Архіви позначок: Смерти

Трагічна загибель Миколи Янченка на Вінниччині

Оприлюднено автором

На Вінниччині внаслідок трагічного нещасного випадку загинув відомий український співак Микола Янченко. Про смерть виконавця повідомила його дружина Наталія, а також журналістка Тетяна Редько на своїй сторінці в соцмережі.

Причиною передчасної смерті музиканта стало ураження електричним струмом у басейні на території його приватного будинку в селищі Стрижавка. Ця звістка шокувала колег по сцені та шанувальників творчості артиста, адже до останніх днів він продовжував активну концертну діяльність.

Своїми переживаннями поділилася співачка Ірина Федишин, для якої Микола Янченко написав чимало хітів. Вона зазначила, що українська музика втратила вагому частину своєї душі, а цю трагедію назвала особистим непоправним горем. Також співачка згадала, що ще за кілька днів до катастрофи вони разом виступали на одній сцені в межах благодійного фестивалю, і ніщо не віщувало біди.

Микола Янченко народився 14 грудня 1959 року в селі Канава на Вінниччині. Прощальна церемонія з артистом запланована на суботу, 3 липня, у Вінниці. Поховають музиканта на цвинтарі в його рідному селі.

Помер соліст Village People Віктор Вілліс

Оприлюднено автором

У віці 74 років помер Віктор Вілліс — виконавець Y.M.C.A., яку називали улюбленою піснею Трампа.

Вілліс був провідним вокалістом і співавтором найпопулярніших хітів групи Village People, зокрема YMCA, Go West і In The Navy. Гурт здобув міжнародну популярність у 1970-х роках. У виступах Village People поставав в образах архетипових мачо, а сам Вілліс зображав то поліцейського, то флотського офіцера.

У 1980 році він залишив групу і впродовж багатьох років вів судову тяжбу за авторські права на написані ним пісні. У 2017 році Вілліс повернувся до Village People, а в січні 2025 року виконав YMCA на передвиборчому мітингу президента Трампа.

«З глибоким сумом ми повідомляємо про смерть Віктора Вілліса, соліста групи Village People, — йдеться в короткій заяві на офіційній сторінці групи у фейсбуці. — Віктор помер у понеділок, 30 червня 2026 року, після короткої, але важкої хвороби».

Аналогічну заяву на особистій сторінці музиканта у фейсбуці опублікувала його дружина, Карен-Хафф Вілліс.

Загибель Володимира Кононнікова: слідство перевіряє три основні версії

Оприлюднено автором

У справі щодо загибелі командира 154 ОМБр Володимира Кононнікова у Запорізькій області правоохоронці опрацьовують три основні версії: умисне вбивство, самогубство та необережне поводження зі зброєю. Про це повідомляє “Суспільне” з посиланням на Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Східного регіону.

За даними правоохоронців, тіло командира військової частини А4962 виявили 28 червня 2026 року о 07:38. У Кононнікова зафіксували вогнепальне поранення у лівій скроневій ділянці. Офіцер перебував на відкритій місцевості біля лісосмуги поблизу одного з населених пунктів Запорізької області. Поряд із тілом знайшли його особистий пістолет.

У відомстві заявили, що смерть настала внаслідок наскрізного вогнепального поранення. У межах досудового розслідування слідчі перевіряють кілька можливих версій, серед яких самогубство, умисне вбивство та необережне поводження зі зброєю.

Правоохоронці вже провели огляд місця події та продовжують допит військовослужбовців. Також призначено судово-медичні та балістичні експертизи. Окремо заплановано проведення посмертної судово-психологічно-психіатричної експертизи.

Слідчі дії тривають під процесуальним керівництвом Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону.

Що відомо про військовий шлях загиблого командира 154-ї ОМБр Володимира Кононнікова

Оприлюднено автором

У Запорізькій області знайшли загиблим командира 154-ї окремої механізованої бригади, полковника Володимира Кононнікова. Обставини його смерті встановлюють правоохоронні органи.

