У Варшаві розпочалися оборонні ярмарки: Польща готує масштабне переозброєння до 2030 року

Оприлюднено автором

У столиці Польщі відкрилися перші Варшавські оборонні ярмарки (Warszawskie Targi Obronne). Захід об’єднав представників війська, державної адміністрації, оборонної промисловості та експертів із безпеки. У центрі уваги опинилися питання переозброєння країни та її готовності до сучасних загроз.

Під час відкриття виступив віцепрем’єр і міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш. Він заявив, що Польща належить до світових лідерів за витратами на оборону, назвавши це «бренд, впізнаваний по всьому світу». Також, за його словами, до 2030 року країна має отримати найбільшу армію в Європі.

Головною подією першого дня стала дискусія про те, наскільки Польща готова до самозахисту в разі конфлікту. Генерал Марек Соколовський наголосив на важливості НАТО та співпраці зі США. Він застеріг, що потенційний агресор має враховувати негайну реакцію всього Альянсу.

«Якщо хтось порушить не лише польський кордон, але й кордон НАТО, з іншого боку нічого буде збирати», — сказав генерал. Завершуючи виступ, він звернувся до учасників форуму зі словами: «Не бійтеся. Все буде добре. Нехай росіяни нас бояться».

У межах ярмарку також відбулося вручення премій «Złote Gardy» за внесок у безпеку країни. Серед відзначених — збройовий завод «Łucznik» у Радомі, Прикордонна служба, Huta Stalowa Wola (найважливіший польський машинобудівний та військово-промисловий завод), космічна компанія ICEYE Polska, яка спеціалізується на супутниках, а також кілька польських генералів та військовослужбовців.

Другий день ярмарку буде відкритий для широкого загалу, тож відвідати його зможуть усі охочі. Організатори підготували виставку техніки та озброєння, зокрема танка Abrams, самохідної гаубиці K9, бронетранспортера Rosomak та обладнання спецпідрозділу GROM.

Свої розробки на заході представлять понад сто компаній, що працюють у сфері оборони та безпеки.

Абелардо де ла Еспріелья виходить у лідери на виборах президента Колумбії

Оприлюднено автором

У Колумбії, за даними попереднього підрахунку голосів на президентських виборах, лідирує правий популіст Абелардо де ла Еспріелья. Після обробки 99,70% бюлетенів він набирає 49,65% голосів, що фактично забезпечує йому перемогу у виборчих перегонах.

Де ла Еспріелья, якого називають політичним аутсайдером і прихильником Дональда Трампа, виступає під прізвиськом «Тигр». У своїй кампанії він використовував жорстку риторику щодо безпеки та злочинності, обіцяючи радикально посилити заходи проти кримінальних угруповань.

Серед його ключових ініціатив — будівництво великих в’язниць у тропічних лісах, які, за його словами, мають стати інструментом стримування зростаючої злочинності.

У разі остаточного підтвердження результатів інавгурація нового президента запланована на 7 серпня. На думку спостерігачів, його перемога може означати суттєвий поворот у політичному курсі країни та відхід від лівої повістки, що домінувала в останні роки.

Обкладинка Der Spiegel про Другу світову спричинила скандал у Німеччині

Оприлюднено автором

Німецьке видання Der Spiegel до 22 червня випустило друкований журнал із заголовком на обкладинці «Наша війна з Росією», що викликало обурення, повідомили ЗМІ.

Критику спричинило те, що в такому формулюванні повністю проігнорували участь інших народів. У коментарях наголошували: у війні між Радянським Союзом і Німеччиною брали участь не лише росіяни, а й українці, білоруси та десятки інших національностей.

Як пише Berliner-Zeitung, на слова на обкладинці Der Spiegel звернули увагу історики, політики та дипломати. У LinkedIn, X і Facebook з’явилися гнівні, обурені та запитальні коментарі. Журналісти зібрали низку дописів, у яких автори зазначали, що німецький журнал «надто спростив» війну СРСР і Німеччини, виключивши з неї щонайменше українців і білорусів.

