Місячні архіви: Червень 2026

Сікорський закликав Україну і Польщу подолати суперечності заради спільного майбутнього

Оприлюднено автором

Україна та Польща мають подолати суперечності й зосередитися на кращому спільному майбутньому. Про це міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив в інтерв’ю CBS News.

За його словами, йдеться не про те, щоб люди кинулися один одному в обійми, а про те, щоб вирішити не повторювати поганих речей і знайти краще спільне майбутнє. Саме в такому дусі, висловив сподівання Сікорський, вдасться налагодити відносини з Україною.

Також глава МЗС Польщі закликав не допустити, щоб російський диктатор Володимир Путін використав суперечку між країнами у своїх інтересах.

“Ми не повинні дозволити Путіну скористатися нашими розбіжностями”, — наголосив Сікорський.

Лукашенко після переговорів із Путіним вирушив до країн Азії, а білоруські медіа активізували кампанію проти України

Оприлюднено автором

Після дводенних перемовин із Путіним на Валдаї Лукашенко поїхав з офіційним візитом до країн Східної та Південно-Східної Азії. Про це повідомляють білоруські ЗМІ.

Поки що ні російська, ні білоруська сторона не оприлюднили жодних коментарів щодо результатів цієї тривалої зустрічі.

На цьому тлі наближений до адміністрації Лукашенка телеграм-канал «Пул первого» поширив добірку матеріалів закордонних ЗМІ, у яких йдеться про заяви та погрози Зеленського на адресу Лукашенка. Підбірка зроблена з акцентами, що, ймовірно, відображають позицію білоруської влади.

Серед головних тез у цій добірці зазначено, що Зеленський заявляє про спроби Росії втягнути Білорусь у війну, але водночас сам погрожує Мінську ударами, чим фактично провокує Білорусь до участі в конфлікті.

Також стверджується, що військова операція проти Білорусі була б для України нерозсудливим кроком, оскільки ЗСУ вже мають нестачу особового складу на інших напрямках.

Окремо вказується на відсутність незалежних підтверджень існування ретрансляторів на кордоні з Україною, про які згадував Зеленський, як і даних про їхнє вимкнення. Не виключається, що заяву про вимкнення ретрансляторів Зеленський зробив для пом’якшення наслідків невдалого ультиматуму.

Ще одна теза полягає в тому, що немає жодних ознак підготовки білоруського вторгнення в Україну. Лукашенко, як наголошується, підкреслює, що Білорусь не збирається втягуватися у війну та виступає за мирне врегулювання всіх проблем.

Крім того, у добірці йдеться, що під час зустрічі Лукашенка і Путіна на Валдаї обговорювали зростання напруженості навколо Білорусі, а відповідальність за це Мінськ покладає на Україну та Захід.

Також там зазначено, що заяви Зеленського мають на меті виключити Росію та Білорусь із нової системи європейської безпеки, яка сформується після завершення війни.

Останній акцент зводиться до того, що агресивний тон Києва виглядає програшно на тлі стриманої та миролюбної позиції Мінська.

Повернення з полону: історія бійця з Тернопільщини Михайла Торченюка

Оприлюднено автором

Військовослужбовець із Тернопільщини Михайло Торченюк, який пробув у полоні понад три роки, повернувся додому й поділився пережитим. В ексклюзивному інтерв’ю Суспільному він розповів, як опинився в неволі, що допомагало зберігати надію та чим, за його словами, чеченський полон відрізнявся від російського.

Михайло Торченюк родом із села Великі Млинівці на Кременеччині. Зараз він живе з родиною у селі Травневе Збаразької громади. До повномасштабної війни працював у сільськогосподарському товаристві, а восени 2022 року став на захист України. Спершу ніс службу в роті охорони Збаразького територіального центру комплектування, а пізніше його направили на Донеччину до 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади.

