Депутат Київради й член фракції “Удар”, наближений до Кличка, й водночас замком бригади “Ахіллес” Олесь Маляревич видав цікаву тезу на підтримку необхідності проведення господарських робіт у Києві. Мова про асфальтування вулиць, ремонти мостів, а іноді й про перекладання бруківки: усі ці дії зазвичай викликають жорстку критику з боку громадського сектора й окремих блогерів. Маляревич каже – якщо місто припинить обслуговувати інфраструктуру, перетвориться на Готем-Сіті, а потім ще й витрачатиме кошти на відновлення.Про це повідомляє Інформатор.Про це Олесь Маляревич розповів в інтерв’ю виданню “Політарена”. Політика запитали, чи вважає він нормальною ситуацію, коли місто під час війни витрачає величезні кошти на ремонти вулиць, будівництво нових розв’язок і “перекладання бруківки” (це – вже локальний київський мем, що означає марні й дороговартісні ремонтні заходи комунальних служб). Політик відповів образно.”Якщо зараз, під час війни, нічого не робити: не ремонтувати дороги, мости, то наше місто просто перетвориться на Готем-Сіті, де все буде зруйноване, а потім доведеться витрачати ще більше ресурсів, щоб це відновити. Ну і якість проживання в місті погіршиться одразу. У нас і так багато проблем із транспортною інфраструктурою. От зараз, наприклад, знесли вже нарешті завод “Більшовик” і будуватимуть там розв’язку. Це важливо? Важливо”, – пояснив Маляревич свою тезу.Депутат нагадав випадки з мостами, коли ті почали буквально падати на голову містянам. Останній такий випадок стався із Повітрофлотським шляхопроводом ще у червні 2024-го: там впало долу постійне огородження й частково оздоблення мосту. Тоді, каже Маляревич, Кличка теж почали “хейтити” – хіба вже не за витрачання коштів на ремонти, а вже за те, що шляхопровід не був вчасно відремонтований.”Кличка хейтять і за перекладання бруківки на вулиці Богдана Хмельницького. Так її переклали силами ЖЕУ. На це не було витрачено додаткових коштів. Це робили люди, які обслуговують дороги, і які отримували зарплату з району. Їм просто призначили перекласти цю бруківку, щоб вона не була такою кривою”, – пояснив Маляревич ще один пам’ятний інцидент, який і дав початок мему про перекладання бруківки.Зауважимо, що Готем-Сіті, який згадав у своєму виступі Маляревич, є вигаданим похмурим американським мегаполісом із коміксів DC, батьківщиною Бетмена. Він відомий високим рівнем злочинності, корупції та готичною архітектурою. Ймовірно, Готем-Сіті розташований на Східному узбережжі США, а його прообразами є Нью-Йорк чи Чикаго.
Архіви позначок: КМДА
Розслідування щодо земельних претензій у Галерній бухті Києва
У березні 2025 року поліція відкрила кримінальне провадження № 42025102100000049 за фактом можливого незаконного заволодіння земельною ділянкою в Галерній бухті Києва. У центрі розслідування — компанія «Галіон ЛТД Плюс», яка зареєструвала в державному реєстрі два об’єкти нерухомості площею 156,5 кв. м і 109,2 кв. м за адресою Набережно-Корчуватська, 37. На підставі цих записів фірма звернулася до Київради із заявою про відвід 1 гектара землі — зеленої зони та пляжу з кадастровим номером 8000000000:90:019:0149. Слідство перевіряє, чи існували зазначені об’єкти фактично, чи йдеться про так звану «реєстрову» нерухомість — конструкцію, яка дозволяє отримати пріоритетне право на оформлення землі під нібито вже наявними будівлями. Така модель давно відома на столичному ринку: спочатку в реєстрі з’являється будівля, потім під неї оформляється ділянка. Особливість нинішнього випадку — у відкритості бенефіціарів. «ГАЛІОН ЛТД ПЛЮС» оформлена на Анну Віталіївну Крамаренко (1990 р. н.). Її чоловік, Олександр Олександрович Крамаренко (1983 р. н.), відомий у бізнес-середовищі, зокрема серед великих платників податків. У 2018 році Київрада вже передала пов’язаній з ним компанії «РК Галера» сусідню ділянку площею 0,6 га (кадастровий номер 8000000000:90:019:0129). Підставою тоді стало наявність дебаркадера, відображеного в документації. Таким чином, нинішня спроба стосується території, що прилягає до вже отриманої ділянки. Питання, яке належить встановити слідству, — чи були нові об’єкти капітального будівництва реальними, чи стали юридичним інструментом для розширення контролю над прибережною зоною. Йдеться про гектар громадського простору — частину зеленої зони та пляжу на березі Дніпра. Якщо слідство підтвердить фіктивність споруд, справа стане прикладом використання реєстрових записів для перерозподілу землі в межах столиці. Якщо ж об’єкти виявляться законними, місту доведеться пояснити, на яких підставах громадська територія змінює статус.
