Російські війська завдали чергового удару по Запорізькому району Запорізької області. Цього разу під атаку потрапило комунальне підприємство.
Про це повідомив голова ОВА Іван Федоров.
За його словами, поранення дістали троє людей. Їм надається медична допомога. Попередньо, під завалами може перебувати ще одна людина. Наразі тривають аварійно-пошукові роботи.
Також повідомляється, що будівлю частково зруйновано, а спецтехніку пошкоджено.
Український медіаменеджер і підприємець Валід Арфуш долучився до американського телеканалу Newsmax, близького до Дональда Трампа. Він отримав посаду радника генерального директора та власника каналу Крістофера Радді й працюватиме над запуском мовника на території країн Центральної Азії.
Цю інформацію підтвердила пресслужба Newsmax. Згідно з повідомленням, Арфуш відповідатиме за міжнародну експансію, стратегічні партнерства, розвиток медіаактивів і пошук точок зростання в Центральній Азії, на Близькому Сході, в Туреччині та Африці.
Також він консультуватиме міжнародну команду дистрибуції Newsmax, яку очолює віцепрезидент з дистрибуції Енді Біггерс.
«Мої пріоритети — запуск Newsmax в Центральній Азії з можливою штаб-квартирою в Астані або Ташкенті. В регіоні активно розвиваються вільна преса та партнерські відносини зі США», — зазначив Валід Арфуш.
Раніше Арфуш працював у Euronews, де спершу очолював напрямок країн СНД, а згодом обіймав посаду віцепрезидента з розвитку. Перед цим він був віц-президентом Національної телекомпанії України.
Крістофер Радді, власник Newsmax, є близьким другом Дональда Трампа. Сам канал вважають одним із провідних правих медіа США, орієнтованих на Республіканську партію.
Армія РФ атакувала місто Запоріжжя. Про це повідомив начальник Запорізької ОВА Іван Федоров.
В одному з районів міста внаслідок ворожої атаки видно дим. Спочатку було відомо про поранену 14-річну дівчинку, якій надавали медичну допомогу.
Згодом повідомили, що поранено чотири людини, з них троє дітей. Кожному надається медична допомога.
Унаслідок атаки пошкоджено автівки та заклад харчування.
У Печерському районі Києва в середу, 24 червня, попередньо стався вибух у квартирі багатоповерхового будинку. Унаслідок надзвичайної події було пошкоджено житло та виникла пожежа. Причини інциденту встановлюватимуть правоохоронці, повідомили у пресслужбі столичної поліції.
За інформацією з власних джерел, вранці у Печерському районі в багатоповерховому будинку на бульварі Миколи Міжновського пролунав вибух у квартирі на першому поверсі. Після цього спалахнула пожежа, яку оперативно загасили рятувальники. Попередньо, ніхто не постраждав.
У пресслужбі поліції Києва підтвердили інформацію про інцидент, проте без подробиць. Наразі на місці працюють усі служби, встановлюються обставини та причини надзвичайної події.
Польська блогерка Анастасія Верніковська опинилася в центрі скандалу після рішення викинути український паспорт на тлі загострення стосунків між Польщею та Україною. У соцмережах вона неодноразово наголошувала, що вже 10 років живе в країні-сусідці та називає себе “полькою за менталітетом”. Водночас вона не згадує, що користувалася перевагами документа, якого вирішила позбутися.
Зокрема, на Верніковську було оформлено майно в Україні, а також вона вела власну справу, що було б неможливо без українського паспорта. Крім того, її родина тісно пов’язана з Україною. У 2017 році її мати працювала в департаменті охорони здоров’я Львівської обласної державної адміністрації.
Як стало відомо OBOZ.UA з власних джерел, матір’ю блогерки є Лілія Юхимів. До грудня минулого року вона працювала на посаді заступника головного лікаря з медичної частини у Львівській обласній клінічній лікарні. У 2021 році Володимир Зеленський підписав указ, за яким Юхимів отримала звання “Заслужений лікар України”.
Згідно з даними декларації, на Лілію Юхимів оформлено кілька об’єктів нерухомості у Львові. Вона є власницею квартири площею 97.9 кв.м. і гаража площею 20 кв.м. На чоловіка ексчиновниці, Ігоря Верніковського, оформлено житло розміром 62 кв.м.
