Згідно з інформацією Bloomberg, Росія має можливість отримати додаткові 40 мільярдів доларів до кінця року, якщо ціни на нафту залишаться на високому рівні. Проте вигоди Москви від війни в Ірані не обмежуються лише нафтовими доходами. Росія вже отримує мільярди доларів завдяки зростанню продажів газу, зерна, алюмінію та добрив, ціни на які значно зросли після початку конфлікту. Через скорочення постачань ціни на ці товари підскочили: алюміній зріс на 12%, а карбамід — майже на 75%. Додатковий прибуток Росія може отримати завдяки посиленню конкуренції між азійськими та європейськими покупцями скрапленого природного газу (СПГ). Російська алюмінієва компанія United Co. Rusal International PJSC, яка займає понад 5% світового виробництва алюмінію, отримує запити з США та Європи щодо наявності вільних потужностей, згідно з джерелами, знайомими з ситуацією.
Архіви позначок: Ближний Восток
Трамп про погрози Ірану атаками на американські IT-компанії
Після погроз Ірану атакувати американські IT-компанії на Близькому Сході, Трамп висловив свою думку, зазначивши, що Тегеран може здійснити атаки хіба що пневматичними пістолетами. Репортер запитав його: «Іранський уряд сьогодні погрожував багатьом американським компаніям у регіоні, включаючи Google і Apple…». Трамп перервав його, сказавши: «Чим? Пневматичними пістолетами? Чим вони можуть погрожувати? Знаєте, чим вони точно не збираються робити? Вони не збираються атакувати їх ядерною зброєю».
Польща зберігає свої системи Patriot: офіційні коментарі
У канцелярії президента Польщі Кароля Навроцького відреагували на інформацію в ЗМІ про можливе прохання США про передислокацію польської батареї Patriot на Близький Схід. Ці чутки також прокоментували в Міністерстві оборони країни. Про це повідомляють польські ЗМІ Polsat News та Rzeczpospolita, посилаючись на слова глави канцелярії президента Збігнева Богуцького та міністра оборони Владислава Косіняк-Камиша. Згідно з інформацією Rzeczpospolita, США нібито неофіційно запитували про можливість перекидання однієї з польських батарей MIM-104 Patriot на Близький Схід у зв’язку з ескалацією конфлікту з Іраном. Це питання, за чутками, обговорювалося під час неформальних зустрічей американських представників з польськими колегами. Крім того, американці нібито розглядали можливість передачі ракет PAC‑3 MSE, які вже є на озброєнні польської армії. Глава канцелярії президента Польщі Збігнев Богуцький зазначив, що йому нічого не відомо про початок будь-яких процедур щодо можливого перекидання батареї Patriot на Близький Схід за запитом США. “Ініціатива в таких справах повинна виходити від уряду. Саме уряд у кожному випадку залучення польських збройних сил за кордоном звертається до президента з відповідним клопотанням, тобто запускає всю процедуру… У мене немає жодної інформації про початок такої процедури”, – пояснив Богуцький. Він також додав, що Кароль Навроцький повернувся 31 березня після візиту до США і ще не встиг обговорити це питання з президентом. Міністерство оборони Польщі також висловилося з цього приводу. Міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш підкреслив, що польські батареї Patriot призначені для захисту національного повітряного простору та східного флангу НАТО, і їх не планують переміщувати. “Наші батареї Patriot і їхнє озброєння призначені для захисту польського неба та східного флангу НАТО. У цьому нічого не змінюється – ми не плануємо їх переміщувати”, – написав Косіняк-Камиш у соцмережі X. В даний час польська армія має дві батареї Patriot, які включають 16 пускових установок. Вони досягли повної боєготовності наприкінці 2025 року. Ці системи здатні вражати ракети та літаки на відстані до 100 км. У 2019 році Польща придбала близько 200 ракет PAC-3 MSE, більшість з яких вже доставлено. Постачання ще шести батарей Patriot та приблизно 600 ракет за контрактом 2023 року розпочнеться з 2027 року. Інформація про можливу передислокацію з’явилася на фоні активного використання США систем Patriot у війні проти Ірану, що призвело до значного споживання ракет-перехоплювачів. Водночас у Варшаві підкреслюють, що безпека Польщі залишається пріоритетом.
