Київські депутати витратили майже 2 мільярди гривень на соціальні програми

У 2025 році Київрада виділила майже 2 млрд грн на програми соціально-економічного розвитку, які ініціативно використовували депутати міськради. Це значно перевищує обсяги попередніх років. Кожен депутат міськради мав можливість розпорядитися 15 млн грн. Фактично, більшість обранців використали всю або майже всю суму.Детальний аналіз витрат, які здійснили депутати Київради в рамках Програми розв’язання соціально-економічних проблем (“соцеконом”), провів ресурс ЧЕСНО.У 2025 році, як зазначають дослідники, обсяг коштів досяг майже 2 млрд грн, що приблизно дорівнює річному бюджету міста-супутника Києва, Броварів. Цікаво, що обов’язку витратити всю суму (15 млн грн на депутата) обранці не мали, але більшість намагалися це зробити.Формально кошти дозволялося спрямовувати на соціальний захист, освіту та житлово-комунальне господарство. Однак реальна структура витрат показала інше: найбільша частка – близько 1,24 млрд грн – пішла на одноразову матеріальну допомогу громадянам.Десятки депутатів використали 99–100% своїх фондів, роздавши виплати десяткам тисяч мешканців. Середній розмір допомоги складав близько 2 тис. грн. Черги до громадських приймалень, брендовані пакети та фотозвіти в соціальних мережах стали звичним явищем у цьому процесі.Раніше суми коштів, які Київрада спрямовувала на “соцеконом”, були значно меншими. Так, у 2020 році кожен депутат отримував приблизно 1 млн грн. У 2023 році – 6 млн грн, у 2024 році – 10 млн грн, а минулого року – вже 15 млн грн на одного депутата міськради.Звертаємо увагу, що рішення про розширення програми підтримали 78 депутатів. Не голосували лише троє представників “Європейської солідарності” – Сергій Артеменко, Олександр Супрун і Вікторія Пташник. Остання пояснила свою позицію принциповою незгодою зі збільшенням фондів. На її думку, значна частина коштів витрачається неефективно, а практика роздачі матеріальної допомоги часто використовується як інструмент політичного впливу.На думку аналітиків, ситуація з депутатськими фондами все більше нагадує класичне “гречкосійство”, тобто використання бюджетних ресурсів для формування електоральної лояльності. Хоча дата наступних виборів офіційно не оголошена, активність депутатів вже зараз створює політичний фундамент. Великі обсяги адресної допомоги значно підвищують шанси чинних обранців на переобрання.Показово, що 38 депутатів використали 100% фонду саме на матеріальну допомогу. Загальний рівень освоєння коштів досяг 94,35%. Водночас 126 млн грн залишилися невикористаними. Згадуються і конкретні імена: Богдана Тимощук, Олексій Окопний, Михайло Наконечний і Юлія Уласик розподілили свої фонди до копійки (хоча скільком людям вони допомогли – невідомо). Володимир Слончак видавав кошти під час приймання громадян, а Ігор Галайчук роздавав пакунки внутрішньо переміщеним особам (ВПО).Деякі депутати спрямували кошти на ремонти та закупівлю обладнання. Деякі включали до своїх звітів роботи, виконані в межах міських програм розвитку, що створює ефект “привласнення” бюджетних результатів.

Нардепка виявила приховану версію законопроекту про вибори під час війни

Існують приховані пропозиції щодо законопроекту про вибори під час війни. За словами нардепки Ніни Южаніної, це окремий варіант, який відрізняється від тієї версії, над якою відкрито працюють депутати. Розглядається можливість створення спеціальних дільниць для військовослужбовців. Южаніна зазначає, що проведення таких виборів може викликати зауваження з боку інших країн.

Депутати припиняють підтримку законопроєктів МВФ через допити НАБУ

Депутати відмовляються голосувати за законопроєкти, пов’язані із зобов’язаннями перед МВФ, через масові виклики на допити в НАБУ, повідомила народна депутатка Василевська-Смаглюк (фракція “Слуга народу”).За її інформацією, близько 50 депутатів були викликані на допити як свідки. “Народні депутати в низці випадків не підтримують голосуванням ті зобов’язання, які взяв на себе уряд. Одна з причин, яку вони називають, — це тиск, зокрема, з боку НАБУ. Це питання обговорювалося на засіданні нашої фракції, і лунали прохання до НАБУ припинити виклики на допити. Я чула, що ще 50 депутатів викликані як свідки по одній справі. Крім того, ми є довічно політично значущими особами, нас піддають фінансовому моніторингу. Ми відчуваємо тиск, через що страждаємо, і тому не голосуємо за непопулярні рішення, поки цей тиск не зменшиться”, — зазначила Василевська-Смаглюк.

