Замах на українське керівництво: деталі розслідування

На початку травня 2024 року Служба безпеки України повідомила про викриття мережі агентів ФСБ РФ, які планували вбивство президента України та інших представників вищого військово-політичного керівництва. Ворог розробляв плани ліквідації Президента Володимира Зеленського, а також Голови СБУ Василя Малюка, очільника ГУР Кирила Буданова та інших високопосадовців. Коли мережу викрили, зірвали ліквідацію Буданова, яку планували перед Великоднем. Завербований агент мав спостерігати за переміщенням посадовця та передавати інформацію ворогу. Планувався ракетний удар по місцю перебування посадовця, а також атака дронами на людей, що залишилися на місці. Голова СБУ Василь Малюк зазначив, що теракт, який мав стати подарунком Путіну до інавгурації, став провалом російської спецслужби. Керували терактом співробітники 9 управління департаменту оперативної інформації 5 служби — Максім Мішустін, Дмітрій Перлін і Алєксєй Корнєв. Перлін став куратором «кротів», які були завербовані ще до повномасштабного вторгнення. Полковники Андрій Гук і Олександр Деркач були затримані 4 травня 2024 року. Гук зізнався, що був завербований ФСБ у 2014 році та отримував гроші за співпрацю. Деркач, навпаки, скаржився на відсутність допитів після затримання. СБУ задокументувала, як Гук спілкувався з Деркачем, отримуючи інформацію про міжнародні поїздки президента та інші важливі дані. Після затримання у Гука знайшли номер телефону співробітника ФСБ. Розслідування завершилося в березні 2025 року, але підготовче засідання затягнулося до листопада 2025 року. Обвинувальний акт був оголошений у квітні 2026 року. Гук перевіз FPV-дрони з вибуховими пристроями за вказівкою співробітника ФСБ. Обвинувачення посилається на протоколи негласних слідчих дій. Свідки підтвердили передачу дронів та боєприпасів. Гук стверджує, що його підрозділ дискредитували, а адвокати заперечують зв’язок з ФСБ. Деркач не визнає провину, а обвинувачення не містить конкретних доказів його злочинних дій. Обидва підсудні відмовилися від угод про визнання винуватості, прагнучи довести свою невинуватість.

248 мільйонів євро на безпілотники для України: новий пакет допомоги від Нідерландів

Міністр юстиції та безпеки Нідерландів Ділан Єшильгьоз-Зегеріус оголосила про виділення значного фінансування на безпілотники для Збройних сил України. Це стало відомо з публікації Міністерства оборони Нідерландів. Нідерланди виділять 248 млн євро на закупівлю та виробництво безпілотників для ЗСУ. Це оголошення було зроблено під час засідання Контактної групи з оборони України (UDCG), в якому беруть участь представники понад 50 країн. Виробництво техніки буде здійснюватися спільно на підприємствах Нідерландів та України. Такий формат співпраці дозволяє не лише прискорити постачання, а й розширити виробничі потужності. Міністр підкреслила, що безпілотники стали ключовим елементом сучасної війни. За її словами, українські військові ефективно використовують цю техніку для відсічі постійним атакам Росії, демонструючи високий рівень підготовки. Вона також зазначила, що співпраця з Україною дозволяє Нідерландам здобувати практичний досвід, а бізнесу відкриваються нові можливості. За оцінкою міністра, таке партнерство створює взаємовигідні умови для обох країн. Нідерланди вже долучилися до ініціативи “Лінія дронів”, завдяки якій на передову передали сотні тисяч безпілотників. Підтримка України в цьому напрямку залишається одним із пріоритетів. Під час зустрічі було наголошено, що, незважаючи на увагу до ситуації на Близькому Сході, війна в Україні має найбільший вплив на безпеку Європи. Тому допомога триватиме й надалі.

Оборона України: Вражаючі результати ППО

Протягом одного дня, Повітряні сили України знищили 369 цілей. Згідно з інформацією, наданою Повітряними силами, з 09:00 до 22:00 російські війська запустили по Україні: 20 крилатих ракет Х-101 з акваторії Каспійського моря; 1 крилату ракету Іскандер-К з Ростовської області; 361 безпілотник типу Shahed, Гербера, Італмас та інших типів з напрямків: Шаталово, Брянськ, Курськ, Орел, Міллєрово, Приморсько-Ахтарськ – РФ, а також Гвардійське – ТОТ Криму, з яких близько 200 були «шахедами».

