Архіви позначок: Декларации

Доходи керівниці комунікацій НБУ Юлії Євтушенко викликають запитання

Оприлюднено автором

Керівниця піар-служби Андрія Пишного Юлія Євтушенко отримує 5 млн гривень на рік. Про це пише ВИЙ.

Активну роботу пресслужби Андрія Пишного автори пов’язують із тим, що останнім часом від імені Нацбанку почала офіційно з’являтися в пресі критика учасників фінансового небанківського ринку. Зазначається, що ці тексти створюються в Департаменті комунікацій НБУ, який очолює Євтушенко Юлія Володимирівна.

До основних функцій цього департаменту належать:
– управління, координація та розвиток системи комунікацій НБУ зі стейкхолдерами;
– управління системою інформаційних каналів НБУ та її розвиток;
– формування політики щодо інформаційних, публічних та іміджевих, у тому числі рекламних, продуктів і матеріалів НБУ;
– координація та реалізація просвітницьких заходів, спрямованих на підвищення фінансової культури та обізнаності населення України.

Водночас автори стверджують, що з оприлюднених текстів видно: Юлія Євтушенко часто відходить від своїх функціональних обов’язків. Для пояснення цього, на їхню думку, варто звернути увагу на її майновий стан і доходи.

У матеріалі наголошується, що директор Департаменту комунікацій Нацбанку Юлія Володимирівна Євтушенко отримує 5 млн гривень на рік. Тобто, як зазначено в тексті, з бюджету країни під час військового стану за інформаційне супроводження діяльності НБУ одна людина отримує 400 тис гривень на місяць.

Також ідеться про те, що Юлія орендує будинок у Стоянці площею 286 метрів, який належить Наталії Горбачевській. При цьому вартість оренди, як зазначається, не вказана.

Окрім цього, в матеріалі згадуються 60000 USD та 40000 EUR готівкою, 50000 USD на рахунках у банку, а також елітний Мерседес.

У тексті сказано, що такі привілеї Юлія має ще з часів роботи у 2015 – 2019 років керівником Управління зв’язків з громадськістю та ЗМІ АТ “Ощадбанк” під керівництвом Андрія Пишного.

Матеріал завершується висновком про приклад успішного карʼєрного зростання за рахунок відданості своєму босу, навіть коли відходиш від функціональних обовʼязків.

Майно, земля та оточення: що відомо про селищного голову Авангарда Сергія Хрустовського

Оприлюднено автором

Селищний голова Авангарда Одеської області Сергій Хрустовський обіймає посаду вже 16 років. За цей час він встиг обзавестися значним майном: ділянкою з трьома будинками та двома господарськими спорудами, майже двома гектарами землі в перспективному районі навпроти аквапарку, а також ще однією земельною ділянкою в садівничому кооперативі з доступом до лиману.

Авангардівська громада вважається однією з найбагатших на Одещині, насамперед через розташований тут ринок «7 кілометр». Сергій Хрустовський в одному з інтерв’ю прямо казав, що засновник промислового ринку Віктор Добрянський був для нього прикладом і мудрим наставником. Із самим ринком пов’язують гучні імена, зокрема Юрія Іванющенка, Вадима Альперина та Володимира Галантерника. У 2023 році за загадкових обставин помер онук засновника ринку Віктор Добрянський-молодший: його тіло знайшли на Трасі здоров’я в Одесі.

Сергій Хрустовський родом із Вінниччини, де працював у правоохоронних органах. На початку роботи в Одеській області він влаштувався юристом на підприємство Добрянського. У 2018-му, коли він уже як вісім років очолював селище, його дружина працювала в ТОВ «Авангард-Д». Це компанія Добрянського, якою зараз керує його родичка Вікторія. Підприємство працює в аграрній сфері.

За останні півтора десятиліття родина Хрустовського, як зазначається, зібрала чимале майно для двох дочок. Журналісти знайшли будинок, у якому живе селищний голова. Згідно з декларацією, в Авангарді він нібито має лише один будинок площею 196 квадратних метрів і земельну ділянку під ним. Водночас на самій ділянці чітко видно основний будинок, ще два менші та дві споруди, схожі на господарські. У фінансовій звітності він вказує лише одну будівлю, хоча візуально будівель більше. У 2018 році дружина Хрустовського Юлія стала власницею майже 2 гектарів землі в сусідньому селищі Прилиманське. Цей масив є достатньо новим, а приватизація землі там лише розпочалася.