Як розповів військовий Суспільному, він зареєструвався, став на облік, служив у Збаразькому ТЦК у роті охорони, після чого був відправлений на Донецький напрямок, у Бахмутський район. Службу проходив у 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді. Під час штурму, за його словами, восьмеро побратимів загинули на місці.

У березні 2023 року під час боїв Михайло дістав поранення голови й потрапив у полон. Він пригадує, що пам’ятає ті події нечітко: його кудись везли й вели. За словами захисника, він був на нульовій позиції, де восьмеро військових загинули на місці й їх звідти не вивезли. Ще двох із контузією намагалися евакуювати, однак факту їхньої смерті він не бачив і довести цього не може, хоча знає, що вони також загинули.

Після захоплення Михайла разом з іншими українськими військовими утримували в Чечні. Спочатку він перебував у відділку поліції в Грозному, а потім понад рік — у підвалі.

За словами військового, полонені мали можливість дивитися телевізор і стежити за новинами про обміни. Він сказав, що з одного боку вони розчаровувалися, бо обмінювали не їх, а з іншого — раділи за звільнених побратимів. Також у полоні їм говорили, що українська сторона не хоче їх забирати.

Окремо Михайло згадав ставлення чеченців до українських військовополонених. За його словами, чеченський полон відрізняється від російського. Він пояснив це тим, що в них теж була війна з Росією, а Грозний був повністю розбомблений. Як розповів захисник, чеченці негативно ставляться до росіян, а українцям певною мірою співчувають і поважають. Ті, хто охороняв полонених, приносили їм з дому продукти, консервацію та одяг.

Михайло зазначив, що витримати неволю допомагала взаємна підтримка побратимів. За його словами, вони підтримували одне одного й не дозволяли собі втрачати віру. Він також сказав, що вони були ще не в найгірших умовах. Напередодні він зустрів побратима з Шумська, який провів у полоні рік і вісім місяців на зоні. Там, за словами військового, людей били електрошокерами й знущалися. Їх же не допитували, не мучили, насилля щодо них не було. Михайло зізнався, що досі не може повірити, що вже вдома.

Додому Михайло Торченюк повернувся 24 квітня 2026 року під час обміну військовополоненими. Він каже, що до останнього не вірив, що справді їде в Україну. За його словами, їх вишикували, зачитали списки й повідомили, що вони їдуть додому. Остаточно вони повірили лише тоді, коли побачили білоруські номери.

Поки Михайло був у полоні, у нього народилася внучка Вероніка. Побачитися з нею він зміг уже після звільнення, під час реабілітації. Військовий розповів, що два тижні поруч із ним на реабілітації була дружина, яка дуже його підтримувала. Він також спілкувався з дітьми та внучкою й зазначив, що це краще за будь-які ліки.

Нині захисник проходить подальшу реабілітацію на Тернопільщині та поступово повертається до мирного життя.

Ракетний удар по Харкову та обстріл Чугуєва вночі

Оприлюднено автором

Уночі РФ завдала ракетного удару по Харкову. Влучання зафіксували в Основ’янському районі міста, про що повідомив Харківський міський голова Ігор Терехов.

За його словами, удар стався близько 3:55. Терехов зазначив, що є інформація про влучання ракет в Основ’янському районі Харкова, а наслідки уточнюються.

Начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов повідомив, що даних про постраждалих не надходило.

Також близько 2:40 окупанти атакували Чугуїв. Про це повідомила мер міста Галина Мінаєва.

За її словами, ворог обстріляв один із мікрорайонів Чугуєва. За попередньою інформацією, постраждалих немає, а також вживаються заходи для ліквідації займання.

Пожежа на Слов’янському НПЗ після нічної атаки безпілотників

Оприлюднено автором

У ніч проти 28 червня безпілотники завдали удару по Слов’янському нафтопереробному заводу в місті Слов’янськ-на-Кубані Краснодарського краю РФ. Унаслідок атаки на підприємстві виникла масштабна пожежа.