Незаконна міграція в Польщі: затримання українців за організацію схеми

У Польщі затримано двох українців, які підозрюються у створенні схеми незаконної легалізації іноземців. Операцію провели співробітники Прикордонної служби у Варшаві під контролем Окружної прокуратури у Седльце. За даними розслідування, після більше ніж року оперативно-розшукових заходів 9 квітня у Седльце були затримані 51-річна жінка та 63-річний чоловік. Слідчі вважають, що вони допомогли більш ніж 600 іноземцям у нелегальному оформленні перебування в Польщі, а загальний масштаб їхньої схеми міг зачепити кілька тисяч осіб. Підозрюваним висунуто обвинувачення у внесенні свідомо неправдивих даних до документів, які дозволяли іноземцям перетинати кордон Польщі та перебувати в країні з порушенням чинних норм. Під час операції правоохоронці провели обшуки в 12 приміщеннях, пов’язаних із фігурантами. Вилучено документи з недостовірною інформацією, а також печатки державних та медичних установ, які, за версією слідства, використовувалися для підробки міграційних документів. Суд у Седльце за клопотанням прокурора помістив обох підозрюваних під арешт на три місяці. Розслідування триває.

Німеччина посилює оборону України: нові ракети та дрони

Протягом найближчих чотирьох років Україна отримає сотні керованих ракет для зенітних ракетних комплексів Patriot. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус оголосив про це під час пресконференції, що відбулася після 34-го засідання Контактної групи з оборони України у форматі “Рамштайн”. Він підкреслив, що зміцнення протиповітряної оборони України є пріоритетом для Німеччини, оскільки це щоденно рятує життя. “Отже, протиповітряна оборона є важливою складовою пакету допомоги, про який ми домовилися вчора. До нього входять сотні керованих ракет для системи “Патріот”, які будуть поступово постачатися протягом наступних чотирьох років. Ми також надамо Україні додаткові пускові установки для системи Iris-T”, – зазначив Пісторіус. Крім того, Німеччина фінансуватиме виробництво нових далекобійних дронів DeepStrike в Україні. Міністр оборони ФРН також акцентував, що “ми дивимося в майбутнє”. Зокрема, було домовлено про спільну розробку та виробництво ударних безпілотників середнього та дальнього радіусу дії. Також планується цифровий обмін бойовою інформацією. Пісторіус визнав, що існує дисбаланс у фінансових внесках країн до ініціативи PURL для закупівлі зброї в США. Проте наразі для цієї ініціативи та конкретних постачань дронів, ракет і інших засобів Україні виділено достатньо коштів.

Нові правила для українців у Чехії: від захисту до інтеграції

У Чехії планують посилити вимоги до українців, які мають статус тимчасового захисту. У разі порушення чеських законів, це може призвести до втрати статусу або навіть депортації. Про це в інтерв’ю “Главкому” повідомив посол України в Чехії Василь Зварич, пояснюючи, чого можуть очікувати українці в цій країні, яка підтримує перегляд статусу тимчасового захисту для українців у ЄС. Дипломат зазначив, що така тенденція спостерігається в багатьох європейських країнах. Він також підкреслив, що більшість українців, які приїхали до Чехії, рятуючись від російської агресії, вже добре інтегрувалися в місцеве суспільство, знайшли роботу, мають стабільний дохід і перспективи. Ще одним напрямком роботи чеського уряду є посилення контролю, щоб уникнути зловживань статусом. Таким чином, українці з тимчасовим захистом підлягатимуть більш уважному контролю, і порушення законодавства може призвести до втрати статусу або депортації. “Я переконаний, що життя українців у Чехії не зазнає суттєвих обмежень. Просто потрібно буде уважніше ставитися до норм чеського законодавства для осіб, які користуються чи претендують на статус тимчасового захисту”, — зазначив дипломат.

Вплив війни в Ірані на енергобезпеку Європи

Під час зустрічі в Римі президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні обговорили війну на Близькому Сході. Наслідки конфлікту навколо Ірану відчуваються далеко за межами регіону, і ситуація вплинула також на Україну. Про це Зеленський повідомив на спільному брифінгу з Мелоні 15 квітня, відео якого було опубліковане на YouTube-каналі ОП. Президент зазначив, що питання безпеки в регіоні Затоки стало важливою темою їхньої розмови. Сторони також обмінялися думками щодо спілкування з лідерами регіону та оцінками ключових позицій. “Важливо, щоб після цієї війни безпеки стало більше, а не менше, і щоб інтереси кожного народу поважалися”, – підкреслив Зеленський, назвавши питання безпеки після війни “глобально важливим”. Київ активно долучається до стабілізації ситуації в регіоні Затоки. “Ми працюємо з відповідними країнами, командами, з лідерами для захисту від ударів ‘Шахедів’ та для розвитку їхньої оборони. Аналогічні кроки Україна пропонує Європі”, – додав він.

