Дін Рой, 14-річний учень, вирішив балотуватися на посаду губернатора штату Вермонт у США. Це стало можливим завдяки тому, що конституція штату не встановлює мінімального віку для кандидатів на цю посаду. Єдина вимога – проживання в штаті протягом чотирьох років, повідомляє AP News. “Я не очікую на автоматичну перемогу. Моя мета – започаткувати рух і залучити більше молодих людей, які скажуть: ‘Так, ми теж прагнемо змін’,” – зазначив підліток. Рой почав цікавитися політикою лише рік тому, коли навчався в 8 класі та працював пажем у законодавчому органі штату. З того часу його амбіції значно зросли. Щоб стати кандидатом, він заснував власну партію під назвою “Свобода і Єдність”, яка є альтернативою двом існуючим партіям. У листопаді його ім’я з’явиться у бюлетенях загальних виборів. “Я розумію, що це може звучати дивно – 14-річний кандидат у губернатори, але, чесно кажучи, погляньте на людей, які зараз при владі. Вони вже давно на своїх місцях, але нічого не змінюється,” – сказав Рой. Хлопець вже розмірковує про те, як поєднувати обов’язки губернатора з навчанням. Він планує навчатися онлайн і виконувати домашні завдання ввечері після роботи. Чинний губернатор, республіканець Філ Скотт, висловив підтримку інтересу Роя до політики та державної служби, але поставив під сумнів його готовність до такої ролі. “Підліток може не бути найкраще підготовленим до цієї посади через брак досвіду та життєвого бачення на цьому етапі,” – зазначила прессекретарка губернатора Аманда Вілер. Натомість колишній вчитель історії Роя, Джеймс Карпентер, підтримав свого вихованця. Він охарактеризував хлопця як “стару душу” з безмежною допитливістю. “Це дійсно показує, який Дін як дитина. Він дуже щирий у своїх намірах. Тут немає жодної хитрості. Я вважаю, що він поєднує юнацький оптимізм із певним прагматизмом, якого бракує багатьом дітям,” – сказав педагог. Сам Рой також не погоджується з критикою свого віку і хоче довести політикам, що “може все змінити.” “Якщо я змушу людей думати, що я становлю для них загрозу, тоді я знатиму, що це успіх. Я хочу показати, що молодь має голос. Ми будемо змінювати. Майбутнє – це зараз,” – вважає підліток. Раніше у Вермонті вже були неповнолітні кандидати на губернаторське крісло. У 2018 році інший восьмикласник намагався балотуватися від демократів, але не потрапив до списків. Проте в більшості штатів США все ж існують вікові обмеження для участі у виборах – зазвичай не менше 30 років. У Канзасі, наприклад, мінімальний вік підвищили до 25 років після того, як на вибори висунулися одразу шість підлітків.
Архіви позначок: Выборы
Непал обирає нового прем’єр-міністра: колишній репер Балендра Шах може стати лідером країни
У Непалі склалася несподівана політична ситуація. Колишній репер і чинний мер Катманду Балендра Шах може очолити уряд країни після перемоги його партії на парламентських виборах. Вибори відбулися на тлі масштабних протестів молоді проти корупції та старої політичної еліти. В результаті традиційні партії втратили значну кількість місць. Для Непалу це унікальна ситуація: вперше за десятиліття одна партія отримала більшість, що може забезпечити більш стабільний уряд. 35-річний Шах відомий як репер, який висловлював критику щодо влади у своїх піснях.
В Ірані обговорюють проведення нових виборів на посаду Верховного лідера
В Ірані, після повідомлень про те, що син загиблого Алі Хаменеї, Моджтаб, обрано новим Верховним лідером, планується проведення виборів на цю посаду. Про це повідомляє Sky News.
Іранська асамблея експертів зібралася найближчим часом, щоб обрати нового лідера країни. Асамблея складається з 88 членів, і саме вони вирішують, хто зможе взяти владу в країні.
Аятола Алі Хаменеї був ліквідований в перший день операції США та Ізраїлю, тому Іран залишився “безголовим”. Тим часом, Верховний лідер Ірану має останнє слово в усіх державних питаннях, оскільки має політичну та релігійну владу.
Зараз Іраном тимчасово керує тріумвірат – президент Масуд Пезешкіан, голова судової влади Голамхоссейн Мохсені Еджеї та голова Басідж, добровольчого воєнізованого формування – Аліреза Арафі.
Опозиційні ЗМІ Ірану писали, що в Ірані новим верховним лідером після загибелі Алі Хаменеї стане його син Моджтаб Хаменеї. Мовляв, асамблея вже ухвалила це рішення, а на членів активно тиснув Корпус вартових ісламської революції (КВІР).
