Протягом дня 12 вересня російські війська здійснили масовану атаку на Україну, застосувавши 410 ударних безпілотників, серед яких було 37 реактивних. Цю інформацію оприлюднили Повітряні сили ЗСУ. Напад розпочався о 6:30 ранку. За попередніми даними, українська протиповітряна оборона зуміла знищити або подавити 336 таких БпЛА, у тому числі 23 реактивні дрони. Водночас було зафіксовано 21 влучання ворожих безпілотників. Станом на 18:00 у повітряному просторі України ще перебувало близько 55 ударних дронів, а Повітряні сили також повідомили про прибуття нових груп БпЛА.
Масовані атаки на Дніпропетровщину: наслідки обстрілів та постраждалі
Протягом 12 вересня російські війська здійснили понад 60 атак на три райони Дніпропетровської області, застосовуючи безпілотники та артилерію. Через ці обстріли загинула одна людина, а ще четверо отримали поранення. Про це поінформував у своєму Telegram-каналі голова Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа.
У Дніпрі під час атаки зазнало пошкоджень підприємство. У Слобожанській громаді Дніпровського району постраждав приватний будинок.
На Криворізькому напрямку ворожі удари прийшлися на районний центр, а також на Глеюватську, Апостолівську, Новопільську і Девладівську громади. Там зафіксовано пошкодження підприємства та об’єктів інфраструктури.
Найбільшу кількість постраждалих зафіксували на Нікопольщині. Російські загарбники обстріляли Нікополь, а також Марганецьку, Покровську та Червоногригорівську громади. У цих населених пунктах пошкоджено амбулаторію, сільськогосподарську техніку й приватні житлові будинки. Четверо людей дістали поранення.
Двох чоловіків віком 51 та 58 років доставили до лікарні, їхній стан медики оцінюють як середньої тяжкості. Решта постраждалих проходитимуть лікування амбулаторно.
Нові деталі у справі Ширшина: підозрювані виявилися колишніми поліцейськими з ймовірними зв’язками з правоохоронцями
У розслідуванні про можливе підкидання наркотиків військовослужбовцю Івану Ширшину виявлено нові зв’язки між затриманими бійцями 225-го окремого штурмового полку та поліцейськими, які здійснювали обшук його машини. Водночас засідання для обрання запобіжного заходу підозрюваним відбулося в закритому форматі. Про це стало відомо від журналісток Анни Калюжної та Ольги Худецької.
Згідно з оприлюдненими даними, всі троє підозрюваних військовослужбовців 225-го ОШП — Тельман Алієв, Владислав Гармаш і Максим Лимар — ще декілька місяців тому були працівниками Національної поліції. Лимар залишив службу в поліції в червні, а Гармаш — у травні. При цьому Гармаш раніше обіймав посаду оперуповноваженого в тому ж відділенні поліції, де минулого року в карному розшуку працював Марк Аліханов. Саме Аліханов першим обшукував автомобіль Ширшина та виявив там заборонені речовини.
Як зазначає Анна Калюжна, Аліханов чітко знав, які частини транспортного засобу слід відкрити. На думку слідства, саме туди Гармаш разом зі спільниками могли заздалегідь покласти наркотики. У той же час патрульний із екіпажу, який зупинив машину Ширшина, під час слідства заявив, що не знайомий з Аліхановим, назвавши його оперативником з іншого відділку.
Калюжна також звернула увагу на дії Аліханова після того, як у ЗМІ з’явилася інформація про ймовірне фальшування з наркотиками. За її інформацією, він разом із кількома невідомими пішов з місця події і надалі не долучався до роботи слідчо-оперативної групи.
Окрему увагу привернув судовий процес щодо обрання запобіжного заходу підозрюваним. Прокурори наполягали на відкритому розгляді справи, проте суддя Печерського районного суду міста Києва Хайнацький задовольнив клопотання захисту про закритий режим. Адвокати підозрюваних заявляли, що пильна увага ЗМІ є тиском на суд. Крім того, вони стверджували, що взяти військовослужбовців на поруки мав намір командувач 225-го ОШП Олег Ширяєв. За твердженням захисту, суддя відмовив у цьому.
Ядерні погрози Мєдведєва на адресу Литви: деталі та контекст
Заступник голови Ради безпеки РФ Дмітрій Мєдведєв виступив із погрозами на адресу Литви через можливе скасування країною конституційної заборони на розміщення ядерної зброї. Під час візиту до Північно-Західного федерального округу РФ він заявив, що Росія буде змушена реагувати на такі кроки. Мєдведєв також висловив сумнів у тому, що країни НАТО застосують статтю 5 Північноатлантичного договору у разі виникнення конфлікту.
За словами Мєдведєва, у Литві обговорюють внесення змін до Конституції, які дозволять відмовитися від без’ядерного статусу та розміщувати на території країни різні види озброєння, включно з ядерним. Він назвав це не чутками, а офіційними заявами, і додав, що такі дії є помилковими. Варто зазначити, що Північно-Західний федеральний округ РФ межує з Литвою, іншими країнами Балтії, а також Фінляндією, Норвегією та Польщею, які є членами Альянсу.
