Яворівський районний суд Львівщини ухвалив рішення щодо Андрія Жука, який є прихильником Остапа Стахіва, підозрюваного у шахрайстві та перешкоджанні законній діяльності ЗСУ. Жука засудили за хамську поведінку в суді, за скоєння злочину, передбаченого статтею 296 ККУ, та за погрози вбивства судді, призначивши йому 6,5 років тюремного ув’язнення. Вирок ще може бути оскаржений, повідомляє Zaxid.net. Згідно з документами, оприлюдненими 1 квітня, Андрій Жук у січні 2025 року перебував у Львівському апеляційному суді, де зухвало поводився, ігноруючи зауваження судді, і навіть став ногою на місця для сидіння, що призвело до його видалення із залу. Пізніше, разом з іншими особами, він влаштував галас у суді та зневажливо висловлювався на адресу суддів. У результаті цього інциденту було порушено кримінальну справу за фактом хуліганства (ч.2 ст.296 ККУ). 14 березня 2025 року Андрій Жук знову проявив хамську поведінку у Галицькому районному суді Львова під час розгляду справи Остапа Стахіва. Він зухвало поводився, не даючи судді Христині Мисько розпочати засідання, ставлячи їй провокаційні запитання. Ці дії також були кваліфіковані як хуліганство. Вирок суду свідчить, що 3 березня 2025 року Жук вчинив самовільний вихід з Міжнародного центру миротворчості і безпеки без дозволу командира. 18 березня 2025 року суддя Личаківського районного суду Львова обирав йому запобіжний захід. Під час засідання Жук знову зухвало поводився, погрожуючи судді насильством та вбивством. Через ці погрози було порушено ще одну кримінальну справу – за ч.1 ст.377 ККУ. Обвинувачений не визнав свою провину. Суд під час розгляду справи зазначив, що Жук не дотримувався загальноприйнятих норм моралі та етики, неодноразово висловлюючись грубою нецензурною лайкою. Незважаючи на попередження, він продовжував порушувати порядок у залі суду, що змусило суддів продовжити слухання без його присутності. Захисник Жука вважав обвинувачення необґрунтованим, а докази недостатніми. Суддя Юрій Колтун, дослідивши всі матеріали, визнав Жука винним у зазначених злочинах і призначив покарання – 6,5 років тюрми, початок якого рахуватимуть з моменту затримання (17 березня 2025 року). Вирок ще може бути оскаржений.
Архіви позначок: СОЧ
Арешт посадовця ТЦК в Одеській області за вимагання хабаря
В Одеській області правоохоронці виявили та затримали посадовця районного ТЦК та СП, який вимагав 10 тисяч доларів за сприяння в отриманні посади в ТЦК та закриття справи про самовільне залишення частини. Про це повідомляє Офіс генерального прокурора. Згідно з даними слідства, начальник групи одного з відділів РТЦК та СП Одеської області запропонував за 10 тисяч доларів США забезпечити призначення на вакантну посаду в ТЦК, а також надати необхідну письмову згоду. Він також зазначив, що може вирішити питання з правоохоронними органами щодо закриття провадження за СЗЧ. У разі відмови він погрожував повідомити правоохоронців, що могло створити проблеми з поверненням до військової служби. Правоохоронці задокументували передачу грошей, яка відбувалася частинами. Чоловіка затримали під час отримання коштів, а згодом його арештували з можливістю внесення застави в розмірі 998 400 грн. Його підозрюють у отриманні хабаря за вплив на прийняття рішень службовими особами, що поєднується з вимаганням (ч. 3 ст. 369-2 КК України).
Стрийський суд виніс вирок Свідку Єгови за відмову бути кухарем у ТЦК
Стрийський міськрайонний суд Львівської області визнав громадянина винним у самовільному залишенні місця військової служби. Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 17 лютого. У лютому 2025-го 47-річного чоловіка мобілізували на військову службу і призначили кухарем в районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Але через тиждень він покинув службу і тільки в червні добровільно прийшов до Державного бюро розслідувань. У судовому засіданні обвинувачений розповів, що близько 10 років працював на заводі «Леоні». У 2024 році працівників забрали посеред робочого дня у відділ РТЦК. Він одразу сказав, що є Свідком Єгови, і подав заяву на альтернативну службу та їхати у військову частину відмовився. Його відпустили і відкрили кримінальне провадження за ухилення від військової служби, яке потім закрили. Потім його ще двічі забирали з роботи і намагалися влаштувати до військових частин біля Львова, у Моршині і в Чернігівській області. Зрештою, його повернули в місцевий ТЦК і сказали, що він кухар у їдальні. Їжа там була готова, тому він допомагав вигружати речі, витирав столи. Начальник РТЦК сказав одягнути форму, але він не збирався цього робити. І коли одного дня з начальником поїхав до банку, то вийшов з машини і втік. Про обовʼязок захищати Батьківщину йому відомо, однак він не вважає себе військовослужбовцем. За словами обвинуваченого, перебувати на посаді кухаря РТЦК означає для нього бути військовослужбовцем, виконувати накази, що суперечить його релігійним переконанням. Начальник ТЦК у суді розповів, що зброєю кухаря був ніж, щоб нарізати продукти. В його обовʼязки входило отримання продуктів, підтримання чистоти на кухні, приготування сніданку. На інші заходи підготовки, в тому числі зі зброєю чоловіка не скеровували. Військову форму він не носив, хоча її на нього отримали. Відповідно до службової характеристики, за тиждень служби на посаді кухаря солдат зарекомендував себе негативно. До роботи ставився халатно, відмовився приймати присягу на вірність Україні. Довідками релігійної організації «Релігійний Центр Свідків Єгови в Україні» підтверджується, що підсудний з 12 жовтня 2002 року, тобто більше 23 років був присвяченим охрещеним служителем релігійної організації Свідків Єгови. З 22 січня 2010 року його призначено священнослужителем. У суді допитали члена релігійної громади, який розповів, що чоловік брав постійну та активну участь у проповідницькій діяльності Свідків Єгови. Ухвалюючи вирок суд зіслався на практику Верховного Суду про те, що законодавець чітко розрізняє два види військової служби: строкову службу та службу за призовом під час мобілізації. У випадку призову на строкову військову службу в сумлінного відмовника є можливість замінити таку службу альтернативною. Але в разі мобілізації під час воєнного стану закон не передбачає такої можливості. Таким чином, жодні релігійні переконання не можуть бути підставою для ухилення громадянином України від конституційного обовʼязку із захисту територіальної цілісності та суверенітету держави від військової агресії з боку іноземної країни. Водночас призов на військову службу по мобілізації не означає автоматично, що людина зобовʼязана брати до рук зброї. Чоловік міг бути задіяний у ремонті техніки, будівництві укріплень, вивезенні поранених, перевезенні вантажів та виконанні інших функцій, не повʼязаних із використанням зброї. Обвинуваченого засудили до 5 років позбавлення волі.
Масовий відтік мобілізованих: 20 тисяч залишають службу самовільно
Із 30 тисяч осіб, яких мобілізують щомісяця, 20 тисяч самовільно покидають службу, а решта 10 тисяч, яких називають “криві та косі”, не можуть «втекти за паркан» і продовжують служити в армії.Про це повідомила керівниця медичної служби “Ульф” Аліна Михайлова.”Ситуація стане ще гіршою”, – зазначила вона.