За повідомленнями місцевих мешканців і моніторингових каналів, пролунала серія потужних вибухів. Також зафіксовано загоряння щонайменше кількох резервуарів із нафтопродуктами та можливе ураження установки стабілізації нафти.

Слов’янський НПЗ належить до найбільших підприємств півдня Росії. Він забезпечує близько 9% переробки нафти в регіоні та має критичне значення для постачання авіаційного гасу, бензину й дизельного пального для потреб російської окупаційної армії та тимчасово окупованого Криму.

ППО України вночі знищила 6 балістичних ракет і 125 ворожих безпілотників

Оприлюднено автором

У ніч проти 28 червня 2026 року противник здійснив атаку на Україну, застосувавши дві протикорабельні ракети “Циркон”/”Онікс” із Курської обл., шість балістичних ракет “Іскандер-М”/С-400 із Брянської обл., а також 142 ударні БпЛА типу Shahed, зокрема реактивні, “Гербера”, “Італмас” і дрони-імітатори типу “Пародія”.

Про це повідомив пресцентр командування Повітряних сил.

Для відбиття повітряного нападу були задіяні авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ і безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи Сил оборони України.

За попередніми даними, станом на 08:30 сили протиповітряної оборони збили або подавили одну протикорабельну ракету “Циркон”/”Онікс”, шість балістичних ракет “Іскандер-М”/С-400 і 125 ворожих БпЛА типу Shahed, “Гербера”, “Італмас” та дронів інших типів. Цілі знищували на півночі, півдні та сході країни.

Також зафіксовано влучання ракети та 14 ударних БпЛА на 11 локаціях. Крім того, падіння збитих цілей і уламків зафіксували на 13 локаціях.

“Атака триває, в повітряному просторі декілька ворожих БпЛА. Дотримуйтесь правил безпеки!” – наголошують Повітряні сили.

За добу Запорізька область зазнала 857 ударів по 41 населеному пункту

Оприлюднено автором

Протягом минулої доби російські окупанти завдали 857 ударів по 41 населеному пункту Запорізької області. Про це повідомив очільник ОВА Іван Федоров.

За його словами, 14 авіаційних ударів було завдано по Веселянці, Григорівці, Оріхову, Гуляйпільському, Копанях, Широкому, Данилівці, Шевченківському, Омельнику, Барвінівці та Васинівці.

Ще 593 БпЛА різної модифікації, переважно FPV, атакували Запоріжжя, Кушугум, Щасливе, Новоолександрівку, Степногірськ, Степове, Павлівку, Приморське, Лук’янівське, Малі Щербаки, Гуляйполе, Залізничне, Щербаки, Новоданилівку, Новоандріївку, Малу Токмачку, Чарівне, Білогір’я, Гуляйпільське, Воздвижівку, Рибне, Варварівку, Добропілля, Прилуки, Староукраїнку, Святопетрівку, Цвіткове, Преображенку, Новоселівку, Косівцеве та Нове Запоріжжя.

Крім того, зафіксовано 2 обстріли з РСЗВ по Кушугуму та Рибному.

Артилерійських ударів було 248. Вони припали на Степногірськ, Приморське, Степове, Павлівку, Лук’янівське, Малі Щербаки, Гуляйполе, Залізничне, Щербаки, Новоданилівку, Новоандріївку, Малу Токмачку, Чарівне, Білогір’я, Добропілля, Прилуки, Рибне, Гуляйпільське та Староукраїнку.

Надійшло 297 повідомлень про пошкодження житла, автомобілів та обʼєктів інфраструктури. Постраждалих немає.

Атаки «шахедами» та FPV-дронами на Миколаївщині пошкодили будинки, склад і рекреаційну інфраструктуру

Оприлюднено автором

Унаслідок російських атак на Миколаївщині пошкоджено будинки, склад і рекреаційну інфраструктуру. Про це повідомив начальник Миколаївської ОВА Віталій Кім.

