Колишній генеральний секретар Ради Європи, а також колишній прем’єр-міністр Норвегії, Турбйорн Ягланд, спробував покінчити з собою. Про це повідомили норвезькі ЗМІ, посилаючись на інформацію з власного джерела.
За словами видань, пан Ягланд був доставлений до лікарні минулого тижня. Наразі його стан оцінюється як важкий.
Черговий етап переговорів щодо конфлікту в Україні, найімовірніше, розпочнеться протягом 10 днів. Про це повідомив спеціальний представник Білого дому Стів Віткофф на форумі Ялтинської Європейської Стратегії (YES).
Спецпосланник США також зазначив, що після переговорів у Женеві цього тижня глава української делегації Рустем Умеров зможе вирушити до Флориди для продовження обговорень.
«Як я вже згадував, ми не обмежуємося зустрічами в Женеві. Я вважаю, що Рустем зможе приїхати до Флориди, щоб зустрітися з нами найближчим часом після цього. Також відбудеться тристороння зустріч. Я маю на увазі зустріч між українською делегацією, російською делегацією, а також мною, Джаредом і нашими командами, ймовірно, протягом наступних 10 днів», – заявив Віткофф.
Нагадаємо, раніше з’являлися відомості про можливу зустріч 26-27 лютого, однак у Кремлі цю інформацію не підтвердили.
У 2023 році ЦРУ надіслало Apple, Nvidia та AMD конфіденційне попередження про можливе вторгнення Китаю на Тайвань до 2027 року. Про це повідомляє видання The New York Times. За даними видання, це стало частиною ініціативи, яку проводили дві останні адміністрації Білого дому, щоб заохотити компанії Кремнієвої долини відмовитися від виробництва чипів на Тайвані. Вашингтон вважає це загрозою для національної безпеки. За словами міністра фінансів Скотта Бессента минулого місяця на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, 97 відсотків високотехнологічних мікросхем виробляються на Тайвані. Ізоляція та руйнація виробничих потужностей цього острова може призвести до економічної катастрофи.
Уряд Великої Британії зробив виняток для нафтопроводу «Дружба» в межах свого санкційного режиму проти Росії. Про це повідомляє Politico, посилаючись на рішення Управління з імплементації фінансових санкцій. У документах трубопровід прямо вказаний як «exempt project», тобто проєкт, на який обмеження не поширюються. При цьому під санкції, які були оголошені напередодні, потрапила російська компанія “Транснєфть”, що обслуговує систему магістральних нафтопроводів і транспортує більшість російського нафтового експорту. Водночас сама «Дружба», яка продовжує постачати нафту в Угорщину та Словаччину, фактично не буде зачеплена обмеженнями.
Під час спроби незаконного вивезення з Молдови понад 24 000 доларів, українська громадянка отримала штраф у розмірі 84 400 леїв та була депортована. Про це повідомили у Генеральній прокуратурі республіки Молдови.
Від початку доби 24 лютого по всій лінії фронту сталося 143 бойові зіткнення. Такі дані оприлюднили в Генштабі ЗСУ. Росіяни завдали 48 авіаційних ударів, скинули 135 керованих авіабомб. Крім того, застосували 4315 дронів-камікадзе та здійснили 2395 обстрілів населених пунктів та позицій наших військ. На Північно-Слобожанському і Курському напрямках сьогодні ворог здійснив 68 обстрілів позицій наших військ та населених пунктів, зокрема вісім – із застосуванням РСЗВ. Загальна кількість боєзіткнень – сім. На Південно-Слобожанському напрямку противник чотири рази штурмував позиції наших підрозділів у районах населених пунктів Вільча, Синельникове та Мала Вовча. Активних штурмових дій зараз не фіксується. На Куп’янському напрямку ворог п’ять разів атакував у районі Глушківки, Піщаного та Курилівки. Три атаки вже відбито. На Лиманському напрямку українські воїни відбивали шість атак окупантів у районах Шийківки, Дробишевого, Ставків, Новосергіївки та Степового. Дві штурмові дії тривають. На Слов’янському напрямку противник дев’ять разів намагався просунутися вперед у бік Ямполя, Дронівки, Рай-Олександрівки та Закітного. Одна атака продовжується. На Краматорському напрямку агресор атакував двічі, в районі Новодмитрівки та у бік Костянтинівки. На Костянтинівському напрямку окупанти сьогодні 15 разів штурмували позиції наших оборонців поблизу населених пунктів Костянтинівка, Софіївка, Плещіївка, Бересток, Іллінівка та Степанівка. Точиться бій. На Покровському напрямку ворог здійснив 21 атаку. Окупанти намагалися просунутися у районах населених пунктів Родинське, Покровськ, Котлине, Молодецьке, Філія