Австралія та Індонезія підписали історичну безпекову угоду для стримування Китаю

Сьогодні, у п’ятницю, 6 лютого, лідери Австралії та Індонезії підписали угоду про безпеку, спрямовану на зміцнення зв’язків та зменшення впливу Китаю в регіоні.Про це повідомляє Bloomberg.
Під час церемонії підписання новий президент Індонезії Прабово Субіанто зустрівся з прем’єр-міністром Австралії Ентоні Албанезе, який перед поїздкою до Джакарти назвав цю угоду “переломним моментом” у відносинах між країнами.” (Документ – ред.) є значним кроком у розширенні нашого співробітництва у сфері безпеки та оборони і свідчить про те, що наші відносини міцніші, ніж будь-коли”, – зазначив Албанезе.
Минулого року Албанезе заявив, що ця угода значною мірою базується на договорі, підписаному 30 років тому між прем’єр-міністром Австралії Полом Кітінгом і лідером Індонезії Сухарто, який Джакарта скасувала після голосування Східного Тимору за незалежність від Індонезії. Також угода спирається на договір, укладений між країнами на Ломбоку у 2006 році.
Як відомо, Джакарта (Індонезія) давно прагне збалансувати свою зовнішню політику, підтримуючи дружні зв’язки як із західними країнами, так і з іншими державами, що розвиваються.За словами представника Канберри, це сигнал про те, що “Індонезія є так само важливою для безпеки Австралії, як і Сполучені Штати”.Директор програми безпеки в аналітичному центрі Lowy Institute Сем Роггевен підкреслив, що інтереси Індонезії та амбіції Китаю в Південно-Східній Азії з часом ставатимуть дедалі сильнішими, додавши, що між двома країнами вже існує прикордонна суперечка в Південно-Китайському морі.
Із зростанням морської потужності Китаю та його амбіцій у Південно-Східній Азії, я вважаю, що Індонезія дедалі частіше стикатиметься з вибором: або йти на поступки Китаю, або протистояти цим амбіціям. І ця угода з Австралією допоможе їй зміцнити свої оборонні можливості.
Австралія прагне стримати КитайBloomberg зазначає, що з моменту приходу до влади у 2022 році лівоцентристський уряд Австралії уклав низку угод у сфері оборони, поліції та надання допомоги в Тихоокеанському регіоні, прагнучи посилити свій вплив і обмежити вплив Китаю.Ці зусилля посилилися за адміністрації президента Дональда Трампа, оскільки США покладаються на союзників, щоб ті взяли на себе частину тягаря стримування зростаючої військової могутності Пекіна.Так, наприкінці 2025 року Австралія уклала угоду про безпеку з Папуа-Новою Гвінеєю, розташованою на північ від Австралії та на схід від Індонезії.Більше того, наприкінці січня Албанезе відвідав Східний Тимор, підписавши угоду про надання різних видів допомоги та підтримки.

Планова зустріч Путіна та Сі Цзіньпіна в Китаї

Президент Росії планує офіційний візит до Китаю для зустрічі з Сі Цзіньпіном у першій половині року. Про це журналістам повідомив помічник президента Юрій Ушаков. Сі Цзіньпін запросив Путіна здійснити офіційний візит до Китаю в першій половині року, запрошення було прийнято, терміни та деталі поїздки будуть узгоджуватися. Крім того, глава КНР запросив президента Росії взяти участь у саміті форуму Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва в місті Шеньчжень у листопаді 2025 р. «Росія підтримує діяльність китайського головування в АТЕС, і, звісно, наш президент буде готовий взяти участь у зустрічі в Шеньчжені», – зазначив Ушаков.

Китайські НПЗ перехоплюють іранську нафту через дефіцит венесуельської

Китайські НПЗ замінюють венесуельську нафту іранською.Китайські незалежні нафтопереробні заводи почали активно закуповувати іранську важку нафту зі знижкою приблизно $12 за барель. Причина — різке скорочення постачань венесуельської нафти після введених США санкцій.Імпорт нафти з Венесуели до Китаю значно знизився з середини грудня, і компанії шукають дешеві альтернативні джерела, щоб підтримувати завантаження заводів і компенсувати дефіцит сировини.