Ця місцевість вважається перспективною, адже просто навпроти розташований Авангардівський аквапарк. Його, як зазначено, будувала компанія, наближена до Володимира Галантерника. У 2021 році він визнавав, що володіє часткою ринку «7 кілометр». Із того ж року його було оголошено в розшук. Спочатку ЗМІ повідомляли, що він осів у Лондоні, а згодом нібито перебрався до Відня. Галантерник є фігурантом справи щодо колишнього міського голови Одеси, нині позбавленого українського громадянства, Геннадія Труханова.

Нині на цих двох гектарах Хрустовських нічого немає. Однак сусідні ділянки належать людям, пов’язаним із місцевою владою. Суміжною землею приблизно такої ж площі володіє Гальчинська Наталія Валеріївна. Вона є директоркою Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Авангардівської селищної ради», тобто підлеглою Сергія Хрустовського.

Ще одним сусідом є Козачок Вадим Петрович. Він входить до виконавчого комітету Авангардівської ради, а отже також є підлеглим Хрустовського.

Третім сусідом названо Стадника Олексія Павловича. Раніше він очолював відділ Держкомзему в Овідіопольському районі Одеської області. Стадник є фігурантом кримінальної справи щодо розбазарювання державних земель. Слідство вважає, що він разом зі спільниками допоміг вивести з державної власності 10 гектарів господарства «Таїрове». Справу й далі розглядає Верховний суд.

Таким чином, по сусідству опинилися по 2 гектари перспективної землі, приватизовані Хрустовським із колегами та корупціонером вищої ланки.

Дві великі ділянки праворуч від земель селищного голови Авангарда орендують ТОВ «Авангард-Д», що належить родині співзасновника ринку «7 кілометр», і ТОВ «Авангард Поділля». Останнє підприємство орендує багато земель в Авангардівській громаді.

Зокрема наприкінці 2023 році компанія продовжила оренду 3,5 гектара майже навпроти земель у Прилиманському, що належать Хрустовським. Ця ділянка розташована поруч з аквапарком. Її власник — Ярослав Топтей. Він працював у відділі капітального будівництва Авангардівської селищної ради, яку очолює давній товариш Хрустовського Артем Сирітка.

Крім того, Топтей володіє земельною ділянкою в самому центрі Авангарду, поруч із церквою.

В іншій частині Одещини родина Хрустовських має ще одну ділянку. Вона невелика — близько 20 соток, але розташована в дуже «жирному» місці. Йдеться про садове товариство, що належить до села Калаглія Овідіопольського району. Поруч є вихід до Дністровського лиману, а з іншого боку видно Аккерманську фортецю Білгород-Дністровського.

У Калаглії Хрустовські мають ще одну ділянку на 6 соток, а також ще 9 соток у селі Білка, яке розташоване на Хаджибейському лимані. Проте ідентифікувати ці ділянки не вдалося.

ЗМІ неодноразово повідомляли, що після приходу Сергія Хрустовського на посаду селищного голови в Авангарді почалася масова забудова житловими комплексами. Серед прикладів називають новий квартал «7 небо», компанію-забудовника якого пов’язують із Вадимом Альпериним.

Йдеться про фірму «Град Інвест Плюс». У 2025 році щодо неї відкрили провадження через несплату пайових внесків до Авангардівської громади. Сама компанія заявляє, що не повинна їх сплачувати, оскільки поруч із житловим комплексом збудувала заклад освіти. У березні 2026 року суд постановив провести експертизу, щоб з’ясувати, чи має «Град Інвест плюс» сплачувати пайові внески і скільки бюджет Авангарду недоотримав через цю ймовірну схему ухилення.

Публічно Сергій Хрустовський намагається виглядати доволі скромною людиною, яка дбає лише про розвиток громади Авангарду. Водночас будинки, земельні ділянки, свої люди у владі та дозволи на забудову компаніям з «душком» свідчать про інше. Поки він дає компліментарні інтерв’ю та з’являється на різних форумах, його родина поступово обростає чималим майном.

Декларація Сергія Терлецького: Land Rover за 1,03 мільйона та Audi за 5 тисяч гривень

Оприлюднено автором

Адміністратор територіального сервісного центру №0741 у селі Струмівка Волинської області Сергій Терлецький задекларував придбання автомобіля Land Rover Range Rover Sport вартістю 1,03 мільйона гривень. Водночас його офіційна заробітна плата на посаді в ГСЦ МВС за рік становила 468 тисяч гривень, тобто менше половини вартості цього автомобіля.

Про це повідомляють розслідувачі.

Згідно з даними його фінансової звітності за 2025 рік, вживаний позашляховик 2015 року випуску посадовець придбав за рахунок продажу іншого майна. Терлецький задекларував дохід від відчуження рухомого майна на суму 1,03 млн гривень, що повністю збігається з ціною автомобіля. Крім того, в органах МВС чиновник офіційно зберігає 420 тисяч гривень готівкових заощаджень.