Обмеження бюджету Києва: Розслідування щодо діяльності директора фінансів КМДА Репіка
Національна поліція України проводить розслідування, щоб довести, що директор Департаменту фінансів Київської міської держадміністрації (КМДА) Володимир Репік допустив службову недбалість, що завдало збитків столичному бюджету на 581,1 мільйона гривень. Сума була пов’язана з відсотками, які довелося сплатити з бюджету Києва різним компаніям і громадянам за викуплені ними в 2020-2021 роках облігації внутрішніх місцевих позик. Правоохоронці вважають, що керівництво міста не потребувало такого заходу, оскільки бюджети Києва відповідних років були профіцитними. За даними слідства, головний “фінансист” столичної мерії не розрахував наслідки своїх дій та не спробував виправити ситуацію, оскільки облігації вже випускалися для покриття відсотків по попередніх. Володимир Репік заперечує свою провину, вважаючи, що усі питання мають задавати Київрада, яка приймала рішення про запозичення та доручала йому їх здійснення. Інформації про те, чи Репік офіційно заперечував проти ідеї випуску облігацій на стадії підготовки проєкту рішення Київради, немає. Як стало відомо, столичні правоохоронці продовжують розслідування за підозрою Репіка в недбалості, яка коштувала бюджету Києва дорого. Це розслідування здійснюється у рамках кримінального провадження №42022102100000180 від 4 жовтня 2022 року, яке було відкрито Шевченківським управлінням Нацполіції Києва. Репіку інкримінується вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 Кримінального кодексу (КК) України – службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки. Санкції цієї статті передбачають покарання до 5 років позбавлення волі. Про підозру було повідомлено 23 січня 2026 року. У ході слідства було встановлено, що у 2020 та 2021 роках Репік здійснив випуск облігацій внутрішніх місцевих позик серій «I», «J», «K», «L», «M», «N», «O» на загальну суму 2,59 млрд гривень. Дохідність була 11% по чотирьох перших серіях та 5% маржі плюс ставка Нацбанку України по трьох останніх. Це були цінності, які могли купувати компанії та фізичні особи через біржі, що надавали гроші міському бюджету, але вони мали викуповуватися та платити відсотки, за рахунок яких ці компанії заробляли. Рішення про запозичення Київрада приймала у 2020 та 2021 роках, зокрема, рішення №439/9518 від 03.09.2020, яким було передбачено емісію облігацій на 1,49 млрд гривень. Директору Департаменту фінансів КМДА надавалися повноваження “здійснювати всі передбачені законодавством дії, пов’язані із здійсненням запозичення до бюджету Києва, з правом подавати та одержувати необхідні звернення, заяви, довідки та інші документи, підписувати документи, а також вчиняти всі інші дії, пов’язані із здійсненням запозичення”. Схожі положення були в документах КМДА. Розслідування здійснюється у рамках кримінального провадження №42022102100000180 від 4 жовтня 2022 року, яке було відкрито Шевченківським управлінням Нацполіції Києва. У цій справі Репіку інкримінується вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 Кримінального кодексу (КК) України – службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки. Санкції цієї статті передбачають покарання до 5 років позбавлення волі. Про підозру було повідомлено 23 січня 2026 року. Сума збитків, завданих діями Репіка, склала 581,1 мільйона гривень. Після отримання підозри, Репіку було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Окрім того, суд відмовив Нацполіції у задоволенні клопотання щодо відсторонення Репіка від посади. Володимир Репік та його адвокати не погоджувалися з підозрою. Автор: Олександр Глазунов
