У британському уряді розкрили деталі операції з моніторингу російських суден після виявлення бойової субмарини на півночі Атлантики. Британський флот та повітряні патрулі кілька тижнів тому зафіксували входження російської військової субмарини у міжнародні води далеко на півночі Атлантики і з того часу почали цілодобово за нею стежити. Військові дійшли висновку, що субмарина використовується для відволікання уваги, тому спільно з союзниками, зокрема Норвегією, почали шукати й контролювати інші російські судна Головного управління глибоководних досліджень Міноборони РФ (ГУГД), зокрема поблизу критичної інфраструктури. Одне з суден цього підрозділу, «Янтарь», минулого року вже з’являлося біля британських берегів, де його екіпаж почав засліплювати лазерами британських пілотів під час спостереження за його діями. Міністр оборони Джон Гілі на брифінгу зазначив, що всього було три російських судна – підводний човен класу «Акула» та два спеціалізовані судна ГУГД. Британія та союзники розпочали кампанію «відкритих дій», щоб російські підрозділи знали, що їх діяльність під контролем і що вони вже не можуть діяти замасковано, як планував Путін. Британія залучила, серед іншого, фрегат HMS St Albans та гелікоптери повітряних сил. Російську субмарину, що перебувала поблизу територіальних вод Британії, відстежували цілодобово разом із союзниками. В результаті судна ГУГД та російська субмарина залишили регіон і повернулися до своєї бази в Баренцевому морі. Хоча не уточнюється, де саме зосереджувалася діяльність росіян, міністр оборони Джон Гілі дав зрозуміти, що вони могли картографувати підводну критичну інфраструктуру. «Ми вас бачимо, ми бачимо вашу діяльність над нашою підводною інфраструктурою. І ви повинні знати, що будь-які спроби пошкодити її не будуть толеруватися, і за цим будуть серйозні наслідки», – сказав Гілі. У комюніке також натякнули, що це могли бути райони пролягання оптиковолоконних кабелів, зазначивши, що через ці засоби зв’язку здійснюється 99% міжнародного обміну даними, включаючи банківські транзакції та різноманітну комунікацію. «Хоча російська ударна субмарина наразі повернулася до берегів Росії, Британія тримає судна та авіацію напоготові на випадок, якщо російські судна знову з’являться», – додають у повідомленні. Відзначається, що за останні два роки частота появи російських суден неподалік британських берегів зросла на 30%.
Тиск на Україну: геополітичні ігри перед виборами в США
Європейські офіційні особи висловлюють занепокоєння, що адміністрація США може посилити тиск на Україну перед осінніми проміжними виборами до Конгресу, змушуючи Київ відмовитися від своїх претензій на Донбас, повідомляє The Guardian. У статті зазначається, що конфлікт в Ірані викликав додаткову тривогу в Європі щодо готовності США до можливих мирних угод. “Видно, що у команди Трампа закінчується терпіння в Україні, і вони прагнуть швидкого рішення”, – зазначив один з європейських чиновників. “Зростає занепокоєння, що Трамп, бажаючи досягти геополітичної перемоги перед проміжними виборами, може посилити тиск на Київ, щоб той відмовився від претензій на Донбас”, — додав інший європейський чиновник.
Вибіркове послаблення комендантської години в Луганському регіоні
Лідер так званої “ЛНР” Леонід Пасічник оголосив про тимчасове скасування комендантської години з 23:00 11 квітня до 04:00 12 квітня в ряді районів окупованого Луганського регіону. Цю інформацію містить його “указ” від 7 квітня, який поширюють місцеві ЗМІ. Водночас комендантська година залишиться в кількох населених пунктах, які були відібрані за критеріями, зрозумілими лише окупантам. Серед цих населених пунктів — окуповані у 2022 році прифронтові Кремінна, Рубіжне, Сєвєродонецьк і Лисичанськ, а також Троїцька громада, яка була окупована в тому ж 2022 році, але знаходиться далеко від лінії фронту (більше 110 км від Кремінної). До списку населених пунктів, де комендантська година не скасовується, увійшов також окупований з 2014 року Сокологірськ (раніше Первомайськ) і весь так званий “Первомайський округ”, що включає Горське, Золоте, прилеглі селища та руїни Попасної.
Стан інтеграції України в НАТО
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте повідомив, що питання вступу України до Альянсу наразі не є пріоритетним. “На саміті НАТО у Вашингтоні, присвяченому 75-річчю організації, лідери підтвердили незворотність процесу інтеграції України в НАТО. Проте, на практиці, декілька країн, зокрема Німеччина, Словаччина, Угорщина та США, наразі перешкоджають цьому процесу. У зв’язку з цим я не вважаю, що питання вступу активно обговорюється і є в пріоритеті. Я не впевнений, що ми зможемо вирішити питання членства в НАТО найближчим часом. Не думаю, що це станеться, принаймні з політичної точки зору. Тож, вважаю, що на цьому поки що все. Це об’єктивна оцінка ситуації”, — зазначив Рютте.
Учасники мирних переговорів між США та Іраном: склад делегацій
Fox News опублікував інформацію про склади делегацій, які братимуть участь у майбутніх мирних переговорах між Сполученими Штатами та Іраном, що відбудуться в Ісламабаді. Американська сторона буде представлена: – віцепрезидентом США Джей Ді Венсом, – старшим радником президента США Джаредом Кушнером, – спеціальним посланником з питань Близького Сходу Стівом Віткоффом. Іранську делегацію очолять: – спікер парламенту Ірану Мохаммад Багер Галібаф, – міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі.