На кінець звітного періоду в автопарку посадовця значилося три транспортні засоби. Окрім Land Rover, він володіє Volvo V50 2010 року, оціненим у 250 тис. грн, а також Audi A7 2012 року випуску. Водночас вартість Audi в декларації вказана на рівні лише 5 тисяч гривень, хоча реальна ринкова ціна цієї моделі в середньому стані значно вища і становить від 480 до 580 тисяч гривень.

Щодо нерухомості, то з 2008 року посадовець є співвласником квартири площею 67,2 м² у Луцьку разом із батьками та братом. Інших близьких родичів у своїй декларації він не вказав.

НАЗК зафіксувало порушення на 12,6 млн грн у декларації Юрія Бережного

Оприлюднено автором

НАЗК виявило у декларації в.о. президента «Чорноморського морського пароплавства» Юрія Бережного недостовірні відомості на суму понад 12,6 млн грн. За підсумками перевірки агентство встановило, що посадовець подав неточні дані на загальну суму 12,63 млн гривень. У діях Бережного НАЗК вбачає ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 ККУ.

Перевірка тривала з 8 вересня 2025 року по 5 березня 2026 року. Під час аналізу НАЗК користувалося даними з реєстрів, банків, податкової служби, Пенсійного фонду, Державного земельного кадастру, ЄДРТЗ та інших джерел. Також агентство отримало пояснення від самого Бережного.

Найбільше зауважень стосувалося розділу «Грошові активи». У декларації Бережний вказав готівку в сумі 410 тис. гривень та 161 тис. доларів. Водночас після аналізу доходів і витрат сім’ї за 1998–2024 роки НАЗК дійшло висновку, що з законних джерел подружжя могло накопичити значно менше — приблизно 5,7 млн гривень, або близько 135,5 тис. доларів. Різниця, за оцінкою агентства, становить 1,48 млн гривень.

Для цього НАЗК проаналізувало доходи Бережного та його дружини за тривалий період, а також врахувало продаж автомобілів, спадщину, позики та інші правочини. Зокрема, у 1998–2015 роках подружжя могло заощадити близько 353 тис. доларів. Надалі через купівлю нерухомості, автомобілів і надання позик обсяг заощаджень суттєво скорочувався. У 2024 році сім’я витратила понад 5,1 млн грн, зокрема на автомобіль Lexus NX 350, позику третій особі, навчання дочки в Лондоні та загальножиттєві витрати.

Пояснення Бережного про походження коштів, серед яких він називав підприємницьку діяльність, продаж авто, криптовалюту дружини та позику, НАЗК частково не прийняло через відсутність підтвердних документів.

Крім того, у декларації не було зазначено фінансове зобов’язання дружини Бережного — позику на 11 млн гривень, отриману від громадянина Внукова О.С. за договором від 20 лютого 2021 року. За даними НАЗК, ці кошти були використані для часткової оплати договору купівлі-продажу земельної ділянки та будинку в Луганській області, загальна вартість яких перевищувала 17 млн грн, придбання автомобіля, а також надання позики третій особі — гр. Біляєву С.В. на суму майже 2,5 млн грн.

У своїх поясненнях Бережний стверджував, що дізнався про цей договір позики лише під час підготовки відповіді на запит НАЗК. Однак агентство це пояснення не прийняло, оскільки посадовець письмово надавав дружині згоду на придбання нерухомості за спільні кошти.

У розділі «Нематеріальні активи» Бережний вказав 100 токен-акцій проєкту Expo R&M (EXPO Shares Token) вартістю 135,6 тис. гривень. Після додаткової перевірки НАЗК дійшло висновку, що цей проєкт має всі ознаки фінансової піраміди. Серед них агентство назвало використання назви EXPO Bank, що створює хибну асоціацію з реальним банком, багаторівневу партнерську програму (MLM), обіцянки гарантованого високого пасивного прибутку, а також те, що проєкт уже припинив роботу, а застосунок видалено з App Store та Google Play. Бережний пояснив, що придбав токени у 2020 році, однак НАЗК його пояснення не врахувало.

Окремо агентство вказало на неточності щодо нерухомості та інших даних. Зокрема, Бережний не зазначив, що фактично проживає у квартирі дружини в Києві. Також він вніс до декларації земельну ділянку, яка перебувала в іпотеці, хоча вона не підлягала відображенню в цьому розділі. Крім цього, посадовець неправильно відобразив низку інших об’єктів нерухомості, деталі яких наведені в додатку до довідки НАЗК.