США зміцнюють військову присутність на Близькому Сході
За інформацією The Wall Street Journal, посилаючись на американських чиновників, США направляють ще один авіаносець до Близького Сходу. В регіон вирушає авіаносець «Джордж Буш». Він приєднається до вже присутнього в цьому регіоні авіаносця «Авраам Лінкольн» і, ймовірно, замінить авіаносець «Джеральд Форд», який після пожежі був переведений у Середземне море. Наразі «Джеральд Форд» перебуває в хорватському порту Спліт.
Контроль Ірану над Ормузькою протокою: нові виклики для судноплавства
Після місяця конфлікту на Близькому Сході Іран досяг значної стратегічної перемоги, істотно посиливши контроль над Ормузькою протокою. Як повідомляє Bloomberg, у березні середньодобовий рух суден через протоку зменшився до шести, порівняно з 135 до початку війни. При цьому 80% нафтових танкерів належали Ірану або його союзникам. Зараз майже всі судна, що проходять через протоку, слідують маршрутами, затвердженими Іраном, ближче до його берега, а не до оманської сторони, часто після попередніх переговорів про безпечний прохід. Нещодавно Малайзія та Таїланд оголосили про двосторонні угоди щодо звільнення танкерів, які застрягли в затоці. Іран також розробляє законопроект про введення плати за прохід, що вимагатиме від будь-якого судна, яке бажає пройти через протоку, надання детальної інформації та сплати зборів. Це офіційно узаконить практику, про яку вже повідомляли багато судновласників: через посередників Іран вимагає від танкерів надання списків вантажів та екіпажів, а в окремих випадках — оплату за прохід. Міжнародне морське право (Конвенція ООН з морського права) гарантує право транзитного проходу через ключові водні шляхи, включаючи Ормузьку протоку, що проходить через територіальні води Ірану та Оману. Проте ні Іран, ні США офіційно не ратифікували цю конвенцію.
Іспанія забороняє використання свого повітряного простору для американських військових операцій
Іспанія ухвалила рішення заборонити американським літакам, які беруть участь у військових операціях проти Ірану, використовувати свій повітряний простір. Міністр оборони Маргарита Роблес підтвердила цю інформацію, зазначивши, що “ми не допускаємо ні використання військових баз, ні проліт через повітряний простір для операцій, пов’язаних з війною в Ірані”. Це рішення є частиною раніше встановленого курсу іспанського уряду на невтручання та несприяння війні, яка була розв’язана в односторонньому порядку і з порушенням міжнародного права, як пояснив міністр економіки Карлос Куерпо. Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес виступив одним із найрішучіших критиків атак США та Ізраїлю на Іран, охарактеризувавши їх як безвідповідальні та протиправні. У відповідь на це, Трамп пригрозив скоротити обсяги торгівлі з Мадридом.
Зростання доходів Ірану від нафти під час війни
Іран тепер щодня отримує приблизно вдвічі більші доходи від продажу нафти в порівнянні з періодом до початку війни, згідно з даними The Economist. Ось проміжні результати за перший місяць конфлікту на Близькому Сході. На 27 лютого 2026 року Іран експортує 1,1 мільйона барелів нафти щодня, а ціна фізичної нафти становить 47 доларів за барель, при цьому іранська нафта все ще під санкціями. На 27 березня 2026 року обсяг експорту зростає до 1,5 мільйона барелів нафти на добу, а ціна фізичної нафти підвищується до 124 доларів за барель, оскільки санкції з іранської нафти були зняті.