Китай впроваджує обмеження на експорт автомобілів до Росії

Влада Китаю почала активно блокувати неофіційні схеми постачання автомобілів до Росії. Так, на митниці було затримано партію з 500 нових автомобілів Nissan, Mazda і Zeekr, призначених для російських покупців.Як повідомляє The Moscow Times, причиною затримання стало заборона на вивезення нових автомобілів під виглядом уживаних. Ці машини були придбані менше ніж 180 днів тому, що унеможливлює їх вивезення як уживаних.За прогнозами, російські покупці зможуть отримати автомобілі не раніше літа, оскільки вони залишаться на стоянці щонайменше на пів року.Таке рішення пов’язане з посиленою боротьбою китайської влади з експортом нових автомобілів, які раніше вивозилися за кордон як вживані.У Китаї автомобілі продаються дешевше завдяки державним програмам субсидування, тому російські покупці оформляли їх на фіктивних власників – громадян Китаю – і вивозили як уживані.За правилами, з 1 січня 2026 року новий автомобіль має залишатися в Китаї не менше 180 днів після покупки. Попри це, продавці та російські імпортери продовжують обіцяти клієнтам постачання “в обхід правил”, посилаючись на домовленості із заводами та субсидії під конкретні бренди, не попереджаючи покупців про можливі затримки.14 листопада Міністерство торгівлі Китаю затвердило нові правила експорту автомобілів із пробігом, які мають суворо контролювати вивезення нових машин під виглядом уживаних.Такий автомобіль можна буде вивезти лише за наявності письмового підтвердження чинних програм гарантійного обслуговування в країні призначення, завіреного печаткою заводу-виробника. Без цього документа експортну ліцензію не буде видано.Також запроваджені додаткові вимоги до експортних ліцензій, включно з обов’язковою вказівкою дати випуску автомобіля та забороною на перенесення невикористаних ліцензій на наступний рік.Як повідомлялося, кількість автосалонів китайських брендів у Росії за минулий рік впала на 7%, до 2,6 тис. точок, при зниженні частки китайських автомобілів із 67% до 64%. Це відбулося на тлі різкого зниження продажів автомобілів із Китаю. Усього у РФ за рік закрилося 643 шоуруми китайських легкових і легких комерційних авто, що на 40% більше за показник 2024 року.Згідно з даними Головного митного управління Китаю, китайські постачання нових та вживаних авто до Росії у 2025 році обвалилися на 42% рік до року, до 632,3 тис. штук. У грошах падіння ще більше – майже на 80%, з $15,2 млрд 2024 року до $8,46 млрд 2025 року.Раніше повідомлялося, що у вересні минулого року в Росію вперше було ввезено за “паралельним імпортом” більше автомобілів, ніж офіційними каналами: 51% проти 49%. Зростають і ввезення, і ціни, і продажі машин: середньозважена ціна нового легкового автомобіля у РФ у вересні збільшилася на 4%, до 3,34 млн руб.Нагадаємо, після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну з російського ринку пішли сотні іноземних компаній. Зокрема, з країни пішли усі міжнародні автоконцерни. Це дозволило Китаю зайняти понад половину російського автомобільного ринку вже за підсумками 2023 року. Продукція “АвтоВАЗу” зайняла друге місце з часткою близько третини ринку.