В Києві здійснюється тимчасове об’єднання шкіл та дитячих садків через проблеми з опаленням
У Києві тимчасово об’єднують школи та дитячі садки через відсутність опалення. Оптимізація навчального процесу проводиться в Голосіївському, Дарницькому, Деснянському, Дніпровському та Печерському районах, де ситуація з опаленням є найбільш складною. Рішення було прийнято після серії інцидентів, які призвели до пошкоджень об’єктів, що забезпечують функціонування міста. Раніше без опалення залишалися значна кількість навчальних закладів, а після подій до їх списку додалося ще багато об’єктів. Загалом без опалення опинилося понад 30% усіх освітніх закладів міста, включаючи велику кількість дитячих садків та шкіл.
Обшуки СБУ на «Київтеплоенерго»: Загроза Перебоям з Теплом
12–13 лютого СБУ двічі провела обшуки у головному офісі «Київтеплоенерго». У обох випадках обшуки були проведені на підставі одного й того ж рішення суду. КМДА повідомляє, що ці дії можуть призвести до затримок у відновленні теплопостачання для 2600 будинків у Києві.
Київська міська держава застерігає: Не додавайте сіль у каналізацію в мороз
У КМДА звернулися до мешканців багатоквартирних будинків із проханням утриматися від додавання солі до каналізаційних стоків у період морозів. Такі рекомендації поширюють серед жителів у районах, де є проблеми з опаленням (його або немає зовсім, або теплоносій ледь теплий): мовляв, сіль допоможе запобігти замерзанню води в трубах. Однак експерти зазначають, що підсолена вода ускладнить процес очищення стічних вод на Бортницькій станції аерації.
Зі спеціальним зверненням до киян виступили у КМДА у четвер, 12 лютого 2026 року.Там наголосили: додавання солі до каналізаційних стоків під час морозів є неефективним і навіть шкідливим заходом. Таким чином міська влада спростувала популярний міф, який поширюється серед жителів, нібито, як професійна порада для мешканців Києва.
«Внутрішні мережі будинків функціонують за гравітаційним принципом і за правильної експлуатації не замерзають навіть взимку. Зовнішні мережі прокладені нижче рівня промерзання ґрунту (для Києва – приблизно 1,2 м), тому ризик їхнього замерзання мінімальний», – пояснили у КМДА.У міській адміністрації застерігають від додавання солі до стоків: це може негативно вплинути на процес очищення стічних вод (на Бортницькій станції аерації, куди зрештою потрапляють усі стоки з міста). Крім того, це може погіршити функціонування системи водовідведення.
«Основна причина проблем із каналізацією – засмічення. Тому важливо не викидати в труби жир, залишки їжі, вологі серветки, наповнювачі для тварин, будівельні суміші та інші відходи», – підкреслили у КМДА.
Кінець приватної ери ТЕЦ-4: як приліт балістичних ракет запустив інформкампанію за повернення станції під контроль Києва
Націоналізація Дарницької ТЕЦ-4 є єдиним способом її швидко відремонтувати, каже експерт Сергій Макогон: чому власник, екснардеп Шкрібляк, не зацікавлений у витратах на ремонт, і як почалася піар-кампанія за націоналізацію.Про це пише Інформатор.