Мєдведєв стверджує, що в разі розміщення ядерної зброї у Литві, Росія вживе заходів у відповідь. Він переконаний, що стаття 5 НАТО не буде реалізована, оскільки це призвело б до глобальної катастрофи. «За них ніхто не вступиться. Навіть якщо там буде випалене поле, жодні інші країни за них воювати не стануть… Але Литва зникне з карти світу», — заявив він.
Наразі ініціатива щодо скасування конституційної заборони на розміщення ядерної зброї вже отримала підтримку профільного комітету Сейму Литви. Парламент планує остаточно ухвалити ці зміни взимку. Необхідність перегляду обмежень пояснюють змінами у безпековій ситуації, оскільки чинна заборона не відповідає сучасним геополітичним реаліям, а ядерне стримування є важливою частиною колективної оборони НАТО.
Більшість поляків готові захищати країни Балтії: результати опитування
Згідно з результатами опитування United Surveys by IBRiS, проведеного для Wirtualna Polska, переважна більшість поляків підтримує участь армії Польщі у захисті країн Балтії у разі збройного нападу в межах НАТО. Загалом таку позицію підтримали 78% респондентів. Зокрема, 47,7% опитаних обрали варіант «безумовно так», а 30,3% — «скоріше так». Натомість 16,2% учасників дослідження виступили проти такої участі: 11,7% відповіли «скоріше ні», а 4,5% — «безумовно ні». Ще 5,8% респондентів не змогли дати однозначну відповідь. Безпека країн Балтії тісно пов’язана з безпекою Польщі, оскільки Сувальський коридор, що пролягає між цими державами, є ключовим сухопутним сполученням країн Балтії з рештою території НАТО. Будь-який конфлікт у цьому регіоні може швидко поширитися на територію Польщі. Опитування було проведено 4–6 вересня 2026 року серед 1000 респондентів з усієї Польщі методом онлайн-анкетування та телефонних інтерв’ю.
Наслідки нічної атаки БпЛА на житловий будинок в Одесі
В мережі опублікували відеозапис, на якому зафіксовано наслідки влучання російського безпілотника у багатоповерховий житловий будинок в Одесі. На оприлюднених кадрах видно пошкодження будівлі, спричинені атакою. Про це інформують місцеві засоби масової інформації. Внаслідок нічного удару, що стався 12 вересня, багатоповерхівка зазнала руйнувань. Наразі на місці події працюють екстрені служби, які займаються ліквідацією наслідків ворожого обстрілу. Відеоматеріали наочно демонструють масштаби пошкоджень житлового об’єкта після влучання БпЛА.
Паливна криза у Санкт-Петербурзі: дефіцит бензину та довгі черги на АЗС
На початку вересня у Санкт-Петербурзі значно ускладнилася ситуація з пальним. Через його нестачу на багатьох автозаправних станціях утворилися великі черги, а подекуди бензин повністю зник із продажу. Про це інформують російські медіа. Зокрема, значне скупчення автомобілів фіксують на АЗС мереж «Лукойл» та «Роснефть». Згідно з даними сервісу «ГдеБенз», у місті більшість заправних станцій пропонують лише дизельне пальне, тоді як бензин відсутній. На тих АЗС, де він ще є, черги сягають 50 і більше машин. Економіст Яніс Клюге підкреслив, що в період із 6 по 10 вересня кількість АЗС у Санкт-Петербурзі, що працюють у звичному режимі, впала до 30–40%, тоді як у серпні цей показник становив 95%. Експерти пов’язують виникнення дефіциту з зупинкою переробки нафти на НПЗ «Кінеф» у Ленінградській області, що сталася після атаки БпЛА 30 серпня. Саме цей завод є головним постачальником нафтопродуктів для Санкт-Петербурга.
Наслідки російської атаки у Звягелі: пошкоджено зупинку та є постраждалі
У місті Звягель, що на Житомирщині, внаслідок ворожого удару з боку Росії було пошкоджено зупинку громадського транспорту, яка розміщена неподалік від автозаправної станції. За інформацією місцевих медіа, внаслідок цієї атаки є постраждалі. Варто зазначити, що сьогодні Росія здійснила вже кілька ударів по автозаправних станціях у різних регіонах України.
Кремль висунув умову для зустрічі Зеленського з Путіним
У Кремлі прокоментували наміри президента України Володимира Зеленського провести особисту зустріч із російським лідером Володимиром Путіним. Речник Кремля Дмитро Пєсков зазначив, що для реалізації таких переговорів український президент має прибути до Москви. «Якщо Зеленський справді хоче зустрітися з Путіним, нехай приїжджає до Москви», — заявив Пєсков. Додаткових деталей щодо організації можливої зустрічі наразі не повідомляється.
Наслідки російських обстрілів залізничної інфраструктури у Луцьку та Фастові
Російські окупаційні війська знову здійснили обстріл об’єктів залізничної інфраструктури України. Зафіксовано влучання у містах Луцьк та Фастів. Як повідомляє «Укрзалізниця», завдяки оперативним діям моніторингової групи компанії вдалося вчасно виявити загрозу та провести евакуацію пасажирів, тому обійшлося без постраждалих. Наразі атака РФ продовжується, у повітряному просторі зафіксовано групи «шахедів». Співробітники «Укрзалізниці» продовжують працювати в умовах підвищеної пильності. Через поточну безпекову ситуацію пасажирів попереджають про можливі зміни у графіках руху поїздів.