Сама Анастасія Верніковська раніше реєструвала ФОП. Вона займалася виробництвом мила та мийних засобів, однак розвивала цю справу недовго. У 2024 році блогерка закрила ФОП через кілька днів після реєстрації.
Також Верніковська була співзасновницею Клініки доктора Хогмана у Львові. Медичний заклад працював кілька років.
За даними реєстру OBOZ.UA, у 2023 році блогерка оформила на себе автомобіль Ford Mustang Mach-E 2022 року випуску. На вторинному ринку вартість такого авто в середньому становить 28 700 доларів, або приблизно 1 290 832 грн.
У 2020 році Анастасія Верніковська мала борг перед “Львівводоканалом”. Кошти за несплачені рахунки були стягнуті з неї через суд. Її чоловік, своєю чергою, значиться в реєстрі боржників через податкову заборгованість.
Раніше Анастасія Верніковська зазнала критики в мережі через рішення демонстративно позбутися українського паспорта. У своїх соцмережах вона опублікувала кадри, де викидає документ у смітник, і заявила, що “відчуває сором за владу України”. На її думку, Володимир Зеленський мав би подякувати Польщі за допомогу та спокійно повернути орден Білого орла, якого його позбавив Навроцький через присвоєння одному з підрозділів ССО України почесного найменування “імені Героїв УПА”, а не надсилати його поштою.
Від початку доби російський агресор 28 разів атакував позиції Сил оборони. Водночас на Краматорському, Олександрівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках наступальних дій противника не зафіксовано. Про це повідомляє Генштаб ЗСУ.
Тривають артилерійські обстріли прикордонних районів. На Сумщині сьогодні постраждали Нескучне, Рожковичі, Кореньок, Потапівка, Гаврилова Слобода, Волфине, Старикове, Сопич, Бачівськ, Будки, Рижівка, Бунякине, Козаче. Авіаударів зазнали Ямпіль та Товстодубове.
На Північно-Слобожанському і Курському напрямках ворог 18 разів обстріляв населені пункти та позиції українських військ.
На Південно-Слобожанському напрямку загарбники двічі намагалися прорвати оборону в районах Ветеринарного та Синельникового. Одне боєзіткнення ще триває.
На Куп’янському напрямку противник один раз атакував позиції Сил оборони в напрямку Новоосинового.
На Лиманському напрямку українські захисники відбивали сім спроб ворога просунутися в бік Шийківки, Дробишевого, Лимана та Озерного. Два боєзіткнення тривають.
На Слов’янському напрямку Сили оборони успішно зупинили три спроби противника просунутися поблизу Закітного, Різниківки та в напрямку Рай-Олександрівки. На Краматорському напрямку наступальних дій ворога не було.
На Костянтинівському напрямку українські воїни відбивали шість атак поблизу Іванопілля, Іллінівки та в напрямку Костянтинівки. Одне боєзіткнення досі триває.
На Покровському напрямку від початку доби окупанти п’ять разів намагалися витіснити наших бійців із займаних позицій. Дві атаки вдалося відбити в районах Сухецького, Новоолександрівки, Гришиного, Котлиного та Філії. На Олександрівському напрямку наступальних дій противника наразі не зафіксовано.
На Гуляйпільському напрямку Сили оборони стримували чотири ворожі атаки у бік Гіркого та Чарівного. Два боєзіткнення ще не завершилися.
На Оріхівському та Придніпровському напрямках спроб просування з боку окупантів не зафіксовано. На інших напрямках суттєвих змін в обстановці наразі не відбулося.
Українські війська виснажують ворога вздовж усієї лінії бойового зіткнення та в тилу.
Одні з наймедійніших «екстрасенсів» України — «відьма» Марія Тиха та «маг» Веліар — можуть бути причетними до масштабних шахрайських схем. Йдеться про виманювання грошей у родин військовослужбовців, а також про ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.
Нове розслідування провів нардеп Ярослав Железняк, який показав масштаби цього бізнесу. Він пообіцяв передати відповідні заяви до Національної поліції та Бюро економічної безпеки (БЕБ), додавши всі виявлені докази.
