Україна та НАТО: Кроки до членства та роль партнерів

Україна виконала необхідні кроки для вступу до НАТО, а остаточне рішення щодо цього питання залишається за партнерами. Київ наголошує, що будь-які рішення, що стосуються членства України в Альянсі, не можуть обговорюватися без його участі. Про це заявив глава держави Володимир Зеленський в інтерв’ю Пірсу Моргану.

«Ми вже зробили те, що мали зробити. Ми сказали, що хочемо і готові бути частиною НАТО, бути сильною частиною та зміцнювати всіх союзників. Що ми можемо зробити більше? Нічого. А тепер м’яч на боці наших партнерів, країн НАТО», – сказав президент.

Зеленський також підкреслив, що рішення щодо статусу України в НАТО повинні прийматися лише за участі України. «Сполучені Штати, попередня адміністрація та ця адміністрація не бачать, вони не бачать нас у НАТО. Будьмо відвертими. І вони це кажуть, але це не означає, що в майбутньому України не буде (в НАТО, – ред.). Але знову ж таки, це не від нас залежить», – додав він.

Зазначимо, що однією з умов для України є відсутність військової присутності країн-членів НАТО на її території.

Обстріл Рай-Олександрівки: Двоє місцевих жителів дістали поранення

18 лютого російські війська завдали удару по Рай-Олександрівці. В результаті обстрілу постраждали двоє жителів цього селища. За даними голови Донецької обласної державної адміністрації Вадима Філашкіна, загальна кількість загиблих та поранених внаслідок російської агресії на Донеччині становить 4056 осіб і 8913 постраждалих. Цей показник не включає дані про Маріуполь та Волноваху.

Російська атака дронами на Україну: Ефективна протидія ППО

У ніч проти 19 лютого російські окупанти здійснили масову атаку на Україну, використовуючи 37 безпілотних літаючих апаратів різного типу. Про це повідомили Повітряні сили.

Ворог застосував безпілотники типів Shahed, “Гербера”, “Італмас” та інших, випустивши їх із напрямків Брянськ, Курськ та території Донецької області. Близько 20 з цих безпілотників були типу “шахеди”.

Станом на 08:30, протиповітряною обороною України було збито/подавлено 29 ворожих безпілотників, зокрема типів Shahed, “Гербера”, “Італмас” та безпілотників інших типів, на півночі, півдні та сході країни. Зафіксовано влучання ударних безпілотників на 4 локаціях.

Наразі триває активність ворожих безпілотників у повітряному просторі.

Ситуація на фронті: Збільшено кількість бойових зіткнень та атак дронів противника

Розпочалася 1457-ма доба широкомасштабної збройної агресії РФ проти України. Загалом протягом минулої доби зафіксовано 237 бойових зіткнень, найбільше боїв відбулося на Гуляйпільському напрямку.У Генштабі наголошують, що Сили оборони продовжують відбивати спроби окупантів покращити своє становище та просуватися вглиб території України, зривають плани та завдають ворогу значних втрат у живій силі та техніці на різних ділянках фронту.Вчора противник завдав одного ракетного удару із застосуванням однієї ракети та 88 авіаційних ударів, скинув 270 керованих авіабомб. Крім того, застосував 4524 дрони-камікадзе та здійснив 2769 обстрілів населених пунктів та позицій наших військ, зокрема 127 – із реактивних систем залпового вогню.Агресор завдавав авіаударів, зокрема, неподалік Орестополя, Покровського, Підгаврилівки, Верхньої Терси, Сергіївки, Гуляйпільського, Воздвижівки, Копанів, Терсянки, Оріхова, Зірниці та Барвинівки. За минулу добу ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили два пункти управління, три райони зосередження живої сили, станцію РЕБ та гармату противника.На Північно-Слобожанському і Курському напрямках минулої доби мало місце два боєзіткнення, противник здійснив 139 обстрілів, з яких 11 – із застосуванням РСЗВ. Також завдав двох авіаударів із застосуванням п’яти КАБ.На Південно-Слобожанському напрямку ворог чотири рази намагався прорвати оборонні рубежі наших захисників у районах населених пунктів Вільча, Фиголівка, Зелене та Зарубинка.На Куп’янському напрямку ворог двічі атакував у районі Курилівки.На Лиманському напрямку противник атакував вісім разів. Намагався вклинитися в нашу обону у районах населених пунктів Твердохлібове, Рідкодуб, Дробишеве, Ставки та Зарічне.На Слов’янському напрямку протягом вчорашньої доби наші захисники зупинили вісім спроб окупантів просунутися вперед у бік населених пунктів Рай-Олександрівка, Закітне, Різниківка, Платонівка та Пазено.На Краматорському напрямку, за уточненою інформацією, ворог сім разів атакував у районах Бондарного, Федорівки та Часового Яру.На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 22 атаки поблизу Костянтинівки, Берестка, Степанівки, Русиного Яру, Плещіївки, Щербинівки, Софіївки, Новопавлівки та Іллінівки.На Покровському напрямку наші захисники зупинили 42 штурмові дії агресора поблизу населених пунктів Затишок, Родинське, Шевченко, Новоолександрівка, Покровськ, Новопавлівка, Гришине, Котлине, Удачне, Молодецьке, Новопідгородне, Білицьке та Дачне.На Олександрівському напрямку противник атакував десять разів. Намагався просунутися у бік Іванівки, Тернового, Данилівки, Вишневого, Нового Запоріжжя, Соснівки та Злагоди.На Гуляйпільському напрямку відбулося 49 атак окупантів – у районах Гуляйполя та в бік Добропілля, Прилук, Залізничного, Староукраїнки, Гіркого, Святопетрівки та Верхньої Терси.На Оріхівському напрямку агресор проводив чотири атаки у напрямках Малої Токмачки, Степового, Малих Щербаків та Приморського.На Придніпровському напрямку боєзіткнення не зафіксовані.На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено.Українські захисники продовжують системне нищення ворога, чинять ефективний супротив на всіх ділянках фронту.