Головний редактор Der Spiegel Дірк Курб’ювайт пояснив, що це було колегіальне рішення. За його словами, метою було передати саме німецьке сприйняття подій, які сталися 80 років тому. Він зазначив, що в колективній німецькій пам’яті закріпилося уявлення, ніби вони воювали саме з росіянами та Росією, а не з СРСР і десятками інших народів, які входили до складу Радянської Армії.

Berliner-Zeitung також навела коментар журналіста Bild Юліана Рьопке. Він заявив, що війна тривала на території Білорусі, України та країн Балтії, а журнал Der Spiegel свідомо проігнорував це, щоб «продати кілька додаткових примірників».

Представник «Партії зелених» Фолькер Бек зауважив, що такий заголовок міг написати стажист або неосвічена людина. Він також риторично запитав, що в ті роки відбувалося на території Білорусі та України: якісь подорожі чи все ж масові вбивства і війна.

Окремо видання навело коментар редактора подкасту «Salon Columnists» Ян-Філіппа Гайна. За його словами, східноєвропейські історики постійно підкреслювали, що не можна спрощувати та замінювати СРСР словом «Росія», оскільки Кремль використовує це в пропагандистських цілях.

На ситуацію відреагувало і видання DW. Його журналісти зафіксували негативні відгуки на адресу ексдепутата Бундестагу Рупрехта Поленца. Також вони звернули увагу на критичну статтю Frankfurter Allgemeine Zeitung, у якій прямо сказано, що Der Spiegel «грає на руку путінській пропаганді».

21 червня з’явилася реакція головного редактора Spiegel Дірка Курб’ювайта. Серед іншого він написав, що СРСР згадали в підзаголовку, і це, на його думку, свідчить про повне розуміння ситуації.

На подію також відреагувала російська пропагандистка Маргарита Сімоньян, яка обізвала сучасних німців «нацистами».

22 червня 1941 року — день, коли Німеччина оголосила війну Радянському Союзу і почала наступ на заході: вдерлася через кордони Білорусі та України. Протягом п’яти років війни німецька армія повністю окупувала ці дві тогочасні республіки СРСР і просунулася на сотню кілометрів углиб території Росії. Потім німецька армія почала відступати, і хвиля боїв удруге прокотилася землями Білорусі та України.

У Варшаві заявили про скасування Україною зустрічі Зеленського і Навроцького

Оприлюднено автором

Українська сторона відмовилася від раніше запланованої зустрічі у Варшаві між президентами Каролем Навроцьким і Володимиром Зеленським. Про це повідомив глава Бюро міжнародної політики президента Польщі Марцін Пшидач.

За його словами, 22 червня він поінформував, що впродовж останніх тижнів між Польщею та Україною тривали інтенсивні дипломатичні контакти. Переговори стосувалися суперечки навколо присвоєння підрозділу ЗСУ імені «Героїв УПА». Як зазначив міністр, українські партнери не мають наміру змінювати свою позицію з цього питання.

Пшидач заявив, що Київ не демонстрував готовності до компромісу в питаннях історичної пам’яті. За його оцінкою, замість предметного діалогу українська сторона свідомо затягувала процес і постійно змінювала свої рішення.

«На жаль, українська сторона не виявила бажання змінити підхід до найменування ОУН-УПА, і водночас вела гру на час, що супроводжувалася постійними затримками та змінами рішень», — сказав він.

Під час візиту голови Офісу президента України Кирила Буданова до Варшави 6 червня сторони домовилися про прямі телефонні переговори між Зеленським і Навроцьким. Однак, як стверджує Пшидач, в останній момент український президент особисто скасував цю розмову.

«Президент Зеленський відмовився від участі в цій розмові, він не хотів говорити телефоном», — каже Пшидач.

