Зубаир аль-Бакуш доставлений до США для судового розгляду

Зубаир аль-Бакуш, один із осіб, причетних до нападу на американське консульство в Бенгазі у 2012 році, екстрадовано до США. Генеральний прокурор США, Пем Бонді, повідомила, що він постане перед судом. Це відбувається в рамках тривалих зусиль американської влади щодо притягнення до відповідальності осіб, які брали участь в атаках на дипломатичні об’єкти країни за кордоном.

США та план прискорення мирного врегулювання в Україні

США прагнуть до досягнення мирної угоди між Росією та Україною до березня, а також до проведення виборів в Україні якомога швидше. Про це повідомляє Reuters, посилаючись на власні джерела. За інформацією джерел, представники США та України обговорюють амбітний план – врегулювання конфлікту до березня, хоча ці терміни, ймовірно, будуть перенесені через розбіжності щодо Донбасу та Запорізької АЕС. У рамках угоди будь-яке рішення має бути підтверджено референдумом серед українських виборців, який відбудеться одночасно з загальнонаціональними виборами. Американська делегація, очолювана Стівом Уіткоффом та Джаредом Кушнером, висловила думку про необхідність якнайшвидшого проведення голосування. Джерела зазначають, що Трамп, ймовірно, зосередиться на внутрішніх питаннях перед проміжними виборами до Конгресу в листопаді, що обмежує час та ресурси на мирну угоду. Розглядалася можливість проведення виборів та референдуму в травні, але цей графік вважається нездійсненним. ‘Американці дуже поспішають’, – зазнало джерело, додавши, що організація голосування менш ніж за шість місяців вимагатиме значного часу. Проте, домовленості залишаються під питанням, оскільки немає згоди щодо виведення українських військ із Донецької області, що вимагає Москва, та щодо контролю над Запорізькою АЕС. Росія наполягає на збереженні поточного контролю над станцією, пропонуючи ділитися електроенергією, а Київ не погоджується на такий варіант.

У Волинській області сталася атака дронів на об’єкт інфраструктури

У Волинській області було здійснено атаку дронів на об’єкт інфраструктури. Атака сталася пізно ввечері 6 лютого. Окупанти використали безпілотні літальні апарати. На місці події працюють відповідні служби. Волинська обласна військова адміністрація повідомила, що попередньо, постраждалих немає.

Спірна рекламна кампанія «Укрпошти»: Критика сексуалізації зображень

«Укрпошта» опинилася в центрі скандалу через ініціативу до Дня всіх закоханих. «Укрпошта» спільно з брендом одягу Rikky Hype представила проєкт «Пошта кохання». За словами представників компанії, концепція натхненна спогадами про шкільні роки, коли «кількість отриманих валентинок показувала, наскільки ти популярний».З усім тим, користувачі інтернету висловили невдоволення, зазначивши, що образи дівчат-підлітків на знімках виглядають надмірно «сексуалізованими». В обговореннях згадали скандал, пов’язаний з Епштейном.У результаті «Укрпошта» видалила одну з публікацій проєкту, на якій була зображена школярка в мініспідниці, однак решта матеріалів залишилася без змін.

Пожежа на території складу Рошен у Яготині після атаки БпЛА

У Яготині Київської області спалахнула пожежа після атаки безпілотника. Про це повідомляють місцеві джерела.
Україна зазнає атаки десятків ударних безпілотників. Також зафіксовано виліт стратегічної авіації РФ. Існують загрозливі сигнали щодо можливого масованого ракетного удару.

Масштабна повітряна атака Росії на Україну: оновлена інформація

Росія розпочала масштабну повітряну атаку на Україну, використовуючи значну кількість ударних безпілотників та залучивши щонайменше п’ять основних напрямків пусків. Моніторингові канали та Повітряні сили ЗСУ повідомляють про численні групи БпЛА, які вже увійшли в повітряний простір через Сумську, Чернігівську та південні області, рухаючись у напрямку центральних та західних регіонів. Окрім активних запусків, зафіксовано підготовку нових хвиль дронів на додаткових майданчиках у прикордонних районах РФ, що вказує на спробу ворога виснажити українську ППО тривалою комбінованою атакою.

Житомирська траса паралізована: Сильна ожеледиця та ДТП

На трасі М-06 Київ — Житомир спостерігається складна ситуація через ожеледицю та сніг. Це призвело до численних аварій та фактичного блокування руху на окремих ділянках. Очевидці повідомляють про затори, пов’язані з обледенілим покриттям, де десятки машин злітають у кювет, а вантажівки не можуть подолати підйоми. Патрульна поліція вводить реверсивний рух або тимчасово перекриває трасу для роботи спецтехніки та рятувальників.

Нещасний випадок на Житомирщині: собака отримала поранення

На Житомирщині дівчина здійснила постріл з пневматичної гвинтівки у собаку. Камери зафіксували цей інцидент, під час якого дівчина виявила радість від влучання. Необхідно розробити офіційні та неофіційні механізми впливу для вирішення подібних ситуацій.