Збільшення виробництва ракет «Іскандер-М» завдяки китайській допомозі

Росія утричі наростила виробництво балістичних ракет для комплексів “Іскандер-М” завдяки імпорту з Китаю.Про це повідомляє аналітичний центр CSIS.Аналітики зазначають, що Китай став ключовим фактором відновлення російського військового виробництва після запровадження західних санкцій.У 2024 році товарообіг між КНР та РФ сягнув майже 250 млрд доларів, тоді як у 2022 році він становив 190 млрд доларів. Частка Китаю у зовнішній торгівлі Росії зросла до 33,8%, порівняно з 11,3% у 2014 році.Особливу роль відіграють товари подвійного призначення, які Росія використовує у військових цілях. Йдеться про комп’ютерні чіпи, верстати, радари, сенсори та датчики, яких РФ не здатна виробляти у необхідних обсягах самостійно.Крім того, у 2024 році на Китай припало 70% російського імпорту перхлорату амонію – критичного компонента палива для балістичних ракет.Також зафіксовано постачання корпусів безпілотників, літієвих батарей та оптоволоконних кабелів, необхідних для виробництва дронів, які РФ застосовує у війні проти України.За даними ГУР Міноборони України, які наводить Defense Express, станом на грудень 2025 року Росія виробляла близько 50 ракет 9М723 щомісяця, а її запаси оцінювалися у 200 одиниць. Для порівняння, з лютого 2022 до січня 2023 року РФ виготовила лише 36 таких ракет загалом.Таким чином, китайський експорт напряму сприяв триразовому зростанню темпів виробництва ракет для «Іскандерів», які Росія використовує для ударів по українських містах.Водночас МЗС Китаю офіційно заперечує, що Пекін допомагає Росії у виробництві балістичних ракет.

У Китаї розслідують корупцію серед високопосадовців: затримано міністра надзвичайних ситуацій

У Китаї триває кампанія з очищення вищого керівництва країни від корупції.Після армійських лідерів під підозру потрапив міністр з надзвичайних ситуацій КНР Ван Сянсі. Його звинувачують у “серйозних порушеннях дисципліни та закону”, що фактично означає корупцію. Раніше справи проти діючих міністрів порушувалися вкрай рідко, особливо з урахуванням того, що Ван обіймав посаду секретаря Комуністичної партії.”У рамках довгострокової антикорупційної кампанії президента Сі Цзіньпіна міністерство оборони минулого тижня повідомило про початок розслідування щодо одного з найвищих генералів країни Чжан Юся, який є другою особою у військовому керівництві після Сі Цзіньпіна.Цього місяця Сі Цзіньпін підкреслив, що боротьба з корупцією — це битва, яку Китай зобов’язаний виграти. Минулого року було проведено рекордну кількість розслідувань — 65 — щодо високопосадовців, а також посилено контроль над колишніми керівниками університетів і державних компаній.”, – повідомляє Reuters.

Китай заявляє про відсутність підтримки виробництва ‘Орешник’: міждержавна співпраця не спрямована на військову вигоду

Пекін стверджує, що не використовує російсько-український конфлікт для власної вигоди, і вважає звинувачення Китаю в підтримці російської агресії проти України спробою перекласти відповідальність за війну на китайську сторону.Про це на брифінгу заявив речник МЗС КНР Ґо Цзякунь.«Позиція Китаю щодо української кризи (так у КНР офіційно називають російську війну проти України – ред.) є послідовною і зрозумілою: ми не підливаємо олії у вогонь і не використовуємо цей конфлікт для отримання вигоди», – зазначив Ґо, коментуючи на прохання Укрінформу публікацію в The Daily Telegraph про китайську допомогу Росії у виробництві балістичних ракет «Орєшнік».Дипломат знову назвав звинувачення на адресу Китаю в фактичній підтримці російської війни в Україні спробою перекласти відповідальність за агресію на Китай та висловив протест із цього приводу.«Ми категорично не приймаємо перекладання відповідальності на Китай», – підкреслив він.Китай, посилаючись на свій нейтралітет щодо війни, не надає прямої військової допомоги ні Україні, ні Росії. Водночас Пекін не приєднується до західних санкцій, які забороняють постачання до країни-агресора товарів подвійного призначення, і не вважає себе зобов’язаним їх дотримуватися.Китайські компанії експортують до РФ, хоча й за завищеними цінами, широкий асортимент продукції подвійного використання, що дозволяє російському військово-промисловому комплексу підтримувати обсяги виробництва озброєнь, достатні для продовження наступальних дій окупаційної армії в Україні.