Про службу військового повідомляє BBC. Кононніков був другим командиром 154-ї окремої механізованої бригади, яку сформували у 2023 році. Тривалий час цей підрозділ воював на Харківщині, а пізніше його перекинули на Запорізький напрямок, зокрема в район Гуляйполя.

Перед призначенням до механізованої бригади Володимир Кононніков служив у Десантно-штурмових військах. Серед побратимів він мав позивний «Конан».

В одному зі своїх останніх інтерв’ю для ТСН.ua командир говорив про бойову роботу бригади на Гуляйпільському напрямку. Тоді він позитивно оцінював перспективи оборони на цій ділянці фронту.

У березні 2024 року президента України нагородив Кононнікова орденом Богдана Хмельницького II ступеня. Ще раніше, у 2018 році, тодішній молодший лейтенант Кононніков отримав орден Богдана Хмельницького III ступеня.

Смерть командира 154-ї ОМБр Володимира Кононнікова: триває з’ясування обставин

Оприлюднено автором

У неділю, 28 червня, командира 154-ї окремої механізованої бригади, полковника Володимира Кононнікова, виявили без ознак життя. Наразі обставини загибелі офіцера встановлюються.

Про це повідомили в ОК «Південь» у соцмережі Facebook. Там зазначили, що правоохоронні органи проводять першочергові слідчі дії, а також уже призначено службове розслідування.

За попередніми даними, в ОК «Південь» не зафіксували ознак насильства. Остаточні висновки мають бути зроблені після завершення розслідування.

У заяві наголосили, що командування оперативного командування «Південь» всебічно сприяє роботі правоохоронних органів. Також представників медіа та громадськість закликали не поширювати неперевірену інформацію й з повагою поставитися до приватності родини загиблого.

В ОК «Південь» додали, що полковник Володимир Кононніков був офіцером, відданим Україні та військовій справі, відповідальним командиром, який дбав про особовий склад і потреби свого підрозділу.

Командування та особовий склад оперативного командування «Південь» висловили щирі співчуття рідним, близьким і побратимам Володимира Кононнікова.

Смерть пацієнта після вправлення плеча в Польщі: прокуратура перевіряє можливі порушення

Оприлюднено автором

У Польщі прокуратура розслідує смерть 45-річного пацієнта, який потрапив до відділення невідкладної допомоги в Радомі з вивихом плеча, а через місяць помер у лікувально-опікунській установі.

Інформація про цей випадок надійшла після анонімного повідомлення від співробітників швидкої допомоги. У зверненні йшлося про можливі порушення під час лікування чоловіка.

За даними слідства, пацієнту могли провести загальний наркоз без участі анестезіолога та без необхідного обладнання для моніторингу життєво важливих показників. Після процедури вправлення плеча він знепритомнів, після чого його перевели до реанімації.

Пізніше чоловіка транспортували до лікувально-опікунської установи в Легіоново, де він помер через добу.

Прокуратура встановлює, чи могли помилки в діагностиці та лікуванні спричинити смерть пацієнта. Наразі допитують лікарів, медсестер та інших працівників лікарні. Провести розтин неможливо, оскільки тіло чоловіка було кремоване.

Рекордна спека в Західній Європі: нові температурні максимуми та десятки жертв

Оприлюднено автором

Західну Європу накрила хвиля екстремальної спеки, через яку в кількох країнах фіксують нові температурні рекорди. Аномально високі показники вже призвели до смерті десятків людей. Про це повідомляє Reuters.

У Німеччині в суботу, 27 червня, у місті Мекерн-Древіц у східній землі Саксонія-Ангальт зафіксували новий рекорд температури — 41,5°C. Це вище за попередній максимум 41,3°C, який встановили напередодні поблизу Саарбрюкена на кордоні з Францією, повідомила Метеорологічна служба Німеччини. У Берліні поліція використовувала водомети, щоб допомогти освіжитися жителям міста та його гостям.

У Данії Данський метеорологічний інститут повідомив про найвищу температуру з початку спостережень у 1874 році. У суботу на північ від міста Орхус зафіксували 37°C.