Чернівецьку митницю оштрафували на 5,2 мільйони гривень на директора агрофірми за фіктивний експорт сої

Покарання за реалізацію аграрного схематозу.І знову Чернівецька митниця.Директора агрофірми оштрафували на понад 5,2 мільйона гривень за експорт сої через «фіктивну» румунську компанію.
Чернівецький апеляційний суд визнав винним директора Фермерського господарства «Нова Житниця» Василевського Дмитра Валентиновича у порушенні митних правил та наклав на нього штраф у розмірі понад 5,2 мільйона гривень.
Відповідну постанову суд ухвалив 26 січня 2026 року у справі № 725/5028/25, задовольнивши апеляційну скаргу Чернівецької митниці.
Згідно з матеріалами справи, восени 2024 року ФГ «Нова Житниця» уклало контракт із румунською компанією «Stea Rey Sal S.R.L.» на постачання сільськогосподарської продукції. На підставі цього контракту підприємство оформило 43 митні декларації та вивезло з України понад 1000 тонн соєвих бобів врожаю 2024 року. Загальна вартість товару становила 253 тис. доларів США (близько 10,45 млн грн).
Однак під час перевірки митники отримали інформацію від румунських колег, що компанія-покупець «Stea Rey Sal S.R.L.» є неактивною ще з лютого 2022 року. Фірма не має податкового номера EORI (необхідного для імпорту в ЄС), а рух коштів по її рахунках був відсутній. Фактично, українське підприємство подало митниці документи з неправдивими даними щодо отримувача товару.
Судовий розгляд
Суд першої інстанції (Чернівецький районний суд) наприкінці 2025 року закрив справу через відсутність складу правопорушення. Проте митниця не погодилася з цим рішенням та подала апеляцію.
Апеляційний суд встановив, що директор агрофірми Дмитро Василевський, який особисто займався декларуванням, вчинив дії, спрямовані на переміщення товару з приховуванням від митного контролю шляхом подання неправдивих документів. Доказів того, що румунська фірма дійсно купувала товар чи проводила оплату, надано не було.
Суд скасував постанову суду першої інстанції та визнав Дмитра Василевського винним за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.
На порушника накладено штраф у розмірі 50% від вартості товару, що становить 5 226 164 гривні. Конфіскацію товару суд не застосував, оскільки соя вже була вивезена за межі України.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

«Хлібпром» та Puratos: Закупівлі Інгредієнтів у РФ Створюють Ризики для «ОККО»

ПрАТ «Концерн Хлібпром» — один із найбільших виробників хлібобулочної та кондитерської продукції в Україні, який у 2021–2025 роках залучений до державних оборонних і соціальних контрактів. В умовах війни будь-які рішення щодо ланцюжків постачання виходять за межі комерції та набувають політичного й етичного значення.Про це повідомляє 190 Today.Фінансові документи фіксують системні закупівлі «Хлібпрому» у ТОВ «Пуратос Україна» (ЄДРПОУ 33933338) — дочірньої структури міжнародної групи Puratos. При цьому Puratos після початку повномасштабної агресії не припинила діяльність у РФ: компанія зберігає там виробництво, інвестує, отримує прибуток і сплачує багатомільйонні податки до бюджету держави-агресора. Фактично — участь у формуванні фінансового ресурсу російської воєнної машини.Це питання вже перебуває в офіційній площині. Міністерство економіки України ініціювало перевірку Puratos Group щодо можливих санкцій. СБУ проводить власну перевірку «Пуратос Україна» та Puratos Group на основі матеріалів Офісу генпрокурора, ДБР, апарату РНБО та інших органів. Тема присутності Puratos в Україні та РФ одночасно розглядається одразу кількома ключовими інститутами держави.На цьому тлі критичною стає структура власності «Хлібпрому». У жовтні 2024 року його бенефіціаром стала Наталія Володимирівна Антонова (дані ЄДР). Раніше власником був Віталій Борисович Антонов. Наталія Антонова багато років пов’язана з групою «ОККО»: вона очолює раду директорів і у 2023 році змінила Віталія Антонова на посаді Почесного консула Литовської Республіки у Львові. Це додає ситуації дипломатичного виміру та підвищених вимог до репутаційної бездоганності.«ОККО» — один із найцінніших і водночас вразливих брендів країни, побудований на образі прозорого та патріотичного бізнесу. Навіть опосередковані зв’язки з компаніями, які продовжують працювати у РФ, створюють для групи непропорційно високі ризики, особливо в умовах війни.Ситуацію ускладнює перетин ланцюжків постачання. Є фотопідтвердження реалізації продукції «Хлібпрому» у маркетах мережі АЗС «ОККО», зокрема шоколадних кексів, виготовлених із використанням інгредієнтів ТОВ «Пуратос Україна». Формується замкнений ланцюжок «Puratos — Хлібпром — ОККО», де кожен елемент посилює репутаційні наслідки попереднього.Окремий фактор — дипломатичний. 17 листопада Наталія Антонова брала участь у зустрічі Почесних консулів Литовської Республіки. У такому контексті будь-яка інформація про можливі зв’язки з бізнесами, що працюють у РФ, набуває вже міждержавного значення.Додатковим тлом виступає кримінальне провадження за ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків), у межах якого на одному з об’єктів «Хлібпрому» проводилися обшуки. Справа не пов’язана з Puratos, але в публічному сприйнятті великий бізнес розглядається як єдина система, де репутація та ризики взаємно посилюються.Зрештою, «Хлібпром» та пов’язана з ним група «ОККО» опиняються в точці стратегічного вибору. Продовження співпраці з компанією, чия материнська структура активно працює у РФ, створює репутаційні та політичні ризики, що виходять далеко за межі корпоративного контуру. У воєнний час це вже не питання зручності постачань, а питання стратегічної відповідальності — перед державою, суспільством і міжнародними партнерами.