У Києві стало руба питання про майбутнє Дарницької ТЕЦ, або ТЕЦ-4, що зазнала критичних вражень під час ворожого удару балістичними ракетами у ніч на 3 лютого 2026 року. Варіантів небагато: напередодні міський голова, Віталій Кличко, зауважив, що столиця не може остаточно відмовитись від “радянської” опалювальної моделі, коли тепло до будинків постачають теплоелектроцентралі. Значить, ТЕЦ потрібно відновлювати – і в публічному просторі все частіше звучать тези про те, що спочатку централь потрібно націоналізувати.
“Просимо не про співчуття, а про підтримку”
Офіційно позиція керівництва оператора Дарницької ТЕЦ, ТОВ “Євро-Реконструкція”, прозвучала на другий день після прильоту. Під час візиту на поруйнований об’єкт 60 послів іноземних держав керівник ТОВ, Олексій Сидоренко, зауважив, що відновлення ТЕЦ потребуватиме значних матеріальних ресурсів, технічного обладнання й фінансової допомоги. У релізі компанія закликає надати їй цю допомогу заради захисту цивільного населення “та енергетичної стабільності підприємства”.
“Ми не просимо співчуття. Ми просимо про партнерство і підтримку. Ми щиро сподіваємося на вашу допомогу й на те, що побачене сьогодні стане підставою для подальших рішень на рівні ваших держав і міжнародних інституцій”, – цитує Сидоренка пресслужба ТОВ “Євро-Реконструкція”.
Зрозуміло, що відновлення ТЕЦ-4 коштуватиме чимало. Напередодні директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко назвав приблизну суму – 500-700 млн доларів, а це, як писав Інформатор, – колосальні кошти (можна навіть побудувати за них другий літак Ан-225 “Мрія”). Питання про те, чи зможе ТОВ “Євро-Реконструкція” консолідувати таку суму, фахівці вважають риторичним.
Дарницька ТЕЦ (ТЕЦ-4) – це приватна компанія, яку повʼязують з бізнесменом Шкрібляком. Не думаю, що у нього є можливість швидко залучити потрібні мільярди гривень у відновлення станції до наступної зими. Ще до війни компанія мала значні борги – тільки 1,5 млрд грн перед “Київтеплоенерго”, – зауважив у дописі на Facebook Сергій Макогон, енергетик, колишній голова Оператора ГТС.
Дві моделі для Дарницької ТЕЦ
Та вже сьогодні, коли без тепла залишилися 1100 будинків у Дарницькому й Дніпровському районах, куди постачала тепло ТЕЦ-4, є наміри починати відбудову – до наступного опалювального періоду. А значить, потрібно шукати модель: це або фіндопомога компанії-оператору, або націоналізація. Очевидно, що у Києві вже почалася інформкампанія щодо саме другого варіанту.
“Власник явно не в захваті від перспективи потенційного відновлення за його кошт – це очікувано. Саме це стане ключовою проблемою відновлення теплопостачання в цьому районі для 1170 будинків”, – пише у Facebook нардеп Олексій Кучеренко, ексміністр з питань ЖКГ.
Зауважимо, що згідно з повідомленням від червня 2012 року, ТОВ “Євро-Реконструкція” є саме власником ТЕЦ-4 – її продаж узгодили тоді у НКРЕ. А контроль за компанією дійсно пов’язують з колишнім нардепом (у V скликанні, від Блоку “Наша Україна” ще часів Віктора Ющенка) Анатолієм Шкрібляком. Сам він на своєму сайті пише про себе, як про керівника бізнес-групи та дуже досвідченого бізнесмена.
