Комісія з дисциплінарних проваджень КДКП вжила заходів проти прокурорки Хмельницької обласної прокуратури Світлани Ковальчук. У серпні 2024 року Ковальчук звернулася до Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), очолюваної Тетяною Крупою, де їй безпідставно присвоїли ІІ групу інвалідності на три роки. Після цього вона отримала пенсію за інвалідністю. Однак, рішення експертної команди Державної установи «Український державний НДІ медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ» від 2 червня 2025 року скасувало цю групу інвалідності з 27 травня 2025 року, визнавши її необґрунтованою. Ковальчук оскаржила це рішення в суді, і є підстави вважати, що вона досягне успіху. Проте прокурорка двічі проігнорувала законні вимоги керівництва та доручення Офісу Генерального прокурора пройти повторне стаціонарне обстеження для перевірки обґрунтованості її інвалідності. Вона з’явилася на обстеження лише після третього виклику. Комісія визнала, що такі дії є серйозним порушенням прокурорської етики, невиконанням законних розпоряджень керівництва та завдали шкоди репутації прокуратури, особливо на фоні суспільного резонансу щодо схем оформлення інвалідності для прокурорів. У результаті КДКП оголосила Світлані Ковальчук догану як дисциплінарне стягнення.
Архіви позначок: Хмельницька область
Фінансові декларації Сергія Тюріна: доходи та активи
Начальник Хмельницької обласної військової адміністрації Сергій Тюрін за 2025 рік задекларував доходи в розмірі майже 1,5 мільйона гривень. Серед його активів – близько 300 тисяч доларів готівкою, старовинна ікона та золотий браслет з дорогоцінним камінням. Ці дані наведені у декларації Сергія Тюріна за 2025 рік. У двох деклараціях він зазначив житловий будинок площею 91,2 м² у Хмельницькому, де він зареєстрований, а його син має право на користування. Ця власність є спільною для семи осіб. Також Тюрін вказав, що з 2020 року орендує квартиру площею 54,1 м² у місті. У декларації за 2024 рік він зазначив квартиру площею 60,6 м² у Києві, якою його син також мав право користуватися. Однак у декларації за 2025 рік ця квартира не фігурує. У деклараціях за 2024 і 2025 роки начальник Хмельницької ОВА задекларував старовинну ікону із зображенням Ісуса Христа, жіночий золотий годинник-браслет і золотий браслет з дорогоцінним камінням, вартість яких не вказана. Він зазначив, що право на це майно він набув до подання першої декларації. У декларації за 2025 рік Сергій Тюрін вказав заробітну плату в Хмельницькій обласній державній адміністрації – 1 мільйон 447 тисяч 673 гривні. У 2024 році його заробіток становив 1 мільйон 81 тисячу 570 гривень, що на 366 тисяч 103 гривні менше. У декларації за 2025 рік він також зазначив 290 тисяч доларів готівкою, а на банківських рахунках – 71 тисячу 287 гривень та 30 євро. У декларації за 2024 рік Сергій Тюрін мав 297 тисяч доларів готівкою, а на банківських рахунках – 42 тисячі 77 гривень та 30 євро. У розділах “Об’єкти незавершеного будівництва”, “Транспортні засоби”, “Цінні папери”, “Корпоративні права”, “Юридичні особи, трасти або інші подібні правові утворення, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї”, у обох деклараціях нічого не вказано.