У Чехії, за попередніми даними Чеського гідрометеорологічного інституту, в суботу вдень також було встановлено рекорд: на північ від Праги температура сягнула 40,8°C.

У Швейцарії зафіксували новий максимум для червня. Раніше цього тижня температурні рекорди також були побиті у Франції та Великій Британії.

У Франції через спеку померли десятки людей молодого та літнього віку. Температура понад 40°C спричинила перебої в залізничному сполученні та виробництві електроенергії, а також призвела до скасування занять у школах. Крім того, було перенесено вуличні заходи та запроваджено заборону на продаж алкоголю.

В Італії Міністерство охорони здоров’я на суботу та неділю оголосило “червоний рівень” небезпеки через спеку у 18 містах, серед яких Мілан, Рим, Турин, Венеція, Генуя, Флоренція та Болонья. The Guardian повідомляє, що за останню добу в країні від спеки померли п’ятеро людей. На більшій частині території Італії температура піднялася до 41°C. Також через спеку у найдовшій річці країни – По зафіксовано різке падіння рівня води.

Оскільки спека просувається на схід, майже по всій Польщі температура піднялася значно вище за 30°C. У столиці Словаччини Братиславі в п’ятницю влада зафіксувала найспекотнішу ніч за всю історію спостережень.

Помер колишній міський голова Ковеля Ярослав Шевчук

Оприлюднено автором

На 78-му році життя помер колишній міський голова Ковеля, депутат Ковельської міської ради п’ятого скликання Ярослав Іванович Шевчук. Про це повідомили на сторінці Ковельської міської ради у фейсбук.

Ярослав Іванович був очільником Ковеля у 2002–2006 роках. У той час тривало непросте становлення місцевого самоврядування, однак, попри численні виклики, місто розвивалося і реалізовувало важливі для громади проєкти. У період його каденції створили парк імені Тараса Шевченка та встановили пам’ятник Великому Кобзареві. Сьогодні це місце є одним із символів Ковеля, осередком громадського життя, відпочинку та проведення міських заходів.

Народився Ярослав Іванович 25 травня 1949 року в селі Личини Камінь-Каширського району. Чернівецький державний медичний інститут він закінчив з відзнакою. Працював лікарем в обласному санаторії «Лісова пісня», у 1977–1985 роках був заступником головного лікаря вузлової лікарні, а з 1985 по 2000 рік очолював цей медичний заклад як головний лікар. У 2008–2009 роках керував відділом охорони здоров’я Ковельської районної державної адміністрації, також був головою громадської організації «Ковельська правозахисна група».

Колеги пам’ятатимуть Ярослава Івановича як мудрого керівника, порядну, щиру та хорошу людину. Ті, хто працював із ним, згадують, що поруч із ним було легко й комфортно. Він умів вислухати й підтримати, цінував працю кожного, довіряв людям, поважав їхню думку та формував атмосферу взаєморозуміння і взаємної поваги.

Ярослав Іванович безмежно любив Україну та рідний Ковель, щиро тішився кожній позитивній зміні в місті й уболівав за його розвиток.

Він був нагороджений орденами «Архістратига Михаїла» (2003) та «Рівноапостольного князя Володимира ІІІ ступеня» (2008).

Надзвичайно боляче усвідомлювати, що такі люди відходять у вічність.

Щирі співчуття висловлюють рідним, близьким, друзям і всім, хто знав і поважав Ярослава Івановича.

Прощання відбудеться 27 червня о 10:00 у соборі Святого Димитрія Солунського в Ковелі. Поховають Ярослава Шевчука на кладовищі у Камені-Каширському поруч з могилами рідних.

Громадськість вимагає розслідування загибелі Богдана Нечипорчука у справі «Скелі»

Оприлюднено автором

На тлі гучного розслідування українці й далі публікують трагічні історії, пов’язані зі «Скелею».

Олег Торгало, який очолює громадську організацію «Україна — Індія», розповів про Богдана Нечипорчука — сина своєї співробітниці. За його словами, Богдана забрали прямо з роботи на техстанції в Києві, попри те, що його батько є інвалідом I групи й не може пересуватися самостійно, мати також має інвалідність, а брат перебуває на фронті.