Серед інших зауважень — невказаний рахунок у німецькому банку Hamburger Sparkasse AG, а також дрібні банківські відсотки менше за 200 грн. Неточності також стосувалися документів, що посвідчують особу за кордоном, зокрема посвідок на проживання у Великій Британії та Німеччині.

НАЗК повідомило Бережного про результати перевірки та направило повідомлення за місцем його роботи.

Артем Требесов: як у Лозовій та Чернігові працювали схеми впливу й поборів

Оприлюднено автором

Артем Требесов, начальник Чернігівського ОТЦК, вибудував мобілізацію як систему поборів. У Лозовій діяла схема прямих платежів: списання за станом здоров’я коштувало близько 5000 доларів, а невнесення до реєстру «Оберіг» — 1000 доларів. Для легалізації таких дій використовували рішення ВЛК. Окремо тиск спрямовували на бізнес і аграрний сектор: підприємства сплачували за те, щоб їхніх працівників не мобілізували.

У цій моделі вирішальним був фінансовий чинник. Рішення залежали від оплати, а не від реального стану здоров’я чи облікових даних. Контроль забезпечували посадові особи ТЦК та пов’язані з ними люди. Система працювала стабільно й охоплювала як громадян, так і бізнес. Будь-яке питання вирішувалося за встановленими неофіційними «тарифами».

Після переходу до Чернігівського обласного ТЦК та СП підхід змінився. Головний акцент зробили на контролі інформації та рішень. Основним інструментом став реєстр «Оберіг», у якому вручну змінювали дані: вносили фіктивні відмітки про проходження ВЛК або видаляли записи про порушення. Також застосовували переведення військовозобов’язаних між регіонами з подальшою зміною їхнього статусу.

Окремо встановлено, що активи Требесова оформлювали на підставних осіб. Вищий антикорупційний суд та Апеляційна палата ВАКС визнали необґрунтованими автомобілі BMW X6 та Toyota Camry Hybrid, придбані через родичів і дружину. Суд постановив стягнути у дохід держави понад 4 млн грн, а також автомобіль Toyota Camry Hybrid. Це прямо підтверджує використання інших осіб для приховування фактичного володіння майном.

Требесов постає не лише як керівник ТЦК, а як організатор двох різних моделей впливу. У Лозовій це була пряма система поборів із фіксованими «тарифами», а в Чернігові — контроль через дані, реєстри та рішення ВЛК. Його майнова схема з оформленням активів на підставних осіб узгоджується з отриманими результатами. Усе це свідчить про системний характер дій, а не про окремі випадки.

Статки Віталія Куліша під час війни: мільйонні заощадження та авто для сина

Оприлюднено автором

Начальник Миколаївського обласного ТЦК та СП Віталій Куліш, у підрозділі якого виявили факти побиття та незаконного утримання мобілізованих, за час війни суттєво примножив свої статки. Якщо до повномасштабного вторгнення він мав близько 350 тис. гривень заощаджень, то за минулий рік задекларував уже понад 1,5 млн гривень накопичень. Усі ці кошти — лише готівкою.

Крім того, протягом останніх кількох років війни начальник ТЦК придбав мотоцикл HONDA та отримав право користування автомобілем Mitsubishi Pajero Sport, який належить іншій особі. Його син-студент також зробив покупку — VOLKSWAGEN PASSAT (2017) менш ніж за 3 тис. доларів.

Минулого року начальник скандального ТЦК отримав 670 тис. гривень зарплати. Водночас його дружина не надала йому дані про розмір своєї зарплати для внесення до декларації. Так само син начальника не повідомив батькові суму стипендії, яку він отримав торік в Одеському університеті.

НАЗК під критикою: сотні мільйонів витрат, слабкі перевірки та відсутність незалежного аудиту

Оприлюднено автором

Національне агентство з питань запобігання корупції працює в Україні вже понад 10 років і щороку отримує майже 600 млн грн з бюджету. Середня зарплата працівників агентства становить близько 100 тис. грн на місяць. Втім, попри такі витрати, результати роботи НАЗК викликають серйозні запитання.

NGL.media проаналізували близько трьох тисяч справ, які НАЗК передало до суду у 2020-2026 роках. Дослідження показало, що більшість із них суди закривають. Зокрема, 52% усіх протоколів, складених агентством, не доходять до реального покарання, а у справах про конфлікт інтересів цей показник сягає 90%. Ще у 5% випадків фігурантів визнають винними, але звільняють від відповідальності.