Військові квитки як посвідчення особи на виборах: що говорять експерти

Зранку поширювалась інформація про те, що для участі у виборах тепер потрібно буде пред’являти військовий квиток. Однак, нардеп Лозинський, на якого посилаються при поширенні цієї інформації, говорив про інше. За його словами, виборчі дільниці зможуть приймати військово-обліковий документ як посвідчення особи. Тобто нарівні з іншими документами, такими як паспорт. Як він пояснив, це необхідно, щоб військовослужбовці, які перебувають на службі, також могли проголосувати. “Тепер не буде ситуації, коли військовослужбовець, який проходить службу, пред’явить свій військово-обліковий документ, а йому відмовлять у видачі бюлетеня. Це важливе положення, яке точно виявиться актуальним для багатьох наших громадян”, – зазначив депутат.

Ризикована ідея: Чому українській делегації не варто їхати до Москви

У Верховній Раді висловили побоювання щодо пропозиції про відправлення української делегації до Москви для переговорів безпосередньо з Володимиром Путіним. Голова комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко (фракція “Слуга народу”) у коментарі УНІАН заявив, що не бачить жодного обґрунтованого підґрунтя для такої поїздки з дипломатичної чи політичної точки зору. На його думку, така поїздка могла б бути використана Путіним і російською пропагандою проти України. “Знаючи, на що здатні росіяни, це надзвичайно небезпечна поїздка з точки зору безпеки. Якщо є необхідність зустрітися з Путіним, це можна зробити на території третьої країни. Їхати до Москви зовсім не обов’язково”, – підкреслив депутат. Окрім цього, Мережко додав, що не вважає, що навіть якщо така поїздка відбудеться, вона принесе будь-які результати. “Питання не у формі, не у тому, де і як проводити зустріч, а в суті. Путін абсолютно не демонструє жодних ознак готовності до перемир’я”, – пояснив парламентар.

Опитування показує лідерство гіпотетичних партій Залужного та Буданова

Результати опитування демонструють зміщення рейтингових переваг. Партія Валерія Залужного лідирує з підтримкою 11,1%. За нею слідує партія Кирила Буданова, яка має 10,2% підтримки. Партії Володимира Зеленського та Дмитра Разумкова демонструють 9,9% і 4,8% відповідно.

Україна та США обговорюють стратегію подальшої співпраці

Президент Володимир Зеленський зазначив, що Україна сподівається на продовження переговорів наступного тижня та очікує конкретних пропозицій від Сполучених Штатів Америки.Про це стало відомо з вечірнього відеозвернення глави держави.Він повідомив, що секретар РНБО Рустем Умєров доповідав протягом усього дня. Зокрема, Україна постійно підтримує контакт з американською стороною та чекає на деталі щодо майбутніх переговорів.”Ми чекаємо від них конкретних деталей щодо наступних зустрічей. Україна готова співпрацювати у всіх можливих форматах. Важливо, щоб були результати і щоб ці зустрічі відбулися. Ми сподіваємося на зустрічі наступного тижня і активно до них готуємося”, – підкреслив Зеленський.

