Архіви позначок: беженцы

Де в ЄС проживає найбільше українських чоловіків із тимчасовим захистом

Оприлюднено автором

Серед українських чоловіків віком від 18 до 64 років, які мають статус тимчасового захисту, найбільше людей перебуває в Німеччині — 312,2 тисячі. Далі у переліку йде Польща, де проживає 153,2 тисячі чоловіків з України, а третю позицію посідає Чехія з показником 129,3 тисячі.

Загалом за кордоном зі статусом тимчасового захисту перебуває 1 млн 42 тисячі українських чоловіків віком від 18 до 64 років. Про це повідомляє видання “Слово і діло”, яке також зібрало дані про інші держави, де громадяни України отримали такий статус.

На четвертому та п’ятому місцях розташувалися Румунія та Іспанія — 71,1 тисячі та 63,5 тисячі чоловіків відповідно. До першої десятки також увійшли Нідерланди, Словаччина, Ірландія, Норвегія (яка не є членом ЄС) та Болгарія. У цих країнах проживає від 24,9 до 35,8 тисячі українських чоловіків.

Як зазначає видання, станом на лютий поточного року у 27 країнах ЄС, за даними Eurostat, перебували близько 1 млн 42 тисяч українських чоловіків віком від 18 до 64 років. Це на 15,6% більше, ніж у лютому 2025 року.

Помітна кількість українських чоловіків також проживає в Бельгії, Австрії та Фінляндії — 22,4 тисячі, 20,7 тисячі та 20,1 тисячі відповідно. Крім того, у Швейцарії (не член ЄС), Швеції, Португалії, Данії, Франції, Італії, Литві, Латвії налічується від 10,3 до 16 тисяч чоловіків з України.

Статистика вказує на зростання кількості українських чоловіків за кордоном із лютого 2025 року — саме тоді послабили правила виїзду для певних категорій українців.

Автори публікації зазначають, що майже в усіх вищезгаданих країнах, окрім Франції та Латвії, кількість чоловіків з України, які отримали тимчасовий захист, зросла з лютого 2025-го до лютого 2026-го. Найменше зростання становило 4%, а найбільше — 45%.

Найменше українських чоловіків зі статусом тимчасового захисту проживає в Естонії, Угорщині, Греції, Хорватії, Кіпрі, Словенії, Люксембурзі, Мальті та Ліхтенштейні (не член ЄС).

Зменшення кількості заявок на притулок від українців в ЄС

Оприлюднено автором

Кількість заявок на отримання притулку від українців у країнах Європейського Союзу значно знизилася. У першому кварталі 2026 року цей показник зменшився на 57% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Про це повідомляє видання Welt am Sonntag. У Німеччині загалом, за період з січня по березень, кількість заявок на притулок знизилася на 23% у річному обчисленні. Це падіння в основному пов’язане зі зменшенням кількості звернень від сирійських та українських біженців. У таких умовах Німеччина вперше з 2015 року опустилася на четверте місце в ЄС за кількістю поданих заявок. Лідируючі позиції зайняла Франція, за нею слідують Іспанія та Італія.

Повернення пільг для біженців з України в Польщі

Оприлюднено автором

Скасування спеціального режиму для біженців з України в Польщі негативно вплинуло на найменш захищені категорії громадян, тому необхідно відновити пільги. Відсутність доступу до безкоштовної медичної допомоги призводить до втрати можливості піклуватися про своє здоров’я, що створює ризики для їхнього життя. Крім того, поляки також відчули наслідки цього рішення. Як повідомляє in Poland, про це йдеться в листі, з яким активісти звернулися до відповідних міністерств. Ініціаторами звернення стали кілька організацій, які закликали уряд Польщі терміново переглянути своє рішення та відновити попередній механізм підтримки. Згідно з новими правилами, номер PESEL зі статусом UKR більше не гарантує права на лікування. Нові обмеження найбільше вдарили по соціально вразливих категоріях, зокрема по пенсіонерах та тяжкохворих, наголошують активісти. Відсутність доступу до лікування створює реальні ризики для життя, адже багато людей не можуть самостійно оплачувати медичні послуги. Після 5 березня медичні заклади почали виставляти рахунки незастрахованим пацієнтам, і значна частина з них залишається несплаченою. Національний фонд охорони здоров’я (NFZ) відповів, що правила для біженців наблизили до тих, які діють для громадян Польщі. Тобто, вони можуть мати доступ до медичних послуг, але для цього необхідне страхування, яке можна отримати через: Уряд пояснює нововведення необхідністю зменшення фінансового навантаження на систему охорони здоров’я, адже витрати на лікування біженців за останні роки сягнули мільярдів злотих. Незважаючи на це, громадські організації наполягають на пошуку компромісного рішення, яке дозволить захистити найбільш вразливі групи населення.

