Місячні архіви: Серпень 2026

США переглядають розміщення військ у Перській затоці після війни з Іраном

Оприлюднено автором

США вивчають можливість суттєвого перегляду своєї військової присутності у Перській затоці після того, як під час війни з Іраном було пошкоджено низку об’єктів. У Пентагоні та Центральному командуванні США аналізують кілька сценаріїв подальшого розміщення сил у регіоні. Про це пише The Washington Post.

За інформацією джерел видання, у Пентагоні розглядають війну як нагоду переосмислити американську військову присутність на Близькому Сході. Серед варіантів є ідея не відновлювати частину пошкоджених баз у тому вигляді, в якому вони існували до початку бойових дій наприкінці лютого.

Водночас це питання ще не оформлене як офіційне розпорядження міністра оборони США Піта Геґсета. Як зазначає видання, його опрацьовують політичне управління Пентагону та Центральне командування США.

“Щодо деяких із цих питань доведеться прийняти рішення”, – сказав високопосадовець Пентагону The Washington Post.

Один із можливих сценаріїв передбачає переміщення частини американських військ і баз далі на захід від Ірану. Зокрема, йдеться про район, до якого входять Йорданія та Ізраїль.

Під час війни американські літаки-заправники базувалися в Ізраїлі, а в Йорданії США мають кілька військових баз.

Колишній американський дипломат Майкл Ретні вважає, що війна показала вразливість американських сил у регіоні. На його думку, перенесення військ далі на захід, подалі від значної частини ракетного полігону Ірану, могло б знизити ризики, хоча “ідеального розв’язання цієї проблеми” не існує.

Як пише The Washington Post, зазвичай на Близькому Сході розміщені близько 40 тисяч американських військовослужбовців на приблизно 20 базах. Після початку війни між США та Ізраїлем наприкінці лютого багато американських баз та інших військових об’єктів потрапили під ракетні й безпілотні атаки.

За наведеними виданням даними, унаслідок цих атак загинули 18 американських військовослужбовців, а сотні зазнали поранень.

Найбільші американські об’єкти розміщені у країнах Перської затоки. Серед них — штаб-квартира П’ятого флоту ВМС США в Бахрейні. Під час війни з Іраном Вашингтон також помітно наростив військову присутність у регіоні.

США також посилили військово-морські сили в зоні відповідальності Центрального командування, розгорнувши там десятки військових кораблів та авіаносців із тисячами моряків. Частина військовослужбовців залишається в регіоні на сотні днів довше, ніж планувалося.

Перегляд американської військової присутності може мати суперечливі наслідки. З одного боку, Вашингтон отримує шанс змінити розташування своїх сил з урахуванням ризиків, які проявилися під час війни.

З іншого боку, такий крок Іран, імовірно, сприйме як значне досягнення. Тегеран давно виступає проти масштабної військової присутності США в регіоні та закликає Вашингтон вивести свої війська.

Окрім цього, скорочення американської присутності або зміна розташування баз може зробити країни Перської затоки, де розміщені американські військові об’єкти, більш уразливими до подальших атак з боку Ірану.

За даними The Washington Post, це питання також може посилити суперечки всередині адміністрації Дональда Трампа щодо подальшого військового втручання США на Близькому Сході. У звіті йдеться про боротьбу за вплив на президента між прихильниками жорсткішої політики та ізоляціоністським крилом його адміністрації.

Перехід Артема Бондаренка до «Аль-Ахлі» спричинив критику в Саудівській Аравії

Оприлюднено автором

Український футболіст донецького «Шахтаря» Артем Бондаренко близький до переходу в саудівський «Аль-Ахлі». За даними ЗМІ, український клуб має отримати за півзахисника збірної близько 19 мільйонів євро.

Про трансфер повідомив арабський журналіст з ніком Bukairy. Водночас цей перехід викликав різку критику з боку вболівальників «Аль-Ахлі».

