Трамп заявив про розрив ділових контактів з Іспанією перед самітом НАТО в Анкарі

Оприлюднено автором

Президент США Дональд Трамп заявив про повне припинення ділових відносин з Іспанією та назвав її «поганим союзником по НАТО». Про це він сказав перед початком саміту Альянсу в Анкарі.

За словами глави Білого дому, США більше не хочуть мати з Іспанією жодних ділових зв’язків. Він також закликав зупинити всі торгові контакти, зокрема будь-які візити. Трамп висловив думку, що згодом Іспанія сама повернеться до діалогу, і заявив, що прем’єр Санчес «прибіжить назад».

Окремо президент США стверджував, що іспанці виявляють вкрай нешанобливе ставлення до генсека НАТО Марка Рютте.

Трамп заявив про намір скасувати санкції проти Туреччини

Оприлюднено автором

Трамп заявив про плани скасувати санкції проти Туреччини, які він запровадив у 2020 році через купівлю російських систем С-400.

«Ми збираємося скасовувати санкції. Час це зробити… Ми не хочемо санкціонувати друзів. Це дуже просто. Є багато людей, проти яких ми можемо ввести санкції, і нас санкціонують. Ми не хочемо санкціонувати друзів», — сказав Трамп під час зустрічі з Ердоганом в Анкарі.

Частина окупованого Криму залишилася без електропостачання після нових ударів по енергооб’єктах

Оприлюднено автором

Унаслідок нових ударів по енергооб’єктах Крим частково залишився без електропостачання, повідомляє обленерго.

Без світла залишилися східна частина півострова та частково Північно-Західний район. Знеструмлення торкнулося Джанкоя, Армянська, Красноперекопська, Керчі, Джанкойського району та Красноперекопського району.

В інших районах електроенергію подають лише частково.

В Уфі після атаки дронів «Лютий» спалахнула пожежа на нафтовому об’єкті

Оприлюднено автором

У середу, 8 липня, в російській Уфі, що в Республіці Башкортостан, пролунали вибухи. Під удар потрапив один із місцевих нафтових об’єктів.

Після влучання над підприємством піднявся густий чорний дим, який було видно здалеку. Про це повідомив Telegram-канал «Exilenova+».

У дописі зазначено: «Уфа, Респ. Башкортостан. Удар завдано по одному з нафтових об’єктів».

У місцевих пабліках росіяни масово поширювали фото й відео наслідків атаки. Пізніше з’явилися кадри, на яких у небі над Уфою видно проліт українського дрона «Лютий».

Осінт-аналітики також підтвердили ураження нафтового об’єкта. Вони уточнили, що удар було завдано по лінійній виробничо-диспетчерській станції (ЛПДС) «Черкаси».

У повідомленні сказано: «Є osint-підтвердження: силами оборони за допомогою БПЛА “Лютий” уражено ЛПДС “Черкаси” — один із ключових вузлів системи “Транснєфть — Урал”, через який перекачують нафту та нафтопродукти».

Рютте заявив про довгострокову підтримку України та попередив Росію після саміту НАТО в Анкарі

Оприлюднено автором

Після саміту НАТО в Анкарі Альянс планує підтвердити готовність і надалі підтримувати Україну. Про це 8 липня повідомив генеральний секретар НАТО Марк Рютте.

За його словами, допомога Україні залишається вкрай важливою. Він висловив сподівання, що союзники цього дня знову підтвердять свою відданість довгостроковій підтримці. Рютте додав, що остаточне рішення ще стане відомим, однак він очікує чіткого зобов’язання щодо продовження цієї допомоги.

Також генсек НАТО заявив, що переконаний у появі в підсумковій декларації саміту згадки про загрозу для Альянсу з боку Росії.

Окремо Марк Рютте звернувся до Росії, яка стежить за самітом в Анкарі. За його словами, послання НАТО для Москви полягає в тому, щоб вона не намагалася “грати” з Альянсом.

“Моє послання таке: Альянс, що об’єднує мільярд людей у Європі, Канаді та Сполучених Штатах, захищатиме кожен сантиметр своєї території. НАТО непереможний. Ми лише обороняємося і ніколи ні на кого не нападемо. Ми захищаємо наш спосіб життя, демократію та територію. Тож не жартуйте з нами і не грайтеся з нами”, — підкреслив генеральний секретар НАТО.

Сейм Литви розглядає скасування заборони на розміщення ядерної зброї

Оприлюднено автором

Литовський Сейм має намір обговорити законопроєкт, який передбачає скасування конституційної заборони на розміщення ядерної зброї в країні. За розгляд цих поправок проголосували 89 депутатів, 11 були проти, ще шестеро утрималися.

Про цю ініціативу президент Литви Гітанас Науседа повідомив під час візиту до Берліна. Він заявив, що країна готова долучитися до системи ядерного стримування НАТО через російську агресію проти України. Водночас Науседа підкреслив, що в мирний час розміщення ядерної зброї не планується.

Представники правлячої коаліції вважають, що скасування заборони не суперечитиме міжнародним договорам Литви, зокрема Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Спікер Сейму Юозас Олекас наголосив, що Литва не має залишатися «слабкою ланкою» в оборонній системі альянсу.