Право на житло вище за договір: апеляційний суд заборонив коледжу виселяти жінку зі студентського гуртожитку
Апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу наймачки кімнати у студентському гуртожитку – скасував рішення суду першої інстанції про її виселення без надання іншого житла й відмовив коледжу у задоволенні позову. Про це повідомив Апеляційний суд. У позові Кам’янець-Подільський фаховий коледж будівництва, архітектури та дизайну пояснював, що у 2019 році директор закладу уклав договір на тимчасове використання житлового приміщення в студентському гуртожитку та надав кімнату жінці, житло якої було непридатним для проживання. За словами позивача, строк договору найму сплив та продовжений не був. Однак відповідачка, яка порушувала умови договору, ніколи не мала та не має правових відносин з коледжем, не є його працівницею чи студенткою, виселятися відмовилася. Тож коледж звернувся до суду з позовом про її виселення без надання іншого житла. Кам’янець-Подільський міськрайонний суд задовольнив позов. Виходив з того, що мешканка гуртожитку порушувала умови договору найму, несвоєчасно сплачувала за проживання та не перебувала у правових відносинах із коледжем. Суд також вказав, що житло, в яке вона вселилася без ордера, було надане тимчасово – до серпня 2022, тому на підставі статей 127-129 Житлового кодексу України її слід виселити без надання іншого житла. Не погодившись із таким рішенням, відповідачка подала апеляційну скаргу з проханням його скасувати та ухвалити нове – про відмову в задоволенні позову. Апеляційний суд встановив, що гуртожиток навчального закладу є власністю держави й закріплений за коледжем на праві господарського відання. У липні 2023 року коледж повідомив відповідачку про виселення з гуртожитку у зв’язку із закінченням строку договору найму й відсутністю підстав для його продовження. У повідомленні також ішлося про численні порушення умов договору. Колегія суддів звернула увагу, що за актом обстеження умов проживання житловий будинок, де відповідачка раніше мешкала із сім’єю, є аварійним та перебуває під загрозою руйнування унаслідок зсуву ґрунту. Іншого житла жінка не має. Заборгованість зі сплати комунальних платежів і плати за проживання у гуртожитку вона погасила. Суд зазначив, що відповідачка вселилася до спірної кімнати у встановленому законом порядку на підставі договору тимчасового найму, який було пролонговано відповідно до вимог Цивільного кодексу України, на момент подання позову про виселення та на час розгляду справи вона не має іншого житла, придатного для проживання, тому кімната в гуртожитку є її «житлом» у розумінні статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Колегія суддів зауважила, що з урахуванням приписів статті 8 Конвенції коледж не обґрунтував нагальної суспільної необхідності виселення жінки, тому таке виселення матиме характер неправомірного втручання у її право на житло.
ДБР задокументував приховування активів посадовцем міграційної служби
ДБР повідомило про підозру колишньому керівнику Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області. Згідно з даними розслідування, посадова особа свідомо не вказала в декларації за 2023 рік майно, що належить його дружині, включаючи магазин елітних меблів та три автомобілі загальною вартістю понад 30 мільйонів гривень. «Співробітники ДБР разом з НАЗК повідомили про підозру колишньому керівнику Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області. Чиновник навмисно приховав у декларації за 2023 рік майно, що належить його дружині та було придбане у шлюбі. Це стосується як нерухомого, так і рухомого майна», — зазначається у повідомленні. Зокрема, він не вказав у декларації магазин елітних меблів вартістю 24 791 606 грн, а також три автомобілі: AUDI Q8 вартістю 2 647 000 грн, AUDI Q5 вартістю 2 427 000 грн, AUDI Q5 вартістю 504 000 грн. Загальна сума неправдивих даних у декларації перевищує 30 млн гривень. У грудні 2025 року, після викриття ДБР, він залишив займану посаду. Екскерівнику пред’явлено підозру за ч. 2 ст. 366-2 КК України — внесення свідомо неправдивих відомостей до декларації. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до 2 років.
Викриття: Голова міграційної служби Хмельниччини приховував значну суму майна
Прокуратура повідомила про виявлені зловживання керівника управління міграційної служби Хмельницької області. Розслідування встановило, що посадовець приховував активи на суму 30 мільйонів гривень. У складі цих активів знаходився магазин меблів на суму 24 мільйони гривень, а також три автомобілі преміумкласу – AUDI Q8 та два AUDI Q5. Після повідомлення про підозру посадовець подав у відставку.
У Хмельницькому чоловік жорстоко побив пенсіонера на пішохідному переході
На пішохідному переході потерпілий зробив водієві зауваження, у відповідь на що підозрюваний вийшов з автомобіля і побив його. Поліцейські розшукали зловмисника і вже оголосили йому підозру, зараз він перебуває під вартою.
Подія сталася 5 лютого близько 17:40 години на вулиці Трудовій. 67-річний пенсіонер зробив зауваження водієві, який заїхав на пішохідний перехід. Між чоловіками виник конфлікт, під час якого водій вийшов з автомобіля та жорстоко побив пішохода. Після нападу зловмисник сів у машину й поїхав геть.
Поліцію та швидку викликали перехожі. Потерпілого негайно госпіталізували та прооперували.
Правоохоронці, провівши низку розшукових заходів, встановили особу нападника. Ним виявився 41-річний місцевий житель. Уже наступного дня його затримали в порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України.