Суди найчастіше закривають такі справи через пропущені строки притягнення до відповідальності, брак доказів або малозначність порушення. Водночас з 2024 року частка виграних НАЗК справ зросла приблизно до 60%, однак це сталося насамперед завдяки протоколам щодо несвоєчасного звітування політичних партій. Після набрання чинності наприкінці 2023 року закону про відновлення щоквартальної звітності партій НАЗК почало активно перевіряти ці звіти. Такі справи легше доводити у суді, ніж, наприклад, конфлікт інтересів. Минулого року саме вони становили близько 80% серед усіх виграних НАЗК справ.

Одним із ключових напрямів роботи НАЗК є перевірка декларацій посадовців. Щороку близько 630 тис. українських посадовців подають декларації, але вручну агентство перевіряє лише близько однієї тисячі з них. Яким саме чином відбирають ці декларації, публічно не пояснюють. Відомо лише, що застосовується система логічного та арифметичного контролю. При цьому, за словами Катерини Бутко, лише близько 10% працівників НАЗК займаються перевірками декларацій і моніторингом способу життя.

Після відновлення перевірок наприкінці 2023 року всі декларації почали проходити автоматизовану перевірку через зіставлення з державними реєстрами та базами даних. Якщо система виявляє невідповідності, декларанту надсилають повідомлення, щоб він врахував це при подачі наступної декларації. Однак цей механізм має суттєві обмеження. Якщо у декларації вказані лише базові дані, що збігаються з державними реєстрами, система може не виявити порушень. Офшори, готівка чи навчання дітей за кордоном залишаються поза межами автоматичного контролю.

Юридична радниця Transparency International Ukraine Наталія Січевлюк зазначає, що автоматизація кількісно збільшує показники перевірок, але не дає якості, на яку очікує суспільство. Як приклад вона наводить кейс із колишнім міністром енергетики Германом Галущенком, якого НАБУ затримало за підозрою у відмиванні близько 12 млн доларів через офшорні компанії. Його декларації при цьому успішно проходили автоматизовану перевірку.

Проблеми виникають і під час ручної перевірки. У справі Тетяни Крупи, яку підозрюють у незаконному збагаченні на 160 млн грн, НАЗК під час первинної перевірки декларації за 2023 рік виявило недостовірні відомості на 356,4 тис. грн, що тягло лише адміністративну відповідальність. Уже після її затримання, коли в кабінеті та вдома знайшли мільйони доларів готівкою, агентство провело повторну перевірку тієї ж декларації і заявило про порушення на 18,4 млн грн, що вже підпадає під кримінальну відповідальність.

За словами Наталії Січевлюк, із року в рік НАЗК виявляє багато випадків недостовірного декларування, але значно менше необґрунтованих активів і ознак незаконного збагачення, хоча саме це є головним суспільним запитом. Це підтверджують і звіти агентства: минулого року за підсумками моніторингу способу життя НАЗК зробило висновки щодо ймовірного незаконного збагачення 94 посадовців, тоді як декларацій з ознаками недостовірного декларування було 505.

Голова парламентського комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна неодноразово порушувала питання пріоритезації перевірок у Верховній Раді, але без результату. На її думку, НАЗК має використовувати ризикоорієнтований підхід, щоб із загального масиву виділяти декларації, які насамперед потребують уваги. Водночас, за її словами, у повних перевірках та моніторингу способу життя агентство орієнтується передусім на запити правоохоронців, хоча мало б саме визначати, на кого правоохоронним органам варто звернути увагу.

Якщо дивитися лише на статистику, то НАЗК демонструє активність. Минулого року порушення виявили у кожній другій перевіреній декларації: недостовірні відомості на 3,8 млрд грн та ознаки незаконного збагачення на 460 млн грн. Але реальних вироків у таких справах одиниці. Крім того, частину висновків НАЗК фігуранти успішно оскаржують у судах. За підрахунками NGL.media, у 2020-2025 роках було подано 104 позови щодо результатів перевірок, і у 88 випадках, тобто 85%, суди їх задовольнили.

Одним із прикладів став листопадовий випадок минулого року, коли Київський окружний адміністративний суд скасував результати перевірки декларації першої проректорки Полтавського державного аграрного університету Валентини Аранчій. НАЗК виявило недостовірні відомості на 1,7 млн грн, але суд вирішив, що працівники агентства порушили строки перевірки та вийшли за межі повноважень. Зараз справа перебуває в апеляції.

