Націоналізація Дарницької ТЕЦ-4 є єдиним способом її швидко відремонтувати, каже експерт Сергій Макогон: чому власник, екснардеп Шкрібляк, не зацікавлений у витратах на ремонт, і як почалася піар-кампанія за націоналізацію.Про це пише Інформатор.
У Києві стало руба питання про майбутнє Дарницької ТЕЦ, або ТЕЦ-4, що зазнала критичних вражень під час ворожого удару балістичними ракетами у ніч на 3 лютого 2026 року. Варіантів небагато: напередодні міський голова, Віталій Кличко, зауважив, що столиця не може остаточно відмовитись від “радянської” опалювальної моделі, коли тепло до будинків постачають теплоелектроцентралі. Значить, ТЕЦ потрібно відновлювати – і в публічному просторі все частіше звучать тези про те, що спочатку централь потрібно націоналізувати.
“Просимо не про співчуття, а про підтримку”
Офіційно позиція керівництва оператора Дарницької ТЕЦ, ТОВ “Євро-Реконструкція”, прозвучала на другий день після прильоту. Під час візиту на поруйнований об’єкт 60 послів іноземних держав керівник ТОВ, Олексій Сидоренко, зауважив, що відновлення ТЕЦ потребуватиме значних матеріальних ресурсів, технічного обладнання й фінансової допомоги. У релізі компанія закликає надати їй цю допомогу заради захисту цивільного населення “та енергетичної стабільності підприємства”.
“Ми не просимо співчуття. Ми просимо про партнерство і підтримку. Ми щиро сподіваємося на вашу допомогу й на те, що побачене сьогодні стане підставою для подальших рішень на рівні ваших держав і міжнародних інституцій”, – цитує Сидоренка пресслужба ТОВ “Євро-Реконструкція”.
Зрозуміло, що відновлення ТЕЦ-4 коштуватиме чимало. Напередодні директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко назвав приблизну суму – 500-700 млн доларів, а це, як писав Інформатор, – колосальні кошти (можна навіть побудувати за них другий літак Ан-225 “Мрія”). Питання про те, чи зможе ТОВ “Євро-Реконструкція” консолідувати таку суму, фахівці вважають риторичним.
Дарницька ТЕЦ (ТЕЦ-4) – це приватна компанія, яку повʼязують з бізнесменом Шкрібляком. Не думаю, що у нього є можливість швидко залучити потрібні мільярди гривень у відновлення станції до наступної зими. Ще до війни компанія мала значні борги – тільки 1,5 млрд грн перед “Київтеплоенерго”, – зауважив у дописі на Facebook Сергій Макогон, енергетик, колишній голова Оператора ГТС.
Дві моделі для Дарницької ТЕЦ
Та вже сьогодні, коли без тепла залишилися 1100 будинків у Дарницькому й Дніпровському районах, куди постачала тепло ТЕЦ-4, є наміри починати відбудову – до наступного опалювального періоду. А значить, потрібно шукати модель: це або фіндопомога компанії-оператору, або націоналізація. Очевидно, що у Києві вже почалася інформкампанія щодо саме другого варіанту.
“Власник явно не в захваті від перспективи потенційного відновлення за його кошт – це очікувано. Саме це стане ключовою проблемою відновлення теплопостачання в цьому районі для 1170 будинків”, – пише у Facebook нардеп Олексій Кучеренко, ексміністр з питань ЖКГ.
Зауважимо, що згідно з повідомленням від червня 2012 року, ТОВ “Євро-Реконструкція” є саме власником ТЕЦ-4 – її продаж узгодили тоді у НКРЕ. А контроль за компанією дійсно пов’язують з колишнім нардепом (у V скликанні, від Блоку “Наша Україна” ще часів Віктора Ющенка) Анатолієм Шкрібляком. Сам він на своєму сайті пише про себе, як про керівника бізнес-групи та дуже досвідченого бізнесмена.
Анатолій Шкрібляк є дуже успішним акціонером з інтересами в енергетиці, агропромисловості та нерухомості. Він має досвід виявлення прибуткових можливостей для бізнесу та впровадження успішних стратегій для стимулювання зростання та прибутковості
Логічно передати у держвласність
Прямо про націоналізацію (чи передачу ТЕЦ-4 громаді Києва) вже заявили декілька експертів. Серед них – Сергій Макогон. Він вважає, що це є єдиним логічним кроком. Тим більше, каже експерт, що у Чернігові громада вже повернула собі ТЕЦ, яка також керувалася бізнес-структурами, наближеними до екснардепа Шкрібляка (щоправда, там ТЕЦ перебувала лише в оренді).
Якщо влада планує її (ТЕЦ-4) відновлення, хоча особисто я бачу сенс у переході на більш децентралізовану систему опалення, то логічним кроком є її передача у власність громади міста чи у державну власність, – зауважив у дописі Макогон.
Цікаво, що у соцмережах вже набирає обертів помітна піар-кампанія за націоналізацію ТЕЦ-4. Боти та лідери думок розповсюджують один і той самий текст, де Шкрібляка називають бізнесменом, що, нібито, “сидить у Лондоні” і не хоче вкладати в ремонт. Приклади — цей пост та цей аналогічний, де акцент на тому, що “власник не інвестує, а ми тут з його ТЕЦ самі”. Це виглядає як скоординована акція, щоб натиснути на владу і прискорити націоналізацію. Хто стоїть за цим — невідомо, але повідомлення розлітаються швидко.
Чому націоналізація — варіант: плюси та ризики
Націоналізація дозволила б державі швидко залучити кошти від партнерів (ЄС, США) і відремонтувати ТЕЦ, як пропонує Макогон. Без цього — роки простою, як прогнозує Омельченко. Але це ризиковано: власник може оскаржити в суді, як було з іншими об’єктами. Держава повинна діяти законно, щоб уникнути скандалів. Головне — тепло для киян, а не на політичні ігри.
Влада вже реагує: КМДА та Міненерго обговорюють альтернативи, але націоналізація — радикальний крок. Якщо кампанія в мережах набере обертів, це може прискорити рішення. Кияни заслуговують на надійне тепло, а не на спекуляції навколо пошкодженої ТЕЦ. Це питання не тільки техніки, а й справедливості під час війни.