Складний вибір Трампа: конфлікт з Іраном та його наслідки
Станом на 28 березня операції США та Ізраїлю проти Ірану тривають вже місяць. За цей період бойові дії на Близькому Сході призвели до зростання світових цін на енергоносії та зниження підтримки президента США Дональда Трампа. Американський лідер опинився перед важким вибором: укласти угоду, яка може бути неповною, і вийти з конфлікту або ж посилити військові дії, що може призвести до затяжної війни, яка загрожує його президентству. Про це повідомляє Reuters. Іран, в свою чергу, продовжує контролювати постачання нафти та газу з країн Перської затоки, а також здійснює обстріли ракетами і дронами по всьому регіону. Аналітики вважають, що ключове питання полягає в тому, чи готовий Трамп скорочувати або розширювати те, що критики називають “війною за власним вибором”. Цей конфлікт вже викликав найбільший в історії глобальний шок на ринку енергоносіїв і поширився далеко за межі регіону. Трамп повідомив своїм помічникам, що прагне уникнути “вічної війни” та знайти вихід через переговори. Він закликав зосередитися на термінах бойових дій, які він визначив у чотири-сім тижнів. Високопосадовець Білого дому зазначив, що такий графік виглядає “непевним”. Водночас Трамп пригрозив значною ескалацією, якщо переговори не увінчаються успіхом. Дипломатичні ініціативи Трампа щодо Ірану, включаючи 15-пунктову мирну пропозицію, передану через Пакистан, свідчать про зростаючу потребу в пошуку виходу. Однак перспективи успішних переговорів залишаються невизначеними. Представник Білого дому підкреслив, що операція проти Ірану “завершиться, коли головнокомандувач вважатиме завдання виконаними”, і додав, що Трамп чітко окреслив свої цілі. Тим часом Джонатан Панікофф, колишній заступник директора Національної розвідки США з Близького Сходу, вважає, що Трамп не має добрих варіантів для завершення війни. “Частково проблема в тому, що немає чіткого бачення щодо прийнятного результату”, — зазначив він. Прагнучи перестрахуватися, Трамп відправляє до регіону ще тисячі американських військових і попереджає Іран про можливе посилення наступу, яке може включати сухопутні сили, якщо Тегеран не виконає вимог. Аналітики вважають, що така демонстрація сили має на меті створити важелі для поступок від Тегерана, але ризикує затягнути США у тривалішу війну, а введення військ в Іран, ймовірно, викличе обурення багатьох американських виборців. Інший сценарій, за думкою експертів, передбачає масштабний останній авіаудар у рамках операції “Епічна лють” для ослаблення армії Ірану та знищення ядерних об’єктів, після чого Трамп проголосить перемогу і виведе сили, заявивши про досягнення цілей. Однак така заява виглядатиме непереконливо, якщо Ормузька протока не буде повністю розблокована, адже Іран наразі тримає її закритою. Трамп висловив розчарування через відмову європейських союзників надіслати кораблі для охорони протоки. Анонімний посадовець Білого дому заявив, що Трамп і його команда “добре готові” до дій в протоці та впевнені, що вона скоро відкриється. Найяскравішим проявом тривоги Трампа щодо війни стала його відмова від погрози знищити енергосистему Ірану, якщо той не відновить судноплавство. За даними Reuters, якщо Трамп справді введе сухопутні сили, він може захопити нафтовий хаб Ірану на острові Харк або інші стратегічні острови, провести операції вздовж узбережжя або відправити спецвійська для складної місії з вилучення збагаченого урану, ймовірно, схованого під землею після бомбардувань червня минулого року. “Такі дії можуть призвести до масштабного конфлікту, подібного до затяжних війн в Іраку та Афганістані, від яких Трамп обіцяв утримати США. Вони також можуть викликати втрати серед американців і поставити під сумнів мету місії”, — йдеться в статті.
Потенційні військові дії США в Ірані
Міністерство оборони США готується до тривалої наземної операції в Ірані, згідно з повідомленням The Washington Post. У публікації йдеться про можливі операції, які можуть тривати кілька тижнів. Наразі залишається невизначеним, чи підтримає Трамп ці плани. Очікується, що це не буде повномасштабним вторгненням, а скоріше серією рейдів за участю спецназу та звичайних піхотних підрозділів. На американських кораблях, які прямують до Перської затоки, ймовірно, розміщено понад 4 тисячі морських піхотинців. Крім того, 82-га повітряно-десантна дивізія приведена в стан підвищеної готовності, а також розглядається можливість додаткового посилення сухопутних сил. Раніше західні ЗМІ повідомляли про можливі плани США щодо захоплення іранського острова Харк або островів в Ормузькій протоці.
Взаємини між США та Саудівською Аравією: нові виклики
Дональд Трамп висловив думку, що спадковий принц Саудівської Аравії Мохаммед бін Салман тепер змушений «цілувати його дупу» і повинен бути «милим» з ним. Він зазначив: «Він не думав, що це (війна з Іраном — ред.) станеться. Він не думав, що йому доведеться цілувати мою дупу. Він дійсно не думав… Тепер він повинен бути милим зі мною. Скажіть йому, що йому краще бути милим зі мною. Йому треба бути». Ці слова прозвучали на форумі Future Investment Initiative у Маямі, який був організований за підтримки Саудівської Аравії.