П’ятий апеляційний адміністративний суд залишив чинним рішення суду першої інстанції, яким визнано незаконною відмову військової частини у звільненні мобілізованого військовослужбовця через сімейні обставини. Суд підкреслив: недотримання окремих формальних вимог під час оформлення рапорту чи подання не може скасовувати право військового на звільнення, якщо є підстави, передбачені законом — зокрема, необхідність постійного догляду за особою з інвалідністю I групи та відсутність інших осіб, які могли б забезпечити такий догляд. Обставини справи №420/5366/24 П’ятий апеляційний адміністративний суд розглянув апеляційну скаргу військової частини на рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі за позовом мобілізованого військовослужбовця до двох військових частин Міністерства оборони України. Позивач проходить військову службу за призовом під час мобілізації з 2022 року. У грудні 2023 року він подав рапорт про звільнення через сімейні обставини — у зв’язку з необхідністю постійного догляду за рідним братом, якому встановлено інвалідність I групи та який, згідно з медичними документами, потребує сторонньої допомоги. Позивач також надав докази відсутності інших осіб, здатних здійснювати такий догляд. Командування військової частини, де служить позивач, передало документи на погодження до іншої військової частини, уповноваженої приймати рішення про звільнення. За підсумками розгляду було відмовлено — з обґрунтуванням, що документи нібито не підтверджують «необхідність» саме цього військовослужбовця для здійснення догляду, а також через невідповідності у формулюваннях у рапорті та поданні. Позиція суду першої інстанції Одеський окружний адміністративний суд визнав дії військової частини щодо відмови у звільненні незаконними. Суд дійшов висновку, що позивач надав належні та достатні докази: Суд зобов’язав військову частину повторно розглянути рапорт з урахуванням правової оцінки суду, але не зобов’язав безпосередньо звільнити військовослужбовця. Аргументи апеляції У апеляційній скарзі військова частина наполягала, що: Висновки апеляційного суду П’ятий апеляційний адміністративний суд не погодився з цими аргументами та залишив рішення першої інстанції без змін. Суд зазначив, що: Апеляційний суд наголосив: органи військового управління зобов’язані діяти в межах і у спосіб, визначених законом, а не створювати додаткові, не передбачені законодавством перешкоди для реалізації прав військовослужбовців. Результат Апеляційну скаргу військової частини залишено без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду про визнання відмови у звільненні незаконною та зобов’язання повторно розглянути рапорт — залишено без змін. Постанова апеляційного суду набрала законної сили з дня ухвалення та, з огляду на категорію справи, не підлягає касаційному оскарженню, за винятком випадків, прямо передбачених законом.