Генерал поліції Євгеній Жуков вирішив піти у відставку з посади керівника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України. Це рішення стало наслідком скандалу, пов’язаного з патрульними, які прибули на місце стрілянини, але втекли після початку стрільби. “Як бойовий офіцер, я ухвалив рішення подати рапорт на звільнення з займаної посади. Вважаю, що так буде справедливо”, – зазначив Жуков під час пресконференції, присвяченій інциденту. Він також прокоментував дії патрульних під час стрілянини, назвавши їх “непрофесійними та недостойними”. За його словами, вони не змогли адекватно зорієнтуватися та залишили поранених цивільних у небезпеці. “Це дуже ганебний випадок. Службове розслідування буде проведено, і всі керівники понесуть відповідальність за свої дії. Всі начальники, які керують цими двома поліцейськими”, – додав він.
Лукашенко про можливу зустріч з Трампом
Олександр Лукашенко, білоруський лідер, висловив готовність до значної угоди зі США, але зазначив, що його потенційна зустріч з президентом Дональдом Трампом не повинна нагадувати “зустріч васала та імператора”. У інтерв’ю, яке він дав підконтрольному телеграм-каналу “Пул першого”, Лукашенко підкреслив, що не перебуває в ситуації, щоб “кланятися і щось випрошувати” у Вашингтона. Він також зазначив: “Неправда, що я просто горю бажанням побувати в США і потиснути руку Дональду Трампу… Я ж не Володя Зеленський, який побіжить до Дональда Трампа просити гроші або зброю”.
Суд у Черкаській області зупинив справу кримінального авторитета через службу в ЗСУ
Маньківський районний суд Черкаської області виділив в окреме провадження і зупинив розгляд справи за обвинуваченнями в участі у злочинному зібранні, яке відбулося в стінах ДУ “Старобабанівська виправна колонія №92”, відносно 35-річного мешканця Умані, кримінального авторитета Олександра Луценка, відомого під прізвиськом “Кабан”. Відповідне рішення було ухвалене 6 квітня 2026 року суддею Віктором Маренюком, про що повідомляє Детектив-Інфо. У тексті рішення зазначено, що підставою для ухвалення стало застосування норм статті 335 КПК України, оскільки з 1 січня поточного року “Кабан” перебуває на військовій службі в ЗСУ. Раніше на сторінках Dетектив-Info повідомлялося, що 23 лютого 2024 року за домовленістю з начальником виправної колонії Валентином Чорнопиським до установи завітала поважна “делегація” на чолі з черкаським положенцем Ігорем Сушковим, відомим під прізвиськом “Суша”. Серед осіб, що супроводжували його, правоохоронці ідентифікували довірених осіб смотрящего за регіоном – авторитетних Михайла Мусатова, відомого як “Мусат” або “Колима”, Олександра Алексєєва, відомого як “Риба”, та Олександра Луценка, відомого як “Кабан”. У листопаді 2024 року, як зазначалося в публікаціях Dетектив-Info, учасникам “сходки” з обох боків колючого дроту були висунуті підозри. За рішенням суду “Кабан” був поміщений до Лук’янівського СІЗО, де провів наступні чотири місяці, поки на початку березня 2025 року не вийшов на волю під заставу в розмірі 242,2 тис. грн. Важливо зазначити, що історія участі Луценка в злочинному зібранні на території Старобабанівської колонії не є єдиним епізодом обвинувачення, яке розглядається судами Черкащини. Після початку широкомасштабного військового вторгнення армії РФ на територію України Олександр Олександрович потрапив у поле зору силовиків регіону через інцидент, коли разом із довіреною особою “Суші” – Михайлом Мусатовим, він намагався домогтися виплати заборгованості водієві агрофірми “Спарт-Агро”. 22 травня 2022 року “Мусат” разом із “Кабаном” на АЗС на 521 км автошляху “Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам’янка” зустріли власника підприємства Спартака Нестерчука. В результаті “неформальних перемовин” щодо зарплатного питання агробізнесмен втратив 10 тис. дол. та 30 тис. грн., а також Луценко та Мусатов “віджали” його автомобіль марки “Mercedes-Benz S550”. Авторитетів з орбіти впливу черкаського положенця оголосили в розшук, і їх місцеперебування вдалося встановити лише в серпні 2022 року. За рішенням судів їм було визначено запобіжні заходи у вигляді арешту з можливістю звільнення під заставу, яка була оперативно сплачена. Восени 2022 року обвинувальний акт щодо дій “Мусата” і “Кабана” був скерований до Уманського міськрайонного суду, де розгляд справи триває й досі.