Справи про вбивство українки в США: підозрюваного визнали неосудним

Оприлюднено автором

Справу вбивства 23-річної української біженки Ірини Заруцької отримала несподіваний розвиток: підозрюваного визнали недієздатним для судового розгляду через його психічний стан. Мова йде про 35-річного Декарлоса Брауна, якого звинувачують у жорстокому нападі в вагоні міського поїзда. Згідно з судовими документами, після проведення психіатричної експертизи лікарі дійшли висновку, що він не усвідомлює суті обвинувачень і не може брати участь у судовому процесі. Експертизу виконали ще в грудні, але її результати залишалися конфіденційними і стали відомі лише після подання відповідного клопотання 7 квітня. Тепер суд має вирішити, чи прийняти ці висновки лікарів. Якщо їх підтвердять, кримінальну справу фактично призупинять до тих пір, поки стан обвинуваченого не дозволить йому взяти участь у процесі. На момент нападу, що стався в серпні, Браун був на волі — його раніше відпустили під зобов’язання з’явитися в суд після неправдивого виклику служби 911. За версією слідства, у поїзді він непомітно підійшов до Ірини Заруцької, яка сиділа перед ним і не підозрювала про небезпеку, і раптово напав з ножем, завдавши удари в область шиї. Дівчина загинула на місці. Відео з камер спостереження зафіксувало момент нападу: після атаки підозрюваний спокійно пройшов по вагону, залишаючи за собою слід крові. Ірина Заруцька була біженкою з України. У США вона працювала та намагалася побудувати нове життя. Після вбивства справа викликала широкий суспільний резонанс. Влада Північної Кароліни ухвалила новий закон, відомий як «Закон Ірини», який посилює правила звільнення під зобов’язання з’явитися для підозрюваних у насильницьких злочинах. За словами матері Брауна, він страждає на шизофренію. За останні роки він неодноразово потрапляв у поле зору поліції — його затримували щонайменше 14 разів за різними обвинуваченнями. Термін відновлення судового процесу залишається невизначеним. У Північній Кароліні обвинувачені можуть чекати лікування та відновлення дієздатності до суду рік і більше через нестачу місць у психіатричних закладах.

Зміни в умовах захисту українців у ЄС після 2027 року

Оприлюднено автором

Європейський Союз розглядає можливі обмеження для громадян України щодо продовження статусу тимчасового захисту після 2027 року, згідно з інформацією, наданою «Радіо Свобода» від європейських чиновників. Основні заходи можуть включати розподіл за регіонами походження. Наприклад, Швейцарія вже оголосила деякі західні області України «безпечними» для повернення, що може стати підставою для відмови в наданні захисту вихідцям з цих регіонів. Іншим обговорюваним заходом є обмеження для чоловіків призовного віку. Йдеться про можливість, що захист не поширюватиметься на чоловіків віком від 18 до 60 років або надаватиметься їм в обмеженому обсязі. Такі заходи вже впроваджуються або обговорюються в ряді країн. Також розглядається концепція «звуження» програми: продовження захисту можливе не для всіх, а лише для окремих категорій, зокрема для найбільш вразливих груп або тих, хто не зміг перейти на інші види перебування. Особливо виділяється «остаточний статус» — перехідний варіант для тих, хто не відповідатиме новим критеріям, але й не зможе відразу оформити національний вид на проживання. Водночас можливий сценарій, за якого нові правила стосуватимуться лише новоприбулих, а не тих, хто вже перебуває в ЄС. Єврокомісія планує представити остаточну пропозицію в травні, після чого країни ЄС повинні будуть схвалити її більшістю голосів.

Зміна планів українських біженців: дослідження показує значне зростання небажання повернутися

Оприлюднено автором

Згідно з дослідженням Центру економічної стратегії, кількість українських біженців, які не планують повертатися на батьківщину, зросла до 36%. У листопаді 2022 року цей показник становив 9%.

За даними, частка тих, хто має намір повернутися, також швидко зменшується. У перший рік війни повернення планували 74%, а зараз цей показник становить лише 43%.