Серед них — зібрані банками виписки, скриншоти листувань і детальні свідчення жертв. Через це «екстрасенсам» може загрожувати кримінальна відповідальність за шахрайство.
Країна-агресор Росія відмовляється припиняти вогонь і переходити до повноцінних мирних переговорів. Окупанти заявляють, що путінська армія не має наміру зупинятися на лінії фронту як умову для початку переговорного процесу. Також загарбники стверджують, що «Росія нікому не має наміру вірити на слово». Про це сказав міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров.
За словами очільника російського зовнішньополітичного відомства, Москва пропонувала Києву суттєво підвищити рівень керівництва делегацій на переговорах. Водночас Лавров не уточнив, хто в такому разі представляв би країну-агресора.
Крім того, Лавров заявив, що Москва нібито готова до реальних переговорів, але наголосив, що Росія не прийматиме ультиматумів. Також він повторив, що РФ не зупинятиметься на лінії фронту.
Глава МЗС РФ висловив переконання, що врегулювати ситуацію політико-дипломатичними засобами «цілком ще можливо». При цьому він підкреслив, що Росія не буде задовольнятися «тимчасовими та проміжними рішеннями».
Лавров також укотре повторив, що Москва «залишається відданою домовленостям», досягнутим диктатором РФ Володимиром Путіним і президентом США Дональдом Трампом на саміті на Алясці в серпні 2025 року. Однак, за словами Лаврова, на практиці позитивних зрушень не відбулося, і він поскаржився, що «відповіді на американську пропозицію, яку підтримала Росія, досі немає».
Варто зазначити, що саміт Путіна і Трампа на Алясці не приніс конкретних домовленостей і обмежився загальними тезами щодо дипломатичної роботи. Водночас російські політики та пропагандисти вигадали політичний термін «Дух Анкориджа» й активно його використовують. Так вони називають нібито існуючі закулісні, неформальні домовленості між Путіним і Трампом, які, за їхньою версією, обговорювалися під час особистої зустрічі на Алясці.
Офіційно за підсумками того саміту жодних документів чи угод не підписували, однак у РФ цю фразу перетворили на дипломатичний маркер.
Олександр Усик, колишній дворазовий чемпіон світу у суперважкій вазі з рекордом 25-0, 16 КО, має до кінця поточного тижня визначитися зі своїм майбутнім. У команді боксера не відкидають і такого розвитку подій, за якого українець більше не вийде на професійний ринг.
Про це Сергій Лапін, директор команди українського чемпіона, розповів в інтерв’ю Snabbare, про що пише Mirror. Він зазначив, що зараз Усик та його представники проводять переговори з різними промоутерами й організаціями. Водночас остаточне рішення залежить виключно від самого суперчемпіона.
За словами Лапіна, Олександр заслужив право уважно зважити всі можливі варіанти. Команда веде перемовини з різними сторонами та розглядає всі сценарії, а підсумкове рішення обіцяють оголосити до кінця поточного тижня. Він також наголосив, що після всього, чого досяг Усик, кожна його поява на рингу має особливе значення. Тому не виключено, що вболівальники вже могли востаннє бачити його в бою, хоча можливий і ще один розділ у кар’єрі.
У травні Усик переміг технічним нокаутом зірку кікбоксингу з Нідерландів Ріко Верхувена (1-1, 1 КО). Після цього українцю призначили нового обов’язкового претендента, а Всесвітня боксерська рада (WBC) навіть висунула нашому співвітчизнику жорсткий ультиматум.
Також відомо, що Верхувен подав протест щодо результату бою з Усиком. Нещодавно спеціальна комісія винесла вердикт щодо апеляції нідерландця.
Національне агентство з питань запобігання корупції працює в Україні вже понад 10 років і щороку отримує майже 600 млн грн з бюджету. Середня зарплата працівників агентства становить близько 100 тис. грн на місяць. Втім, попри такі витрати, результати роботи НАЗК викликають серйозні запитання.
NGL.media проаналізували близько трьох тисяч справ, які НАЗК передало до суду у 2020-2026 роках. Дослідження показало, що більшість із них суди закривають. Зокрема, 52% усіх протоколів, складених агентством, не доходять до реального покарання, а у справах про конфлікт інтересів цей показник сягає 90%. Ще у 5% випадків фігурантів визнають винними, але звільняють від відповідальності.