Недорозуміння в інтерв’ю: ОП спростувало трактування позиції Зеленського щодо виборів
З’ясувалося, що італійська газета Corriere della Sera неправильно інтерпретувала слова Володимира Зеленського щодо виборів. Спочатку, на думку читачів, було зроблено висновок, що президент змінив свою позицію та більше не вважає можливим проведення виборів під час перемир’я, вимагаючи їх проведення лише після закінчення війни. Однак, за словами представників Офісу Президента, вибори під час перемир’я залишаються можливими. Оригінальна цитата звучала наступним чином: «Головне питання полягає в тому, коли ми зможемо організувати вибори? Якщо вони відбудуться після завершення війни, а не під час тимчасового припинення вогню, я не впевнений, що буду висувати свою кандидатуру — усе залежатиме від бажання українців».
Росія пропонує гарантії щодо виборів в Україні, але зауважує спроби Київської влади зірвати процес
Заступник голови Міністерства закордонних справ РФ Михайло Галузін заявив про готовність Росії «забезпечити відсутність ударів у день голосування» в Україні, якщо українці наважаться на такий крок. Про це він повідомив в інтерв’ю російському держагентству ТАСС.
Водночас представник Москви підкреслив, що поки що про організацію виборів в Україні не йдеться. Він також висловив критику щодо використання України дроновими атаками по російській території під час виборчих кампаній.
«У березні 2024 року в Росії були проведені президентські вибори, а виборчі дільниці – навіть з урахуванням триваючих бойових дій – були відкриті в безпосередній близькості від зони бойових дій. Київ всіляко намагався зірвати електоральний процес у прифронтових регіонах, не гребуючи вдаватися до використання терористичних методів та здійснення диверсій», – сказав він.
Галузін додав, що Росія «не опускатиметься до київської практики» та «дозволить людям в Україні повною мірою реалізувати наявні у них конституційно закріплені виборчі права і самостійно визначати майбутній розвиток своєї країни».«Зрозуміло, якщо київський режим нарешті зважиться на цей демократичний крок», – сказав заступник Лаврова.
Веніславський: Проведення президентських виборів в Україні до травня — вкрай малоймовірно
Провести президентські вибори в Україні до травня цього року нереально попри відповідні очікування з боку США. Про це розповів член парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, депутат фракції “Слуга народу” Федір Веніславський. “Я оцінюю як вкрай малоймовірну можливість проведення виборів в травні. Тому що на сьогоднішній день закону і навіть проєкту, точно узгодженого в робочій групі, який би можна було розглядати в парламенті, немає – про особливості проведення таких виборів. Якщо він з’явиться, то точно не раніше десь там від березня”, – сказав Веніславський. За його словами, для того, щоб розглянути законопроєкт, є парламентські процедури, а це займе ще кілька тижнів. Відповідно, якщо він не набуде чинності в середині чи в кінці березня, то треба ще мати щонайменше 90 днів для того, щоб провести вибори. “Тобто на травень з дотриманням всіх процедур це вкрай малоймовірно”, – підсумував нардеп. Водночас Веніславський вважає можливим проведення виборів президента одночасно з референдумом в разі введення певних законодавчих змін. “Якщо оцінювати закон України про всеукраїнський референдум, то і Виборчий кодекс забороняє проводити одночасно вибори з референдумом, тому що є певні ризики і так далі. Але з точки зору юридичної, якщо буде політична згода у всіх сил парламенту змінити ці норми, то в принципі можна змінити і Виборчий кодекс, і закон про референдум”, – зазначив він. За словами нардепа, це не дуже довга процедура. Це можливо зробити протягом місяця. “І тоді гіпотетично можливо провести і вибори, і референдум. Але ще раз підкреслю, на референдумі, який призначає Верховна Рада, вирішується виключно питання зміни території України – стаття 73 Конституції України”, – додав він.