Пожежа на Ільському НПЗ: Двотижневі зусилля російських пожежників

Російські служби надзвичайних ситуацій працювали над ліквідацією пожежі на Ільському НПЗ протягом двох діб. Оперативний штаб Краснодарського краю повідомив, що на об’єкт зазнала атаки дрон у ніч на 17 лютого. Повністю впоратися з вогнем вдалося лише сьогодні вранці.

Суд застосував запобіжний захід футболісту Колеснику

Суд прийняв рішення щодо застосування нічного домашнього арешту до футболіста Колесника у справі, що стосується конфлікту з ТЦК. Інформація надана адвокатським об’єднанням Barristers, яке представляє інтереси футболіста. Зображення демонструє наявність синців під оком у футболіста.

Заступник Держекоінспекції придбав Chevrolet Blazer за 580 тис. грн

Перший заступник голови Державної екологічної інспекції (Держекоінспекція) Дмитро Заруба в січні задекларував придбання Chevrolet Blazer (2020) за 580 тис. грн. Цю інформацію було отримано з його декларації за 2026 рік. Автомобіль чоловік придбав у громадянина Симиліта Костянтина Григоровича 27 січня. Chevrolet Blazer 2020 року — це середньорозмірний кросовер преміумкласу (для американського ринку), який зазвичай оснащується бензиновими двигунами об’ємом 2.0 або 3.6 л, повним або переднім приводом. На вторинному ринку України у 2025–2026 роках ціни на такі автомобілі в хорошому стані варіюються від 18 до 25 тис. дол. (≈ 750–1 050 тис. грн за актуальним курсом), залежно від комплектації, пробігу та стану. Задекларована вартість у 580 тис. грн є нижчою за середньоринкову, що може бути зумовлено пробігом, технічним станом, комплектацією або умовами приватної угоди. Дмитро Заруба обіймає цю посаду з лютого 2021 року (призначений розпорядженням Кабінету Міністрів).

ЄС висуває суворе ультиматум Росії щодо України

Європейський Союз, через свою високопоставлену представницю Каю Каллас, представив конкретний перелік вимог до Росії стосовно ситуації в Україні. Цей документ включає необхідність скорочення російських військових сил та їх виведення з території сусідніх держав, а також компенсацій та проведення реформ у суспільстві.

Офіційні представники ЄС підкреслюють, що досягнення миру в Україні можливе лише за умови активної участі ЄС у переговорному процесі та врахування ключових інтересів Європейського Союзу.

Згідно з інформацією, отриманою від європейських дипломатів, цей перелік вимог є «максимально жорсткою позицією» ЄС, і Росія повинна виконати ці умови до відправки будь-якого представника.

Основні пункти вимог, висунених Кая Каллас, включають:

* Якщо Україна припинить скорочення чисельності своїх військ або виведення їх з певних регіонів, то Росія зобов’язана вчинити аналогічно.
* Необхідне відсутність юридичного визнання окупованих українських територій і демілітаризація цих територій.
* Заборона на кампанії з дезінформації, саботажу, кібератаки, порушення повітряного простору та втручання у вибори на території Європи та сусідніх країн.
* Відсутність ядерної зброї на території Білорусі.
* Заборона на військову присутність та розміщення російських сил у Білорусі, Україні, Республіці Молдова, Грузії та Вірменії.
* Відсутність загальної амністії за військові злочини, забезпечення доступу міжнародних слідчих до місць імовірних військових злочинів.
* Скасування правила, згідно з яким російське національне законодавство має пріоритет над міжнародними угодами.
* Росія повинна відшкодувати збитки, завдані Україні, а також шкоду, заподіяну європейським країнам і компаніям, і компенсувати екологічну шкоду.
* ЄС наполягає на проведенні вільних і чесних виборів під міжнародним контролем, звільненні всіх політичних в’язнів, поверненні депортованих громадян і дітей, забезпеченні свободи ЗМІ, скасуванні закону про іноземних агентів, припиненні «фальсифікації історії та інших законів, які криміналізують інакодумство і підривають легітимність незалежних ЗМІ та громадянського суспільства», а також на повній співпраці в розслідуванні обставин смертей Навального і Нємцова.