Суди найчастіше закривають такі справи через пропущені строки притягнення до відповідальності, брак доказів або малозначність порушення. Водночас з 2024 року частка виграних НАЗК справ зросла приблизно до 60%, однак це сталося насамперед завдяки протоколам щодо несвоєчасного звітування політичних партій. Після набрання чинності наприкінці 2023 року закону про відновлення щоквартальної звітності партій НАЗК почало активно перевіряти ці звіти. Такі справи легше доводити у суді, ніж, наприклад, конфлікт інтересів. Минулого року саме вони становили близько 80% серед усіх виграних НАЗК справ.
Одним із ключових напрямів роботи НАЗК є перевірка декларацій посадовців. Щороку близько 630 тис. українських посадовців подають декларації, але вручну агентство перевіряє лише близько однієї тисячі з них. Яким саме чином відбирають ці декларації, публічно не пояснюють. Відомо лише, що застосовується система логічного та арифметичного контролю. При цьому, за словами Катерини Бутко, лише близько 10% працівників НАЗК займаються перевірками декларацій і моніторингом способу життя.
Після відновлення перевірок наприкінці 2023 року всі декларації почали проходити автоматизовану перевірку через зіставлення з державними реєстрами та базами даних. Якщо система виявляє невідповідності, декларанту надсилають повідомлення, щоб він врахував це при подачі наступної декларації. Однак цей механізм має суттєві обмеження. Якщо у декларації вказані лише базові дані, що збігаються з державними реєстрами, система може не виявити порушень. Офшори, готівка чи навчання дітей за кордоном залишаються поза межами автоматичного контролю.
Юридична радниця Transparency International Ukraine Наталія Січевлюк зазначає, що автоматизація кількісно збільшує показники перевірок, але не дає якості, на яку очікує суспільство. Як приклад вона наводить кейс із колишнім міністром енергетики Германом Галущенком, якого НАБУ затримало за підозрою у відмиванні близько 12 млн доларів через офшорні компанії. Його декларації при цьому успішно проходили автоматизовану перевірку.
Проблеми виникають і під час ручної перевірки. У справі Тетяни Крупи, яку підозрюють у незаконному збагаченні на 160 млн грн, НАЗК під час первинної перевірки декларації за 2023 рік виявило недостовірні відомості на 356,4 тис. грн, що тягло лише адміністративну відповідальність. Уже після її затримання, коли в кабінеті та вдома знайшли мільйони доларів готівкою, агентство провело повторну перевірку тієї ж декларації і заявило про порушення на 18,4 млн грн, що вже підпадає під кримінальну відповідальність.
За словами Наталії Січевлюк, із року в рік НАЗК виявляє багато випадків недостовірного декларування, але значно менше необґрунтованих активів і ознак незаконного збагачення, хоча саме це є головним суспільним запитом. Це підтверджують і звіти агентства: минулого року за підсумками моніторингу способу життя НАЗК зробило висновки щодо ймовірного незаконного збагачення 94 посадовців, тоді як декларацій з ознаками недостовірного декларування було 505.
Голова парламентського комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна неодноразово порушувала питання пріоритезації перевірок у Верховній Раді, але без результату. На її думку, НАЗК має використовувати ризикоорієнтований підхід, щоб із загального масиву виділяти декларації, які насамперед потребують уваги. Водночас, за її словами, у повних перевірках та моніторингу способу життя агентство орієнтується передусім на запити правоохоронців, хоча мало б саме визначати, на кого правоохоронним органам варто звернути увагу.
Якщо дивитися лише на статистику, то НАЗК демонструє активність. Минулого року порушення виявили у кожній другій перевіреній декларації: недостовірні відомості на 3,8 млрд грн та ознаки незаконного збагачення на 460 млн грн. Але реальних вироків у таких справах одиниці. Крім того, частину висновків НАЗК фігуранти успішно оскаржують у судах. За підрахунками NGL.media, у 2020-2025 роках було подано 104 позови щодо результатів перевірок, і у 88 випадках, тобто 85%, суди їх задовольнили.