та Гришине. Одна спроба окупантів покращити своє становище іще триває. За попередніми підрахунками, сьогодні на цьому напрямку ліквідовано 27 окупантів та 11 – поранено; знищено дві одиниці автомобільного транспорту та два укриття, пошкоджено чотири гармати, чотири одиниці автомобільного транспорту та пункт управління БпЛА. Знищено або подавлено 152 БпЛА різних типів. На Олександрівському напрямку окупанти чотири рази намагалися покращити своє положення, атакуючи у бік Тернового, Нового Запоріжжя та Злагоди. Одна з цих спроб ще триває. На Гуляйпільському напрямку відбулися 15 атак окупантів: у районі Залізничного, Загірного, Святопетрівки, Криничного та Гуляйполя. Чотири штурми не завершено. На Оріхівському напрямку ворог шість разів атакував у районах Степногірська, Степового та Плавнів. На Придніпровському напрямку наступальних дій противника не фіксувалося. На інших напрямках суттєвих змін в обстановці наразі не зафіксовано.
Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію, присвячену «Сприянню сталому миру в Україні». За резолюцію проголосували 107 держав, проти виступило 12, а утрималися — 51. Серед країн, які підтримали рішення, були Росія, Білорусь та Іран. До числа утримавшихся увійшли США, Китай, Бразилія та Індія. У резолюції підкреслюється, що конфлікт в Україні триває вже чотири роки та негативно впливає як на українську територію, так і на світову стабільність. Документ закликає до негайного та повного припинення бойових дій, повного обміну військовополоненими, а також звільнення всіх незаконно утримуваних та депортованих цивільних осіб.
Апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу наймачки кімнати у студентському гуртожитку – скасував рішення суду першої інстанції про її виселення без надання іншого житла й відмовив коледжу у задоволенні позову. Про це повідомив Апеляційний суд. У позові Кам’янець-Подільський фаховий коледж будівництва, архітектури та дизайну пояснював, що у 2019 році директор закладу уклав договір на тимчасове використання житлового приміщення в студентському гуртожитку та надав кімнату жінці, житло якої було непридатним для проживання. За словами позивача, строк договору найму сплив та продовжений не був. Однак відповідачка, яка порушувала умови договору, ніколи не мала та не має правових відносин з коледжем, не є його працівницею чи студенткою, виселятися відмовилася. Тож коледж звернувся до суду з позовом про її виселення без надання іншого житла. Кам’янець-Подільський міськрайонний суд задовольнив позов. Виходив з того, що мешканка гуртожитку порушувала умови договору найму, несвоєчасно сплачувала за проживання та не перебувала у правових відносинах із коледжем. Суд також вказав, що житло, в яке вона вселилася без ордера, було надане тимчасово – до серпня 2022, тому на підставі статей 127-129 Житлового кодексу України її слід виселити без надання іншого житла. Не погодившись із таким рішенням, відповідачка подала апеляційну скаргу з проханням його скасувати та ухвалити нове – про відмову в задоволенні позову. Апеляційний суд встановив, що гуртожиток навчального закладу є власністю держави й закріплений за коледжем на праві господарського відання. У липні 2023 року коледж повідомив відповідачку про виселення з гуртожитку у зв’язку із закінченням строку договору найму й відсутністю підстав для його продовження. У повідомленні також ішлося про численні порушення умов договору. Колегія суддів звернула увагу, що за актом обстеження умов проживання житловий будинок, де відповідачка раніше мешкала із сім’єю, є аварійним та перебуває під загрозою руйнування унаслідок зсуву ґрунту. Іншого житла жінка не має. Заборгованість зі сплати комунальних платежів і плати за проживання у гуртожитку вона погасила. Суд зазначив, що відповідачка вселилася до спірної кімнати у встановленому законом порядку на підставі договору тимчасового найму, який було пролонговано відповідно до вимог Цивільного кодексу України, на момент подання позову про виселення та на час розгляду справи вона не має іншого житла, придатного для проживання, тому кімната в гуртожитку є її «житлом» у розумінні статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Колегія суддів зауважила, що з урахуванням приписів статті 8 Конвенції коледж не обґрунтував нагальної суспільної необхідності виселення жінки, тому таке виселення матиме характер неправомірного втручання у її право на житло.