Стармер у Китаї: Нові перспективи співпраці в умовах глобальної нестабільності

Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер прибув до Китаю з офіційним візитом і зустрівся з лідером країни Сі Цзіньпінем. Стармер відвідав Пекін з метою налагодження партнерства в сфері інвестицій.Про це інформує AP.Прем’єр Великої Британії Кір Стармер та лідер Китаю Сі Цзіньпін під час зустрічі в четвер, 29 січня, закликали до “всебічного стратегічного партнерства” для поглиблення відносин між двома країнами на тлі зростаючої глобальної нестабільності.Жоден із них публічно не згадав президента США Дональда Трампа, але виклики, які американський лідер створює для порядку, встановленого після холодної війни, очевидно, були у їхніх думках.Я вважаю, що спільна робота над такими питаннями, як зміна клімату та глобальна стабільність у складні для світу часи, — це саме те, що ми маємо робити, розвиваючи ці відносини”, — зазначив Стармер.Стармер і Сі зустрілися в Пекіні — обидві країни намагаються покращити відносини після кількох років напруженості, викликаної звинуваченнями Британії на адресу Китаю в шпигунстві, підтримці Пекіном Росії у війні проти України та придушенні свобод у Гонконгу.Як зазначається, Стармер — перший британський прем’єр-міністр, який відвідав Китай за останні вісім років.Напередодні поїздки Стармер заявляв, що Британія не буде змушена обирати між США та Китаєм, і пообіцяв “значні можливості” для британського бізнесу.Британський прем’єр наразі ставить у пріоритет економічні відносини.Понад 50 топменеджерів супроводжують Стармера в поїздці до Пекіна, а також керівники деяких культурних організацій, оскільки він прагне розширити можливості для британських компаній у Китаї.Порушення світової торгівлі за часів Трампа зробило розширення торгівлі та інвестицій більш актуальним для багатьох урядів. В’єтнам і Європейський Союз підвищили рівень відносин у четвер, 29 січня, через два дні після того, як ЄС та Індія оголосили про підписання великої угоди про вільну торгівлю.

Китайські дрони-розвідники: Новий виклик для НАТО та стратегічний стримуючий фактор

У Китаї були проведені тести безпілотного апарата, озброєного стрілецькою зброєю, який здатен вражати цілі на відстані до 100 метрів, повідомляє видання South China Morning Post.Йдеться про дрон, створений для виконання спецоперацій. Під час тестів він стріляв по мішенях, що імітують людські фігури, і, за заявами, продемонстрував високу влучність: усі постріли зі стандартної штурмової гвинтівки влучили в ціль. Розробники підкреслюють, що система стабілізації та прицілювання здатна нейтралізувати віддачу і вібрації під час польоту.На думку видання, показані результати свідчать про «небачену раніше точність» для безпілотних систем такого типу та вказують на перспективи розвитку концепції озброєних дронів у сучасних військових і спеціальних місіях.

Китай и Россия усиливают сотрудничество в сфере золота: новые соглашения и перспективы

В 2025 году РФ существенно увеличила физические поставки золота в Китай — объемы экспорта выросли в девять раз и достигли 25,3 тонны, что на 800% больше, чем годом ранее. В денежном выражении рост был еще более значительным — в 14,6 раза, до 3,29 млрд долларов. Как в тоннах, так и в стоимости эти показатели стали рекордными за всю историю торговых отношений между Россией и Китаем в сегменте золота.
Особо значительный рывок был отмечен в декабре 2025 года: тогда экспорт российского золота в КНР достиг 10 тонн на сумму 1,35 млрд долларов, что также стало историческим максимумом.
При всем этом Россия по итогам года заняла лишь седьмое место среди крупнейших поставщиков золота в Китай. Лидером остается Швейцария с объемом экспорта на 25,73 млрд долларов. Далее следуют Канада (11,06 млрд), ЮАР (9,42 млрд), Австралия (8,77 млрд) и Кыргызстан (4,95 млрд).
Для сравнения, в 2024 году Россия находилась лишь на 11-й позиции среди экспортеров золота в КНР.