Минулого року НАЗК отримало з держбюджету 1,36 млрд грн, із яких 768 млн грн було передано на фінансування політичних партій. На власну діяльність агентство витратило 593 млн грн. Із цієї суми 505 млн грн, або 84%, пішло на зарплати. У 2024 році в агентстві працювали 413 людей, а середня річна зарплата одного працівника склала близько 1,2 млн грн. Голова НАЗК Віктор Павлущик задекларував понад 4 млн грн зарплати. Понад 3 млн грн отримали його заступники Сергій Гупяк та Дмитро Калмиков. Керівниця управління з проведення повних перевірок Юлія Кулікова вказала 2,2 млн грн зарплати за рік.

Попри це, основною відповіддю керівництва НАЗК на критику залишається брак людських ресурсів. Анастасія Радіна вважає, що проблема полягає не лише у кількості працівників, а й у розподілі ресурсів. За її словами, агентству пропонували посилити підрозділи, які займаються перевірками декларацій і моніторингом способу життя, але натомість ресурси залишаються розпорошеними, зокрема на просвітницькі напрями.

НАЗК також отримує фінансування від урядів ЄС, США, Великої Британії, Канади та Швейцарії. За шість років агентство отримало від іноземних донорів понад 100 млн грн, зокрема майже 30 млн грн від ЄС. ЄС оплачував соціологічні опитування, розробку антикорупційної стратегії, тренінги з оцінки ризиків, поїздки до Румунії, програмне забезпечення, а також допомагав фінансово у розробці концепції моніторингу способу життя. Після російського вторгнення у 2022 році ЄС навіть постачав НАЗК бронежилети і балістичні шоломи. Також європейці оплатили тренінг з лідерства для Віктора Павлущика, курси англійської мови для працівників і просвітницьку діяльність, зокрема тренінги у школах та посібники «Антикорупційного курсу для 9 класу».

До початку 2025 року НАЗК активно підтримувало і USAID. За американські кошти, зокрема, створили портал викривачів, який запустили у вересні 2023 року. Через нього можна анонімно повідомляти про факти корупції і навіть отримати 10% від суми завданих державі збитків. Наразі НАЗК повідомляло лише про дві виплати викривачам, хоча в обох випадках інформацію передавали НАБУ, а не НАЗК.

Окрему увагу викликає кадрова політика агентства. Починаючи з 2020 року в НАЗК діяли відкриті конкурси із тестуванням, співбесідами за участі членів Громадської ради та спеціальними перевірками кандидатів. Однак після повномасштабного вторгнення, з травня 2022 року, всі призначення відбуваються без конкурсної процедури. Співбесіди та спецперевірки були призупинені.

Під час аналізу декларацій чинних працівників НАЗК журналісти NGL.media виявили дані, які викликають сумніви щодо доброчесності окремих співробітників. Зокрема, спеціалістка відділу формування доброчесності Ганна Дігтяренко у 2023 році придбала Toyota Camry 2007 року випуску за 45 тис. грн, хоча такі автомобілі зазвичай коштують у 6-8 разів дорожче. Інша працівниця, Наталія Погоріло, навесні минулого року отримала у подарунок квартиру в Києві площею 60 м2 і оцінила її у 200 тис. грн, хоча реальна вартість квартир у цьому будинку стартує від 50 тис. доларів. Вона пояснила, що це подарунок від рідного брата, але відмовилась коментувати походження грошей на такий подарунок.

У НАЗК також працює Софія Циктіч, донька «судді Майдану» Віталія Циктіча. Вона влаштувалася до агентства у 2024 році, продовжуючи навчання у КНУ ім. Т. Шевченка, а вже за рік через приватизацію стала власницею київської квартири площею близько 90 м2. Йдеться про житло, яке трьома роками раніше її батько отримав як службове. Минулого року Віталій Циктіч також купив квартиру у київському ЖК «Нивки-Парк» майже за 4 млн грн і два автомобілі Mercedes майже за 2 млн грн.

Питання викликає і публічна позиція НАЗК у важливих антикорупційних моментах. У липні минулого року Верховна Рада ухвалила закон, який суттєво обмежував незалежність НАБУ та САП у боротьбі з корупцією. Це викликало багатотисячні протести, критику громадських активістів, частини нардепів та міжнародних партнерів. Зрештою закон скасували. Однак НАЗК ці події не коментувало, а перша публічна заява Віктора Павлущика з’явилася лише через три місяці.

Катерина Бутко вважає, що НАЗК як орган, відповідальний за антикорупційну політику, мало б публічно відреагувати на цю історію та нагадати про значення незалежності НАБУ і САП. Анастасія Радіна, своєю чергою, зазначає, що агентство навіть мало можливість зупинити розгляд законопроєкту у Верховній Раді на строк до десяти днів для проведення експертизи, але не скористалося цим правом.