Анатолій Шкрібляк є дуже успішним акціонером з інтересами в енергетиці, агропромисловості та нерухомості. Він має досвід виявлення прибуткових можливостей для бізнесу та впровадження успішних стратегій для стимулювання зростання та прибутковості
Логічно передати у держвласність
Прямо про націоналізацію (чи передачу ТЕЦ-4 громаді Києва) вже заявили декілька експертів. Серед них – Сергій Макогон. Він вважає, що це є єдиним логічним кроком. Тим більше, каже експерт, що у Чернігові громада вже повернула собі ТЕЦ, яка також керувалася бізнес-структурами, наближеними до екснардепа Шкрібляка (щоправда, там ТЕЦ перебувала лише в оренді).
Якщо влада планує її (ТЕЦ-4) відновлення, хоча особисто я бачу сенс у переході на більш децентралізовану систему опалення, то логічним кроком є її передача у власність громади міста чи у державну власність, – зауважив у дописі Макогон.
Цікаво, що у соцмережах вже набирає обертів помітна піар-кампанія за націоналізацію ТЕЦ-4. Боти та лідери думок розповсюджують один і той самий текст, де Шкрібляка називають бізнесменом, що, нібито, “сидить у Лондоні” і не хоче вкладати в ремонт. Приклади — цей пост та цей аналогічний, де акцент на тому, що “власник не інвестує, а ми тут з його ТЕЦ самі”. Це виглядає як скоординована акція, щоб натиснути на владу і прискорити націоналізацію. Хто стоїть за цим — невідомо, але повідомлення розлітаються швидко.
Чому націоналізація — варіант: плюси та ризики
Націоналізація дозволила б державі швидко залучити кошти від партнерів (ЄС, США) і відремонтувати ТЕЦ, як пропонує Макогон. Без цього — роки простою, як прогнозує Омельченко. Але це ризиковано: власник може оскаржити в суді, як було з іншими об’єктами. Держава повинна діяти законно, щоб уникнути скандалів. Головне — тепло для киян, а не на політичні ігри.
Влада вже реагує: КМДА та Міненерго обговорюють альтернативи, але націоналізація — радикальний крок. Якщо кампанія в мережах набере обертів, це може прискорити рішення. Кияни заслуговують на надійне тепло, а не на спекуляції навколо пошкодженої ТЕЦ. Це питання не тільки техніки, а й справедливості під час війни.
Підготовка до можливих загроз: КМДА рекомендує киянам мати запас води
Київська міська державна адміністрація звертається до мешканців міста з проханням забезпечити наявність запасів води. Це пов’язано з потенційними загрозами для енергетичної інфраструктури.
Адміністрація наголошує на необхідності перевірки та, за потреби, поповнення запасів питної та технічної води. Ця рекомендація обумовлена низькими температурами повітря та прогнозованим поверненням моролів наступного тижня.
На Шулявському мосту завершать реконструкцію за 610 мільйонів гривень
У Києві оголошено тендер на завершення реконструкції Шулявського шляхопроводу. Заплановано добудову двох з’їздів, антикорозійний захист конструкцій та облаштування прилеглої території. Очікувана вартість робіт складає 609,8 млн грн з ПДВ.КП “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва” проводить тендер на роботи з розв’язки на перетині Берестейського проспекту та вулиці Вадима Гетьмана. Пропозиції учасників прийматимуться через систему Prozorro.
Корупційний скандал з будматеріалами: чиновник КМДА переплатив мільйони гривень
Повідомлено про підозру ексчиновнику Департаменту муніципальної безпеки КМДА у закупівлі будівельних матеріалів із збитками на суму 1,8 млн гривень.Встановлено, що у листопаді 2023 року підозрюваний був відповідальним за процес закупівель у Департаменті муніципальної безпеки КМДА.Під час придбання конструкційних матеріалів він не перевірив ціни та якість товарів і визнав переможцем тендеру компанію, яка запропонувала дошки, труби, цвяхи та бруси за цінами, значно вищими за ринкові.У результаті цього Департамент муніципальної безпеки КМДА переплатив за ці матеріали 1,8 млн гривень.