Навроцький наголосив на діалозі з Україною на тлі загрози з боку РФ

Оприлюднено автором

Президент Польщі Кароль Навроцький повідомив, що поспілкувався з українським президентом Володимиром Зеленським під час вечері глав держав напередодні саміту НАТО. Про це він заявив після прибуття до Анкари на саміт.

За словами польського президента, напередодні він мав розмови з багатьма світовими лідерами, серед яких був і Зеленський. Навроцький також припустив, що вже сьогодні може з’явитися можливість продовжити це спілкування.

Говорячи про відносини між країнами, Навроцький не зосереджувався на суперечностях. Натомість він підкреслив, що діалог між сусідніми державами є природним, якщо вони мають спільного ворога в особі Росії, навіть попри наявні двосторонні напруження.

Водночас він зазначив, що його підхід до двосторонніх розбіжностей не змінився. За словами президента Польщі, Польща та вся Європа не можуть миритися з прославлянням вояків УПА, причетних до загибелі 120 тисяч поляків. При цьому, наголосив він, це не заважає продовженню діалогу. Навроцький додав, що обидві країни відчувають спільну загрозу з боку РФ: Україна нині воює з Росією, а Польща впродовж століть перебувала з нею в конфлікті.

Ця розмова стала першою між двома лідерами після скандалу, пов’язаного з позбавленням Зеленського польського ордена Білого орла.

СБС заявили про ураження 19 танкерів за 72 години в Азовському морі та Керчі

Оприлюднено автором

Командувач СБС «Мадяр» повідомив, що вночі українські дрони уразили ще 9 танкерів «тіньового флоту» РФ в Азовському морі.

За його словами, загалом за останні 72 години було уражено 19 танкерів, 1 суховантаж і 1 паром у Керчі.

Окремо в СБС заявили, що протягом ночі в окупованому Криму та на півдні ТОТ уражено 53 військові цілі, а також 6 електропідстанцій.

Нічні удари по Дніпропетровщині: обстріляно п’ять районів, є поранені

Оприлюднено автором

Минулої ночі російські війська понад двадцять разів атакували п’ять районів Дніпропетровської області, застосовуючи дрони-камікадзе та артилерію. Про це у своєму телеграм-каналі повідомив голова Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа.

На Нікопольщині під ударами опинилися Нікополь, Червоногригорівська, Мозолевська, Марганецька, Покровська та Мирівська громади. Внаслідок обстрілів пошкоджено сільгосппідприємства, автозаправні станції та цивільні автівки.

Загалом постраждали четверо людей. 42-річного чоловіка госпіталізували з травмами середньої тяжкості. Ще 51-річного чоловіка та жінок 40 і 52 років лікують амбулаторно.

У Павлограді спалахнула пожежа, а також зазнали суттєвих пошкоджень об’єкти транспортної інфраструктури.

У П’ятихатській громаді Кам’янського району та Апостолівській громаді Криворізького району загорілися пшеничні поля.

Також під удар потрапила Петропавлівська громада Синельниківського району.

FT: для Кремля ризики ескалації високі, а гібридна війна виглядає найреалістичнішим сценарієм

Оприлюднено автором

Попри очікування Заходу щодо посилення тиску на Кремль, реальні можливості Росії для широкомасштабної ескалації війни проти України залишаються доволі обмеженими. Водночас західні партнери готуються до різних сценаріїв розвитку подій у найближчі місяці.

Про це пише оглядач Гідеон Рахман у статті для Financial Times.

Автор зазначає, що зростання точності українських ударів по російській нафтовій інфраструктурі та паливна криза в РФ посилили відчуття того, що перебіг війни змінюється. Водночас серед західних стратегів існують дві головні оцінки ситуації: частина з них очікує небезпечної ескалації з боку Кремля, інші ж вважають, що ресурси Росії для цього істотно обмежені.

FT пише, що аналітики розглядають чотири основні варіанти дій Росії. Зокрема, Москва може збільшити кількість військ на фронті, однак західні чиновники оцінюють її втрати приблизно у 35 тисяч убитих і поранених щомісяця, а це перевищує темпи поповнення особового складу. На думку експертів, загальна мобілізація може спричинити негативну реакцію всередині РФ.

У матеріалі також наголошується, що ядерні погрози Кремля вже не мають колишнього ефекту. Хоча Москва неодноразово заявляла про можливість застосування тактичної ядерної зброї, тепер такі сигнали сприймаються менш серйозно. Західні посадовці вважають, що Сі Цзіньпін дав зрозуміти Москві: використання ядерної зброї є неприйнятним. До того ж сам Кремль усвідомлює ризик прямої відповіді Заходу.

На думку автора, прямий напад Росії на країни НАТО залишається малоймовірним, оскільки несе для Кремля надто високі ризики. Натомість значно реалістичнішим сценарієм виглядає посилення гібридної війни — диверсій, кібератак та інших операцій проти західної інфраструктури.

Водночас FT зазначає, що навіть такий варіант пов’язаний із суттєвими ризиками для самої Росії, адже західні держави також мають можливості для відповіді.

Підсумовуючи, автор вказує, що всі можливі сценарії ескалації мають серйозні недоліки для Кремля. Попри це, ознак готовності російського керівництва відмовитися від своїх максималістських цілей наразі немає, тому Україна та її союзники готуються до складного літа.