Одним із прикладів став листопадовий випадок минулого року, коли Київський окружний адміністративний суд скасував результати перевірки декларації першої проректорки Полтавського державного аграрного університету Валентини Аранчій. НАЗК виявило недостовірні відомості на 1,7 млн грн, але суд вирішив, що працівники агентства порушили строки перевірки та вийшли за межі повноважень. Зараз справа перебуває в апеляції.
Минулого року НАЗК отримало з держбюджету 1,36 млрд грн, із яких 768 млн грн було передано на фінансування політичних партій. На власну діяльність агентство витратило 593 млн грн. Із цієї суми 505 млн грн, або 84%, пішло на зарплати. У 2024 році в агентстві працювали 413 людей, а середня річна зарплата одного працівника склала близько 1,2 млн грн. Голова НАЗК Віктор Павлущик задекларував понад 4 млн грн зарплати. Понад 3 млн грн отримали його заступники Сергій Гупяк та Дмитро Калмиков. Керівниця управління з проведення повних перевірок Юлія Кулікова вказала 2,2 млн грн зарплати за рік.
Попри це, основною відповіддю керівництва НАЗК на критику залишається брак людських ресурсів. Анастасія Радіна вважає, що проблема полягає не лише у кількості працівників, а й у розподілі ресурсів. За її словами, агентству пропонували посилити підрозділи, які займаються перевірками декларацій і моніторингом способу життя, але натомість ресурси залишаються розпорошеними, зокрема на просвітницькі напрями.
НАЗК також отримує фінансування від урядів ЄС, США, Великої Британії, Канади та Швейцарії. За шість років агентство отримало від іноземних донорів понад 100 млн грн, зокрема майже 30 млн грн від ЄС. ЄС оплачував соціологічні опитування, розробку антикорупційної стратегії, тренінги з оцінки ризиків, поїздки до Румунії, програмне забезпечення, а також допомагав фінансово у розробці концепції моніторингу способу життя. Після російського вторгнення у 2022 році ЄС навіть постачав НАЗК бронежилети і балістичні шоломи. Також європейці оплатили тренінг з лідерства для Віктора Павлущика, курси англійської мови для працівників і просвітницьку діяльність, зокрема тренінги у школах та посібники «Антикорупційного курсу для 9 класу».
До початку 2025 року НАЗК активно підтримувало і USAID. За американські кошти, зокрема, створили портал викривачів, який запустили у вересні 2023 року. Через нього можна анонімно повідомляти про факти корупції і навіть отримати 10% від суми завданих державі збитків. Наразі НАЗК повідомляло лише про дві виплати викривачам, хоча в обох випадках інформацію передавали НАБУ, а не НАЗК.
Окрему увагу викликає кадрова політика агентства. Починаючи з 2020 року в НАЗК діяли відкриті конкурси із тестуванням, співбесідами за участі членів Громадської ради та спеціальними перевірками кандидатів. Однак після повномасштабного вторгнення, з травня 2022 року, всі призначення відбуваються без конкурсної процедури. Співбесіди та спецперевірки були призупинені.
Під час аналізу декларацій чинних працівників НАЗК журналісти NGL.media виявили дані, які викликають сумніви щодо доброчесності окремих співробітників. Зокрема, спеціалістка відділу формування доброчесності Ганна Дігтяренко у 2023 році придбала Toyota Camry 2007 року випуску за 45 тис. грн, хоча такі автомобілі зазвичай коштують у 6-8 разів дорожче. Інша працівниця, Наталія Погоріло, навесні минулого року отримала у подарунок квартиру в Києві площею 60 м2 і оцінила її у 200 тис. грн, хоча реальна вартість квартир у цьому будинку стартує від 50 тис. доларів. Вона пояснила, що це подарунок від рідного брата, але відмовилась коментувати походження грошей на такий подарунок.
У НАЗК також працює Софія Циктіч, донька «судді Майдану» Віталія Циктіча. Вона влаштувалася до агентства у 2024 році, продовжуючи навчання у КНУ ім. Т. Шевченка, а вже за рік через приватизацію стала власницею київської квартири площею близько 90 м2. Йдеться про житло, яке трьома роками раніше її батько отримав як службове. Минулого року Віталій Циктіч також купив квартиру у київському ЖК «Нивки-Парк» майже за 4 млн грн і два автомобілі Mercedes майже за 2 млн грн.