Заклик до змін: Мадяр вимагає відставки Шуйока для порятунку демократії

15 квітня, у середу, Петер Мадяр, майбутній прем’єр-міністр Угорщини, зустрівся з президентом країни Тамашем Шуйоком. Під час зустрічі вони обговорили питання передачі влади, і Мадяр закликав Шуйока піти у відставку. Переможець виборів поділився фотографією з цієї зустрічі на платформі X (раніше Twitter). В коментарі для ЗМІ політик зазначив, що попросив президента “зберегти залишки угорської правової держави та демократії, добровільно залишивши посаду після зміни уряду”. Мадяр підкреслив: “Я сказав йому, що якщо він не піде добровільно, ми скористаємося мандатом від виборців і внесемо зміни до конституції”. За його словами, ці поправки разом із відповідними законодавчими змінами дозволять усунути Шуйока, і він впевнений у цьому як лідер партії “Тиса”. “Ми усунемо його та всіх інших маріонеток, призначених режимом [Віктора] Орбана”, – додав він. Серед посадовців, яких нова влада планує звільнити, Мадяр згадав генерального прокурора Угорщини та голову Конституційного суду. Важливо зазначити, що в Угорщині президента обирає парламент непрямим голосуванням, і зазвичай він займає цю посаду протягом п’яти років. Хоча ця роль переважно церемоніальна, формально президент є главою держави та верховним головнокомандувачем. Він також має право вносити законопроєкти та ініціювати референдуми. У своєму дописі на X Мадяр висловив думку, що Шуйок не заслуговує на представлення “єдності угорської нації”. “Він не здатний бути захисником законності. Він не підходить на роль морального авторитету чи прикладу для наслідування”, – підкреслив політик.

Вшанування пам’яті десантника Владислава Литвина у Полтаві

У Полтаві провели прощання з українським військовослужбовцем Владиславом Литвиним, який загинув у боях проти російської окупаційної армії на Донеччині. З лютого 2023 року він вважався зниклим безвісти. Прощання відбулося у Свято-Успенському соборі ПЦУ. Владислав став на захист країни ще до початку повномасштабної війни. Протягом 2020-2021 років він брав участь у заходах із забезпечення національної безпеки та оборони на території Донецької та Луганської областей. У лютому 2022 року Владислав приєднався до Збройних сил України та служив у складі 81-ї окремої десантно-штурмової бригади. Він виконував завдання з оборони Охтирки Сумської області та в районі Бахмута Донецької області. З жовтня 2022 року Владислав був прикомандирований до 79-ї окремої десантно-штурмової бригади, де обіймав посаду снайпера 2-ї категорії у складі розвідувального підрозділу. 3 грудня 2022 року він отримав поранення в районі населеного пункту Мар’їнка Покровського району, але після лікування повернувся до виконання службових обов’язків. З 20 лютого 2023 року Владислав вважався зниклим безвісти, а пізніше підтвердилася інформація про його загибель 20 лютого 2023 року під час виконання бойового завдання на території Донецької області.

Судова справа Анастасії Шуріної: податкові штрафи та доходи з OnlyFans

У Чернігівському окружному адміністративному суді розглянули справу № 620/516/26, в якій позивачем виступила Анастасія Шуріна, що намагалася оскаржити штрафи за незадекларовані доходи, отримані через платформу OnlyFans. Суд ухвалив рішення на користь Державної податкової служби. Інформацію про це опублікував телеграм-канал “Судом по схемах”. Позов Анастасії Шуріної стосувався чотирьох податкових повідомлень-рішень (ППР), які були видані Головним управлінням ДПС у Чернігівській області в березні 2025 року. Підставою для нарахування податків стала інформація, отримана українською податковою від компетентних органів Великої Британії та Північної Ірландії. Згідно з міжнародним обміном даними, компанія Fenix International Ltd, яка є оператором платформи OnlyFans, виплачувала Анастасії Шуріній кошти за створення контенту в період з 2020 по 2022 роки. За даними податкової перевірки, модель отримала такі доходи: у 2020 році — $606, у 2021 році — $18 449, у 2022 році — $65 182. Загальна сума доходу перевищила 84 тисячі доларів США. Оскільки ці доходи не були відображені в річних деклараціях про майновий стан, податкова служба нарахувала: 1) понад 522 тис. грн — заборгованість з податку на доходи фізичних осіб (ПДФО); 2) понад 43 тис. грн — військовий збір; 3) близько 141 тис. грн — штрафні санкції; 4) штрафи за неподання декларацій та ненадання відповіді на запит податкової. Анастасія Шуріна та її захист у суді стверджували, що податкова порушила процедуру перевірки. Вони зазначили, що позивачка не була належним чином проінформована про запити ДПС, а дані з Великої Британії не можуть вважатися “первинними документами”, що підтверджують отримання доходу. Проте суддя Дар’я Виноградова відхилила ці доводи. Суд зазначив, що: 1) Податкова служба надсилала всі листи на офіційну адресу позивачки, а їх повернення через “закінчення терміну зберігання” є відповідальністю отримувача; 2) Інформація, отримана в межах міжнародних конвенцій про усунення подвійного оподаткування, є належним доказом; 3) Позивачка не надала жодних доказів (наприклад, банківських виписок), які б спростовували отримання цих коштів. 6 квітня 2026 року Чернігівський окружний адміністративний суд повністю відмовив Анастасії Шуріній у задоволенні позову. Це рішення підтверджує законність дій ДПС щодо оподаткування доходів, отриманих українцями на закордонних інтернет-платформах. Тепер позивачка має можливість оскаржити це рішення в апеляційному суді протягом 30 днів.