Слідчі Хмельницького районного управління поліції за процесуального керівництва прокуратури оголосили чоловікові підозру за ч. 1 ст. 121 (Умисне тяжке тілесне ушкодження) Кримінального кодексу України. За скоєне йому загрожує від 5 до 8 років позбавлення волі. На період розслідування суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В.о. голови податкової Хмельниччини задекларував значні активи, включаючи субсидію
В.о. керівника податкової служби Хмельниччини Олександр Фесько задекларував два автомобілі преміум-класу, дві квартири в Києві та готівку в розмірі 130 тисяч доларів. Ця інформація стала відомою з його декларації про майно та доходи.
Фесько подав декларацію як головний державний інспектор управління податкового аудиту ГУ ДПС у Хмельницькій області. Найбільший дохід сім’ї — 2,48 млн грн — отримала дружина Людмила Фесько від підприємницької діяльності. Сам декларант зазначив заробітну плату з різних підрозділів податкової служби на суму приблизно 400 тис. грн.
Також у декларації вказано: пенсія Олександра Феська — 204 тис. грн, пенсія дружини — 39 тис. грн та субсидія — 5,3 тис. грн.
Транспортні засоби (усі у власності Олександра Феська):
– Infiniti QX50 (2020) — 443 тис. грн (придбано 14 січня 2022 року)
– Jaguar XE (2018) — 370 тис. грн (придбано 15 квітня 2023 року)
Нерухомість (переважно у власності дружини Людмили Фесько):
– садовий будинок 179 м² у с. Вишеньки Київської області — 500 тис. грн (набуто 17 червня 2015 року)
– земельна ділянка 1200 м² у Вишеньках — 550 тис. грн (набуто 15 червня 2015 року)
– квартира 38,1 м² у Києві — 948 тис. грн (набуто 4 серпня 2020 року)
– квартира 36,9 м² у Києві — 918 тис. грн (набуто 4 серпня 2020 року)
– житловий будинок 79,5 м² у Старобільську Луганської області — 25 тис. грн (набуто 15 травня 2017 року)
– земельна ділянка 1000 м² у Старобільську — 25 тис. грн (набуто 15 травня 2017 року)
Оренда квартири 76 м² у Хмельницькому (без дати набуття, оскільки це оренда).
Грошові активи:
– готівкою у дружини — 130 тис. доларів
– на банківських рахунках значних сум не вказано
Корпоративні права: дружина володіє 50% у ТОВ «Єльнік» (вартість частки 0,5 тис. грн, набуття 20 травня 2011 року)
Трагедія на Хмельниччині: Померла дитина після вживання алкоголю
На Хмельниччині сталася серйозна трагедія. 9-річного хлопчика було знайдено мертвим після того, як він випив алкоголь, наданий сусідом.
Дитина самостійно пішла додому, але дорогою впала на сніг і померла. Поліція вже оголосила підозру 55-річному чоловіку, який залишив малолітнього в небезпечному стані.
Мати хлопчика звернулася до правоохоронців близько 23:30, повідомивши про те, що син не повернувся додому. Правоохоронці знайшли тіло дитини на городі неподалік будинку.
Попередньо встановлено, що того дня 9-річний хлопчик відвідував 55-річного сусіда, який разом із ним вживав алкоголь, а потім залишив дитину без нагляду.
Через дезорієнтацію та неможливість контролювати свої рухи хлопчик пройшов близько 200 метрів, після чого впав на сніг і помер. Тіло було направлено на судово-медичну експертизу для визначення точної причини смерті.
Слідчі Красилівського відділення поліції за процесуального керівництва прокуратури оголосили підозру 55-річному чоловікові за ч. 3 ст. 135 КК України (залишення в небезпеці).
Суд обрав для нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а за санкції статті йому загрожує від 3 до 8 років позбавлення волі.