Зменшення атак російських військ: нові реалії на фронті
Протягом останніх двох днів російські війська знизили інтенсивність своїх бойових дій, але це не означає, що їхні наміри змінилися. Речник Угруповання об’єднаних сил Віктор Трегубов зазначив: “Кількість бойових зіткнень зменшилася з кількох десятків до менш як десяти. Проте це лише тимчасове явище. Вони продовжать свої спроби, вони ще будуть активні”. Трегубов також підкреслив, що Генштаб РФ продовжує планувати окупацію Донбасу та активізацію дій на інших фронтах. Окрім того, окупанти продовжують чинити тиск на Сумському та Харківському напрямках, зокрема не припиняють спроби просунутися до Куп’янська та створити так звану “зону контролю” на прикордонних територіях.
Конфлікт, що переріс у трагедію: деталі стрілянини в Києві
Напад, який стався вчора в Києві і був класифікований як теракт, виник внаслідок звичайної побутової сварки. Цю інформацію повідомив голова Національної поліції Виговський. Нападник спочатку посварився з сусідом і вистрілив у нього з травматичного пістолета. Після цього він повернувся до своєї квартири, підпалив її, взяв бойову зброю і вийшов на вулицю, щоб розстрілювати людей.
Зміна курсу танкерів через загрозу закриття Ормузької протоки
Кілька танкерів, що перевозять скраплений природний газ (СПГ), змінили свій маршрут перед входом до Ормузької протоки після попередження Ірану для капітанів про можливе закриття цього шляху. Згідно з інформацією Bloomberg, п’ять танкерів із СПГ, які завантажили в Катарі і понад місяць залишалися без руху в Перській затоці, змінили курс у бік західного виходу з протоки. Частина суден повернулася назад у напрямку катарських вод, а інші знизили швидкість майже до мінімальної. Bloomberg також повідомляє, що з початку американо-ізраїльської операції проти Ірану жоден танкер із СПГ не залишив Перську затоку. Внаслідок фактичного блокування цього маршруту було перекрито приблизно п’яту частину світових постачань скрапленого природного газу. Останні дії Ірану пов’язані з плутаниною навколо руху суден через Ормузьку протоку. Іран передавав повідомлення екіпажам через ефірні канали про закриття морського шляху, а одне з суден повідомляло про стрілянину. Проте міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі у п’ятницю, 17 квітня, заявив, що Ормузька протока залишається повністю відкритою для комерційного судноплавства.
Валерія Кривенко: роль перемовниці у кризовій ситуації
Валерія Кривенко, начальниця сектору аналізу та переговірної діяльності київського КОРДу, вела перемовини з “голосіївським стрільцем”, який захопив заручників у магазині Велмарт на Деміївці. Вона використовувала мегафон, намагаючись встановити контакт з терористом, щоб знайти вихід із ситуації. На жаль, стрілець застрелив одного з заручників і загинув під час штурму бійцями КОРДу. Про це повідомляє Інформатор. Речниця Нацполіції України Юлія Гірдвіліс підкреслила, що ситуація була напруженою і вимагала професійних дій від поліції та спецназу КОРД. Валерія Кривенко взяла на себе складну місію — встановити контакт з озброєним чоловіком і забезпечити безпеку заручників. Гірдвіліс зазначила, що стрілець отримав те, що заслуговував, адже забрав життя невинних людей. Перед тим, як стати перемовницею в КОРД, Валерія працювала у поліції діалогу. Під час прес-брифінгу очільника МВС Ігоря Клименка, Валерія розповіла, що намагалася підтримувати контакт з терористом протягом 40 хвилин, але безуспішно. Вона не чула стрілянини, але намагалася достукатись до стрільця, запевняючи, що вихід із ситуації можливий. Кривенко працює в КОРД з 2024 року, після того, як перевелася з поліції діалогу, де здобула навички комунікації з громадянами. У березні 2026 року Валерія стала героїнею спеціального сюжету до Дня боротьби за права жінок і міжнародного миру. Вона зазначила, що поліція навчила її багатьом важливим речам і що вона прагне далі розвиватися у сфері переговорів.