Пізніше, за його словами, українська сторона сама запропонувала візит. Після цього було погоджено конкретні дату і час зустрічі у Варшаві для обговорення цього питання. Втім, українська сторона відмовилася і від визначеної дати, і від самого візиту, натомість запропонувавши пізніший термін. На думку Пшидача, це свідчить про відсутність зацікавленості Києва в реальному обговоренні з польським президентом.

«Потім українська сторона запропонувала візит, і ми призначили конкретну дату та час такої зустрічі у Варшаві для обговорення цього питання. Українська сторона відмовилася як від цієї дати, так і від візиту, запропонувавши більш віддалену, майбутню дату. Тому слід зробити висновок, що українська сторона не була зацікавлена в реальному обговоренні з польським президентом», — зазначив він.

Подібну оцінку подіям озвучили і в пресслужбі Кароля Навроцького. Прессекретар Рафал Леськевич у платформі X поклав відповідальність за зрив комунікації на українську адміністрацію та наголосив, що Варшава до останнього залишалася відкритою до обговорення. Він також нагадав, що ініціатива телефонного контакту між лідерами виходила від Києва, однак згодом Зеленський її проігнорував.

Атака дронів на ремонтний батальйон у Красному Лучі: знищено казарму, є загиблі та поранені

Оприлюднено автором

20 червня в «ЛНР» повідомили про атаку дронів. Під удар потрапив пункт дислокації в/ч 34586 — ремонтний батальйон, розташований у н.п. Красний Луч (Хрустальний). Про це пише ТГ-канал «Оперативний ЗСУ» з посиланням на паблік РФ “Досьє шпигуна”.

За повідомленням, удар було завдано із використанням 13 БПЛА. У результаті знищено казарму. Також повідомляється про 2-х загиблих і 8-ми поранених окупантів.

Окрім цього, частково зруйновано ремонтний цех і згорів склад.

У Ризі знайшли мертвим журналіста Григорія Нехорошева

Оприлюднено автором

У Латвії у своєму будинку в Ризі знайшли мертвим 69-річного російського журналіста Григорія Нехорошева. У 2008 році саме він повідомив, що Володимир Путін розлучиться зі своєю тодішньою дружиною заради олімпійської гімнастки Аліни Кабаєвої.

Тіло виявили в п’ятницю, 19 червня, повідомляє The Sun.

За інформацією ЗМІ, журналіст нібито з’їв несправжні опеньки, які зібрав у власному саду, і вони виявилися отруйними. Водночас люди, які знали Нехорошева, зазначають, що він добре розбирався в грибах. Через це частина з них вважає його смерть підозрілою.

У 2008 році Нехорошев, який тоді був головним редактором «Московского корреспондента», оприлюднив відомості про таємні стосунки гімнастки та кремлівського диктатора. Уже наступного дня газету закрили, а самим журналістом зацікавилася ФСБ. Його неодноразово допитували, а з Кремля надходили погрози.

Журналіст Андрій Мальгін згадував: «Путіну неодмінно продемонстрували запис Гришиного допиту, бо на пресконференції в Італії він так відповів на запитання кореспондента про Кабаєву: «Я завжди погано ставився до тих, хто з якимось грипозним носом і зі своїми еротичними фантазіями лізе в чуже життя». Під час допитів Гриша був сильно застуджений і в нього текло з носа».

Побоюючись замаху, Нехорошев виїхав з Росії до Латвії. Останні 11 років він жив у Ризі як політичний біженець. Після публікації свого розслідування всі ці роки він називав себе «особистим ворогом Путіна».

Друг редактора Ігор Ватолинс розповів пресі, що до самого кінця Григорій був «повен ідей і планів». Він бачився з журналістом-емігрантом незадовго до його раптової смерті.

Розслідування трагедії триває. Переконливих доказів, які б вказували на руку Кремля у цій справі, немає, однак багато противників Путіна помирали за підозрілих обставин.