Схожу логіку НАЗК продемонструвало і в лютому 2025 року, коли розпочало повну перевірку декларації тодішнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Агентство не публікувало жодної інформації про початок чи результати перевірки аж до його звільнення. Причиною назвали лист «від державного органу з вимогою обмежити доступ до інформації про перевірку у зв’язку із застосуванням до декларанта заходів захисту». За інформацією Анастасії Радіної, цей лист направила СБУ. На її думку, такий лист не мав бути для НАЗК правовою підставою приховувати інформацію, а єдиним поясненням могла бути спроба «забезпечення комфорту» для Андрія Єрмака.

Додаткові запитання щодо незалежності НАЗК виникли восени 2025 року після публікації так званих «плівок Міндіча». Згідно із записами НАБУ, у травні 2025 року, ймовірно, керівник підрозділу безпеки «Енергоатому» Дмитро Басов нібито передав 20 тис. доларів хабаря до НАЗК. Віктор Павлущик тоді повідомив про внутрішнє розслідування, яке зрештою не виявило причетності працівників НАЗК до справи «Мідас».

За законом «Про запобігання корупції» НАЗК має проходити незалежний аудит кожні два роки. Проте за майже 10 років існування агентства такий аудит провели лише один раз — за 2020–2021 роки. Аудит перших двох років роботи Олександра Новікова опублікували лише у липні 2023 року. Незалежні аудитори оцінили його роботу радше позитивно: у 2020–2021 роках агентство виконало 72% визначених для перевірки показників. Водночас вони не змогли прямо сказати, що НАЗК працює ефективно. У звіті зазначено, що діяльність агентства загалом не досягла порогу неефективності, але комісія утрималася від висновку про ефективність НАЗК.

На думку Катерини Бутко, одна з причин проблеми полягає у самих критеріях оцінювання, затверджених урядом. Їх було надто багато, що не дозволяло чітко відповісти, наскільки добре чи погано працює агентство. Наступні аудити не відбулися через те, що Міністерство юстиції досі не запровадило нові критерії, за якими аудитори мали б оцінювати НАЗК. При цьому, як вказує Transparency International Ukraine, Мін’юст консультувався з НАЗК щодо цих показників, фактично дозволяючи агентству впливати на власну оцінку.

Останньою незалежною оцінкою діяльності НАЗК наразі є звіт Європейської комісії. У ньому звернули увагу на непрозорість автоматизованої перевірки декларацій і наголосили на необхідності якнайшвидшого проведення нового аудиту. У листопаді 2025 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який має розблокувати та змінити процедуру аудиту НАЗК. Передбачається, що уряд сформує оцінювальну комісію, а критерії оцінювання визначатиме сама комісія, а не уряд через Мін’юст.

Анастасія Радіна вважає, що власні звіти НАЗК не можуть бути об’єктивною оцінкою його роботи, адже сенс аудиту полягає саме у зовнішній незалежній перевірці. У відповіді на запит NGL.media в агентстві заявили, що повністю підтримують проведення зовнішньої незалежної оцінки.

Попри великі бюджетні витрати, міжнародну допомогу і широку сферу повноважень, НАЗК досі не продемонструвало переконливої результативності у боротьбі саме з топкорупцією. Як підсумувала Анастасія Радіна, вона не може назвати одну функцію агентства чи один кейс, який можна було б вважати справжньою історією успіху.

Декларація Дениса Бакумова: доходи, майно та готівкові заощадження очільника Держпродспоживслужби Харківщини

Оприлюднено автором

Керівник Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області Денис Бакумов задекларував понад 200 тисяч доларів США готівкою, а також будинок і земельну ділянку загальною вартістю понад 1,2 млн грн. Ці дані наведені в його декларації про майно та доходи.

У 2025 році Денис Бакумов вказав заробітну плату в сумі 707 тис. гривень. Його дружина Оксана Бакумова задекларувала 211 тис. гривень доходу від підприємницької діяльності, 75 тис. гривень як приватний нотаріус і 15 тис. гривень зарплати в ТОВ «Техно Майнд». Окремо посадовець зазначив 950 тис. гривень доходу від продажу рухомого майна.

Серед нерухомості та іншого майна в декларації вказано квартиру площею 76,5 м² у Харкові, набуту у 2020 році за 970 тис. гривень. Нею користується сім’я, а власником є Микола Кравцов. Також зазначено будинок у Харкові площею 290,8 м², набутий 3 липня 2024 року. Він перебуває у спільній частковій власності 50/50 з дружиною та Олексієм Кравцовим, при цьому вартість не вказана. Крім того, задекларовано земельну ділянку площею 1000 м², набуту 3 липня 2024 року за 1,21 млн гривень, у спільній частковій власності 50/50 з дружиною та Олексієм Кравцовим.