Терорист з Голосіївського району: Дмитро Васильченков
Дмитро Васильченков, терорист, який влаштував стрілянину та захоплення заручників у Голосіївському районі Києва, мав радикальні погляди. Він був класичним антисемітом, виступав за розширення російської агресії на Донбасі та закликав до винищення колишніх “регіоналів”. Васильченков не визнавав Українську державу, завжди писав її назву з маленької літери та використовував зворот “так звана”. Цю інформацію повідомив закарпатський журналіст Віталій Глагола у Telegram-каналі. Нападник був військовослужбовцем 52-ї окремої механізованої бригади, служив до 2004 року на Донеччині, а потім пішов у запас. Він поновився на службі після початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році і на квітень 2023 року мав статус військового пенсіонера. Васильченков жив “на дві країни” — в Україні та Росії, мав адресу у Києві після переїзду з Бахмуту та у Рязані, де мешкав з 2015 по 2017 рік. Він також мав рахунки у російських банках і нещодавно продав автомобіль Volkswagen Transporter 2008 року. Незважаючи на статус військового пенсіонера, Васильченков мав проблеми із законом. Один із сусідів опублікував у Мережі відео, на якому він атакував людину в місцевому магазині. Відео обривається в момент, коли він застосовує фізичну силу. Також відомо, що у 2019 році у Васильченкова була погашена судимість за умисне легке тілесне ушкодження, але сторони досягли порозуміння, що зняло з нього відповідальність.
Кримінальна справа проти поліцейських за втечу від стрільця
Відносно поліцейських, які втекли від стрільця, що вбив п’ятьох людей, розпочато кримінальне провадження. Генеральний прокурор Кравченко повідомив, що правоохоронців підозрюють за ч. 3 ст. 367 КК України (Службова недбалість, що потягнула тяжкі наслідки). В даний час триває досудове розслідування. Генпрокурор підкреслив, що всі дії співробітників правоохоронних органів під час критичної загрози життю громадян, включаючи випадок залишення без допомоги неповнолітньої дитини та затримку в нейтралізації нападника, отримають належну правову оцінку. Крім того, він спростував інформацію про смерть матері 12-річного хлопчика під час теракту, зазначивши, що загинула його сестра, а мати наразі перебуває в лікарні.
Посилення санкцій проти Росії: заклик Стефанишиної
Ольга Стефанишина, посол України в США, звернулася до американської адміністрації з проханням відновити санкції на російську нафту та нафтопродукти. Вона висловила свою думку у соціальній мережі X. За її словами, Росія не повинна отримувати економічну вигоду, зокрема через співпрацю з союзниками, оскільки використовує доходи від експорту енергоносіїв для фінансування війни проти України та підтримки своїх противників у США. Стефанишина підкреслила, що послаблення санкцій може призвести до глобальної дестабілізації. Вона також зазначила, що представники Росії вже називали можливе зменшення санкцій “співпрацею”, що, на її думку, свідчить про важливість цього питання. Раніше в США тимчасово зменшували санкції для російської нафти, яка вже була в процесі транспортування, але термін дії цих виключень закінчився. Американська адміністрація заявила, що не має наміру продовжувати такі заходи і планує посилити контроль за енергетичними обмеженнями.