучера

Згідно з даними джерел «Викривача» у правоохоронних органах, всередині лісової галузі нібито обговорювався неофіційний місячний показник у розмірі 50 мільйонів доларів готівкою. Окрім цього, ще 5–10 мільйонів доларів мали спрямовуватися команді. Слід зазначити, що це не доведений слідством факт, а інформація від джерел, хоча деякі учасники цих подій уже стали фігурантами реальних кримінальних справ.

У липні 2025 року Державне бюро розслідувань затримало Юрія Болоховця, який раніше керував державним підприємством «Ліси України». Йому інкримінували незаконне збагачення в рамках кримінального провадження №62023000000001002. Правоохоронці встановили наявність у нього активів на 10,4 мільйона гривень, при цьому різницю між офіційними доходами та майном у розмірі щонайменше 7,9 мільйона гривень він пояснити не зміг. Серед майна значилися київська квартира вартістю понад 9 мільйонів гривень та 8 земельних ділянок. Згодом видання NGL.media інформувало про «хутір» в Івангороді площею понад 80 гектарів, який мав зв’язок із родичами та знайомими Болоховця і включав конюшню та озера. Суд спочатку встановив заставу майже 91 мільйон гривень, проте згодом її суму зменшили. У 2026 році підозру анулювали через процесуальні труднощі із фіксацією судового засідання, хоча саме провадження продовжило своє існування.

Після відставки Болоховця держпідприємство очолив колишній заступник міністра економіки Ігор Зубович. За інформацією джерел, новому керівництву передали той самий неофіційний фінансовий орієнтир, хоча фактичні обсяги збору коштів виявилися меншими за очікування. За перший повний місяць роботи Зубовичу нарахували офіційну заробітну платню в розмірі 732 тисячі гривень.

Олексій Кучер, який раніше обіймав посади голови Харківської ОДА та керівника Державної регуляторної служби, також згадується у цій ситуації. У квітні 2025 року він очолив наглядову раду «Лісів України», а в лютому 2026 року залишив цю позицію. Наразі триває розслідування щодо можливої незаконної виплати членам наглядової ради понад 6 мільйонів гривень у межах кримінального провадження №42025000000001058 за ч. 5 ст. 191 КК України. Кучер заперечував неправомірність цих виплат, розцінюючи провадження як тиск. Питання щодо його одночасного перебування на чолі ДРС та роботи в наглядовій раді також викликало публічні зауваження через обмеження, встановлені антикорупційним законодавством.

У цьому ж контексті згадується Тарас Висоцький. Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Національне антикорупційне бюро направили до суду його справу, що стосується державних закупівель продуктів харчування. Слідство зазначає, що посередники застосовували завищені розцінки, а сума потенційних збитків становить близько 64 мільйонів гривень. Зокрема, в одному з епізодів вартість кілограма товару зросла приблизно з 30 до 75 гривень.

На регіональному рівні джерела вказують на Олександра Лисенка, керівника Слобожанського лісового офісу, пов’язуючи його з ймовірними махінаціями навколо промислової деревини та готівки. Проте офіційних даних та конкретного номера кримінального провадження щодо цього епізоду наразі немає, тому говорити про доведену схему підстави відсутні.

Таким чином, ситуація поділяється на дві складові. З одного боку, існують дані джерел про неофіційний щомісячний план у 50 мільйонів доларів готівкою та додаткові 5–10 мільйонів доларів для команди, які ще потребують підтвердження чи спростування. З іншого боку, наявні офіційні кримінальні провадження та претензії від правоохоронних органів: справа Болоховця №62023000000001002 разом із майном на понад 80 гектарів, провадження №42025000000001058 стосовно виплат членам наглядової ради, а також справа Висоцького з можливими збитками у 64 мільйони гривень.

Головним питанням залишається те, хто саме встановив згаданий джерелами план на 50 мільйонів доларів, кому призначалися ці кошти та скільки грошей вдалося акумулювати до того часу, як діяльністю лісової вертикалі зацікавилися НАБУ та інші відомства.