Незадоволення висловили і в лізі Саудівської Аравії. Там звернули увагу на ймовірно завищену суму переходу українця — 19 мільйонів євро, тоді як його реальна вартість нібито становить лише 6 мільйонів євро. Водночас, за даними сайту transfermarkt, вартість Бондаренка становить 8 мільйонів євро.

Важливо, що частину цього трансферу профінансують із державного фонду запрошення іноземних гравців, мета якого — залучати до ліги футболістів, здатних підвищити престиж чемпіонату.

При цьому «Аль-Ахлі» провів переговори з керівництвом ліги, які тривали близько 48 годин, і сторони досягли домовленостей.

Однак найбільше проти переходу українця виступають уболівальники саудівського клубу. Свій протест вони залишають у коментарях під дописами футболіста в Instagram.

До Бондаренка звертаються англійською, арабською, українською та російською мовами. Уболівальники закликають його відмовитися від переходу, наголошуючи, що в цьому клубі його не будуть раді бачити.

Один із уболівальників навіть додав до коментаря Бондаренку кілька російських прапорів.

Нинішнім тренером «Аль-Ахлі» є Марино Пушич, який раніше працював у «Шахтарі», де й познайомився з Бондаренком.

Попри негативну реакцію з боку вболівальників, очікується, що завтра Бондаренко прибуде до Саудівської Аравії для проходження медичного огляду та підписання контракту.

Страх конфіскації вкладів посилив відтік коштів із банків РФ

Оприлюднено автором

У Росії фіксують рекордне виведення готівки з банків: громадяни забирають мільярди, побоюючись, що Кремль може спрямувати депозити на військові потреби. Така тенденція б’є по ліквідності банків і послаблює можливості влади залучати кошти через облігації для фінансування війни в Україні.

Як повідомляє Washington Post, росіяни масово знімають гроші з банківської системи на тлі частіших ударів українських безпілотників і зростання страхів щодо можливого вилучення вкладів для покриття воєнних витрат.

За даними Центрального банку Росії, лише за перші два тижні серпня з рахунків зняли майже 3,4 мільярда доларів (286,4 мільярда рублів). Перед цим у липні було виведено 7,3 мільярда доларів, а в червні — понад 4,5 мільярди доларів.

Тарас Скворцов, високопоставлений керівник Сбербанку, найбільшого російського роздрібного фінансового закладу, заявив, що загальна сума коштів, знятих цього року, може майже вдвічі перевищити обсяг, зафіксований у перший рік повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

За словами Скворцова та колишнього високопоставленого російського фінансового чиновника, масове вилучення коштів створює проблеми з ліквідністю і додатково перевантажує фінансовий сектор. Ситуацію ускладнює й те, що система вже перебуває під тиском через зростання безповоротних боргів після урядового кредитного буму, спрямованого на розширення воєнного виробництва.

Колишній чиновник фінансового відомства, який говорив на умовах анонімності, пов’язав зростання паніки з атаками дронів: “Бездротники літають. Все горить. Нервовість зростає. І, можливо, у людей починає складатися здоровий глузд: готівкові гроші потрібно зберігати під подушкою, а не десь у банку, де їх можуть ніколи не повернути”.

Він також зазначив: “Для деяких банків це справді проблема, — сказав колишній чиновник. — Вони цього не очікували та вклали всі гроші в інші місця, а люди приходять і забирають пів трильйона рублів на місяць”.

Олександра Прокопенко, колишня радниця Центрального банку Росії, вважає, що активне зняття коштів свідчить про зростання недовіри серед населення. За її словами: “Це означає, що люди не довіряють російській банківській системі, як і фінансовій. Все це наслідок страху, що в Кремлі націоналізують депозити”.

На її думку, такий сценарій малоймовірний, однак вона не відкидає, що влада може запровадити обмеження на зняття готівки.

З початку року загальний обсяг виведених коштів уже перевищив 24,7 мільярда доларів (2 трильйони рублів), які було вилучено в перший рік після вторгнення в лютому 2022 року.