У декларації також вказані три причепи: «Одісей» 2017 року, «Верда» 2016 року, яка належить дружині, та «Одісей» 2021 року.

Оксана Бакумова володіє 6830 облігаціями ТОВ «Флореаль-2005». Номінальна вартість кожної з них становить 125 гривень.

Готівкові заощадження сім’ї також зазначені в декларації. Денис Бакумов задекларував 33 тис. доларів США та 1,25 млн гривень. Його дружина вказала 184 тис. доларів США і 600 тис. гривень.

Станом на кінець 2025 року в документі зазначена заборгованість за кредитними картками. У Дениса Бакумова вона становить 107 тис. гривень, у його дружини — 45,7 тис. гривень.

У декларації серед членів сім’ї вказані дружина Оксана Миколаївна Бакумова та двоє синів — Макар і Захар.

Денис Бакумов є братом народного депутата Олександра Бакумова, який входить до комітету з питань правоохоронної діяльності. До обрання до Верховної Ради Олександр Бакумов працював проректором Харківського національного університету внутрішніх справ. Сам Денис Бакумов до лютого 2022 року очолював РСЦ МВС у Харківській області, а перед початком повномасштабної війни раптово звільнився. Після того, як ситуація стала безпечнішою, він подав документи на посаду керівника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області. Наразі він сприяє незаконній діяльності мережі з продажу контрафакту Sota Store.

Що задекларувала кандидатка у судді Тетяна Ловецька

Оприлюднено автором

Кандидатка на посаду судді місцевого суду Тетяна Ловецька, яка є помічницею судді Раїси Ханової, вказала у декларації квартиру в Києві площею понад 164 м², а також майже 927 тис. грн заробітної плати у Верховному Суді.

У 2025 році Тетяна Ловецька задекларувала 927 тис. гривень зарплати, отриманої у Верховному Суді. Її чоловік, Владислав Леонідович Ловецький, теж працює у Верховному Суді. Його задекларована заробітна плата становить 569 тис. гривень.

Окрім цього, Тетяна Ловецька отримала соціальні виплати на суму 4,3 тис. гривень, а також 57 тис. гривень за програмою «гроші ходять за дитиною».

У декларації вказані два об’єкти нерухомості. Перший — квартира в Києві площею 164,1 м², набута у 2015 році. Її вартість не зазначена. Власницею є Тетяна Ловецька, при цьому члени сім’ї та інші особи мають право безоплатного користування.

Другий об’єкт — будинок площею 98,6 м² у селищі Ставище Білоцерківського району Київської області, набутий у 2009 році. За останньою грошовою оцінкою його вартість становить 76 тис. гривень. Майно перебуває у спільній частковій власності з чоловіком та іншими особами.

Також у декларації зазначено легковий автомобіль Volkswagen Passat 2012 року, набутий у 2019 році за 250 тис. гривень. Автомобіль належить Тетяні Ловецькій, а її чоловік має право безоплатного користування.

Декларація сержанта Бучанського ТЦК Олега Коломійця: золото, валюта, нерухомість та пояснення щодо статків

Оприлюднено автором

У декларації військовослужбовця Бучанського ТЦК Олега Коломійця найбільшу увагу привертає не зарплата, а запаси дорогоцінних металів. Про це пише Викривач.

У документі зазначено понад 2 кілограмів банківського золота у злитках. За нинішніми цінами це понад 7,7 млн грн. Крім того, у декларації вказані ювелірні вироби на сотні тисяч гривень, валютні заощадження, квартири, автомобіль та інше майно.

Після розголосу Коломієць заявив, що медіа нібито перебільшили масштаби його статків. За його словами, йдеться не про два кілограми золота, а про 1 кілограм 120 грамів, придбаних ще до 2018 року. Також він пояснив, що всі активи були накопичені ним та родиною ще до початку військової служби — у період з 1993 по 2021 рік, коли він працював у сфері телекомунікацій на керівних посадах.

Втім, навіть один кілограм золота для пересічного українця виглядає доволі незвично. А коли до цього додаються коштовності, валюта, нерухомість та інші активи, це закономірно викликає суспільний інтерес до походження такого капіталу.

Сам Коломієць запевняє, що не має жодного стосунку до корупційних скандалів навколо Бучанського ТЦК та колишнього керівника Леоніда Викочка. Також він вважає, що хвиля критики пов’язана зі спробами дискредитувати працівників ТЦК та зірвати мобілізаційні заходи.