Питання викликає і публічна позиція НАЗК у важливих антикорупційних моментах. У липні минулого року Верховна Рада ухвалила закон, який суттєво обмежував незалежність НАБУ та САП у боротьбі з корупцією. Це викликало багатотисячні протести, критику громадських активістів, частини нардепів та міжнародних партнерів. Зрештою закон скасували. Однак НАЗК ці події не коментувало, а перша публічна заява Віктора Павлущика з’явилася лише через три місяці.
Катерина Бутко вважає, що НАЗК як орган, відповідальний за антикорупційну політику, мало б публічно відреагувати на цю історію та нагадати про значення незалежності НАБУ і САП. Анастасія Радіна, своєю чергою, зазначає, що агентство навіть мало можливість зупинити розгляд законопроєкту у Верховній Раді на строк до десяти днів для проведення експертизи, але не скористалося цим правом.
Схожу логіку НАЗК продемонструвало і в лютому 2025 року, коли розпочало повну перевірку декларації тодішнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Агентство не публікувало жодної інформації про початок чи результати перевірки аж до його звільнення. Причиною назвали лист «від державного органу з вимогою обмежити доступ до інформації про перевірку у зв’язку із застосуванням до декларанта заходів захисту». За інформацією Анастасії Радіної, цей лист направила СБУ. На її думку, такий лист не мав бути для НАЗК правовою підставою приховувати інформацію, а єдиним поясненням могла бути спроба «забезпечення комфорту» для Андрія Єрмака.
Додаткові запитання щодо незалежності НАЗК виникли восени 2025 року після публікації так званих «плівок Міндіча». Згідно із записами НАБУ, у травні 2025 року, ймовірно, керівник підрозділу безпеки «Енергоатому» Дмитро Басов нібито передав 20 тис. доларів хабаря до НАЗК. Віктор Павлущик тоді повідомив про внутрішнє розслідування, яке зрештою не виявило причетності працівників НАЗК до справи «Мідас».
За законом «Про запобігання корупції» НАЗК має проходити незалежний аудит кожні два роки. Проте за майже 10 років існування агентства такий аудит провели лише один раз — за 2020–2021 роки. Аудит перших двох років роботи Олександра Новікова опублікували лише у липні 2023 року. Незалежні аудитори оцінили його роботу радше позитивно: у 2020–2021 роках агентство виконало 72% визначених для перевірки показників. Водночас вони не змогли прямо сказати, що НАЗК працює ефективно. У звіті зазначено, що діяльність агентства загалом не досягла порогу неефективності, але комісія утрималася від висновку про ефективність НАЗК.
На думку Катерини Бутко, одна з причин проблеми полягає у самих критеріях оцінювання, затверджених урядом. Їх було надто багато, що не дозволяло чітко відповісти, наскільки добре чи погано працює агентство. Наступні аудити не відбулися через те, що Міністерство юстиції досі не запровадило нові критерії, за якими аудитори мали б оцінювати НАЗК. При цьому, як вказує Transparency International Ukraine, Мін’юст консультувався з НАЗК щодо цих показників, фактично дозволяючи агентству впливати на власну оцінку.
Останньою незалежною оцінкою діяльності НАЗК наразі є звіт Європейської комісії. У ньому звернули увагу на непрозорість автоматизованої перевірки декларацій і наголосили на необхідності якнайшвидшого проведення нового аудиту. У листопаді 2025 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який має розблокувати та змінити процедуру аудиту НАЗК. Передбачається, що уряд сформує оцінювальну комісію, а критерії оцінювання визначатиме сама комісія, а не уряд через Мін’юст.
Анастасія Радіна вважає, що власні звіти НАЗК не можуть бути об’єктивною оцінкою його роботи, адже сенс аудиту полягає саме у зовнішній незалежній перевірці. У відповіді на запит NGL.media в агентстві заявили, що повністю підтримують проведення зовнішньої незалежної оцінки.
Попри великі бюджетні витрати, міжнародну допомогу і широку сферу повноважень, НАЗК досі не продемонструвало переконливої результативності у боротьбі саме з топкорупцією. Як підсумувала Анастасія Радіна, вона не може назвати одну функцію агентства чи один кейс, який можна було б вважати справжньою історією успіху.