Зеленський закликає до повернення воїнів з-за кордону для поповнення рядів

Президент України Володимир Зеленський зазначив, що у нього немає єдиної думки щодо українців, які покинули країну під час війни. Він вважає, що повернення чоловіків призовного віку могло б підтримати Збройні Сили України та знизити навантаження на військових. Зокрема, це дало б можливість проводити більше ротацій та відпусток для бійців.Про це лідер країни розповів в інтерв’ю для “Чеського радіо”.Відповідаючи на запитання про мільйони людей, які ухиляються від мобілізації, Зеленський підкреслив, що війна в Україні триває з 2014 року, і за цей час ставлення до неї у громадян було різним. За його словами, деякі вважали війну проблемою виключно тих, хто воює, але після повномасштабного вторгнення Росії багато хто переглянув свої погляди.”Виїхали абсолютно різні люди: хтось рятувався від війни, хтось покинув країну в перші дні, хтось пізніше, хтось ухилявся від призову, а хтось втратив сім’ю і не хотів більше з цим жити. Це було психологічно важко. Ми повинні усвідомлювати, що війна принесла нам біль. Не можна однаково ставитися до всіх через цю війну. Усім людям вона принесла страждання. Але тих, хто втратив близьких, рідних, не можна порівнювати ні з ким”, — наголосив Зеленський.Він додав, що саме завдяки мільйонам громадян, які залишилися в країні, Україна змогла зберегти свою державність, тому існує “почуття вдячності до тих, хто залишився в Україні та захистив її”.”Але я з розумінням ставлюся до деяких людей, які з зрозумілих причин зараз не тут”, — уточнив президент.Торкаючись теми повернення чоловіків із-за кордону, Зеленський зазначив, що справа не лише у свободі вибору, а й у можливості підтримати тих, хто перебуває на передовій.”Це було б справедливо. Щоб військові могли взяти відпустку, побачити своїх близьких, просто відпочити. Повернення до сім’ї дає сили. І я вважаю, що ті хлопці, які виїхали, могли б безумовно допомогти”, — сказав глава держави.Водночас Зеленський підкреслив важливість довіри між людьми на фронті. На його думку, для військових критично важливо знати, хто перебуває поруч із ними на позиціях, оскільки від цього залежить їхнє життя. Тому примусове повернення чоловіків із-за кордону, за його словами, не гарантує зміцнення армії.”Людина довіряє тому, хто поруч. І розуміє, що якщо його підведуть один, два чи три людини, або вони втечуть, то він може загинути. Тому важливо не лише кількість людей, а й розуміння того, що вони роблять на фронті. Іноді кажуть, що того, хто втік, потрібно повернути і відправити на фронт. Я розумію ці емоції, вони є у всіх, але потрібно запитати у хлопця на передовій: “Чи зможе він довіряти цій людині?”. Це складне питання, на яке немає простої відповіді, тому що люди різні, і причини у них різні. Я вважаю, що серед тих, хто виїхав, є молоді люди, які могли б бути тут і допомагати Україні та армії. Можливо, наша внутрішня комунікація до них не доходить. Але дуже важливо, щоб усі цього хотіли”, — зазначив Зеленський.Також він навів приклади людей, які спочатку виїхали, вивезли свої сім’ї, а потім повернулися в Україну і пішли на службу. Однак, за його словами, не до всіх вдається “достукатися”.”Я закликаю людей повертатися, але як це спрацює? Якщо людина втекла від війни… Але, безумовно, чим більше наших молодих людей, які виїхали за кордон, фізично здатні та призовного віку, повернуться сюди, тим легше буде нашій армії, нашим людям і Україні”, — підсумував Зеленський.

Зеленський представив команду для переговорів та оборонних реформ

Президент Володимир Зеленський розповів, як ухвалював рішення щодо нових призначень у владі, зокрема Кирила Буданова на посаду керівника Офісу президента та Михайла Федорова – на ключову роль у сфері оборони. Кадрові зміни мають забезпечити єдину комунікацію України на переговорному треку та підготувати країну до різних сценаріїв розвитку подій.Зеленський наголосив, що перед призначенням керівника Офісу президента провів консультації з кількома можливими кандидатами. Заяви президента прозвучали під час спілкування із журналістами.Позитивну готовність до роботи він отримав від Кирила Буданова, Михайла Федорова та Сергія Кислиці, водночас останній одразу застеріг, що потребує чіткого розуміння обсягу завдань. Саме тому президент відновив посаду першого заступника керівника ОП, яку обійняв Кислиця як представник переговорного напряму.За словами глави держави, ключовою метою стало формування “єдиного центру переговорів”, щоб Україна не демонструвала кілька паралельних позицій у діалозі з партнерами. До цього процесу також залучені секретар РНБО Рустем Умєров і голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія – для синхронізації позицій виконавчої та законодавчої влади.Окремо Зеленський окреслив завдання для Михайла Федорова, який працює в оборонному блоці. Серед пріоритетів – посилення протиповітряної оборони, врегулювання проблеми примусової мобілізації та завершення реформування контрактної армії. Також увага приділяється оптимізації витрат на дрони та артилерію, зважаючи на зростання потреб фронту та обмеженість бюджету.Президент також підтвердив намір призначити спеціального уповноваженого з питань Білорусі. За його словами, Україна має активніше підтримувати демократичні сили цієї країни, однак кандидатура має бути “сильною” і професійною, тому консультації ще тривають.”Я дуже довго формулював для себе план “А” і план “Б”. План “А” – це переговори і мир. План “Б” – це тривалий переговорний трек і, відповідно, посилення оборонного та військового компонента. Я зібрав в Офісі тих людей, які займаються або можуть займатися переговорами, щоб від України була одна позиція, один човен і один напрям”, – наголосив глава держави.

Безпекові гарантії як запорука миру: Зеленський пропонує США розробити угоду до завершення війни

Зеленський повідомив, що має намір підписати угоди про гарантії безпеки до остаточного рішення щодо завершення війни.Він підкреслив, що самих заяв «коаліції рішучих» про готовність направити війська в Україну недостатньо, оскільки парламенти цих держав їх не схвалили.