За його словами, учора ворог атакував область БПЛА типу “Shahed”, через що у Миколаївському районі було пошкоджено склад і декілька будівель у рекреаційній зоні.

Також учора ворожа армія двічі атакувала FPV-дронами Куцурубську та Галицинівську громади. У с. Лупареве пошкоджено приватний будинок. Постраждалих немає.

Обстріли Херсонщини за добу: під ударом опинилися 39 населених пунктів, поранено 8 людей

Оприлюднено автором

За минулу добу російські окупанти завдали ударів по 39 населених пунктах Херсонської області. Унаслідок цих атак постраждали восьмеро цивільних. Про це повідомив очільник Херсонської ОВА Олександр Прокудін.

Під ворожими атаками дронів та артилерійськими обстрілами перебували Зимівник, Білозерка, Тараса Шевченка, Урожайне, Петропавлівка, Берислав, Раківка, Дар’ївка, Новорайськ, Киселівка, Чарівне, Понятівка, Садове, Антонівка, Томина Балка, Комишани, Софіївка, Правдине, Микільське, Дніпровське, Молодіжне, Осокорівка, Станіслав, Олександрівка, Широка Балка, Бургунка, Зеленівка, Золота Балка, Іванівка, Кізомис, Львове, Милове, Наддніпрянське, Новодмитрівка, Придніпровське, Токарівка, Томарине, Тягинка та місто Херсон.

Російські військові обстрілювали критичну, транспортну та соціальну інфраструктуру, а також житлові квартали населених пунктів області. Внаслідок цього пошкоджено 5 багатоповерхівок і 11 приватних будинків.

Крім того, окупанти понівечили газопровід, господарські споруди, Будинок культури та приватні автомобілі.

Через російську агресію поранення дістали 8 людей.

Рекордна спека в Західній Європі: нові температурні максимуми та десятки жертв

Оприлюднено автором

Західну Європу накрила хвиля екстремальної спеки, через яку в кількох країнах фіксують нові температурні рекорди. Аномально високі показники вже призвели до смерті десятків людей. Про це повідомляє Reuters.

У Німеччині в суботу, 27 червня, у місті Мекерн-Древіц у східній землі Саксонія-Ангальт зафіксували новий рекорд температури — 41,5°C. Це вище за попередній максимум 41,3°C, який встановили напередодні поблизу Саарбрюкена на кордоні з Францією, повідомила Метеорологічна служба Німеччини. У Берліні поліція використовувала водомети, щоб допомогти освіжитися жителям міста та його гостям.

У Данії Данський метеорологічний інститут повідомив про найвищу температуру з початку спостережень у 1874 році. У суботу на північ від міста Орхус зафіксували 37°C.

У Чехії, за попередніми даними Чеського гідрометеорологічного інституту, в суботу вдень також було встановлено рекорд: на північ від Праги температура сягнула 40,8°C.

У Швейцарії зафіксували новий максимум для червня. Раніше цього тижня температурні рекорди також були побиті у Франції та Великій Британії.

У Франції через спеку померли десятки людей молодого та літнього віку. Температура понад 40°C спричинила перебої в залізничному сполученні та виробництві електроенергії, а також призвела до скасування занять у школах. Крім того, було перенесено вуличні заходи та запроваджено заборону на продаж алкоголю.

В Італії Міністерство охорони здоров’я на суботу та неділю оголосило “червоний рівень” небезпеки через спеку у 18 містах, серед яких Мілан, Рим, Турин, Венеція, Генуя, Флоренція та Болонья. The Guardian повідомляє, що за останню добу в країні від спеки померли п’ятеро людей. На більшій частині території Італії температура піднялася до 41°C. Також через спеку у найдовшій річці країни – По зафіксовано різке падіння рівня води.

Оскільки спека просувається на схід, майже по всій Польщі температура піднялася значно вище за 30°C. У столиці Словаччини Братиславі в п’ятницю влада зафіксувала найспекотнішу ніч за всю історію спостережень.