Окупанти в «ЛНР» розглядають звільнених шахтарів Довжанська як потенційний ресурс для поповнення армії РФ. Плани передбачають збільшення показників призову шляхом залучення жителів «ЛНР». Про це повідомили в пресслужбі Луганської обласної військової адміністрації, повідомляють «Новини Донбасу». Силові структури активізували рейди в громадських місцях, перевіряючи документи та фотографуючи сторінки паспорта РФ. Від чоловіків вимагається демонстрація контактів у смартфонах. Крім того, зростає кількість блокпостів і перевірок на дорогах, посилено фільтрація транспорту та контроль за пересуванням між населеними пунктами. Збільшується адміністративний контроль над населенням.
Закарпатський окружний адміністративний суд задовольнив позов відомого адвоката, а нині військовослужбовця ЗСУ Іллі Костіна, та скасував рішення дисциплінарної палати КДКА Закарпаття. Раніше комісія винесла йому попередження за використання ненормативної лексики в соцмережах.Відповідне рішення суд ухвалив 9 лютого 2026 року (справа № 260/6591/24).
Суть конфлікту
Як випливає з матеріалів справи, Ілля Костін був мобілізований до лав Збройних Сил України у перший день повномасштабного вторгнення — 24 лютого 2022 року. У зв’язку з військовою службою, у листопаді 2022 року він офіційно зупинив своє право на заняття адвокатською діяльністю.
Проте на початку 2024 року членкиня Комітету з питань захисту прав людини Національної асоціації адвокатів України (НААУ) Тетяна Гнатюк написала на нього дві скарги. Причиною стали публікації Костіна на особистій сторінці у Facebook, де він використовував ненормативну лексику, що, на думку скаржниці, порушує Правила адвокатської етики.
Оскільки у КДКА Київської області члени палати заявили самовідводи та не зібрали кворуму, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (ВКДКА) передала справу на розгляд на Закарпаття. 28 серпня 2024 року КДКА Закарпатської області притягнула Іллю Костіна до відповідальності, застосувавши стягнення у вигляді «попередження».
Позиція адвоката-військового
Ілля Костін, інтереси якого в суді представляв адвокат Роман Титикало, оскаржив це рішення. Головним аргументом стало те, що військовослужбовець взагалі не знав про суд над ним.
КДКА Закарпатської області надсилала всі повідомлення про дату та час розгляду скарг рекомендованими листами на адресу його київського офісу (вул. Іллінська, 8), вказану в Єдиному реєстрі адвокатів. Листи поверталися або отримувалися за довіреністю третіми особами, тоді як сам Ілля Костін перебував на фронті. Через це він був позбавлений права на захист: не міг надати пояснення, заявити відводи чи взяти участь у засіданні.
Представники органів адвокатури у суді наполягали, що діяли за законом, надсилаючи листи на офіційну адресу робочого місця, і зазначали, що навіть із зупиненим свідоцтвом адвокат зобов’язаний дотримуватися етики.
Що вирішив суд?
Суддя Тетяна Скраль стала на бік позивача. Суд зазначив, що формальне направлення листів на адресу офісу адвоката, який офіційно зупинив діяльність і служить у ЗСУ, не може вважатися належним повідомленням.«ОСОБА_1 (Ілля Костін) є військовослужбовцем та фактично не здійснює адвокатську діяльність, у зв`язку з чим направлення повідомлень за адресою його робочого місця саме по собі не може вважатися належним підтвердженням його обізнаності про розгляд скарги. Альтернативних способів повідомлення матеріали справи не містять», — йдеться у рішенні суду.
Оскільки Іллю Костіна позбавили права на захист через процедурні порушення з боку КДКА, суд вирішив навіть не аналізувати самі дописи у Facebook (суть порушення), адже процедурний провал є абсолютною підставою для скасування рішення.
У підсумку Закарпатський окружний адміністративний суд визнав протиправним та скасував рішення КДКА Закарпатської області про попередження Іллі Костіну.