У перші два тижні вторгнення з фінансової системи РФ вивели 23 мільярди доларів. Тоді уряд зупинив відтік за допомогою жорсткого контролю за рухом капіталу та різкого підвищення відсоткових ставок.

Тепер великі компанії також намагаються вивести свої кошти з-під контролю російських регуляторів через посилення занепокоєння щодо можливої конфіскації активів. Як зазначив колишній російський чиновник, це ще більше ускладнює ситуацію.

За інформацією Центрального банку, у другому кварталі 2026 року з Росії було виведено понад 9,4 мільярда доларів.

Стан російської економіки дедалі більше погіршується. Минулого місяця Міністерство фінансів було змушене скасувати заплановані випуски облігацій, хоча залежність від цього інструменту зростає на тлі великого бюджетного дефіциту, збільшення витрат на армію та стагнації економіки.

Крейг Кеннеді, колишній віцеголова інвестиційного відділу Bank of America Merrill Lynch, а нині науковий співробітник Центру вивчення Росії та Євразії при Гарвардському університеті, заявив: “Якщо і є зловісна ознака перевищення імперських повноважень, то це, безсумнівно, одна з них. У великих держав не буває повторних банкрутств, пов’язаних з випуском державних облігацій, посеред війни”.

Він додав, що після урядових розпоряджень щодо нарощування кредитування оборонного сектору російські банки “схоже, мають настільки велику частку заборгованості перед нежиттєздатними позичальниками, що не впевнені в тому, як буде проведено реструктуризацію, коли вона відбудеться і яку частину цих коштів їм доведеться покрити”.

Про чутливість Кремля до напруження у фінансовій системі, як зазначається, свідчить і те, що головний економіст ВЕБ, одного з найбільших державних банків країни, Андрій Клепач, був звільнений зі своєї посади минулих вихідних після заяви про те, що Росія не зможе виграти війну на виснаження проти України, поки Київ користується підтримкою Заходу.

Дефіцит бюджету РФ за січень-липень уже сягнув 6,46 трильйона рублів (76,1 мільярда доларів). Це значно більше за прогноз на весь рік, який становив 3,8 трильйона рублів. На цьому тлі посилюються побоювання, що Кремль може конфіскувати доходи великих підприємств для фінансування війни.

Соратник одного російського мільярдера сказав: “Якщо уряду знадобляться гроші, Путін просто захопить активи. Йому байдуже. І я думаю, що саме до цього все йде”.

Колишній чиновник фінансового відомства також наголосив: “Крім того, існує відчуття, що політична влада стає менш стабільною, і це той період, коли краще не бути присутнім”.

Зеленський прийняв вірчі грамоти від новопризначених послів чотирьох держав

Оприлюднено автором

Президент України Володимир Зеленський прийняв вірчі грамоти від новопризначених послів Болгарії, Естонії, Індії та Німеччини, які розпочали місію в Україні. Про це він повідомив на своїй сторінці в Telegram.

За словами Зеленського, він поінформував дипломатів про дипломатичну роботу для наближення миру, а також наголосив на важливості підтримки України на тлі посилення російських обстрілів і підготовки до зими.

Глава держави також обговорив із послами спільні пріоритети, зокрема розвиток торговельно-економічних відносин та окремих сфер співпраці.

Російські удари по логістиці завдали українському бізнесу сотень мільйонів доларів збитків

Оприлюднено автором

Росія завдає Україні збитків у сотні мільйонів доларів, атакуючи логістику та бізнес. Про це повідомляє The Economist.

За словами співвласника мережі Goodwine Дмитра Кримського, лише за три тижні російські удари завдали українському бізнесу приблизно $500 млн збитків.

Під ударом опинилися склади, логістичні центри, «Нова пошта», а тепер і вантажні судна в Чорному морі.