Сила в єдності: Володимир Зеленський на Закарпатті
Президент України Володимир Зеленський 9 квітня відвідав Закарпаття з робочим візитом, де взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад. За підсумками конгресу, Україна розпочала підготовку до нового опалювального сезону. У своєму традиційному зверненні він зазначив: “Реально це наш спільний державний успіх, що плани Росії на зиму були зірвані. Зараз ми вже почали готуватися на наступну зиму. Треба не втрачати час”. Президент підкреслив, що це сталося незважаючи на труднощі, пов’язані з блокуванням європейських коштів на відновлення пошкодженої критичної інфраструктури та інших необхідних енергетичних можливостей. Він зазначив, що через війну відбувається перерозподіл економічної активності в країні, і західні регіони України демонструють економічне зростання. “Це не тільки про підприємства, а й про громади, соціальний простір у громадах та відносини між людьми. Важливо, щоб усюди в Україні була підтримка – від людей для людей”, – наголосив Зеленський. Окремо він відзначив ситуацію на Далекому Сході, зазначивши, що вже підготовлено нові чернетки безпекових угод. “Це має значення для всіх у світі – через дестабілізацію ринків. Тепер нафтові ціни зменшуються, і важливо не зламати це. Світ хоче стабільності, і народи хочуть безпеки”, – підкреслив український президент.
Оголошення в розшук ексмерки Слов’янська Нелі Штепи
Нелю Штепу, колишню мерку Слов’янська, оголосили в розшук. Журналісти Вільного Радіо отримали інформацію про це з Єдиного державного реєстру судових рішень. Відповідно до ухвали, Неля Супрун (Штепа) регулярно не з’являлася на судові засідання, і її фактичне місце перебування наразі залишається невідомим. У зв’язку з цим прокурор подав клопотання про оголошення її в розшук. Суд ухвалив рішення про затримання Штепи з подальшою доставкою до суду, що було доручено поліції Слов’янська. Провадження наразі призупинено.
Ризики автоматичних штрафів для українців через цифрові доходи
Приблизно 10 мільйонів українців можуть зіткнутися з численними штрафами через податки на цифрові сервіси, не усвідомлюючи цього, — зазначила народний депутат Ніна Южаніна. Вона підкреслила, що з законопроєкту необхідно виключити норму про скасування банківської таємниці та створення спеціальних рахунків, оскільки багато людей вже мають по 3–4 рахунки від різних державних програм.
Зміни у декларації Яни Зінкевич: новий автомобіль та доходи
Яна Зінкевич, народна депутатка від Рівненщини, подала свою щорічну декларацію про доходи 30 березня. У 2024 році, перебуваючи на посаді нардепа, вона заробила понад 800 тисяч гривень. У декларації зазначені кошти на банківських рахунках та автомобіль. Документ за 2024 рік був опублікований на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Яна Зінкевич подала декларацію 30 березня 2025 року. Згідно з даними декларації, вона зареєстрована у селі Біла Криниця на Рівненщині. Серед членів родини депутатка вказала дочку та чоловіка. За 2024 рік Яна Зінкевич отримала 802 123 гривні зарплати на посаді народного депутата України. Додатково їй нарахували 155 546 гривень пенсії та 268 050 гривень аліментів. Верховна Рада компенсувала депутатці витрати на проїзд, проживання в готелях та інші витрати, пов’язані з виконанням депутатських обов’язків, загалом 1 053 970 гривень. Яна Зінкевич також задекларувала 3437 гривень відсотків за депозитами, 2000 гривень додаткових благ (кешбек, бонуси) та 900 000 гривень доходу від продажу рухомого майна. Її чоловік заробив 607 647 гривень зарплати, 17 955 гривень соціальних виплат та 2256 гривень додаткових благ. На банківських рахунках Яни Зінкевич є 18 080 гривень, 13 доларів і 7 євро, а на депозиті — ще 153 437 гривень. Вона також вказала благодійні внески. Чоловік має на рахунках 59 636 гривень, 3 долари та 53 євро. У спільній власності подружжя є земельна ділянка площею 500 квадратних метрів вартістю 5983 гривні та садовий будинок площею 85,9 квадратного метра вартістю 285 316 гривень. Чоловік Яни Зінкевич є власником квартири площею 45 квадратних метрів вартістю 21 057 гривень. Депутатка також задекларувала кладовку площею 5,7 квадратного метра. У Яни Зінкевич є два легкові автомобілі — Citroen Space Tourer 2024 року випуску вартістю 1 884 050 гривень. У порівнянні з попередньою декларацією, з документа зник Peugeot Expert 2018 року випуску вартістю 589 800 гривень.
Кризові виклики української енергетики: думки експертів
Перемога у війні не гарантує вирішення проблем з електропостачанням, як зазначає Буданов. “Українська енергетика ніколи не була в такому складному становищі, як зараз. Навіть якщо ми завершимо війну, серйозні проблеми залишаться. Усі, хто здатен щось будувати в енергогенеруючій сфері, повинні займатися цим”, — підкреслив Кирило Олексійович Буданов.