Кремлівський диктатор заперечував стосунки з гімнасткою, яка на 30 років молодша за нього, однак із дружиною Людмилою він справді розлучився. Публічно ці стосунки він ніколи не підтверджував, але тепер загальновідомо, що політик уже багато років зустрічається з колишньою олімпійською чемпіонкою Кабаєвою.

У пари двоє дітей: Іван, 11 років, і Володимир, 7 років.

Григорій Нехорошев закінчив факультет журналістики МДУ. Він працював у редакції газети «Книжное обозрение», був постійним кореспондентом Російської служби BBC у Москві, заступником редактора газети «Мегаполис-Экспресс», редактором журналу «Лица» та головним редактором газети «Московский корреспондент».

Відео маневру російського бензовоза під час атаки українського дрона

Оприлюднено автором

Військові ЗСУ опублікували відео, на якому російський бензовоз ухиляється від українського дрона. На кадрах видно, як український дрон-камікадзе, імовірно моделі Hornet, на великій швидкості заходить на таран і летить прямо в лобову частину кабіни вантажівки з пальним. Водій бензовоза за лічені секунди зреагував і різко викрутив кермо вбік, через що дрон пролетів повз і не зачепив цистерну.

Нічна ДТП у Кривому Розі: Volkswagen врізався в електроопору та загорівся

Оприлюднено автором

Уночі в Кривому Розі сталася серйозна дорожньо-транспортна пригода, яка, ймовірно, сталася під час вуличних перегонів. Унаслідок аварії постраждали водій і двоє пасажирів.

За наявною інформацією, 20-річний Барат Бадуй, не маючи водійських прав, перебував за кермом Volkswagen. Автомобіль рухався на великій швидкості, врізався в електроопору та після цього загорівся. Про це повідомляє Національний антикорупційний портал.

Інцидент стався на проспекті Миру. За повідомленнями, там нібито відбувалися перегони між BMW та Volkswagen Golf. Після втрати керування Volkswagen зіткнувся зі стовпом, що й спричинило пожежу.

У салоні автомобіля було троє людей: водій і двоє пасажирів. Усі вони дістали тяжкі травми різного ступеня, зокрема черепно-мозкові ушкодження, переломи та опіки, і були госпіталізовані.

Зазначається, що водій авто — Бакарат Бадуй — раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху. Також його було позбавлено права керування транспортними засобами до 2029 року.

Журналіст Костянтин Андріюк у Facebook повідомив, що у 2023 році хлопець уже потрапляв у ДТП, коли керував Porsche Cayenne та наїхав на бетонну клумбу в місті.

Крім того, у квітні 2026 року, за оприлюдненими відеоматеріалами, він рухався автомобілем із суттєвим перевищенням швидкості — до 240 км/год у межах міста.

Також відомо, що у 2022 року патрульна поліція щонайменше 13 разів складала щодо нього адміністративні матеріали за порушення правил дорожнього руху. Йдеться лише про ті випадки, коли його затримували та оформлювали.

На Запоріжжі підтвердили загибель захисника з Тернопільщини Ярослава Денчука

Оприлюднено автором

На війні за Україну загинув військовий із Тернопільщини Ярослав Денчук. Зв’язок із захисником зник у жовтні 2023 року на Запоріжжі, і понад 30 місяців рідні та близькі чекали на будь-яку звістку про його долю.

Нещодавно стало відомо, що воїн загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Вербове. Про це повідомив голова Шумської територіальної громади Вадим Боярський.

Після тривалого періоду невідомості додому на щиті повертається захисник із Тернопільської області Ярослав Денчук. Він народився у 1984 році та проживав у селі Залісці, яке входить до Шумської громади.

У 2023 році Ярослав долучився до Збройних сил України. На фронті він боронив рідну землю від російських загарбників, служачи стрільцем-снайпером десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти в одному з підрозділів.