Документ буде розглянуто послами ЄС 17 лютого, а також на зустрічі міністрів закордонних справ країн блоку в Брюсселі 23 лютого.

Обстріли Харківщини: Пошкоджені об’єкти об’єктів у семи населених пунктах

Під російським вогнем протягом минулої доби опинилося сім населених пунктів Харківської області. Про це повідомив голова Харківської ОВА Олег Синєгубов у Фейсбуці. За словами голови ОВА, постраждалих немає. Ворог здійснив атаку на Харківщину, використовуючи чотири КАБи, п’ять БПЛА “Герань-2” і два FPV-дрони. У с.Довжик Богодухівського району пошкоджений будинок культури. У с.Оскіл Ізюмського району пошкоджені електромережі. У с.Дворічний Кут Харківського району пошкоджене цивільне підприємство. У с.Булацелівка Лозівського району пошкоджена база відпочинку. Як зазначив Синєгубов, транзитний евакуаційний пункт у Лозовій за добу прийняв 172 людини. Загалом від початку роботи в пункті зареєстровані 19 636 людей.

Суд відмовив жінці у позові проти “ПриватБанку” щодо несанкціонованого списання коштів

“ПриватБанк” без дозволу жінки списав з кредитної картки кошти у сумі 29 720 гривень. Вона вважає, що саме фінустанова не забезпечила належне функціонування системи внутрішнього контролю, що призвело до списання невідомими особами коштів з її картки, тому вимагає компенсацію у розмірі 30 тисяч гривень. Про це йдеться у рішенні Луцького міськрайонного суду Волинської області опублікованому 17 лютого 2026 року, повідомляє Інформатор. 26 липня 2024 року ПриватБанк без відома та згоди жінки списав з її кредитної картки кошти у мексиканських песо на загальну суму в еквіваленті 29 720 гривень, всього було здійсжено 100 платежів. Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 травня 2025 року ПриватБанк зобов’язали повернути за рахунок власних коштів суму неакцентованих платіжних операцій в розмірі 14 348 гривень на її рахунок шляхом їх відновлення на банківському рахунку; сплатити пеню за здійснену неакцентовану платіжну операцію в розмірі 2 413 гривень шляхом перерахування коштів на банківський рахунок; відшкодувати 7 700 гривень утриманих з неї у період з 1 серпня 2024 року по 1 лютого 2025 року відсотки за користування кредитом, нараховані внаслідок здійснення в період з 25 липня 2024 року по 26 липня 2024 року неакцентованих платіжних операцій, шляхом їх перерахунку на банківський рахунок; списати у повному обсязі заборгованість всіх видів нараховану після 26 липня 2024 року за рахунок, який відкритий на її ім’я. Постановою Волинського апеляційного суду від 06 серпня 2025 року, рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 травня 2025 року в частині зобов’язання банку списати у повному обсязі заборгованість всіх видів нараховану після 26 липня 2024 року за рахунок, який відкритий на її ім’я скасовано та відмовлено в задоволенні позову в цій частині, в решті рішення залишено без змін. Вказаними судовими рішеннями встановлено факт списання без її згоди коштів, а тому, на її думку, таке списання відбулось працівниками банку та за їх вини. Вважає, що саме банк не забезпечив належне збереження інформації щодо її індивідуальної облікової інформації та не забезпечив належне функціонування системи внутрішнього контролю, що призвело до списання невідомими особами коштів з її картки, тим самим призвівши до порушення її майнових прав та завдання моральної шкоди, яку вона оцінює в розмірі 30 тисяч гривень. У відклику на позовну заяву, ПриватБанк зазначає, що згідно з нормами закону, необхідною умовою для стягнення моральної шкоди є доведення клієнткою факту протиправної поведінки фінустанови, наявність самої моральної шкоди, її розмір та причинно-наслідковий зв’язок між поведінкою фінустанови та заподіяною шкодою. Вважає, що вона не довела обставин щодо вини у діях чи бездіяльності банку, що свідчить про відсутність трьох складових, за яких можливе виникнення права на відшкодування моральної шкоди. Крім того, вказує, що судовими рішеннями, які повністю виконані ПриватБанком та на які посилається клієнтка як на підставу заподіяння їй моральної шкоди також не встановлено факт, що саме з вини банку відбулось несанкціоноване списання коштів. Просить відмовити в задоволенні позову. Що вирішив суд? Суд відмовив жінці в задоволенні позову. Вона не довела сам факт заподіяння їй моральної шкоди та наявність будь-якого причинно-наслідкового зв’язку із неправомірними діями ПриватБанку. Надана позивачем виписка із медичної документації також не встановлює причинно-наслідковий зв’язок між діями банку та розвитком гіпертонічної хвороби, тривожно-депресивного синдрому, хронічного гастриту, оскільки, їх поява не збігається з часом вчинення дій зі списання третіми особами коштів із рахунку позивача. Відтак, суд вважає, що позивач належним чином не довела сам факт заподіяння їй моральної шкоди та наявність будь-якого причинно-наслідкового зв’язку із неправомірними діями відповідача.