Складний вибір Трампа: конфлікт з Іраном та його наслідки

Станом на 28 березня операції США та Ізраїлю проти Ірану тривають вже місяць. За цей період бойові дії на Близькому Сході призвели до зростання світових цін на енергоносії та зниження підтримки президента США Дональда Трампа. Американський лідер опинився перед важким вибором: укласти угоду, яка може бути неповною, і вийти з конфлікту або ж посилити військові дії, що може призвести до затяжної війни, яка загрожує його президентству. Про це повідомляє Reuters. Іран, в свою чергу, продовжує контролювати постачання нафти та газу з країн Перської затоки, а також здійснює обстріли ракетами і дронами по всьому регіону. Аналітики вважають, що ключове питання полягає в тому, чи готовий Трамп скорочувати або розширювати те, що критики називають “війною за власним вибором”. Цей конфлікт вже викликав найбільший в історії глобальний шок на ринку енергоносіїв і поширився далеко за межі регіону. Трамп повідомив своїм помічникам, що прагне уникнути “вічної війни” та знайти вихід через переговори. Він закликав зосередитися на термінах бойових дій, які він визначив у чотири-сім тижнів. Високопосадовець Білого дому зазначив, що такий графік виглядає “непевним”. Водночас Трамп пригрозив значною ескалацією, якщо переговори не увінчаються успіхом. Дипломатичні ініціативи Трампа щодо Ірану, включаючи 15-пунктову мирну пропозицію, передану через Пакистан, свідчать про зростаючу потребу в пошуку виходу. Однак перспективи успішних переговорів залишаються невизначеними. Представник Білого дому підкреслив, що операція проти Ірану “завершиться, коли головнокомандувач вважатиме завдання виконаними”, і додав, що Трамп чітко окреслив свої цілі. Тим часом Джонатан Панікофф, колишній заступник директора Національної розвідки США з Близького Сходу, вважає, що Трамп не має добрих варіантів для завершення війни. “Частково проблема в тому, що немає чіткого бачення щодо прийнятного результату”, — зазначив він. Прагнучи перестрахуватися, Трамп відправляє до регіону ще тисячі американських військових і попереджає Іран про можливе посилення наступу, яке може включати сухопутні сили, якщо Тегеран не виконає вимог. Аналітики вважають, що така демонстрація сили має на меті створити важелі для поступок від Тегерана, але ризикує затягнути США у тривалішу війну, а введення військ в Іран, ймовірно, викличе обурення багатьох американських виборців. Інший сценарій, за думкою експертів, передбачає масштабний останній авіаудар у рамках операції “Епічна лють” для ослаблення армії Ірану та знищення ядерних об’єктів, після чого Трамп проголосить перемогу і виведе сили, заявивши про досягнення цілей. Однак така заява виглядатиме непереконливо, якщо Ормузька протока не буде повністю розблокована, адже Іран наразі тримає її закритою. Трамп висловив розчарування через відмову європейських союзників надіслати кораблі для охорони протоки. Анонімний посадовець Білого дому заявив, що Трамп і його команда “добре готові” до дій в протоці та впевнені, що вона скоро відкриється. Найяскравішим проявом тривоги Трампа щодо війни стала його відмова від погрози знищити енергосистему Ірану, якщо той не відновить судноплавство. За даними Reuters, якщо Трамп справді введе сухопутні сили, він може захопити нафтовий хаб Ірану на острові Харк або інші стратегічні острови, провести операції вздовж узбережжя або відправити спецвійська для складної місії з вилучення збагаченого урану, ймовірно, схованого під землею після бомбардувань червня минулого року. “Такі дії можуть призвести до масштабного конфлікту, подібного до затяжних війн в Іраку та Афганістані, від яких Трамп обіцяв утримати США. Вони також можуть викликати втрати серед американців і поставити під сумнів мету місії”, — йдеться в статті.