Зростання кількості багатодітних сімей на Хмельниччині
Станом на грудень 2025 року на Хмельниччині проживало 8 тисяч 130 сімей, у яких виховували троє дітей. Загалом в області налічували 11 тисяч 959 багатодітних сімей, де три та більше дітей.Про це в етері Українського Радіо Хмельницького розповіла головний спеціаліст відділу з питань персоналу та ВПО Департаменту соціального захисту Хмельницької ОДА Лілія Остапішена.На Хмельниччині станом на 31 грудня 2025 року у багатодітних родинах виховували 40 тисяч 402 дитини, пояснила спеціалістка.”Збільшується кількість сімей, які народжують третю дитину. Жінки так рятують чоловіків від мобілізації, тому що в кого є троє дітей, то тих вже не мобілізують. Є такі випадки”.А стосовно сімей, у кого четверо, п’ятеро, шестеро дітей — то ситуація стала, пояснила спеціалістка.Суспільне подало запит до Департаменту соціального захисту Хмельницької ОДА з приводу кількості сімей, які виховували трьох дітей, на Хмельниччині з 2021 по 2024 рік. За їхніми даними:З наявної кількості багатодітних родин області є такі, які виїхали за кордон у зв’язку з повномасштабним вторгненням РФ на територію України, тому щодо них статистика не ведеться. У разі народження третьої дитини за кордоном батьки звертаються за отриманням посвідчень багатодітної сім’ї та виплат на дитину за місцем їхньої реєстрації в Україні, пояснила Лілія Остапішена.”Коливання у цифрах відбувається через те, що частина сімей втрачає статус, бо старшій дитині виповнюється 18 років, якась частина сімей виїжджає, у когось народжується четверта дитина, тому вони переходять в іншу категорію”.Також в області, згідно з інформацією із запиту, на кінець 2025 року проживали 633 багатодітні сім’ї, які були вимушені евакуюватися із зони бойових дій з різних куточків України. В цих родинах загалом виховувалися 2193 дитини різного віку, в кожній з них – від 3 до 9 дітей. 293 родин планує залишитися на території області після закінчення повномасштабного вторгнення.
Хмельницький суд відхилив вимоги покупця про повернення коштів за куртку, придбану в Instagram
Хмельницький апеляційний суд залишив без змін рішення місцевого суду в справі про захист прав споживачів, де позивачка вимагала стягнути з продавця кошти за придбану в Інстаграмі куртку. Колегія суддів погодилася з висновком, що в неї відсутнє право вимоги повернення вартості товару, який вона не повернула в магазин протягом 14 днів: куртка досі в неї. Про це повідомив Хмельницький апеляційний суд. Про це повідомляє “Судово-юридична газета”.У позові покупчиня зазначила, що замовила джинсову куртку італійського виробника в інтернет-магазині в Інстаграмі. При отриманні виявила, що товар не відповідає замовленню: не має тих властивостей, на які вона розраховувала при оформленні покупки.Позаяк у продавця не було тієї куртки, що вона замовила, попросила повернути їй гроші і надати адресу для повернення товару. Продавець відмовився. Тож замовниця подала позов до суду з проханням стягнути з нього вартість товару у сумі 7300 грн та судові витрати.Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у задоволенні позову відмовив. Суд зазначив, що позивачка втратила право вимоги повернення вартості товару, оскільки порушила вимоги Закону України «Про захист прав споживачів» та не повернула відповідачеві придбаний у нього товар протягом 14 днів з моменту його отримання й донині. Понад те, суд звернув увагу, що у позові йдеться про повернення 7300 грн за придбаний товар, тоді як його вартість становить 5250 грн.Позивачка подала апеляційну скаргу з проханням скасувати рішення суду першої інстанції й задовольнити позов. На її думку, суд не врахував, що вона повідомила про невідповідність товару замовленню одразу при отриманні на пошті, однак продавець відмовився надати їй реквізити для повернення куртки, фіскального чека також не було.Як встановив суд, 23 березня 2024 року на сторінці інтернет-магазину в Інстаграмі позивачка написала продавцю, що хоче купити в нього джинсові штани й куртку. Той повідомив, що працює за повною передоплатою зі сплатою 30% авансу, а вартість її замовлення становитиме 10 300 грн (куртка – 125 Євро та джинси – 110 Євро).Того ж дня замовниця перерахувала на банківську картку продавця 3000 грн авансу. Через 3 дні оплатила решту суми замовлення – 7300 грн. Замовлений товар вона отримала 23 квітня 2024 року. Вимогу про повернення коштів за куртку, відповідно до скриншоту листування у месенджері, вона висунула 12 травня 2024 року, тобто з пропуском 14-денного строку на повернення товару належної якості.«Посилання позивача на неможливість повернення відповідачу придбаних речей через невидачу їй фіскального чека та неповідомлення адреси для повернення товару колегія суддів не бере до уваги, оскільки покупець мала можливість самостійно здійснити повернення придбаної у продавця куртки на адресу відправника, зазначену у накладній на доставку товару «Новою поштою», однак вказаного не зробила», – зазначив апеляційний суд.Відтак ХАС відхилив доводи апеляційної скарги та залишив в силі рішення суду першої інстанції.З повним текстом постанови апеляційного суду у справі № 682/347/25 можна буде ознайомитися у ЄДРСР.