«Його серце було сповнене любові до Батьківщини та прагнення захистити свій дім, свою родину і майбутнє кожного з нас», – зазначив Боярський.

Із 16 жовтня 2023 року Ярослав вважався зниклим безвісти. Лише нещодавно його рідні після понад 30 місяців надії, сподівань і зневіри отримали підтвердження загибелі Героя.

Життя Ярослава обірвалося під час виконання бойового завдання поблизу Вербового на Запоріжжі.

«Він залишався вірним військовій присязі до останнього подиху. Висловлюємо найщиріші співчуття родині, близьким, друзям та побратимам Ярослава. Громада поділяє цей невимовний біль та сумує разом із вами. Про час зустрічі траурного кортежу та чин похорону Героя буде повідомлено додатково. Вічна пам’ять і слава нашому Герою!» – написав голова Шумської територіальної громади.

Генштаб повідомив про 158 боєзіткнень на фронті та 150 скинутих КАБів

Оприлюднено автором

Від початку доби на фронті сталося 158 бойових зіткнень. Російські війська завдали 47 авіаційних ударів, скинули 150 керованих авіабомб, залучили 8862 дрони-камікадзе та здійснили 1818 обстрілів населених пунктів і позицій українських військ. Про це повідомив Генштаб ЗСУ.

На Північно-Слобожанському та Курському напрямках зафіксовано два боєзіткнення. Ворог здійснив 54 обстріли населених пунктів і позицій наших військ, зокрема два — із застосуванням реактивних систем залпового вогню.

На Південно-Слобожанському напрямку протягом доби противник дев’ять разів штурмував позиції українських підрозділів у напрямку Вільчі, Козачої Лопані, Симинівки, Покаляного, Бочкового, Колодязного та в районі Стариці.

На Куп’янському напрямку ворог двічі атакував позиції Сил оборони в напрямку Кучерівки та Глушківки.

На Лиманському напрямку загарбники здійснили 12 атак у районах Новоселівки, Новомихайлівки та у бік Борової, Дробишевого, Озерного, Лимана. Два боєзіткнення досі тривають.

На Слов’янському напрямку Сили оборони зупинили 15 спроб противника просунутися поблизу Різниківки, Калеників, Закітного та в бік Рай-Олександрівки й Кривої Луки.

На Краматорському напрямку зафіксовано один ворожий штурм. Противник намагався витіснити українських захисників із займаних позицій поблизу Никифорівки.

На Костянтинівському напрямку Сили оборони відбили 11 ворожих штурмів поблизу Костянтинівки, Іванопілля, Плещіївки, Іллінівки, Софіївки.

На Покровському напрямку ворог здійснив 25 атак. Окупанти намагалися просунутися в районах Родинського, Василівки, Котлиного, Удачного, Новоолександрівки, Дорожнього та в бік Сергіївки, Муравки, Шевченка, Вільного, Матяшевого. Два боєзіткнення тривають до цього часу.

За попередніми підрахунками, на цьому напрямку сьогодні ліквідовано 30 окупантів, ще 10 поранено. Знищено чотири одиниці автомобільної та шість одиниць спеціальної техніки ворога. Пошкоджено пункт управління БпЛА, чотири артилерійські системи, чотири одиниці автомобільної техніки та 109 укриттів противника. Також знищено або подавлено 245 безпілотних літальних апаратів різних типів.

На Олександрівському напрямку українські захисники зупинили три ворожі атаки в районах Січневого, Вербового та Нового Запоріжжя.

На Гуляйпільському напрямку відбулося 18 атак окупантів у районі Добропілля, Злагоди, Оленокостянтинівки та у бік Гуляйпільського, Гіркого, Воздвижівки, Цвіткового, Староукраїнки, Чарівного.

На Оріхівському напрямку ворог один раз штурмував позиції наших захисників у районі Степового.

Від початку доби на Придніпровському напрямку штурмових дій противника не зафіксовано.

На інших напрямках суттєвих змін в обстановці не відбулося.