Зеленський та Орбан: Суперечка про терміни вступу до ЄС загострює передвиборчу боротьбу в Угорщині
В угорському уряді вважають, що поспішний вступ України до ЄС може призвести до війни з Росією та завдати шкоди економіці блоку. Про це повідомляє Berliner Zeitung. Видання наголосило, що уряд прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана вже кілька місяців попереджає про небезпеку “поспішної” інтеграції України до Європейського Союзу. “Джерела в уряді зазначають, що швидкий вступ несе ризик прямого військового конфлікту з Росією та може серйозно нашкодити європейській економіці”, – повідомляє BZ. Протистояння між Зеленським та Орбаном За інформацією ЗМІ, відносини між Києвом і Будапештом стають дедалі напруженішими. Нещодавно під час дискусії щодо можливого вступу України до ЄС прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан різко розкритикував президента України Володимира Зеленського та відкрито виступив проти нього. Приводом стала вимога Зеленського про те, щоб Україна була “технічно готова” приєднатися до Євросоюзу вже до 2027 року. “Мені потрібна конкретна дата… (Інакше, – ред.) Росія зробить усе можливе, щоб заблокувати цей процес – навіть не власними руками, а через деяких європейських представників”, – написав Зеленський у мережі Х. При цьому заява була зроблена на тлі інформації про те, що дата має бути частиною будь-якої угоди, яку президент підписав би зі США, Росією та Європою. Орбан, у свою чергу, відреагував на допис Зеленського таким чином. “Шановний пане президенте, ви йдете неправильним шляхом. Вступ до ЄС – це процес, що базується на заслугах. Умови визначають держави-члени, а не країни-кандидатки”, – йшлося у публікації Орбана. Така реакція ставить Будапешт у відкрите протистояння з бажанням Києва прискорити процес вступу до ЄС. Більше того, нещодавно на мітингу в Сомбатхеї (західна Угорщина) риторика Орбана стала ще гострішою. Згідно з повідомленнями ЗМІ, він заявив, що будь-хто, хто вимагає від ЄС відмовитися від дешевої російської енергії, діє проти інтересів Угорщини. “Той, хто так говорить, – ворог Угорщини, а отже, Україна – наш ворог”, – зазначив Орбан. Також лідер Угорщини посилив критику на адресу Брюсселя. Після публікацій про те, що чиновники ЄС розглядали можливість надання Україні часткових прав ще до завершення всіх реформ, обходячи таким чином право вето Угорщини, прем’єр-міністр назвав це “оголошенням війни”. BZ додало, що Будапешт звинувачує “брюссельську еліту” у нібито ігноруванні волі угорського народу та здійсненні політичного тиску на країну. Це відбувається на тлі майбутніх парламентських виборів, які відбудуться у квітні. Орбан вже неодноразово заявляв, що Брюссель прагне бачити в Будапешті уряд, який більше не перешкоджатиме вступу Києва до ЄС.
Бангладеш: Новий початок після закінчення правління Хасіни
У Бангладеш відбулися перші вільні парламентські вибори після падіння режиму Шейх Хасіни. У четвер громадяни Бангладеш — країни з населенням 175 мільйонів осіб, де 90% жителів сповідують іслам — взяли участь у парламентських виборах і водночас у референдумі щодо політичних реформ, мета яких — не допустити повернення до авторитарного правління. Понад 2000 кандидатів і близько 50 партій — рекордна кількість для країни — змагалися за 300 місць в однопалатному парламенті. Перші офіційні підсумки голосування очікувалися вранці п’ятниці за європейським часом.
Зеленський: Вибори можливі лише за умов безпеки та припинення вогню
Зеленський підкреслив, що вибори не відбудуться до припинення бойових дій. «Я вперше дізнався про пропозицію оголосити план виборів 24 лютого. Україна зможе провести вибори лише після отримання гарантій безпеки та повного припинення вогню», – зазначив він. Крім того, Зеленський уточнив, що США не ставлять Україні ультиматум про відмову від гарантій безпеки у разі відсутності виборів. Зеленський також заявив, що для проведення референдуму щодо мирної угоди необхідно припинення вогню. За його словами, Україна відкрита до будь-яких термінів проведення референдуму або виборів, але пріоритет залишається за забезпеченням безпеки.
Експерти обговорюють терміни проведення виборів в Україні
12 лютого не буде жодних заяв про швидке проведення виборів, повідомила, коментуючи матеріал FT, керівниця організації «Опора» Ольга Айвазовська, яка входить до парламентської групи з підготовки до виборів.Як вона зазначила, депутати та експерти сходяться на думці, що вибори можуть відбутися не раніше ніж через шість місяців після закінчення воєнного стану.Чергове засідання групи заплановано на 12 лютого і не стане останнім.Айвазовська підкреслює, що для проведення цих виборів знадобляться зміни не лише у виборчому законодавстві, а й у кримінальному та адміністративному кодексах. «У парламенті на даний момент точно немає достатньої кількості голосів ні за одне рішення, і після розробки юридичної основи у вигляді законопроєкту доведеться провести ще чимало зустрічей із фракціями та групами, депочнуть проявлятися й інші інтереси: окрім політичних – поточніжиттєві (санкції, розслідування тощо). Цей етап може виявитися складним і затяжним, оскільки одностайності коаліції, здатної самостійно ухвалювати рішення, більше немає», – зазначає Айвазовська.