Найбільших втрат зазнали одеські порти. Після посилення російських атак на судноплавство, зазначає The Economist, вони фактично стали «комерційно мертвими».

Окремою проблемою залишається експорт врожаю. У поточному році Україна планує продати близько 50 млн тонн зерна. Якщо цього не вдасться зробити, аграрії можуть відмовитися від осіннього посіву, а втрати галузі можуть сягнути $10–12 млрд — близько 5% ВВП країни.

Водночас удари по логістиці є лише провісником більш серйозних загроз: Росія нарощує виробництво балістичних ракет, тоді як запаси української ППО виснажуються.

«Київгума» тимчасово зупинила виробництво після обстрілу

Оприлюднено автором

Після обстрілу РФ завод «Київгума» тимчасово призупинив виробничі процеси з міркувань безпеки. Про це повідомила пресслужба компанії у Facebook.

У компанії зазначили, що найважливіше — працівники у безпеці. Завдяки завчасній евакуації ніхто не постраждав.

Критичних пошкоджень немає. Наразі у «Київгумі» оцінюють наслідки обстрілів і завдані збитки.

Попри тимчасове призупинення виробництва, на підприємстві обіцяють виконати замовлення і зобов’язання перед клієнтами та партнерами.

Уже завтра, 19 серпня, «Київгума» планує повернутися до штатного режиму роботи.

Лубінець заявив про незмінні виплати ВПО з 2022 року

Оприлюднено автором

Омбудсмен Лубінець повідомив, що виплати для ВПО на рівні 2–3 тисяч гривень не переглядалися та не індексувалися з 2022 року.

За його словами, за 12 років держава так і не створила дієву систему підтримки внутрішньо переміщених осіб. Він зазначив, що через жорсткі формальні критерії без допомоги можуть залишитися діти, які навчаються дистанційно, студенти 18–23 років, а також евакуйовані, які тимчасово проживають у державних установах.

Омбудсмен заявив, що цю систему необхідно терміново переглянути та прибрати правила, через які люди залишаються без підтримки.

У Волоховому Яру після удару по промисловому об’єкту спалахнула масштабна пожежа

Оприлюднено автором

Російські війська завдали удару по цивільному промисловому об’єкту в селищі Волохів Яр Чугуївського району Харківської області. Після влучання ворожого боєприпасу на місці спалахнула масштабна пожежа, а над територією підприємства здійнявся густий стовп диму.

Про подію повідомляють місцеві Telegram-канали та пабліки Харківщини. За словами очевидців, після серії вибухів на території об’єкта почалося сильне загоряння.

На місце надзвичайної події виїхали підрозділи Державної служби України з надзвичайних ситуацій, які займаються локалізацією та ліквідацією вогню. Інформація про можливих постраждалих або загиблих серед працівників підприємства та цивільного населення наразі з’ясовується.

Перебої зі світлом та інтернетом зафіксували в окремих районах Москви

Оприлюднено автором

У частині районів Москви повідомляють про блекаут. Російські пабліки пишуть про перебої з електропостачанням в окремих районах столиці.

Одночасно на території РФ фіксують збої в роботі інтернету.

Російські ЗМІ повідомляють, що обидва інциденти пов’язані з проблемами електропостачання на великому московському вузлі зв’язку ММТС-9, через який проходить значна частина інтернет-трафіку.

За уточненням ЗМІ, через аварію на електропідстанції було знеструмлено один із вузлів інфраструктури дата-центру.

Масована атака реактивними дронами: ППО знищила та придушила понад 70 цілей

Оприлюднено автором

У проміжку з 07:00 до 18:30 Росія здійснила атаку на Україну, застосувавши 76 реактивних безпілотників. Про це повідомили Повітряні сили ЗСУ.

Головним напрямком удару стала Київська область. За попередніми даними, сили ППО змогли збити та придушити понад 70 реактивних БПЛА противника.

Після 18:30 до повітряного простору України увійшло ще понад двадцять реактивних безпілотників.