Як зазначає Торгало, у ТЦК того ж дня Богдан швидко пройшов медкомісію, яку сам називав суцільною фікцією. За його словами, незалежно від пояснень людей усіх визнавали придатними без обмежень.

Того ж дня його направили в одну з частин «Скелі». Матері вдалося дізнатися номер командира, і вона неодноразово телефонувала йому з проханням дозволити синові зробити хоча б один дзвінок. Спочатку, за словами Торгала, командир заспокоював її та казав, що хвилюватися не варто, бо з її сина зроблять справжнього тигра й відправлять захищати країну. Згодом він перестав відповідати на дзвінки. Відтоді не було ні зв’язку, ні жодної інформації.

Через два тижні Людмилі Степанівні зателефонували з лікарні й повідомили, що їй потрібно приїхати для впізнання тіла сина, пише Торгало.

На голові Богдана вона побачила велику вм’ятину та синці. Руки, за її словами, були побиті й примотані до тіла скотчем.

Медперсонал повідомив, що Богдана доставили вже в комі, і врятувати його не вдалося. Водночас причиною смерті вказали «токсичну енцефалопатію»: «це коли наркотик роз’їв мозок до стану овоча».

У Ризі знайшли мертвим журналіста Григорія Нехорошева

Оприлюднено автором

У Латвії у своєму будинку в Ризі знайшли мертвим 69-річного російського журналіста Григорія Нехорошева. У 2008 році саме він повідомив, що Володимир Путін розлучиться зі своєю тодішньою дружиною заради олімпійської гімнастки Аліни Кабаєвої.

Тіло виявили в п’ятницю, 19 червня, повідомляє The Sun.

За інформацією ЗМІ, журналіст нібито з’їв несправжні опеньки, які зібрав у власному саду, і вони виявилися отруйними. Водночас люди, які знали Нехорошева, зазначають, що він добре розбирався в грибах. Через це частина з них вважає його смерть підозрілою.

У 2008 році Нехорошев, який тоді був головним редактором «Московского корреспондента», оприлюднив відомості про таємні стосунки гімнастки та кремлівського диктатора. Уже наступного дня газету закрили, а самим журналістом зацікавилася ФСБ. Його неодноразово допитували, а з Кремля надходили погрози.

Журналіст Андрій Мальгін згадував: «Путіну неодмінно продемонстрували запис Гришиного допиту, бо на пресконференції в Італії він так відповів на запитання кореспондента про Кабаєву: «Я завжди погано ставився до тих, хто з якимось грипозним носом і зі своїми еротичними фантазіями лізе в чуже життя». Під час допитів Гриша був сильно застуджений і в нього текло з носа».

Побоюючись замаху, Нехорошев виїхав з Росії до Латвії. Останні 11 років він жив у Ризі як політичний біженець. Після публікації свого розслідування всі ці роки він називав себе «особистим ворогом Путіна».

Друг редактора Ігор Ватолинс розповів пресі, що до самого кінця Григорій був «повен ідей і планів». Він бачився з журналістом-емігрантом незадовго до його раптової смерті.

Розслідування трагедії триває. Переконливих доказів, які б вказували на руку Кремля у цій справі, немає, однак багато противників Путіна помирали за підозрілих обставин.

Кремлівський диктатор заперечував стосунки з гімнасткою, яка на 30 років молодша за нього, однак із дружиною Людмилою він справді розлучився. Публічно ці стосунки він ніколи не підтверджував, але тепер загальновідомо, що політик уже багато років зустрічається з колишньою олімпійською чемпіонкою Кабаєвою.

У пари двоє дітей: Іван, 11 років, і Володимир, 7 років.

Григорій Нехорошев закінчив факультет журналістики МДУ. Він працював у редакції газети «Книжное обозрение», був постійним кореспондентом Російської служби BBC у Москві, заступником редактора газети «Мегаполис-Экспресс», редактором журналу «Лица» та головним редактором газети «Московский корреспондент».