Приблизно 20% біженців поки що не визначилися з планами. Загалом за кордоном залишаються близько 5,6 млн українців, більша частина з яких перебуває в європейських країнах.

Експерти вважають, що на настрої біженців впливають тривалий конфлікт, економічна нестабільність та побоювання за безпеку. Багато біженців сумніваються в можливості швидкого відновлення економіки та стабільної політичної ситуації в Україні, тому після кількох років життя в ЄС обирають будувати своє майбутнє там, де умови більш передбачувані, а робота доступна.

Українці за кордоном: Зменшилися темпи виїзду

Оприлюднено автором

За кордоном перебуває близько 5,6 мільйонів українців. Найбільша кількість з них зареєстрована в Німеччині та Польщі. Деякі громадяни виявляють бажання повернутися після завершення військових дій, за умови гарантування безпеки, успішної боротьби з корупцією та подальшої інтеграції України в ЄС та НАТО. У 2025 році темпи виїзду зменшилися приблизно на третину.

Затримано громадянина України в США за замах на вбивство та вимагання

Оприлюднено автором

У Сполучених Штатах було затримано громадянина України Миколу Житниченка, якого розшукують на батьківщині за замах на вбивство керівника поліції, злочини, пов’язані з наркотиками, та вимагання. Про це повідомило Міністерство внутрішньої безпеки США.

Як зазначила спеціальний агент HSI Buffalo Ерін Кіган, арешт Житниченка став результатом плідної співпраці з американськими та міжнародними партнерами. Житниченко прибув до США 21 березня 2023 року, отримавши статус умовно-достроково звільненого з гуманітарних причин під час адміністрації Байдена.

Вже за кілька місяців, у жовтні 2023 року, українська влада видала ордер на його арешт за звинуваченнями у замаху на вбивство керівника поліцейського підрозділу з використанням вибухового пристрою, зберіганні та розповсюдженні наркотиків, вимаганні та участі в організованій злочинній групі. Після затримання Житниченко був поміщений до федерального слідчого ізолятора в Баффало. Він залишатиметься під вартою ICE до розгляду питання про його депортацію.

Український бізнес стимулює економічне зростання Польщі

Оприлюднено автором

Бізнес, створений українцями, зараз становить близько 3% ВВП Польщі. Це було заявлено маршалком Сейму Влодзімежем Чажастим під час виступу у Верховній Раді 23 лютого в Києві. Він підкреслив, що внесок українських підприємців є значною частиною польської економіки.

Під час виступу було зазначено, що українські громадяни активно створюють підприємства в Польщі, і ці компанії працюють у різних сферах – від будівництва до IT. Вони також вносять вклад у ринок праці.

Польська влада продовжує забезпечувати умови для легальної праці та проживання українців. Згідно з даними, від початку повномасштабної війни українці зареєстрували в Польщі понад 123 тисячі підприємств. Близько 109 тисяч з них є індивідуальними підприємцями, а 14,5 тисячі – компаніями з українським капіталом.

Згідно з даними Польського економічного інституту, більшість польських бізнесменів не вважають українські компанії серйозними конкурентами. При цьому рівень закриття українських ІП значно нижчий, ніж середній показник по Польщі.

Українці демонструють високу професійну активність: рівень зайнятості сягає 90% серед мігрантів, які прибули до війни, і 75% серед біженців. У 2025 році кількість нових бізнесів зросла на 72% порівняно з 2022 роком, а частка жінок серед підприємців становить 37%. Експерти зазначають, що власний бізнес допомагає мігрантам краще реалізувати свої навички та загалом зміцнює економіку Польщі.

Норвегія переглядає політику щодо українських біженців

Оприлюднено автором

Норвегія розглядає можливість обмеження прийому українських чоловіків призовного віку як біженців. Про це повідомила міністр юстиції Астрі Аас-Гансен. Вона зауважила, що значний потік молодих українців у віці від 18 до 22 років з’явився після відкриття кордонів для них минулого року. У зв’язку з цим, уряд планує посилити контроль та розглядати можливість прийому українських чоловіків віком від 18 до 60 років лише за звичайних умов, а не в рамках програми тимчасового колективного захисту. За останні роки норвезькі громади надали притулок майже 100 тисячам переміщених осіб з України. Однак, багато муніципалітетів повідомляють про значне перевантаження місцевих служб та брак житла.